Страница 22: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

Примітка 1. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд продуктивністю понад 280 тис. м3/добу встановлюються на підставі розрахунків розсіювання газів з неприємним запахом, розташування об’єктів, рози вітрів та інших факторів.

Примітка 2. Санітарно-захисні зони від споруд механічного і біологічного очищення з муловими майданчиками та від окремо розташованих мулових майданчиків при потужності

о

більше 500 тис. м3/добу приймають не менше ніж 1 км.

Примітка 3. У разі розташування житлової забудови з підвітряного боку по відношенню до очисних споруд вказані в таблиці 30 розміри санітарно-захисної зони можна збільшувати, але не більше ніж у 2 рази, при сприятливій розі вітрів - зменшувати не більше ніж на 25 %.

Примітка 4. За відсутності мулових майданчиків на території очисних споруд

'І

потужністю понад 0,2 тис. м /добу розмір санітарно-захисної зони зменшують на 30 %.

Примітка 5. Санітарно-захисну зону від споруд механічного і біологічного очищення

'І

на біофільтрах продуктивністю до 50 м /добу приймають 100 м.

Примітка 6. Санітарно-захисна зона для існуючих полів фільтрації, землеробських полів зрошення, біологічних ставків та циркуляційних окиснювальних каналів встановлена у додатку № 12 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.

Примітка 7. При використанні фільтруючих траншей, фільтруючих колодязів, а також піщано-гравійних фільтрів в якості споруд доочищення після аераційних установок або септиків, які використовуються в якості основних очисних споруд стічних вод, санітарно- захисну зону приймають для:

• фільтруючих траншей і піщано-гравійних фільтрів - 25 м;
• фільтруючих колодязів - 8 м;
• септиків - 5 м;
• аераційних установок на повне окиснення з аеробною стабілізацією мулу

3/

продуктивністю до 700 м добу - 50 м.

Примітка 8. Санітарно-захисну зону від очисних споруд поверхневих стічних вод відкритого типу з сельбищних територій, а також від окремо розташованих споруд

глибокого доочищення біологічно очищених стічних вод приймають 100 м, від насосних станцій поверхневих вод - 15 м, від очисних споруд промислових підприємств - згідно з галузевими будівельними нормами. Примітка 9. Санітарно-захисну зону від зливних станцій приймають 300 м.

Примітка 10. Санітарно-захисні зони від шламонакопичувачів приймають залежно від складу і властивостей шламу згідно з ДБН В.2.4-5.

1. Захисні охоронні зони рекомендується передбачати на всіх каналізаційних самопливних і напірних мережах, що проектуються або реконструюються, а також на існуючих мережах з метою попередження травматизму, інших прикрих випадків при виникненні провалів у місцях пошкодження склепінь каналізаційних мереж або при аваріях на них. Розміри захисних охоронних зон каналізаційних мереж рекомендується приймати згідно з таблицею 31.

Таблиця 31 - Розміри захисних охоронних зон каналізаційних мереж

1. Раціональне використання природних ресурсів
2. При проектуванні об’єктів каналізації повинно забезпечуватися використання всіх можливостей щодо зменшення території землевідведення для розміщення каналізаційних очисних споруд (в т. ч. споруд обробки і складування осаду).
3. При розрахунку водного балансу промислових підприємств слід передбачати максимально можливе повторне використання мало забруднених промислових та очищених поверхневих стічних вод.
4. При проектуванні організації будівельних робіт слід передбачати видалення і складування родючого ґрунту для подальшого його використання.
5. За можливості, слід використовувати біогаз, отриманий при обробці мулу та осаду, підвищувати енергоефективність очисних споруд господарсько-побутової каналізації з забезпеченням опалення і технологічних потреб каналізаційних споруд за рахунок використання тепла стічних вод, що очищаються, та тепла стисненого повітря повітродувних станцій.
6. Відповідно до вимог чинного законодавства [9], [18] та [24] рекомендується передбачати використання очищених стічних вод та знезаражених і дегельмінтизованих осадів у сільському господарстві (в якості органічного добрива).
7. Основні види впливу об’єктів каналізації на стан навколишнього середовища

Основні види можливого впливу каналізаційних очисних споруд населених пунктів (промислових утворень, окремих підприємств) на стан навколишнього середовища слід визначати з урахуванням:

• зміни умов та ефективності господарської діяльності за рахунок вилучення сільськогосподарських угідь, вирубання лісів та обмеження будівництва на території, яка використовується для розміщення споруд;
• зміни природного ландшафту;
• порушення структури ґрунтів;
• зміни рівневого та хімічного режиму ґрунтових та підземних вод;
• забруднення водоприймачів стічними водами;
• забруднення повітря за рахунок виділення неприємних запахів;
• забруднення навколишнього природного середовища при будівництві.

1. Заходи щодо зменшення негативного впливу об’єктів каналізації на навколишнє середовище

Ресурсозберігаючі, захисні, відновлювальні, санітарні та охоронні технічні заходи, які потрібно передбачати при проектуванні стосовно зменшення негативного впливу на навколишнє середовище і щодо запобігання розвитку небезпечних процесів, наведено у відповідних розділах цих будівельних норм (щодо впливу на атмосферне повітря - 5.6, 8.1.7, 8.14.2, 8.14.4, 9.1.24, 9.1.25, 9.1.31, 10.1.13, 10.1.16, 10.2.1.7, 10.7.1, 10.7.7, 10.7.8, 12.4, 17.1.1; щодо впливу на водні ресурси - 5.1, 5.2, 5.5, 5.8, 5.9, 5.11 - 5.13, 5.15, 6.2 - 6.4, 6.9, 7.3.2, 7.3.4, 8.7.4, 8.11.1, 8.12.1, 8.12.2, 9.1.12, 10.1.1, 10.1.7, 10.1.12, 10.3.2.7, 10.5.1, 10.5.3, 10.6.1, 10.6.2, 11.1, 11.5, 12.1, 17, 17.2.2; щодо поводження з відходами, у тому числі небезпечними - 1.3, 7.3.3, 9.1.20, 10.1.15, 10.2.1.1, 10.2.1.2, 10.2.1.5 - 10.2.1.7, 10.2.2.1, 10.2.2.3, 10.2.2.4, 10.2.4.8, 10.2.4.11, 10.3.3.5, 10.3.3.6, 10.7.1,

1. 10.7.13 - 10.7.16, 10.7.18, 10.8.4, 11.3, 11.6, 12.2, 12.12, 17.2.4, 17.2.5 тощо).

18 ПОЖЕЖНА ТА ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА

1. Протипожежні заходи у будівлях і спорудах передбачаються з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, Кодексу цивільного захисту України [30], НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.002, СНиП 2.09.02.
2. Необхідність проектування внутрішнього протипожежного водопроводу та обладнання протипожежним інвентарем каналізаційних споруд і будівель визначається проектом (з урахуванням галузевої належності промислових підприємств та відповідних галузевих нормативів).
3. У приміщеннях, які не опалюються, трубопроводи АСПГ, системи внутрішнього протипожежного водопроводу слід проектувати сухотрубними (повітрозаповненими), інші види СПЗ слід проектувати з компонентів, які розраховані на роботу при від’ємних температурах середовища.

Заповнення системи сухотрубів водою потрібно передбачати від кнопок, які встановлюються в шафах пожежних кранів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів та кран- комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля).

О

1. На ділянках трубопроводів з тиском понад 1,0 МПа (10 кг/см2) перед пожежним краном потрібно встановлювати редукційні пристрої.
2. Необхідність обладнання приміщень системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння визначається згідно з ДБН В.2.5-56.
3. При визначенні заходів щодо техногенної безпеки, пов’язаних із запобіганням можливості виникнення аварій на об’єктах каналізації, слід проектування здійснювати з урахуванням вимог Кодексу цивільного захисту України [30], Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях [33], ДБН В.1.2-4.
4. На об’єктах в приміщеннях і зонах, віднесених до категорії В і вище згідно з НАПБ Б.03.002, потрібно передбачати пожежну сигналізацію.

Слід передбачати виведення сигналів систем пожежної сигналізації в місцевий диспетчерський пункт, центральний диспетчерський пункт та на пульт централізованого пожежного спостереження згідно з вимогами ДБН В.2.5-56.

1. У будівлях і спорудах каналізації нафтопереробних, нафтохімічних та хімічних промислових підприємств слід захищати автоматичними установками пожежогасіння всі приміщення та зовнішньо розташовані споруди категорії А відповідно до галузевих нормативних документів, а також у будівлях і спорудах каналізації інших промислових підприємств з легкозаймистими і горючими стічними водами - згідно з додатком В ДБН В.2.5-56, окрім приміщень:

• з мокрими процесами (душові, санвузли, басейни, мийні, умивальні);
• припливних венткамер, що не обслуговують виробничі та складські приміщення категорії А, Б та В, насосних водопостачання, бойлерних;
• виробничих та складських приміщень категорій Г і Д за пожежною небезпекою;
• сходів і сходових кліток, крім сходів типу С2.

1. За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення, де відбуваються процеси перекачування і очищення господарсько-побутових стічних вод, як правило, відносяться до категорії Д (за винятком споруд з обробки відходів). Визначення вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень (за НАПБ Б.03.002), де відбуваються процеси перекачування та очищення виробничих стічних вод, а також процеси обробки осадів, проводиться із урахуванням пожежонебезпечних властивостей речовин, що можуть в них міститися (утворюватися в технологічному процесі).
2. Слід передбачати влаштування системи автоматичного контролю та оповіщення загазованості щодо агресивних і шкідливих газів (згідно з 8.14.4) вище норм ГДК в приміщеннях та спорудах, що входять до складу каналізаційних мереж або мають сполучення з мережами господарсько-побутової та виробничої каналізації (каналізаційних насосних станцій, зливних станцій, шахтних стволів і оглядових свердловин, які передбачаються на колекторах, що споруджуються щитовим та гірничим способами).
3. Клас відповідальності будівель і споруд господарсько-побутової, промислової або дощової каналізації визначається згідно з ДБН А.2.2-3 (додаток М) і ДБН В.1.2-14 з урахуванням конкретних умов будівництва: виду споруд, їх потужності, місця розташування, особливостей природних умов, можливості загрози виникненню надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру тощо.

Ступінь вогнестійкості будівель визначається згідно з ДБН В.1.1-7. Як правило, слід проектувати будівлі не нижче II ступеня вогнестійкості. Вогнестійкість конструкцій окремо розташованих ємкісних споруд, що не містять рідин з пожежонебезпечними або пожежовибухонебезпечними речовинами, не нормується.

1. Необхідність розроблення у проекті розділу щодо інженерно-технічних заходів з техногенної безпеки визначається у завданні на проектування відповідно до технічних умов на інженерне забезпечення згідно з статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» [2]; розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) - відповідно до ДБН В.1.2-4 та додатка А ДСТУ Б А.2.2-7; необхідність виконання у складі проекту «Декларації безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» - згідно з [31], [34]; необхідність наукового супроводу - відповідно до ДБН В.1.2-5.

19 ОХОРОНА ПРАЦІ

1. При визначенні заходів щодо безпеки і охорони праці потрібно враховувати настанови і вимоги Закону України «Про охорону праці» [35], ДБН А.3.2-2, НПАОП 0.00-1-23, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 45.241.08, інших нормативних документів та актів з охорони праці, а також настанов цих будівельних норм (5.3,
2. 8.1.9, 8.7.1, 8.7.3, 8.8.5, 8.8.7, 8.11.7, 8.13.11, 8.13.12, 8.14.4, 8.15.5, 9.1.2, 9.1.31, 9.1.32, 9.2.2, 9.2.9, 10.1.18,

10.2.1.3, 10.2.2.3, 10.6.5, 10.6.6, 14.4, 14.5, розділ 15, 16.3, 17.1.2 тощо).

1. При проектуванні слід враховувати такі питання з охорони праці:

• виконання вимог санітарно-гігієнічних нормативів умов праці робітників каналізаційнихочисних споруд та інших об’єктів;
• створення безпечних виробничих процесів, будівель і споруд, використання безпечного обладнання, устаткування, транспортних засобів, хімічних реагентів, забезпечення нешкідливих умов праці;
• регламентацію безпечних методів контролю за роботою споруд;
• запобігання можливості виникнення аварійних ситуацій;
• застосування безпечного атестованого обладнання, механізмів, процесів у проекті організації будівництва.

1. На каналізаційних очисних спорудах, для яких передбачається знезараження очищених стічних вод із застосуванням рідкого хлору згідно з 10.6.4-10.6.5, приміщення, де можливе виділення хлору (склади рідкого хлору, хлор-дозаторні), повинні бути оснащені автоматичними системами виявлення, контролю та оповіщення вмісту хлору в повітрі вище норм ГДК згідно з НПАОП 0.00-1.23.
2. На насосних та повітродувних станціях, на очисних спорудахусірухомічастининасосів,

електродвигунів та іншого обладнання, а також приямки та перехідні містки повинні мати огорожу.

При проектуванні відкритих ємкостей слід передбачати заходи щодо неможливості падіння обслуговуючого персоналу у споруду.

1. У місцях переходу через трубопроводи, що укладаються наземно, потрібно передбачати перехідні містки шириною не менше ніж 1 м з поручнями.

20 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО КАНАЛІЗАЦІЙНИХ СПОРУД І МЕРЕЖ, ЯКІ БУДУЮТЬСЯ В ОСОБЛИВИХ ПРИРОДНИХ УМОВАХ 20.1 Сейсмічні райони

1. Вимоги цього підрозділу повинні виконуватися при проектуванні систем каналізації для районів з сейсмічністю 7, 8 та 9 балів додатково до вимог ДБН В.1.1-12, ДБН В.2.5-74.
2. При проектуванні каналізації промислових підприємств і населених пунктів, розташованих у сейсмічних районах, слід передбачати заходи, що виключають затоплення території стічними водами та забруднення підземних вод і відкритих водойм у випадку пошкодження каналізаційних трубопроводів і споруд. Як запобіжні заходи від аварійного затоплення рекомендується влаштовувати перепуски (за необхідності, під напором) в інші мережі або регулюючі ємкості.
3. При виборі схем каналізації слід передбачати децентралізоване розміщення каналізаційних споруд, якщо це не викличе значного ускладнення і подорожчання робіт, а також рекомендується приймати поділ технологічних елементів очисних споруд на окремі секції (не менше двох).
4. За сприятливих місцевих умов слід застосовувати методи природного очищення стічних вод.
5. Заглиблені будівлі необхідно розташовувати на відстані не менше ніж 10 м від інших споруд і не менше ніж 12D { (Dgxt - зовнішній діаметр трубопроводу) від трубопроводів.
6. Жорстке закладення труб у стінах і фундаментах будівель та споруд не допускається. У місці проходу труби повинен забезпечуватися проміжок по периметру не менше ніж 10 см, який слід заповнювати щільними еластичними негорючими, водо- і газонепроникними матеріалами. У місцях проходу труб через стіни підземної частини насосних станцій та ємкостей слід застосовувати сальники.
7. У місцях входу трубопроводів до будівлі або споруди та їх виходу, в місцях приєднання трубопроводів до насосів та іншого обладнання, а також у місцях різкої зміни профілю або напряму траси напірних каналізаційних трубопроводів слід передбачати гнучкі з’єднання, що допускають кутові і повздовжні переміщення кінців трубопроводів.
8. Для колекторів і мереж безнапірної та напірної каналізації слід приймати всі види труб, що забезпечують надійну роботу при дії сейсмічних навантажень, з урахуванням призначення трубопроводів, необхідної міцності труб, компенсаційної здатності стиків, а також результатів техніко-економічних розрахунків, при цьому глибина закладення всіх видів труб у будь-яких ґрунтах не нормується.