Страница 13: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

формулою:

де К - коефіцієнт, що приймається за таблицею 19;

H - розрахункова глибина піскоуловлювача, м, яка для аерованих піскоуловлювачів дорівнює половині

загальної глибини;

vs - швидкість руху стічних вод, м/с, що приймається за таблицею 20;

Uq - гідравлічна крупність піску, мм/с, яка приймається в залежності від необхідного діаметра часток піску, що затримуються в піскоуловлювачі.

о

Об’ємну вагу піску вологістю 60 % можна приймати 1,5 т/м3.

Таблиця 19 - Значення Ks

Таблиця 20 - Кількість та вологість піску, затриманого в піскоуловлювачах

1. Для розрахунку горизонтальних піскоуловлювачів рекомендується приймати:

• тривалість протоку стічних вод не менше ніж 30 с (при максимальному припливі);
• на виході з піскоуловлювача рекомендується влаштовувати водозлив з широким порогом.

Для аерованих піскоуловлювачів рекомендується:

• проектувати аерацію у вигляді дірчастих труб з отворами діаметром від 5 мм до 6 мм в нижній частині (по обидві сторони труби з розташуванням їх під кутом 120°), з кількістю отворів, визначеною за швидкістю виходу повітря, яка приймається від 15 м/с до 20 м/с, із забезпеченням рівномірного розподілу повітря при

9999

інтенсивності аерації від 3 м /(м • год) до 5 м /(м • год), із розташуванням труб на глибині, що становить 0,7 від загальної глибини Н, вздовж однієї з поздовжніх стін (над лотком для збирання піску). Проектувати дірчасті труби на всю довжину від одного стояка не рекомендується;

• приймати відношення ширини до глибини секції В:Н = 1:1,5;
• напрям впуску стічних вод повинен збігатися з напрямом обертання води у піскоуловлювачі, випуск слід робити затопленим;
• приймати поперечний уклон дна від 0,2 до 0,4 (у напрямку до піскового лотка).

Рекомендується враховувати, що аеровані піскоуловлювачі не потребують відмивання піску, але вони більш енергоємні і більше забруднюють атмосферне повітря.

Для тангенціальних піскоуловлювачів рекомендується приймати:

• тривалість протоку стічних вод - від 120 с до 180 с;

9999

• навантаження - від 110 м /(м • год) до 130 м /(м • год) при максимальному припливі стічнихвод;
• діаметр - не більше ніж 6 м, глибину, яка дорівнює половині діаметра;
• стічні води вводити в піскоуловлювач по дотичній на всій розрахунковій глибині.

Висоту борту над рівнем води в аерованих піскоуловлювачах слід приймати неменшеніж0,5м, для

інших типів - 0,3 м.

Допускається застосування піскоуловлювачів нових конструкцій, якщо вони забезпечують необхідне затримання піску.

1. Переміщення затриманого піску у піскоуловлювачах всіх типів до приямка слід передбачати механічним або гідромеханічним способами. Кількість води, що подається при гідромеханічному способі видалення піску, слід визначати з урахуванням довжини і ширини піскового лотка та висхідній швидкості води у лотку не менше ніж 0,0065 м/с.

о

При об’ємі затриманого піску менше ніж 0,1 м /добу допускається приймати ручне видалення піску.

Об’єм піскових приямків слід приймати не більше дводобового об’єму піску, що випав. Кут нахилу стінок приямка до горизонту приймається не менше ніж 60°. Видалення осаду з піскоуловлювача рекомендується робити один раз на добу або один раз за зміну, застосовуючи гідроелеватори, піскові насоси, інше обладнання.

1. Для відмивання від органічних домішок (з метою запобігання виникненню неприємних запахів) і зневоднення піску, що видаляється з піскоуловлювачів, можна передбачати спеціальне устаткування: піскопромивачі, напірні гідроциклони в поєднанні з бункерами та інше.

Необхідно передбачати резервування механічного устаткування для обробки піску з установленням однієї додаткової лінії або передбачати резервні піскові майданчики.

Для зневоднення піску без його відмивання можна використовувати бункери, накопичувачі або піскові майданчики.

Конструкція бункерів повинна забезпечувати можливість подальшого транспортування піску мобільним транспортом. Ємкість бункерів слід розраховувати на зберігання піску від 1,5 діб до 5 діб. Допускається проектувати бункер у будівлі з опаленням чи передбачати його обігрів.

Піскові майданчики проектують з огороджувальними дамбочками висотою від 1 м до 2 м. Навантаження

99

на майданчик рекомендується передбачати не більше ніж 3 м /(м • рік) (за умови періодичного вивозу підсушеного піску протягом року). Для з’їзду автотранспорту на піскові майданчики слід влаштовувати пандуси з уклоном 0,12-0,2.

Замість піскових майданчиків допускається застосовувати накопичувачі з шаром піску до 3 м.

Дренажну воду із споруд для зневоднення піску слід повертати в потік стічних вод, що очищаються, перед решітками або перед піскоуловлювачами. Концентрацію завислих речовин у дренажній воді

о

допускається приймати 3000 мг/дм .

1. Споруди для регулювання витрати та для усереднення стічних вод

На станціях очищення стічних вод населених пунктів при техніко-економічній доцільності рекомендується передбачати усереднювачі або регулюючі резервуари, які слід розташовувати після споруд механічного очищення. Подачу стічних вод в усереднювачі або регулюючі резервуари слід робити через розподільну камеру, в якій відокремлюється витрата, що перевищує усереднену. Конструкцію регулюючих резервуарів рекомендується приймати аналогічною первинним відстійникам з відповідним обладнанням для видалення осаду і з обладнанням для перекачування освітленої води на біологічне очищення у години

мінімального припливу.

Для усереднення витрат стічних вод можна застосовувати усереднювачі барботажного типу з механічним перемішуванням та інших конструкцій (із розташуванням їх відокремлено або зблоковано з іншими спорудами механічного очищення). Число усереднювачів (або відокремлених секцій усереднювачів) повинно бути не менше двох, обидва робочі. Слід передбачати заходи щодо попередження осідання завислих речовин в усереднювачах.

1. Первинні відстійники та інші споруди для освітлення стічних вод (преаератори, біокоагулятори, освітлювачі, проціджувачі, гідроциклони, жироуловлювачі, флотатори, септики)
2. Як споруди для освітлення господарсько-побутових стічних вод можуть бути використані первинні відстійники, освітлювачі, механічні проціджувачі, при витраті стічних вод до 25 м3/добу - септики, а для виробничих стічних вод і їх суміші з побутовими стоками також масло-, жиро-, нафтоуловлювачі, гідроциклони, флотатори тощо.

За техніко-економічної доцільності споруди для освітлення можуть проектуватися зблокованими з іншими спорудами очищення стічних вод.

1. Відповідно до технологічних розрахунків споруд механічного очищення стічних вод допускається відмова від попереднього їх освітлення, при цьому ширина прозорів решіток повинна бути не більше ніж 10 мм, а час знаходження у піскоуловлювачах - з урахуванням вимог таблиці 19.
2. Тип первинного відстійника (вертикальний, радіальний, горизонтальний, двоярусний, тонкошаровий) слід визначати з урахуванням прийнятої технологічної схеми очищення стічних вод, продуктивності станції, компоновки споруд, числа експлуатаційних одиниць, конфігурації і рельєфу майданчика, геологічних умов, рівня ґрунтових вод.
3. Число відстійників слід приймати за умови забезпечення освітлення стічних вод при ремонті одного з них. При мінімальному числі відстійників (секцій) їх розрахунковий об’єм необхідно збільшувати.
4. Розрахунок відстійників слід виконувати з урахуванням кінетики осідання завислих речовин, глибини проточної частини відстійника, необхідного ефекту освітлення, мінімальної середньомісячної температури стічних вод, а також коефіцієнтів використання об’єму споруд, наведених у таблиці 21, та даних додатка В.

Таблиця 21 - Основні конструктивні та технологічні параметри відстійників

1. Концентрація завислих речовин в освітлених стічних водах, які в подальшому направлятимуться на біологічне очищення, не повинна перевищувати 150 мг/дм3 (за винятком двоступеневих аеротенків, аеротенків з повною мінералізацією мулу, систем із біологічного видалення сполук азоту і фосфору, в яких кількість завислих речовин не нормується).
2. Для попередніх розрахунків можна приймати гідравлічне навантаження на одиницю площі

9999*9999

відстійника в плані: від 1 м /(м • год) до 3 м /(м • год) - для горизонтальних; від 1,5 м /(м • год) до 3,5 м /(м

9999

• год) - для радіальних; від 1,9 м /(м • год) до 2,5 м /(м • год) - для вертикальних.

Жолоби двоярусних відстійників слід розраховувати на тривалість відстоювання 1,5 год.

1. При проектуванні відстійників рекомендується:

• впускання забрудненої і збір освітленої води передбачати рівномірним по периметру впускного і збірного пристроїв;
• передбачати можливість регулювання по висоті гребеня водозливу на водоприймальних (збірних) лотках;
• висоту нейтрального шару проектувати на 0,3 м вище за дно на виході з первинних горизонтальних і радіальних відстійників (для міських стічних вод);
• висоту борту відстійника над поверхнею води приймати 0,3 м;
• кут нахилу стінок осадкових приямків приймати від 50° до 55°;
• для затримання речовин, що спливли, перед водоскидним пристроєм передбачати напівзанурені (не менше ніж на 0,3 м) перегородки і видалення накопичених на поверхні речовин в резервуар, у якому вони концентруватимуться.

о

1. Кількість затриманого у відстійниках осаду Qmud, м3/год, слід визначати з урахуванням

концентрацій завислих речовин до і після відстоювання С і С , г/м3, та з урахуванням його вологості і

еет ех

(1в)

густини за формулою:

Г7ХХҐі*

fioo - R—, )y 10д

О

де qw - витрата стічних вод, м3/год;

Pmud - вологість осаДУ, %;

о

Ymud - густина осаду, г/см .

1. Переміщення осаду, що випав, до приямка слід передбачати механічним способом або створенням відповідного нахилу днища.