а) транзитні повітроводи та колектори у межах протипожежного відсіку, що обслуговується, передбачаються класом вогнестійкості EI 30, поповерхові відгалуження приєднуються до вертикальних колекторів через протипожежні нормально відкриті клапани;

б) транзитні повітроводи систем іншого пожежного відсіку передбачаються класом вогнестійкості EI 150;

в) транзитні повітроводи систем іншого протипожежного відсіку передбачаються класом вогнестійкості EI 60 за умови установки протипожежних нормально відкритих клапанів на повітроводах у місцях перетину ними кожної протипожежної перешкоди з нормованим класом вогнестійкості REI 150 і більше.

  1. Транзитні повітроводи систем, що обслуговують тамбур-шлюзи, до приміщень категорій А та Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід проектувати:

а) у межах одного протипожежного відсіку - класом вогнестійкості EI 30;

б) за межами протипожежного відсіку, що обслуговується, - класом вогнестійкості EI 150.

  1. Протипожежні нормально відкриті клапани, що встановлюються згідно з 7.2.9, 7.9.3, 7.2.15, 7.10.5, 7.11.1 а), б), в) та д) у прорізах протипожежних перешкод або огороджувальних будівельних конструкціях з нормованим класом вогнестійкості, а також у повітроводах, що перетинають ці конструкції, слід передбачати з урахуванням вимог 11.4 та класом вогнестійкості не менше:

ЕІ 120 -для протипожежних перешкод REI 180 (ЕІ 180), REI 150 (ЕІ 150);

ЕІ 90 -для протипожежних перешкод REI 120 (ЕІ 120);

ЕІ 60- дляпротипожежних перешкодREI90 (ЕІ 90);

ЕІ 45- дляпротипожежних перешкодREI60 (ЕІ 60);

ЕІ 30- дляпротипожежних перешкодREI45 (ЕІ 45);

ЕІ 15-дляпротипожежних перешкодREI15 (ЕІ 15).

В інших випадках протипожежні нормально відкриті клапани слід передбачати класом вогнестійкості не менше нормованого для повітроводів, на яких вони встановлюються, але не менше ніж EI 15.

  1. Не допускається прокладати:

а) транзитні повітроводи - через сходові клітки, тамбур-шлюзи, ліфтові холи (за винятком повітроводів систем протидимної вентиляції, що обслуговують ці сходові клітки, тамбур-шлюзи та ліфтові холи), через приміщення захисних споруд цивільної оборони;

б) повітроводи, що обслуговують приміщення категорій А та Б і приміщення систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей, - у підвалах та у каналах, які розташовані під підлогою;

в) напірні ділянки повітроводів систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей, а також шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки або неприємно пахнучих речовин - через інші приміщення. Допускається прокладати зазначені повітроводи зварними без рознімних з’єднань класу шільності не менше ніж В.

  1. У місцях перетину протипожежних стін та перекриття I-го типу повітроводами згідно з 7.11.1г) (за винятком систем протидимного захисту) слід передбачати нормально відкриті протипожежні клапани.
  2. Місця проходу транзитних повітроводів через стіни, перегородки та перекриття будівель (у тому числі в кожухах та шахтах) слід ущільнювати негорючими матеріалами, забезпечуючи нормований клас вогнестійкості огороджувальної конструкції, яку перетинає повітровід, за винятком місць проходу повітроводів через перекриття (у межах протипожежного відсіку, що обслуговується) у шахтах з транзитними повітроводами, які виконані згідно з 7.11.12 б) та 7.11.14.
  3. Усередині повітроводів, а також зовні на відстані менше 100 мм від їх стінок не допускається розташовувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку, струмовідводи та каналізаційні трубопроводи; не допускається також перетин повітроводів цими комунікаціями. У шахтах з повітроводами систем вентиляції не допускається прокладати трубопроводи побутової та виробничої каналізації.
  4. Повітроводи загальнообмінних витяжних систем та систем місцевих відсмоктувачів суміші повітря з горючими газами, легшими за повітря, слід проектувати з підйомом не менше ніж 0,005 у напрямку руху газоповітряної суміші.
  5. Повітроводи, в яких можливе осідання або конденсація вологи або інших рідин, слід проектувати з уклоном не менше ніж 0,005 у сторону руху повітря та передбачати дренування.
  6. Повітроводи систем кондиціонування повітря та вентиляції, у тому числі повітряного опалення, слід теплоізолювати згідно зі СНиП 2.04.14. Мінімальну товщину шару теплоізоляції повітроводу системи слід приймати згідно з таблицею Б.4. При цьому перевірку товщини шару теплоізоляції на неутворення конденсату слід здійснювати згідно зі СНиП 2.04.14.
  7. Системи охолодження
  8. Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату в період охолодження допускається застосовувати систему охолодження будівлі або її частини.
  9. У гідравлічних системах охолодження (фанкойли, охолоджувальні панелі, у тому числі вбудовані в огороджувальні конструкції приміщення тощо) як холодоносій слід застосовувати воду. Допускається застосовувати домішки до води, що знижують температуру її кристалізації (замерзання) з урахуванням 6.5.4 і 10.23.9, 10.23.10.

Холодоносій з домішками до води, що знижують температуру її кристалізації, не допускається скидати в каналізацію.

Для збору із системи та для її заповнення холодоносієм з домішками до води, що знижують температуру її кристалізації, слід передбачати бак.

  1. Будівлю, що приєднана до системи централізованого холодопостачання, слід оснащати засобом/засобами обліку витрати холоду (теплолічильником).

Будівлі одного власника, підприємства, організації, об’єднані єдиною системою холодопостачання, при приєднанні до системи централізованого холодопостачання допускається оснащати загальним засобом/засобами обліку витрати холоду.

  1. Засіб обліку холоду систем охолодження будівлі слід розташовувати в окремому приміщенні або в приміщенні місцевого джерела холоду.
  2. Засоби обліку холодоспоживання, що встановлюють додатково до засобу обліку відповідно до 7.12.3, слід розташовувати у доступному для обслуговуючого персоналу місці. Вузол обліку слід проектувати з арматурою, що допускає демонтаж витратомірної ділянки без спорожнення системи.
  3. Додатково до засобу обліку холоду відповідно до 7.12.3, окрім житлових будинків, допускається оснащати засобами обліку: системи різного призначення; відгалужені частини систем для приміщень різного призначення, різних поверхів, різних орендарів (власників) тощо.
  4. Центральну систему охолодження багатоквартирного житлового будинку із засобом обліку відповідно до 7.12.3 слід оснащати засобами обліку витрати холоду для кожної квартири. Засіб обліку витрати холоду квартирою слід встановлювати на квартирному вводі, який слід розташовувати у доступному місці поза квартирою. Квартирний вузол обліку слід проектувати з арматурою, що допускає демонтаж витратомірної ділянки без спорожнення системи.
  5. Не допускається застосувати лічильник води як засіб обліку витрати холоду.
  6. Втрати холоду в системі охолодження разом із системою холодопостачання не повинні перевищувати 7 % холодопродуктивності джерела холоду.
  7. Циркуляцію холодоносія в системі охолодження слід здійснювати автоматично регульованими насосами.

Допускається в системі охолодження житлового будинку класу енергетичної ефективності С та нижче застосовувати нерегульований циркуляційний насос (насосну групу). Якщо ця система зі змінним гідравлічним режимом, слід захищати від його впливу нерегульований насос перемичкою з перепускним клапаном.

  1. Для системи охолодження не допускається застосовувати насоси з мокрим ротором.
  2. Регулювання системи охолодження та джерела холодопостачання слід проектувати відповідно до ДСТУ Б EN 15232 згідно з класом енергоефективності.
  3. Не слід застосовувати прилади охолодження (панелі охолодження, фанкойли тощо), що утворюють хоча б в одному з режимів їх регулювання невідповідний еквівалентний рівень звуку за шумом, зазначений у ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.1-31 та ДСТУ Б EN 15251 для даного типу будівлі, приміщення та обладнання.
  4. Регулювання температури повітря приміщення шляхом зміни обертів вентилятора приладу охолодження допускається лише у житлових будівлях класу енергетичної ефективності С та нижче. У житлових та нежитлових будівлях інших класів енергетичної ефективності слід автоматично регулювати температуру повітря приміщення шляхом регулювання витрати холодоносія у приладі охолодження - терморегулятором або електронним регулятором.
  5. Не допускається двопозиційне регулювання системи охолодження. Допускається двопозиційне регулювання приладів охолодження встановленими в них або на підводках до них автоматичними регуляторами температури повітря. Не допускається застосовувати електромагнітні клапани для регулювання параметрів холодоносія.
  6. Систему охолодження або її частини у будівлі з фіксованою тривалістю робочого дня, технологічного процесу тощо слід проектувати з регуляторами програмного зниження споживання енергії холоду (наприклад, нічне провітрювання, зниження температури повітря у вихідні дні тощо).
  7. Використовувати систему охолодження як систему опалення не рекомендується.
  8. Застосовувати тритрубну систему для охолодження та опалення не рекомендується.
  9. Застосовувати систему із супутнім рухом холодоносія, якщо це призводить до неможливості застосування вимог 7.12.27 а), не допускається.

Застосовувати систему із супутнім рухом холодоносія, якщо це призводить до збільшення протяжності трубопроводу (водомісткості системи) у порівнянні з тупиковою схемою не допускається.

  1. Застосовувати мідні безшовні круглі труби слід згідно з вимогами ДСТУ-Н Б В.2.5-45.
  2. Систему водяного охолодження, яку в опалювальний період використовують як систему опалення, допускається вбудовувати в огороджувальні конструкції приміщення з дотриманням вимог щодо опору теплопередачі цих конструкцій як для електричної кабельної системи опалення прямої дії згідно з ДБН В.2.5-24. Якщо система призначена тільки для охолодження приміщення, зазначені вимоги щодо опору теплопередачі цих конструкцій є рекомендованими.
  3. Слід застосовувати автоматичний клапан із сенсором точки роси, який відключає подачу холодоносія у систему охолодження, вбудовану в огороджувальну конструкцію приміщення.
  4. Слід убезпечувати огороджувальну конструкцію з убудованою системою охолодження від руйнування при її тепловому розширенні.
  5. Систему охолодження слід проектувати зі змінним гідравлічним режимом. Допускається застосовувати постійний гідравлічний режим у системі:

а) житлової будівлі класу енергетичної ефективності С;

б) житлової будівлі класу енергетичної ефективності С при проектуванні реконструкції, капітального ремонту або термомодернізації;

в) фоновій або черговій, що обслуговує будівлю або приміщення, в яких температура повітря під час їх використання в період охолодження автоматично підтримується іншою системою або обладнанням;

г) за технологічними вимогами.

  1. На кожній другорядній частині системи охолодження (приладова вітка або відгалуження, стояк), що має постійний гідравлічний режим, слід автоматично обмежувати максимальну витрату холодоносія, якщо головна система має змінний гідравлічний режим.

Для кожної системи охолодження різного призначення, різного типу тощо, гідравлічно поєднаних між собою, потрібно забезпечувати власне автоматичне обмеження максимального холодоспоживання, якщо хоча б одна з цих систем або один із вузлів має змінний гідравлічний режим.

  1. Слід забезпечувати гідравлічну та теплову стійкість системи охолодження.

При застосуванні автоматичного регулятора температури повітря у приміщенні (терморегулятор або електронний регулятор витрати холодоносія, крім конструкції з автоматичною стабілізацією перепаду тиску холодоносія, а також окрім конструкції з двопозиційним регулюванням витрати холодоносія) на приладі охолодження необхідно забезпечувати пропорційне регулювання ним витрати холодоносія залежно від зміни регульованого параметра. Розрахункові втрати тиску холодоносія (або гідравлічний опір) на такому регуляторі, крім конструкції з автоматичною стабілізацією перепаду тиску холодоносія, повинні бути не меншими від суми втрат тиску холодоносія (або суми гідравлічних опорів) на решті елементів системи, розташованих:

  • між найближчими до автоматичного регулятора температури повітря точками стабілізації перепаду тиску холодоносія (або на стояку, або на приладовій вітці, або на відгалуженні, або на приєднанні перемички з перепускним клапаном циркуляційного насоса, або на насосі) при змінному гідравлічному режимі;
  • між точками приєднання обвідної або замикаючої ділянки обв’язки приладового вузла при постійному гідравлічному режимі (де допустиме коливання витрати холодоносія у контурі з постійним гідравлічним режимом становить не більше ніж 10 %).

Допускається не дотримуватись зазначених вимог за неможливості їх забезпечення для автоматичного регулятора температури повітря на приладі/приладах охолодження з найменшою витратою холодоносія в стояку чи приладовій вітці.

На автоматичному регуляторі (терморегулятор або електронний регулятор витрати холодоносія, крім конструкції з автоматичною стабілізацією перепаду тиску холодоносія) приладу охолодження в усіх режимах його експлуатації (розрахунковому, закритому та повністю відкритому) слід забезпечувати втрати тиску холодоносія, що не призводять до шумоутворення вище допустимого рівня згідно з ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.1-31 , ДСТУ Б EN 15251 не більше ніж 20 кПа.

  1. У вертикальній системі на стояках, а у горизонтальній - на приладових вітках слід забезпечувати відповідними автоматичними клапанами одне з наступних автоматичних регулювань параметрів холодоносія:

а) стабілізації перепаду тиску з обмеженням або без нього максимальної витрати теплоносія у системі зі змінним гідравлічним режимом (двотрубна або контур охолодження чотиритрубної системи);