Страница 4: ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій (32602)

На озеленених ділянках бульвару розміщують майданчики для відпочинку дорослих та для розваг дітей, декоративні елементи, водні пристрої, квітники тощо.

1. Захисна зелена смуга, що ізолює бульвар від вулиці, має складатись з ряду дерев та щільного живоплоту. Розмір захисної смуги треба визначати згідно з

ДБН В.2.3-5. Живопліт з світлолюбних кущів не треба розміщати безпосередньо під кронами дерев, оскільки за таких умов дерева не зможуть нормально розвиватися, мають пригнічений вигляд та швидко висихають.

1. Затінення пішохідних доріжок треба здійснювати шляхом влаштування алеї вздовж пішохідних доріжок і посадкою дерев біля майданчиків відпочинку у тих місцях, куди у певні години дерева будуть відкидати тінь на частину майданчика. Якщо ширина бульвару достатня, рядові посадки дерев замінюють посадкою їх груп. Дерева повинні мати щільне листя, що захищає територію бульвару від пилу.
2. 1. Відстань між деревами у рядових посадках залежить від діаметра крони дерев, від швидкості їх росту та необхідності створити умови для провітрювання бульвару. Діаметр крони дорослих ширококронних дерев у рядових посадках складає від 50 % до 60 % їх висоти. Виходячи з цього можна визначити, що для дерев висотою до 15 м відстань має дорівнювати від 7,5 м до 10 м. Відстань між рослинами у залежності від розрахункової величини крони і швидкості росту дерев, наведено у таблиці 6.

Таблиця 6

1. Для живоплотів треба підбирати кущі, що легко підстригаються, з щільним листям або хвойні породи.
2. 1. Вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки
   2. 1. Вулиці і дороги проектують згідно з ДБН 360, ДБН В.2.3-5, ДБН В.2.3-4.
      2. Обов’язковий перелік елементів благоустрою на території вулиць та доріг має включати: тверді види покриття дорожнього полотна і тротуарів, елементи сполучення поверхонь, озеленення вздовж вулиць і доріг, огородження небезпечних місць, освітлювальне обладнання, носії інформації дорожнього руху (дорожні знаки, розмітка, світлофорні пристрої, обладнані звуковим сигналом і стрічкою з візуальною інформацією), урни, пристрої для відведення стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, обладнання для паркування велосипедів.
      3. Відстані від окремих елементів вулиць і доріг до дерев і чагарників треба приймати згідно з ДБН В.2.3-5.
      4. Зупинкові, посадкові майданчики та автопавільйони треба проектувати згідно з ДБН В.2.3-5 і ДБН В.2.3-4.

Обов’язковий перелік елементів благоустрою зупинок громадського транспорту має включати: навіс, лави для сидіння, освітлювальні пристрої, інформаційні засоби для маломобільних груп населення: засоби для озвучення інформації та рельєфна плоско друкована інформація, інші спеціальні види інформації, необхідні для інвалідів з вадами зору і слуху.

1. Обов’язковий перелік елементів благоустрою на території проїздів має включати: тверді види покриття, елементи сполучення поверхні проїзду з газоном і тротуаром, озеленення, освітлювальне обладнання, пристрої для відведення стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів.
2. 1. Окремим видом проїздів є велосипедні доріжки, які треба проектувати згідно з ДБН В.2.3-5 і ДБН В.2.3-4. Обов’язковий перелік елементів комплексного благоустрою велосипедних доріжок має включати: твердий тип покриття, елементи сполучення поверхні велосипедної доріжки з прилеглими територіями, обладнання для паркування велосипедів.
   2. 1. На велосипедних доріжках треба передбачати освітлення та, у разі розміщення на рекреаційних територіях, озеленення. Насадження вздовж велосипедних доріжок не повинні скорочувати габарити доріжки, висота вільного простору над рівнем покриття доріжки має складати не менше ніж 2,5 м.
      2. У процесі формування вулично-шляхової мережі треба передбачати веловізкові доріжки для переміщення людей з обмеженими фізичними можливостями. Ширина шляху руху на ділянці у разі зустрічного руху інвалідів на кріслах-колясках повинна бути не менше ніж 1,8 м з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок відповідно до ДБН 2.2-17.
      3. Під час проектування пішохідних вулиць, доріжок, тротуарів, алей, стежок треба забезпечувати: мінімальну кількість перетинів з транспортними комунікаціями, можливість безпечного, безперешкодного та зручного пересування маломобільних груп населення.
      4. Обов’язковий перелік елементів благоустрою на території пішохідних тротуарів і доріжок має включати: тверді види покриття, елементи сполучення поверхонь, урни, освітлювальне обладнання, лави (на території об’єктів рекреації).

Елементи сполучення поверхонь не повинні мати бар’єрів (перепадів за висотою).

Перша та остання сходинки сходів, які сполучають поверхні мають бути пофарбовані контрастний колір для безпечного пересування інвалідів з вадами зору.

1. На ділянках доріг, призначених для руху осіб з обмеженою здатністю до пересування, похили, горизонтальні ділянки, розмітку, рельєфні елементи треба приймати згідно з ДБН В.2.2-17.

Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються особи з обмеженою здатністю до пересування на кріслах-колясках та інші маломобільні групи населення, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширину пішохідних доріжок треба приймати не меншою ніж 1,8 м. Поздовжній їх похил не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів треба передбачати влаштування пандусів і сходів. Похил кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більшою ніж 10 м. За необхідності влаштування маршу пандусу більшої довжини треба влаштовувати горизонтальні площадки для відпочинку довжиною не менше ніж 1,8 м. Ширина пандуса повинна бути: для одностороннього руху - не меншою ніж 1,2 м; для двостороннього руху - не меншою ніж 1,8 м. Якщо поздовжній похил перевищує зазначені межі для осіб з обмеженою здатністю до пересування, які користуються кріслами-колясками, треба передбачати спеціальні доріжки або пандуси. Краї пішохідних доріжок повинні бути позначені тактильним або контрастним покриттям.

Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот більше 0,45 м, якими користуються маломобільні групи населення, треба встановлювати огорожу з поручнями згідно з ДБН В.2.2-17. Поручні вгорі і внизу сходів, паралельні до підлоги, треба продовжувати на 300 мм далі від крайньої сходинки.

1. Покриття пішохідного переходу треба виконувати контрастним та рельєфним з метою створення умов для переходу як інвалідів, які користуються візками, так і інвалідів з вадами зору.

На пішохідних переходах максимальна висота бордюру у місці перетину з проїжджою частиною не повинна перевищувати 0,025 м.

1. Майданчики для паркування транспортних засобів повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів треба здійснювати відповідно до вимог [4].
2. 1. Під час проектування майданчиків для паркування треба виходити з таких нормативних параметрів:

• розміри місця для паркування (з врахуванням мінімально припустимих зазорів безпеки 0,5 м) легкових автомобілів - 2,3 м * 5,0 м, вантажних автомобілів - 3,0 м х 8,0 м, автопоїздів - 3,5 м х 20,0 м, туристичних автобусів - 3,5 м х 15,0 м Зазори безпеки допускається збільшувати до 0,7 м;
• мінімальна ширина проїздів:

8 м - для проїздів із двобічним рухом,

1. м - для проїздів з однобічним рухом;

- радіуси заокруглення бортового каменю - не менше ніж 6м.

Розміри місця для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, наведено у п. 4.19.5.

1. Залежно від конфігурації та розмірів майданчика для паркування, організації в'їзду - виїзду може бути прийняте одно- та багаторядне розміщення транспортних засобів з розставленням машин з одного боку проїзду та уздовж обох протилежних його боків, паралельно, перпендикулярно або під кутом до поздовжньої осі проїзду.

При цьому повинна бути дотримана вимога раціонального використання відведеної території, забезпечення безпеки руху транспорту та пішоходів (розділення їхніх напрямків руху) у межах майданчика для паркування і на прилеглих вулицях та проїздах.

1. Рух автомобілів територією майданчика для паркування треба передбачати однобічним, а у разі місткості майданчика для паркування більше 100 місць для паркування - без зустрічних потоків і таких, що пересікаються. У межах майданчиків для паркування незалежно від їхньої місткості допускається зустрічний і перехресний рух транспортних засобів за їх інтенсивності не більше 5 одиниць за годину.
2. 1. Майданчики для паркування більше 50 транспортних засобів повинні мати не менше ніж два в'їзди-виїзди: один для регулярного руху (головний), інші - для аварійної евакуації транспортних засобів. Аварійні виїзди виходять на внутрішньоквартальні проїзди житлового району.

Кількість аварійних виїздів встановлюють виходячи з розрахунку - один виїзд за кількості понад 50 до 200 транспортних засобів і додатково один виїзд на кожні наступні повні або неповні 200 транспортні засоби.

За малої місткості (до 50 місць) допускається об'єднаний в'їзд-виїзд завширшки не менше ніж 4,5 м. На майданчиках для паркування більшої місткості в'їзд і виїзд повинні бути розосередженими.

1. В'їзди і виїзди з майданчиків для паркування (автоматичні в'їзні та виїзні термінали) треба розташовувати з відступом від краю проїзної частини на відстань не менше ніж 6,0 м.

Перед автоматичними в'їзними та виїзними терміналами на спеціально обладнаних майданчиках для паркування треба влаштовувати накопичувальні майданчики, виходячи з розрахунку 10% кількості транспортних засобів, що прибувають на майданчик для паркування в годину "пік".

1. Мінімальна відстань від в'їздів на майданчик для паркування та виїзду з нього дорівнює:

від перехресть магістральних вулиць загальноміського та районного значення (від межі проїзної частини)-Ю0 м

від перехресть вулиць і проїздів місцевого значення (від межі

проїзної частини)

- 35 м

від зони зупинки масового пасажирського транспорту- 30 м

1. Майданчики для паркування треба проектувати з твердим покриттям (асфальтобетонне, бетонне, гравійне, щебеневе) та похилами в поздовжньому напрямку осей автомобілів не більше 1%і впоперечному-не більше4%.

Мінімальний похил призначають залежновідтипу покриттяз урахуванням

забезпечення поверхневого стоку.

1. Спеціально обладнані майданчики для паркування повинні мати освітленість горизонтальної поверхні не менше ніж 4 лк.
2. 1. Протипожежні відстані відмеж відкритихмайданчиківдля

паркування до будівель і споруд треба приймати:

• до виробничих будинків та споруд:

не нормуються не менше ніж 9 м не менше ніж 6 м не менше ніж 12 м не менше ніж 15м

І, II та III ступенів вогнестійкості з боку стін без прорізів

І, II та III ступенів вогнестійкості з боку стін з прорізами

!V ступеня вогнестійкості з боку стін без прорізів

!V ступеня вогнестійкості з боку стін з прорізами

інших ступенів вогнестійкості незалежновіднаявності

прорізів

• до адміністративних та побутових будинків:

не менше ніж 9 м не менше ніж 15м

І, II та III ступенів вогнестійкості

інших ступенів вогнестійкості

1. Пляжі
2. 1. Характеристики пляжів за ступенем придатності для організації сприятливих умов відпочинку:

- морські пляжі

1. й тип - пляжна смуга з однорідним покриттям (пісок, галька тощо) шириною 50 м і більше. Прилегла територія - зі спокійним рельєфом шириною більше ніж 100 м розміщена не більше ніж на 3 м над рівнем моря;
2. й тип - пляж, що не потребує спеціальних інженерних заходів щодо його захисту від агресивного впливу води тощо. Пляжна смуга з неоднорідним або однорідним покриттям. Прилегла територія - зі спокійним рельєфом шириною від 30 м до 100 м розміщена на висоті не більше ніж 6 м над рівнем моря;
3. й тип - пляжна смуга з неоднорідним покриттям. Прилегла територія або відсутня або має ширину менше ніж 30 м та розміщена на висоті від 6 м до 10 м над рівнем моря;

4-й тип - пляж, що потребує проведення робіт для розміщення необхідних приміщень і пляжного обладнання. Пляжна смуга з неоднорідним покриттям шириною не більше ніж 15 м. Прилегла територія - або зовсім відсутня або розміщена на крутому схилі на висоті більше ніж 10 м над рівнем моря;

• річкові та озерні пляжі

1. й тип - пляж з шириною зони затоплення не більше ніж 150 м;
2. й тип - пляж з шириною зони затоплення від 150 м до 250 м;
3. й тип - пляж, що потребує проведення робіт із захисту або намивання території з шириною зони затоплення від 250 м до 500 м;
4. й тип - пляж, що потребує проведення робіт з захисту територій від повені з шириною зони затоплення більше ніж 500 м.
5. 1. Під час вибору місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинків, споруд і території пляжу треба враховувати наступне: