4.9 При проектуванні комплексів (будов), до складу яких входить декілька окремих будівель або споруд, клас наслідків (відповідальності) визначається незалежно для кожної будівлі або споруди (блоку, секції, які незалежні за планувальними, конструктивними і інженерними рішеннями).

4.10 Для підрахунку можливих матеріальних збитків i (або) соціальних втрат від відмови будівлі або споруди проектувальником визначаються найбільш імовірні прогнози можливої аварії (наприклад, пошкодження, вихід із ладу, руйнування будівель, споруд або їх частин), що сталася з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних тощо) або природних причин. Ці прогнози перераховуються у розділі «Забезпечення надійності та безпеки» пояснювальної записки до проекту.

Можливі збитки оцінюються виходячи з прогнозованого сценарію аварії, з урахування передбачених проектом заходів щодо локалізації можливої аварії (наприклад, поділенням споруди на окремі відсіки).

4.11 Для визначення обсягу можливих економічних збитків від відмови будівлі або споруди рекомендується користуватися «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» [затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №175].

Оцінка можливих економічних збитків повинна враховувати:

- збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів;

- збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції;

- збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції.

4.12 Збитки від повного або часткового руйнування основних фондів розраховуються виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової вартістю з урахуванням амортизації. Припустимо приймати що відмова трапиться на момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef і розраховувати залишкову вартість на цей момент часу. Тоді збитки від можливого руйнування основних фондів розраховуються за формулою:

,

де: Ф – прогнозовані втрати;

с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються під час аварії (наближено с=0,45);

— кошторисна вартість і-го виду втрачених основних фондів;

Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних фондів;

— коефіцієнт амортизаційних відрахувань i-го виду основних фондів;

n — кількість видів основних фондів.

4.13 Збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції сировини, а також матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції, розраховуються виходячи з середніх значень оптових цін на цю продукцію.

4.14 До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться об’єкти будівництва, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України [...].

Для цих об’єктів потрібно враховувати можливість впливу будівель і споруд, що проектуються з розташуванням в їх охоронній зоні. Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них) відповідно до ДБН Б.2.2-2.

4.15 Загальнодержавний, регіональний та місцевий рівень об’єктів (споруд) комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж (тобто споруд інженерно-транспортної інфраструктури) визначається згідно з рівнем планування територій [Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»].

До споруд інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до Генеральної схеми планування території України.

До споруд інженерно-транспортної інфраструктури регіонального рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.

До споруд інженерно-транспортної інфраструктури місцевого рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

4.16 Для попереднього визначення характеристики класу наслідків (відповідальності) «Припинення функціонування об’єктів комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж» можливо користуватися довідковим Додатком В.

4.17 Категорії складності будинків, будівель і споруд з урахуванням класу наслідків (відповідальності) визначаються відповідно до обов’язкового Додатку А.

4.18 Особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності споруд інженерно-транспортної інфраструктури уточнюються відповідними галузевими нормами.

5. особливості ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КЛАСУ наслідКІВ (Відповідальності) ЩОДО об’єктів житлово-громадського призначення.

5.1 При проектуванні комплексу житлових будинків, об’єднаних у одному проекті, категорію складності об’єкта у цілому доцільно визначати з урахуванням можливого порушення нормальних умов життєдіяльності людей, які постійно перебувають на об’єкті, у наслідок відмови систем забезпечення життєдіяльності об’єкта. Чисельність таких людей рахується як сума постійно перебуваючих у всіх будинках комплексу.

5.2 Кількість, для яких враховується можлива небезпека, допускається визначати таким чином:

- у житлових будинках - кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до [ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначається нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення). За необхідності вищенаведені показники можуть уточнюватися;

- у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до [постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"] визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та додатково 9,3 квадратних метрів на кожного наступного члена сім'ї;

- у соціальних гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до [постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"] визначається нормою 6 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

- у гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

- у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

- у будинках висотою до 73,5 метрів для розміщення офісів - кількість осіб, що періодично перебуває на об’єкті (N2) — три особи на приміщення або десять осіб на загальної площі (при цьому приймається одна найбільш висока характеристика);

- кількість осіб, що перебувають поза об’єктом (N3) доцільно визначати за формулами:

для житлових будинків

N3 = ????N1

для офісних будинків

N3 = ????N2,

де коефіцієнт ?? визначається за таблицею 2.

Таблиця 2

Висота будинку над рівнем землі, м

Значення коефіцієнту ?? при розміщенні будинку:

у сільській місцевості

у невеликому місті або у спальному районі великого міста

у центрі великого міста

Менше за 10

1,0

1,0

1,3

Від 10 до 30

1,0

1,3

1,5

Більше ніж 30

1,3

1,5

2,0

5.3 Для житлової забудови можна приймати, що дорівнює одному відсотку, а встановлений термін експлуатації дорівнює 100 рокам. Тоді

Приклади розрахунку класу наслідків (відповідальності) житлових будинків наведені у додатку Б.

6. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОБ’ЄКТІВ, ЩО РОЗТАШОВАНІ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ

6.1 При проектуванні об’єктів класу відповідальності СС1 для визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності потрібно використовувати карту 3СР-2004-А або В, для об’єктів класу відповідальності СС2 — карту 3СР-2004-В або С і для об’єктів класу відповідальності СС3 — карту 3СР-2004-С. Вибір відповідної карти здійснюється в залежності від вимог п. 1.1.1 ДБН В.1.1-12.

6.2 Розрахункове значення зусилля, напруження або іншого силового фактору, що відповідає розрахунковій комбінації сейсмічного та інших навантажень і за яким реалізується перевірка несучої здатності конструктивного елементу споруди, підраховується за формулою

,

де:

- коефіцієнт відповідальності, що визначається таблицею 5 ДБН В.1.2??14 відповідно класу наслідків (відповідальності) будинку, будівлі або споруди та категорії відповідальності їх конструктивного елементу. При цьому для розрахунків на МРЗ (максимальні розрахункові землетруси) цей коефіцієнт приймається як для аварійної розрахункової ситуації, а при розрахунках на ПЗ (проектні землетрусі) — як для перехідної розрахункової ситуації;

- доля розрахункового значення силового фактору, яка обумовлена всіма врахованими навантаженнями, що вийшли у особливе сполучення за вказівками п. 2.1.1 ДБН В.1.1-12, окрім сейсмічного навантаження;

- доля розрахункового значення силового фактору, яка пов’язана з сейсмічним навантаженням і визначається за вказівками пп. 2.3.8 чи 2.3.9 ДБН В.1.1-12;

m - коефіцієнт, що враховує підвищення механічних властивостей матеріалів при високих швидкостях навантаження і визначається за п. 2.5.3 ДБН В.1.1-12.

6.3 Коефіцієнт відповідальності k2, що визначається за вказівками таблиці 2.4 ДБН В.1.1-12, виконує роль коефіцієнта надійності за відповідальністю ??n але приймається не меншим, ніж це визначається у ДБН В.1.1-12.

Додаток А

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ БУДИНКІВ, БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З УРАХУВАННЯМ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)

А1. Категорія складності будинків, будівель і споруд одержується на основі визначеного класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва за характеристиками таблиці А1.

Таблиця А.1

Характеристика можливих наслідків від відмови будинку, будівлі, споруди

Клас наслідків (відповідальності)

Категорія складності

Можлива небезпека

Обсяг можливого економічного збитку

Втрата об’єктів культурної спадщини

Припинення функціонування об’єктів комунікацій транспорту, зв’язку, енергетики, інших інженерних мереж

Для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті

Для здоров’я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті

Для здоров’я і життя людей, які знаходяться зовні об’єкта

кількість осіб

кількість осіб

кількість осіб

м.р.з.п

категорії об’єктів

рівень

1

2

3

4

5

6

СС3

V

Понад 400

Понад 1000

Понад 50000

Понад 150000

Національ-ного значення

Загально-державний

300-400

500-1000

10000-50000

15000-150000

місцевого значення

регіональний

СС2

IV

50-300

100-500

100-10000

2000-15000

місцевий

III

0-50

50-100

До 100

До 2000

СС1

II

0

До 50

До 100

До 2000

I

А.2. Категорія складності об’єкту будівництва визначається незалежно за кожною з наведених у колонках таблиці характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкту. Об’єкту будівництва присвоюють найвищу категорію складності з визначених критеріїв з урахуванням нижче наведених положень.

1) Об'єкт підвищеної небезпеки, ідентифікований згідно із законодавством [Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки»], відносять до V категорії складності.

2) До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться будівлі або споруді, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Розміри охоронної зони об’єктів культурної спадщини визначаються відповідно до ДБН Б.2.2-2.

3) Для об’єкту будівництва, до складу якого входить декілька окремих будівель або споруд (комплекс) категорія складності визначається окремо для кожної будівлі або споруди.