Страница 4: ДСТУ 1.7:2015. Національна стандартизація. Правила та методи прийняття міжнародних і регіональних нормативних документів (61649)

Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин

Приклад

Якщо національний стандарт приймають у 2015 році методом перероблення, і він є не­еквівалентний щодо ISO 8, опублікованого у 1977 році, та нееквівалентний щодо ISO 1086, опублікованого у 1991 році, позначення національного стандарту буде таке:

ДСТУ 4826:2015 (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ)

Інформація та документація. Видання інформаційні. Загальні вимоги

1. елементи переліку 8.2 а), б), в) для ідентичних національних НД;

2. елементи переліку 8.3 а), б) для модифікованих і нееквівалентних національних НД.

Примітка. У посиланнях нз національний НД рік його прийняття можна не зазначати

9. ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ НД

   1. Загальні положення

      1. У разі прийняття міжнародного НД як національного НД національний НД оформлюють від­повідно до ДСТУ 1.5 з урахуванням цього стандарту.

      2. У разі прийняття міжнародного НД як національного НД методами перевидання за ідентич­ного чи модифікованого ступеня відповідності до національного НД долучають такі національні струк­турні елементи: «Титульний аркуш», «Передмова», «Зміст», «Національний вступ» і «Бібліографічні дані».

Взаємозв’язок між ступенями відповідності, методами прийняття та наявністю національних струк­турних елементів у національному НД наведено в додатку Е цього стандарту.

Приклади оформлення структурного елемента «Титульний аркуш» наведено в додатку Ж цього стандарту.

1. про метод прийняття, ступінь відповідності та мову оригіналу міжнародного НД;

2. про частини, пункти тощо, які відповідають та які не відповідають частинам, пунктам тощо між­народного НД (у разі прийняття модифікованого національного НД);

3. щодо права власності або авторського права на міжнародний НД відповідно до правил тих організацій, яким належать права власності або авторські права на ці міжнародні НД.

1. позначення та назву національного НД відповідно до розділу 8 цього стандарту. Якщо назва національного НД відрізняється від перекладу назви міжнародного НД, то наводять усі назви (мовою оригіналу, переклад українською мовою назви міжнародного НД та змінену назву українською мовою з поясненням та обґрунтованням такої зміни).

Примітка. Назву міжнародного НД зазначають однією з офіційних мов публікації.

2. номер і назву ТК, відповідального за національний НД. Якщо немає ТК, сфера діяльності якого поширюється на певні об’єкти стандартизації, зазначають, що відповідальним за національний НД є HOC (зазначають організацію, на яку покладено виконання функцій HOC);

3. інформацію щодо відповідності національного НД законодавству;

4. перелік внесених редакційних змін, приміток та інформацію про те, як їх наведено в тексті, або посилання на національний додаток, у якому подано таку інформацію;

5. за наявності, довідку щодо технічних відхилів і/або змін у структурі національного НД разом з їх поясненнями або довідку щодо додатка, у якому подано таку інформацію;

6. інформацію щодо прийнятих змін до міжнародного НД та про будь-які долучені зміни до на­ціонального НД і пояснення;

7. інформацію щодо відповідності познак одиниць фізичних величин згідно з комплексу стандар­тів (за доцільності) ДСТУ 3651.0;

9. інформацію про наявність та оформлення національних структурних елементів національ­ного НД.

Приклад

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Назву», «Передмову», «Націо­нальний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

9. інформацію щодо інших національних додатків;

10. інші довідкові дані, за потреби;

11. відомості, які стосуються необхідності прийняття національного НД, зв’язок з іншими націо­нальними НД;

12. інформацію про прийняття міжнародних НД як національних НД, зазначаючи: «Копії норма­тивних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді н о р м а т и в н и х д о ку м е н т і в ».

Приклади оформлення «Національного вступу» наведено в додатку Д до цього стандарту.

У цьому розділі подають такі позначення та назви міжнародних НД, як їх наведено в міжнародно­му НД Назви НД зазначають мовою оригіналу.

Переклад назв міжнародних НД подають у «Національному поясненні», оформленому відповідно до 7.1.3 цього стандарту після переліку міжнародних НД або в національному додатку.

Ввідну частину (преамбулу) до нормативних посилань у разі прийняття міжнародного НД як на­ціонального НД методами перевидання (передруку, перекладу і перероблення (модифікованого націо­нального НД)) подають за варіантами згідно з додатком И, залежно від інформації, наведеної в між­народному НД.

Терміни подають українською мовою, поряд у дужках курсивом зазначають іншомовний термін, як його подано в оригіналі, і, за наявності, його скорочення.

Якщо це неможливо, термін та його визначення подають у порівняльній таблиці в національно­му додатку національного НД з наведенням позначення національного НД і обґрунтовання, чому не може бути застосовано міжнародне визначення терміна.

Примітка. У тексті національного НД використовують тільки скорочення українських термінів. Дозволено подавати без зміни широковживані іншомовні скорочення, наприклад, GSM, PAL, SECAM, ISO, ІЄС тощо.

У разі прийняття міжнародного НД як національного НД методом передруку (модифікованого на­ціонального НД)), якщо немає цього структурного елемента в міжнародному НД, його подають укра­їнською мовою.

У такому разі подають довідковий додаток, у якому табличною формою наводять порівняння струк­тур цих стандартів, а також пояснюють причини, які зумовили їх відмінність. Цей додаток розміщують останнім у національному НД.

Приклад зміни структури модифікованого національного НД наведено в додатку К цього стандарту.

Приклад: «Додаток НА».

Терміни подають так, як їх прийнято в Україні, а визначення понять — ідентичним перекладом міжнародного НД.

Абетковий покажчик українських термінів подають як довідковий національний додаток (після на­явних у міжнародному НД абеткових покажчиків).

9. 5. Українські терміни-словосполуки в основній частині подають прямим порядком слів, а в Абетковому покажчику українських термінів — зворотним порядком. Оформлення терміностатей та іншомовних відповідників виконують відповідно до ДСТУ 3966. Іншомовні відповідники подають тіль­ки ті, які є в міжнародних НД і без зазначення у квадратних дужках джерела інформації.

   6. Пояснення, примітки, редакційні зміни зазначають згідно з вимогами цього стандарту.

10. ПОСИЛАННЯ НА ІНШІ МІЖНАРОДНІ НД

    1. Якщо в міжнародному НД, прийнятому як національний НД, є посилання на інші міжнародні НД, то їх залишають без змін незалежно від чинності цих НД в Україні.

Примітка. Приклади деяких видів документів міжнародних організацій стандартизації наведено в додатку Л цього стандарту.