• для автоматичних виробів (наприклад, двері) - сила, прикладена до тіла, та характеристика запобіжних пристроїв;
  • для дверей, балюстрад та вікон із склінням - визначеність геометрії скління та видимість прозорих перепон;
  • для сходів, площадок, дверних прорізів - висота приміщення та висота

прорізу;

- для спіральних сходів - визначеність геометрії.

  1. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення повинні відповіданти ДБН В.2.2-17. Для приватних будинків що будуються за кошти замовників ці вимоги є рекомендованими, а для житла соціального фонду, спеціалізованого житла для інвалідів, а також такого що будується для продажу - обов’язковими. При наявності кількох входів є необхідним забезпечення в’їзду по пандусу в один із входів на рівень першого або цокольного поверху.

В житлових будинках для інвалідів, що пересуваються на кріслах-візках, майданчик крильця при головному вході повинен мати розміри в плані не менше 1,8х1,8 м, а окрім сходів, ведучої на цю майданчик, повинен бути передбачений пандус шириною і ухилом відповідно до вимог ДБН В.2.2-17.

На початку і в кінці кожного маршу пандуса і в місцях його повороту слід влаштовувати горизонтальні майданчики шириною не менше ширина пандуса і завдовжки не менше 1,8 м. Перепад між горизонтальними майданчиками не повинен перевищувати 0,8 м.

У будинках для інвалідів, що переміщуються на кріслах-візках, огорожі зовнішніх сходів, майданчиків і пандусів повинні мати подвійні поручні на висоті 0,7 і 0,9 м. Довжина поручня повинна бути більше довжини сходів або пандуса з кожного боку не менше чим на 0,3 м.

  1. Безпека в використанні одноквартирних будинків повинна окремо

передбачати умови для проживання і самостійного пересування по будинку дітей:

  • можливістю подолання дітьми;
  • розмірами отворів, які унеможливлюють застрявання або провалювання в них дітей;
  • стійкістю до горизонтального поштовху,
  • при наявності автоматичних воріт реагування датчиків на дітей;
  • при проектуванні огороджень і балюстрад розміри між елементами недотупні для випадання дітей;
  • відкривання в плані дверних полотен, що запобігають поранення дітей;
  • висоти підвіконних простінків і конструкції вікон, що запобігають падінню дітей,

-елементи електричного обладнання безпечні для дітей,

  1. У будинку і на ділянці слід передбачати необхідні заходи щодо захисту від несанкціонованого вторгнення враховуючи стандартні вимоги за ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-.

Вікна цокольного і першого поверху рекомендовано обладнуватиі гратами, ставнями або захисними металевими ролетами, або склопакетами із захисним склом з метою запобігання проникненню у будинок. Двері вхідні металеві протиударні проектуються за вимогами ДСТУ Б.В.2.6-11.

У полотні зовнішніх і тамбурних дверей, ведучих в житловий будинок, слід передбачати оглядовий отвір-вікно, низ якого повинен бути не вище 0,9 м від рівня підлоги, а його заповнення повинне здійснюватися загартованим склом по ГОСТ 30698. Допускається заповнення оглядового отвору-вікна звичайним склом за умови захисту його металевими решітками (гратами).

  1. Зовнішні приямки входів і вікон, що мають відмітку низу отвору нижче за рівень отмостки, след виконувати з водовідбійними бортами заввишки не менше 0,15 м від планувальної відмітки землі. При пристрої майданчика як відбійний борт приямка входу, довжина майданчика повинна бути не менше 0,9 м, а висота — не менше 0,12 м. Піл приямка повинен мати ухил від дверних і віконних отворів до водовідвідного пристрою з дренажною ділянкою, розташованою за межами захищаючих стін приямка. Для запобігання падіння в приямок треба передбачати його огорожу або покриття.
  2. Конструктивні вирішення елементів будинку (зокрема розташування порожнеч, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, пристрій вентиляційних отворів і розміщення теплової ізоляції і так далі) повинні передбачати захист від проникнення гризунів і комах.
  3. Інженерні системи будинку повинні бути запроектовані і змонтовані з урахуванням вимог безпеки, що містяться у відповідних нормативних документах, і вказівок інструкцій заводов-виробників устаткування. При цьому: температура поверхонь доступних частин нагрівальних приладів і подаючих трубопроводів опалювання не повинна перевищувати 70С°, якщо не прийняті заходи для запобігання торканню їх людиною, і 90С° в інших випадках; температура поверхонь інших трубопроводів і димарів не повинна перевищувати 40С°; температура гарячого повітря на відстані 10 см від випускного отвору приладів повітряного опалювання не повинна перевищувати 70С°; температура гарячої води в системі гарячого водопостачання не повинна перевищувати 60С°.
  4. Агрегати і прилади, зсув яких може привести до пожежі або вибуху, в будинку, зведеному в сейсмічному районі, повинні бути надійно закріплені.
  5. Інструкція з експлуатації будинку повинна містити дані, необхідні власникові будинку для забезпечення безпеки в процесі експлуатації, зокрема зведення про основні конструкції і інженерні системи, схеми розташування прихованих елементів каркаса, прихованих проводок і інженерних мереж, а також граничні значення навантажень на елементи конструкцій будинку і на його електромережу. Ці дані можуть бути представлені у вигляді копій виконавчої документації.

11. БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я

  1. При проектуванні і будівництві будинків повинні бути передбачені встановлені даним ДБН заходи, що забезпечують виконання санітарно- епідеміологічних вимог по охороні здоров'я людей і навколишнього природного середовища згідно з ДБН В.2.2-15Б лкрім таких що не мають відношення до одноквартирних будинків.
  2. Виконання санітарно-гігієнічних вимог при проектуванні житла здійснюється відповідно до умов фізико-географічного районування території України і включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщень житлових будинків, захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання згідно з СанПиН 2605, ДСП 201, ДСН 3.3.6.042, СанПиН 3077, ДСН 3.3.6.037, СН 4948, СанПиН 1304, СанПиН 2152, ДержСанПіН 3.3.2-007, ДержСанПіН 239, СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 5781.
  3. Система опалювання і захищаючі конструкції будинку повинні бути розраховані на забезпечення в приміщеннях будинку протягом опалювального періоду при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для відповідних районів будівництва температури внутрішнього повітря в допустимих межах, встановлених, але не нижче 20С° для всіх приміщень з постійним перебуванням людей згідно СНиП 2.04.05 , а в кухнях і убиральнях - 18С°, у ванн і душових - 24С.° Ці парамери становлять - для електричних систем опалення (теплі підлоги і теплі стіни).

При пристрої в будинку системи повітряного опалювання з примусовою подачею повітря в холодний період року ця система повинна бути розрахована на забезпечення в приміщеннях будинку оптимальних значень параметрів мікроклімату по ГОСТ 30494 (температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, результуюча температура приміщення і її локальна асиметрія). При пристрої системи кондиціонування повітря оптимальні параметри повинні забезпечуватися і в теплий період року.

  1. Система вентиляції повинна підтримувати чистоту (якість) повітря в приміщеннях відповідно до санітарних вимог і рівномірність його надходження і розповсюдження. Вентиляція може бути:

з природним імпульсом видалення повітря через вентиляційні канали; з механічною спонукою притоки і видалення повітря, зокрема суміщена з повітряним опалюванням;

комбінована з природною притокою і видаленням повітря через вентиляційні канали з частковим використанням механічної спонуки.

Видалення повітря слід передбачати з кухні, убиральні, ванни і при необхідності - з інших приміщень будинку.

Повітря з приміщень, в яких можуть бути шкідливі речовини або неприємні запахи, повинне віддалятися безпосередньо назовні і не потрапляти в інші приміщення, зокрема через вентиляційні канали.

Для забезпечення природної вентиляції повинна бути передбачена можливість провітрювання приміщень будинку через вікна, кватирки, фрамуги, вбудовані клапани та або інші пристрої..

У будинках, що проектуються для ІІІБ, ІІІВ і IVB кліматичних зон будинки або житлові блоки повинні бути забезпечені наскрізним або кутовим провітрюванням, допускається також вертикальне (через шахти) провітрювання. У житлових блоках односторонньої оієнтації, що проектуються для ІІІБ і ІІІВ кліматичних зон, допускається провітрювання однобічно розташованих одно- і двокімнатних блоків через бічні прорізи еркерів, ризалітів або інші позаквартирні провітрювані приміщення, а також за допомогою мансардних вікон.

  1. Мінімальна продуктивність системи вентиляції будинку в режимі обслуговування повинна визначатися з розрахунку не менш одноразового обміну об'єму повітря протягом години в приміщеннях з постійним перебуванням людей. З кухні в режимі обслуговування повинно віддалятися не менше 60 м3 повітря в годину, з ванни, убиральні - 25 м3 повітря в годину.

Кратність повітрообміну в інших приміщеннях, а також у всіх вентильованих приміщеннях в неробочому режимі повинна складати не менше 0,2 об'єму приміщення в годині

  1. Звукоізоляція зовнішніх і внутрішніх захищаючих конструкцій житлових приміщень, воздуховодів і трубопроводів повинна забезпечувати зниження звукового тиску від зовнішніх джерел шуму, а також від шуму устаткування інженерних систем до рівня, що допускається, що не перевищує, по ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, СанПиН 3077, СанПиН 1304. Загальні принципи захисту від шуму повинні відповідати ДБН В.1.2-10, а також СНіП

Стіни, що розділяють житлові блоки блокованого будинку, повинні мати індекс ізоляції повітряного шуму не нижче 52 дБ.

  1. В разі розміщення на присадибній ділянці приміщень або будівель для індивідуальної трудової діяльності кількість автостоянок і режим роботи транспортних засобів, а також самого підприємства, не повинен порушувати санітарні вимоги, для сусідніх ділянок в тому числі вимоги СанПіН 1102 та СН 2.2.4/2.1.8.562.
  2. При проектуванні житлових будинків передбачають заходи щодо шумовібропоглинання, які повинні задовольняти вимоги СНиП ІІ-12 щодо житлових приміщень.
  3. У випадку розміщення житлових будинків на міських магістральних вулицях вони повинні передбачатися шумозахисними, з розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, протилежний до магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю житлових кімнат три і більше.

У зазначених кімнатах слід передбачати конструктивно-технічні засоби шумозахисту, які знижують у режимі провітрювання рівень проникаючого шуму до нормативних значень.

  1. Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), слід приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів.
  2. Тривалість інсоляції, що відповідає ДБН 360, повинна бути забезпечена: в, дво- і трикімнатних будинках - не менше ніж в одній кімнаті; у чотири- і п'ятикімнатних - не менше ніж у двох кімнатах; у шести- і більше кімнатних - не менше ніж у трьох кімнатах. Тривалість інсоляції повинна відповідати СанПиН 2605-82.

В блокованих будинках широтної орієнтації обов’язковою умовою інсоляції є орієнтація житлових приміщень на південні румби. Також враховується інсоляція через мансардні вікна.

  1. Природне освітлення повинне бути забезпечене в житлових кімнатах і кухні. Рівень природного освітлення повинен відповідати вимогам ДБН В.2.5- 28. Відношення площі світлових отворів до площі підлоги житлових приміщень і кухонь повинне бути не від 1:5,5 до 1:8. Для мансардних поверхів допускається приймати це відношення не менше 1:10. Уточнення геометричних параметрів світлових прорізів слід провадити на підставі розрахунку коефіцієнта природної освітленості згідно з ДБН В.2.5-28 і СанПиН 2.2.1/2.1.1.1278-0 3 .

Примітка 1. Допускається проектувати без природного освітлення:

а)кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами і влаштування примусової витяжної вентиляції;

в)тамбури в одноквартирних і зблокованих житлових будинках, а також такі, що ведуть безпосередньо до квартири;

г) внутрішньоквартирні сходи і сходові клітки одноквартирних і зблокованих будинків,

д) вбудовані шафи і комори

д) підвали, льхи, технічні підпілля.

  1. Необхідність природного освітлення для вбудованих приміщень громадського призначення встановлюється відповідними нормами на ці приміщення. Рівень природного освітлення цих приміщень повинен відповідати вимогам СанПиН 2.2.1/2.1.1.1278-03 .
  2. Захищаючі конструкції будинку повинні мати теплоізоляцію, повітроізоляцію від проникнення зовнішнього холодного повітря і пароізоляцію від дифузії водяної пари з внутрішніх приміщень, що забезпечують:

необхідну температуру на внутрішніх поверхнях конструкцій і відсутність конденсації вологи усередині приміщень;

запобігання накопиченню вологи в конструкціях.

Різниця температури внутрішнього повітря і внутрішньої поверхні конструкцій зовнішніх стін при розрахунковій температурі внутрішнього повітря не повинна перевищувати 4С°, а для конструкцій підлоги першого поверху - 2С. °Температура внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон не повинна бути нижче 3С °при розрахунковій температурі зовнішнього

повітря.

Приміщення будинку повинні бути захищені від проникнення дощової, талої, ґрунтової води і побутових витоків води.

  1. Постачання будинку питною водою повинне бути передбачене від централізованої мережі водопостачання населеного пункту ДержСанПіН 2.2.4400 та ДержСанПіН 383.

Допускається передбачати індивідуальні і колективні джерела водопостачання з підземних водоносних горизонтів або з водоймищ з розрахунку добової витрати господарсько-питної води не менше 60 л на людину відповідно до вимог СанПиН 2.1.4.1110-02. У районах з обмеженими водними ресурсами розрахункову добову витрату води допускається зменшувати за узгодженням з відповідними наглядовими органами. Якість питної води повинна відповідати гігієнічним нормативам що контролюється за нормами СанПиН 2.1.4.559.