---

перед вивантаженням матеріалів із засік вагона-вагів машиніст повинен подати серію частих коротких сигналів.

3.55 За необхідності термінового прибирання скіпової ями (засипанні шихтою місця посадки скіпів) роботи виконуються під безпосереднім керівництвом майстра доменної печі. В такому разі скіпова лебідка і коксові затвори повинні бути виключеними; вагоном-вагами від'їхати від скіпової ями, ключ-бирка від вагона-вагів та механізмів завантаження передаються майстрові.

3.56 Машиніст повинен систематично (не рідше 4-х разів в зміну) викачувати воду зі скіпової ями.

3.57 Прибирання просипу необхідно проводити тільки в скіпи через спеціальні люки, стоячи збоку від них.

3.58 Після прибирання просипу скребком в скіп необхідно зупинити вагон-ваги та переконатися, що бункерувальник підняв скребок. Рух вагона-вагів дозволяється тільки після подання звукового сигналу бункерувальникам, що керують скребком.

3.59 Прибирання просипу шихтових матеріалів та технологічного пилу з простору між коліями машиніст виконує скребком під керівництвом другого машиніста після виведення людей зі скіпової ями, якщо вони там знаходилися. Після очищення колій необхідно обезструмити привід механізму скребка.

3.60 Завантажувати коксовий дрібняк в несправні вагони не дозволяється.

3.61 Проводити обдування вагона-вагів, якщо в скіповій ямі знаходяться люди, не дозволяється.

3.62 Заправлення системи густими мастилами та змащення механізмів вагона-вагів машиніст повинен проводити над скіповою ямою, перед цим вилучивши бирку.

3.63 Електробезпека

3.63.1 Машиніст повинен пам'ятати, що приводи механізмів, які обслуговуються живляться напругою 380 В. Напруга понад 42 В небезпечна для житія, особливо в умовах підвищеної вологості, запиленості, в приміщеннях з металевою підлогою.

3.63.2 Торкатися руками до струмопровідних предметів, до оголених електропроводів не дозволяється.

3.63.3 Машиністам не дозволяється брати участь у будь-яких ремонтах електроустаткування, ліній електропередач, вставляти і виймати запобіжники, користуватися несправними рубильниками й автоматами, робити заміну перегорілих ламп освітлення і сигналізації.

3.63.4 Входити в камери трансформаторів, заходити за огорожі електроустаткування, у приміщення щитів напруги 220-380 В машиністам не дозволяється.

3.63.5 Про всі виявлені несправності електроустаткування необхідно негайно доповісти майстрові печі або черговому електрику.

3.63.6 Рубильники, пульти і шафи керування та інші електричні апарати повинні бути завжди закриті.

3.63.7 Поливати водою електричний кабель, електродвигуни та інше електроустаткування не дозволяється.

3.64 Пожежна безпека

3.64.1 Машиністи зобов'язані знати і дотримуватися правил пожежної безпеки.

3.64.2 Не дозволяється використовувати протипожежні пристосування та обладнання (ящики з піском, вогнегасники, гідранти, сигналізатори) не за призначенням, а також захаращувати підходи до них.

3.64.3 Не дозволяється зберігати на робочому місці матеріали, що легко займаються.

3.64.4 При виявленні пожежі або її ознак (поява диму) необхідно негайно повідомити про це в пожежну охорону пожежною сигналізацією, встановленою на підприємстві, або телефоном. До прибуття пожежників слід негайно приступити до ліквідації пожежі наявними в цеху засобами.

3.64.5 Основними засобами гасіння є вода, пара під тиском, вогнегасники, сухий пісок, азбестові штори і т.ін.

3.64.6 Вуглекислотні ручні вогнегасники марок ОУ-1, ОУ-5, ОУ-6 можуть бути застосовані для гасіння майже всіх видів твердих і рідких горючих речовин, у тому числі й електроустановок. Для гасіння невеликих загорянь горючих і тліючих матеріалів можуть застосовуватися пінні вогнегасники марок ОП-5. Застосовуючи вогнегасники ОП-5 для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, і речовин, котрі займаються при попаданні на них води (карбід кальцію, калій, натрій) не дозволяється.

3.65 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу та інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров 'ю працівників.

3.65.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.

3.65.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункту машиніст повинен одержати письмове направлення у майстра доменної печі.

3.65.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.

3.65.4 При виникненні під час роботи непередбачених ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти за можливістю самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити майстра печі.

4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1 Поставити вагон-ваги біля скіпової ями.

4.2 Поставити рукоятки всіх командо-контролерів в нульове положення, відключити рубильник, вилучити бирку.

4.3 Оглянути вагон-ваги. Очистити своє робоче місце. Вагон-ваги повинні бути обдуті. Колії пересування вагона-вагів повинні бути очищенні від просипаних матеріалів. Скіпова яма повинна бути чистою, вода відключена.

4.4 Провірити стан та кріплення всіх механізмів вагона-вагів, блокіровок і кінцевих вимикачів. Провірити стан затворів рудних бункерів.

4.5 Про всі виявлені несправності в роботі вагона-вагів та вжиті заходи, щодо їх усунення, зробити запис у вахтовому журналі.

4.6 Здати зміну машиністу, що його змінює, доповісти про стан вагона-вагів, про розподілення матеріалів по бункерах та порядку їх набирання.

4.7 Доповісти майстру доменної печі про здачу зміни, поставити підпис в журналі здачі-приймання зміни.

5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1 Машиніст повинен знати план ліквідації аварій в частині, яка відноситься до місця його роботи.

5.2 Машиніст повинен знати причини, що можуть призвести до аварійних ситуацій при роботі вагон-вагів і вміти їх ліквідувати.

5.3 3 появою передаварійної ситуації машиніст повинен вжити необхідних заходів щодо її ліквідації і повідомити про це майстрові.

5.4 Машиніст повинен вміти користуватися засобами пожежогасіння (пісок, вогнегасники та інші первинні засоби).

5.5 Аварійні ситуації:

5.5.1 При загорянні електропроводки, електроприводів, електрообладнання необхідно:

- відключити їх від мережі живлення;

гасити піском або порошковими вогнегасниками.

5.5.2 При загорянні пально-мастильних матеріалів необхідно:

- гасити піском, землею, вогнегасником;

- гасити водою не дозволяється.

5.5.3 При всіх випадках припинення надходження електроенергії для живлення двигунів вагона-вагів машиніст повинен:

- встановити контролер в нульове положення;

- вимкнути головний рубильник;

- повідомити електромонтеру;

- взяти в роботу резервні вагон-ваги.

5.5.4 При виявленні стуку в редукторі, поштовхів, поломок окремих деталей, витоку повітря із магістралі, необхідно:

- зупинити вагон-ваги;

- визвати ремонтний персонал для ліквідації причин несправностей.

5.5.5 При забиванні скіпової ями коксом:

- зупинити роботу головного скіпового підйому;

- матеріал не засипати в промбункер, відвести вагон-ваги в бік;

- повідомити майстрові доменної печі про ситуацію;

- з бригадою, виділеною майстром, приступити до очищення скіпової ями від коксу.

5.5.6 Під час аварійної уборки (вихід шихтових матеріалів з бункера на колії вагона-вагів) роботою керує майстер доменної печі.

5.6 Машиніст повинен бути ознайомлений з порядком надання першої допомоги особам потерпілим від дії електричного струму, опіків, отруєнь, при пораненнях і вміти на практиці надати першу допомогу.

Основними умовами надання першої допомоги від дії електричного струму, а також при інших нещасних випадках є:

Швидкість дії, спритність, уміння надати допомогу. Зволікання, довга підготовка до надання допомоги може призвести до смерті потерпілого. Ніколи не можна відмовлятися від надання першої допомоги потерпілому.

5.7 Перша допомога постраждалому

5.7.1 При ударах, переломах і травмах.

5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.

5.7.1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.

5.7.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.

При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.

5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).

При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.

При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.

При закритому переломі шини накладуються поверх одягу.

5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).

5.7.2 При опіках.

5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.

5.7.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.

5.7.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної" кислоти (півчайної ложки на стакан води).

5.7.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.

5.7.3 При тепловому ударі.

5.7.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.

5.7.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.

5.7.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.

5.7.4 При враженні електричним струмом.

5.7.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.

5.7.4.2 Після звільнення від дії струму надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.

5.7.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.

5.7.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.

5.7.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.

5.7.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.

7