прДБН В.2.2-...:200... С.35

9.4.3 Для опалення торговельних залів та інших приміщень площею 400 м2 і більше слід проектувати окремі гілки, оснащені регуляторами температури. На опалювальних приладах решти приміщень необхідно встановлювати термостатичні клапани. У приміщеннях, у яких проектується кондиціонування повітря, що забезпечує оптимальні параметри повітря протягом усього року, регулятори температури і термостатичні клапани в системі опалення встановлювати не потрібно.

9.4.4 Системи опалення магазинів слід проектуватиз пристроями, що забезпечують програмне зменшення теплової потужності в неробочий час. При цьому температура в торговельних залах не повинна опускатися нижче +100С.

9.4.5 Вентиляцію і кондиціонування повітря в торговельних залах магазинів необхідно розраховувати, виходячи з площі 6 м2 на одну людину в магазинах меблів, музичних, книжкових, спортивних, ювелірних, а також у магазинах аудіо-, відео-, побутової та оргтехніки. В інших магазинах слід приймати 5 м2 на людину.

9.4.6 При проектуванні припливно-витяжної вентиляції торговельних залів витрати припливного і витяжного повітря мають бути однаковими.

9.4.7 Повітряно-теплові завіси необхідно проектувати в магазинах, розташованих у населених пунктах, де зимова температура зовнішнього повітря (параметри Б) дорівнює мінус 150С і нижче в таких випадках:

  • на входах для покупців у магазинах, торговельна площа яких перевищує 150 м2;
  • на входах для покупців у ринках торговельною площею більше 600 м2;
  • на воротах розвантажувальних приміщень продовольчих магазинів торговельною площею більше 1500 м2;

– на воротах розвантажувальних приміщень непродовольчих магазинів торговельною площею більше 2500 м2;

  • за наявності постійних робітників у безпосередній близькості від вхідного прорізу.

В інших випадках допускається проектування повітряно-теплових завіс за завданням на проектування.

9.4.8 Системи вентиляції магазинів, вбудовані в будинки іншого призначення або прибудовані до них, слід проектувати окремо від систем вентиляції цих будинків.

Якщо продаж продовольчих і непродовольчих товарів передбачається в різних залах одного магазина, системи вентиляції цих залів мають бути роздільними.

С.36 прДБН В.2.2-...:200..

Системи витяжної вентиляції з комор необхідно проектувати окремо від систем вентиляції інших приміщень. Допускається об’єднувати ці системи у разі встановлення протипожежних клапанів у місцях перетинання повітроводами перегородок комор відповідно до вимог Снип 2.04.05.

9.4.9 У залах, де продаються товари побутової хімії, рециркуляція не допускається.

9.5 Електропостачання та електрообладнання

9.5.1 Електрообладнаання будинків та споруд підприємств роздрібної торгівлі слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ДБН В.2.5-28, ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ Б В.2.5-38, ГОСТ 7396.1, СНиП 3.05.06, ВСН 97, ВСН 205.

  1. Електроприймачі підприємств роздрібної торгівлі стосовно забезпечення надійності електропостачання слід відносити:

до I категорії – електроприймачі систем протипожежного захисту (системи внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації, системи протидимного захисту; електроприймачі ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, евакуаційного та аварійного освітлення, систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей; систем охоронної сигналізації, сигналізації загазованості, а також інші електроприймачі, що мають живитися за І категорією надійності згідно з ПУЕ.

до II категорії – усі інші електроприймачі за торговельної площі більше 2000 м2 , електроприймачі за торговельної площі від 250 до 2000 м2, крім вказаних в I категорії;

до III категорії – електроприймачі за торговельної площі підприємств торгівлі менше 250 м2, крім вказаних в I категорії.

  1. Живлячі лінії холодильних установок, касових апаратів, аварійного освітлення, світлової реклами, освітлення вітрин, охоронної та пожежної сигналізації повинні бути самостійними, починаючи від увідно-розподільного пристрою. Відключення зазначених споживачів не повинно бути пов’язане з відключенням решти споживачів.
    1. Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з додатком Т ДБН В.2.2-9.

9.5.5 В усіх підприємствах торгівлі слід передбачати блокування систем вентиляції від сигналу автоматичних установок пожежогасіння та (або) пожежної сигналізації чи централізоване відключення їх із доступного місця за відсутності зазначених установок.

прДБН В.2.2-...:200... С.37

  1. В усіх підприємствах торгівлі повинно бути передбачене підведення електроживлення для рекламного оформлення фасадів, світлових табло, вітрин і різноманітних видів реклами в інтер’єрах підприємства.
    1. В підприємствах торгівлі повинно передбачатися евакуаційне освітлення і слід встановлювати світлові покажчики „Вихід”, врахо-вуючи вимоги ДБН В.2.5-28.

У торговельних залах, а також над касовими апаратами слід встановлювати світильники аварійного освітлення.

  1. Блискавкозахист будинків та споруд підприємств торгівлі повиннен виконуватися згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.
    1. Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності до вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, СНиП ІІ-35, ПУЭ, НПАОП 40.1-1.32, ВСН 205, ВСН 60.

9.6 Системи зв'язку та сигналізації

9.6.1 Будинки і споруди підприємств торгівлі повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення, для організації телекомунікацій загального користування (зв’язку, телебачення, проводового мовлення).

9.6.2 Згідно з завданням на проектування будинки і споруди підприємств торгівлі можуть бути обладнані додатково мережами і пристроями:

  • відомчої АТС;
  • систем передачі даних (проводових та безпроводових);
  • локальної комп’ютерної мережі для автоматизації технологічних процесів;
  • відомчого телебачення;
  • мікростільникового зв’язку;
  • звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;
  • технічних засобів охоронної сигналізації;
  • відеонагляду;
  • системи контролю доступу.

9.6.3 Мережі систем зв’язку, як правило, повинні об’єднуватися в комплекси і будуватися на базі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.

9.6.4 Системи звукопідсилення будинків і споруд підприємств торгівлі можуть виконуватися суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей, при забезпеченні вимог ДБН В.1.1-7.

С.38 прДБН В.2.2-...:200..

  1. Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв’язку будинків і споруд підприємств торгівлі слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов’язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, а також в приміщеннях інформаційних та технологічних служб.
    1. Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу.
      1. Вертикальне прокладання мереж зв’язку та сигналізації у будинках і спорудах підприємств торгівлі , як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням згідно з ВСН 60 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв’язку та сигналізації.

9.6.8 Прокладання мереж зв’язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

9.6.9 Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та обладнання мереж зв’язку і сигналізації.

9.6.10 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурний вигляд будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків, з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

9.6.11 Блискавкозахист стояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв’язку та сигналізації, згідно з НПАОП 40.1-1.32, визначаються комплексно для усього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

9.6.12 Будинки і споруди підприємств торгівлі рекомендується обладнувати відомчою охоронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.

9.6.13 Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення пожежної автоматики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та виходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів та ін. з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.

прДБН В.2.2-...:200... С.39

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

9.6.14 Вимоги щодо обладнання будинків і споруд підприємств торгівлі автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей викладені в розділі 8.

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНЯ

10.1 Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, встановлених ДБН В 2.6-31. Конструкції вікон і вітрин повинні відповідати вимогам опорові теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В 2.6-31.

10.2 Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системою опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати контрольних показників, встановлених Снип 2.04.05.

10.3 Припливні вентиляційні системи приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, необхідно проектувати, як правило, з утилізаторами тепла витяжного повітря.

10.4 Холодильні машини системи технологічного холодопостачання слід, як правило, проектувати з пристроями, що дозволяють відводити повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента в системи теплоспоживання.

Системи теплоспоживання необхідно, як правило, проектувати з пристроями, що дозволяють використовувати повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента.

10.5 У будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системи теплоспоживання, що використовують поновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

10.6 Якщо тиск води на вводі водопроводу в будинок перевищує необхідний проектний напір більш ніж на 0,1 Мпа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску «після себе».

10.7 Водопідігрівачі гарячого водопостачання слід проектувати з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

С.40 прДБН В.2.2-...:200..

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

Таблиця А.1 – Класифікація основних типів підприємств

роздрібної торгівлі (магазинів)

Загальна характеристика підприємста

Класифі-каційна група

Типи магазинів з однаковим співввідношенням торговельних і неторговельних площ

ПРОДОВОЛЬЧІ

Магазини з універсальним асортиментом

ІП

„Універсам” (супермаркет), „Гастроном”, „Дієтичні продукти”, „Продукти”

Спеціалізовані магазини з широким асортиментом

ІІП

„Хліб”, „Кондитерські вироби”

ІІІП

„Риба”, „М’ясо”

ІVП

„Овочі-фрукти”

Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом

„Міні-продукти” (мінімаркет), „Соки-джеми”, „Напої”

НЕПРОДОВОЛЬЧІ

Магазини з універсальним асортиментом

ІН

„Універмаг”, „Дитячий світ”, „Будинок торгівлі”

Спеціалізовані магазини з широким асортиментом

ІІН

„Товари для молодят”, „Товари для жінок”, „Товари для чоловіків”, „Товари для молоді”, „Товари для дітей”, „Товари для ветеранів”, „Одяг”, „Взуття”, „Малятко”

Спеціалізовані магазини з повним асортиментом

ІІІН

„Господарські товари”, „Побутова хімія”, „Спорт і туризм”, „Побутова техніка”

ІVН

„Меблі”, „Будматеріали”

„Галантерея-парфуми”, „Радіо-аудіо-відео-фототовари”, „Оргтехніка”, „Годинники”, „Ювелірні вироби”

Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом

VІН

„Книжки”, „Квіти”, „Природа”, „Насіння”, „Мисливець”

VІІН

„Комісійний”, „Антикварний”