Страница 6: ДБН В.2.2-23-2009. Будинки і споруди підприємства торгівлі (32565)

8.15 В разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди (у торговельних залах, службових, побутових приміщень), ґратів, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

Встановлювати стаціонарні (незнімні) ґрати дозволяється у коморах, складах, касах та в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.

8.16 У будинках I, II, ІІІ, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості опорядження стін, стель торговельних залів підприємств торгівлі повинно передбачатися з негорючих матеріалів або матеріалів з показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2.

С.28 прДБН В.2.2-...:200..

Будівельні матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації (коридорах, сходових клітках, сходах, ліфтових холах, внстибюлях) будинків підприємств торгівлі мають відповідати вимогам 5.24 ДБН В.1.1-7. При цьому на шляхах евакуації не допускається використовувати килимові покриття.

Матеріали підлог в усіх приміщеннях мають відповідати вимогам 4.38 ДБН В.2.2-9.

8.17 Автоматичними установками пожежогасіння повинні бути обладнані будинки та приміщення підприємств торгівлі у тому числі речові, продуктово-речові ринки:

будинки І, ІІ ступенів вогнестійкості з площею протипожежного відсіку понад встановленою табл. 2 цих Норм;

двоповерхові будинки із розміщенням торговельних залів на двох поверхах із загальною торговельною площею більше ;

будинки із розміщенням торговельних залів на трьох та більше поверхах – незалежно від їх загальної торговельної площі;

підприємства із загальною торговельною площею 150 м2 та більше або їх загальною площею і більше, які розташовані у підвальних, підземних поверхах.

8.18 Автоматичними установками пожежної сигналізації повинні бути обладнані будинки та приміщення підприємств торгівлі:

продуктові ринки;

магазинів і ринків, які не увійшли до 8.17.

Примітка 1. Автоматичні установки пожежної сигналізації допускається не передбачати у приміщень вбиралень (туалетів), умивальних, кімнатах особистої гігієни жінок, охолоджувальних камер, мийних, парильних, мильних, душових, басейнах, приміщень для зберігання та готування до продажу м’ясу, риби, фруктів, овочів (у негорючий упаковці) та інших приміщеннях з мокрим процесом, венткамерах, насосних, бойлерних та інших приміщеннях для інженерного обладнання будинків, в яких відсутні горючі матеріали.

Примітка 2. Необхідність обладнання автоматичними установками пожежної сигналізації будинків та приміщень підприємств торгівлі зазначених у 8.17 визначається необхідністю керування інженерними системами протипожежного захисту (оповіщення про пожежу, протидимного захисту, внутрішнього протипожежного водопроводу, освітлення безпеки, елементами заповнення прорізів у протипожежних перешкодах тощо).

Примітка 3. Під час визначення необхідності обладнання будинків і приміщень підприємств торгівлі установками автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації слід також дотримуватися вимог НАПБ Б.06.004 та інших відповідних нормативних документів.

1. Проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-13.

прДБН В.2.2-...:200... С.29

8.20 Підприємства торгівлі повинні обладнуватися системами оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей у разі пожежі згідно з вимогами ДБН В.1.1-7.

8.21 Необхідність улаштування внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопроводу, кількість пожежних гідрантів (водойм, резервуарів), кількість вводів у будинок, витрати води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння, кількість струменів від пожежних кранів визначається виходячи з вимог СНиП 2.04.01 і СНиП 2.04.02.

8.22 Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття.

Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, окрім розміщення в ній пожежного крана діаметром 50 або 65 мм (укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметру та стволом), пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм, виконаного згідно з ДСТУ 4401-1, що приєднаний до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.

Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309.

Примітка. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймається для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів.

8.23 Сигнали на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла мають надходити від кнопок дистанційного пуску, які встановлені у шафах пожежних кранів, приміщенні пожежного поста та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів і кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля).

У разі встановлення внутрішніх пожежних кранів на живильних трубопроводах водозаповнених спринклерних установок відповідно до ДБН В.2.5-13, встановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

У шафах пожежних кранів слід також передбачати кнопки дистанційного відкривання поповерхових клапанів димовидаляння та підпору повітря і вмикання вентиляторів протидимного захисту.

С.30 прДБН В.2.2-...:200..

9 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

1. Ліфти

1. Кількість та вантажопідйомність вантажних ліфтів слід визначати розрахунком і приймати за діючими нормами оснащення згідно з НПАОП 0.00-1.02 з урахуванням класифікації груп магазинів, а також засобів механізації, які передбачаються для розвантаження і завантаження ліфтів.

Мінімально необхідну кількість вантажних ліфтів слід визначати з урахуванням розрахунку вантажопотоків.

1. Перед вантажними ліфтами на кожному поверсі обслуговування мають передбачатися розвантажувальні площадки, що не включаються до складу мінімальної розрахункової площі групи приміщень для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу.

Ширина розвантажувальних площадок повинна бути не менше ширини ліфтів, що виміряна за зовнішніми габаритами з урахуванням огороджувальних конструкцій.

Глибину площадки слід визначати без урахування ширини коридорів, які до неї прилягають.

1. Виходи з вантажних ліфтів у підземному і підвальному поверхах влаштовують згідно з 4.34 ДБН В.1.1-7.
2. 1. Для вертикального технологічного зв’язку між приміщеннями магазину допускається застосування малих вантажних ліфтів вантажопідйомністю 40, 100 і 250 кг за ГОСТ 8824, ДСТУ ISO 4190-3.

Малі вантажні ліфти із двома зупинками і висотою підйому не більше 5,2 м, що поставляються в комплекті з незахищеною металокаркасною шахтою, можуть встановлюватися без влаштування протипожежних перегородок і перекриттів; вхід до цих ліфтів у підземному, підвальному і цокольному поверхах слід передбачати через тамбур-шлюз.

1. У разі розташування торговельних залів на трьох і більше поверхах слід передбачати встановлення пасажирських ліфтів згідно з ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ EN 81-1, ДСТУ ЕN 81-2, НПАОП 0.00-1.02.

Кількість та вантажопідйомність пасажирських ліфтів слід визначати з урахуванням розрахунку пасажиропотоків.

Усі ліфти в будинках торговельних підприємств мають бути розраховані на роботу в режимі „Пожежна небезпека” згідно з вимогами НАПБ Б.01.007.

прДБН В.2.2-...:200... С.31

1. У разі розміщення торговельного залу торговельною площею 1000 м2 і більше на четвертому поверсі і вище, як правило, слід встановлювати ескалатори, які передбачають згідно з ДСТУ ISO 9589 та ДСТУ ЕN 115.

Допускається за завданням на проектування встановлення пасажирських ліфтів або ескалаторів в магазинах меншої поверховості, а також за площі торговельного залу менше 1000 м2.

1. У магазинах з торговельними залами, розташованими в двох і більше рівнях, слід встановлювати не менше одного пасажирського ліфта з глибиною кабіни не менше 2,1 м, призначені для переміщення інвалідів (у тому числі на кріслах-колясках), згідно з вимогами ДБН В.2.9-99, ДБН В.2.2-17 і ДСТУ pr EN 81-70.
2. 1. У разі наявності перепадів рівнів (позначок) торговельних залів магазинів менше висоти поверху і неможливості улаштування пандуса слід передбачати спеціальні підйомники для інвалідів (у тому числі на кріслах-колясках), які переміщуються вертикально або похило вздовж сходового маршу (згідно з ДСТУ ISO 9386-1 і ДСТУ ISO 9386-2). При цьому ширина платформи повинна бути не менше 0,9 м, а її глибина – не менше 1,2 м.
   2. 1. Машинні відділення ліфтів і вантажні підйомники магазинів не допускається розташовувати безпосередньо під житловими приміщеннями і суміжно з ними, над приміщеннями з постійним перебуванням в них людей (крім персоналу, що обслуговує ліфти і підйомники).

9.2 Сміттєвидаляння та пилоприбирання

9.2.1 Сміттєпроводи (за відсутності пневматичної або вакуумної системи сміттєвидаляння) слід передбачати в пятиповерхових магазинах. Необхідність влаштування сміттєпроводів у магазинах меншої поверховості визначається завданням на проектування.

Для магазинів, не обладнаних сміттєпроводами, за завданням на проектування і з урахуванням додатків П і Р слід передбачати сміттєзбірну камеру, приміщення для механізованого пресування паперових і деревно-стружечних відходів, камеру для зберігання харчових відходів.

9.2.2 Сміттєпровід і сміттєзбірна камера щодо конструкції та розміщення повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.5-34 і ДБН В.2.2-9.

9.2.3 Централізовану або комбіновану систему вакуумного пилоприбирання слід передбачати в магазинах торговельною площею 6500 м2 і більше. Необхідність систем пилоприбирання в магазинах меншої торговельної площі встановлюється завданням на проектування.

С.32 прДБН В.2.2-...:200..

9.2.4 При проектуванні комбінованої системи вакуумного пилоприбирання радіус обслуговування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

9.2.5 За відсутності централізованої або комбінованої системи вакуумного пилоприбирання влаштування камери чищення фільтрів пилососів визначається завданням на проектування.

9.3 Водопостачання і каналізація

9.3.1 Будинки підприємств роздрібної торгівлі необхідно обладнувати господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, каналізацією, зливостоками і внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно з Снип 2.04.01. Допускається не передбачати внутрішній водопровід і каналізацію в будинках непродовольчих магазинів торговельною площею до 150 м2, якщо вони проектуються в районах, у яких немає каналізаційних мереж, передбачаючи при цьому біотуалети.

9.3.2 При застосуванні холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора необхідно проектувати систему оборотного водопостачання.

9.3.3 Системи водопостачання підприємств торгівлі, розміщених у будинках іншого призначення або прибудованих до них, слід проектувати

з окремими гілками, на яких встановлюються водолічильники, а системи каналізації цих підприємств слід проектувати з окремими випусками.

9.3.4 В приміщеннях для зберігання прибирального інвентаря необхідно встановлювати трапи і раковини зі змішувачами на системах холодного і гарячого водопостачання. У приміщеннях для готування продовольчих товарів до продажу слід встановлювати раковини і мийні ванни. У залах непродовольчих магазинів торговельною площею більше 8500 м2 і в залах продовольчих магазинів торговельною площею більше 1000 м2 слід передбачати трапи і поливальні крани для мокрого прибирання підлоги. Шлюз у камері харчових відходів повинен бути обладнаний раковиною, мийкою для миття бачків і трапом. Трап необхідно встановлювати також у приміщеннях рибних магазинів, якщо ці приміщення запроектовані з акваріумами.

прДБН В.2.2-...:200... С.33

9.4 Теплопостачання, опалення, вентиляція

та кондиціонування повітря

9.4.1 Будинки підприємств роздрібної торгівлі необхідно обладнувати опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно з Снип 2.04.05.

Системи кондиціонування повітря слід проектувати за завданням на проектування. При цьому в приміщеннях мають підтримуватися оптимальні параметри мікроклімату внутрішнього повітря щодо температури і відносної вологості.

Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях слід приймати відповідно до таблиці 5.

9.4.2 Будинки магазинів необхідно підключати до систем централізованого теплопостачання через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання. Вбудовані в будинки іншого призначення або прибудовані до них магазини слід обладнувати окремими системами або гілками систем зі своїми прила- дами обліку теплоспоживання, розташовуваними в приміщенні ІТП. Допускається забезпечувати теплопостачання вбудованих магазинів площею до 150 м2 від загальнобудинкових систем теплоспоживання.

У разі неможливості приєднання будинку магазина до централізованого теплопостачання, а також в інших випадках при техніко-економічному обґрунтуванні і за наявності дозвільної документації, до складу проекту будинку має входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно з СНиП II-35 і ДБН В.2.5-20.

С.34 прДБН В.2.2-...:200..

Таблиця 5