НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в україні


пароізоляції на покрівлі, монтажем панелей з утеплювачем із

горючих матеріалів груп Г2, Г3, Г4, забороняється проводити

електрогазозварювальні та інші вогневі роботи.

Усі роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню,

мають проводитися до початку застосування горючих та важкогорючих

матеріалів.

8.4.38. Не дозволяється заливати бітумною мастикою ребра

профільованого настилу під час наклеювання пароізоляційного шару

та утворення потовщень шарів мастики з відхиленням від проекту.

8.4.39. Використання агрегатів для наплавлення рулонних

матеріалів з потовщеним шаром дозволяється лише в разі влаштування

покрівель на залізобетонних плитах та покриттях із застосуванням

негорючого утеплювача.

Заправляти паливом агрегати на покрівлі слід у спеціальному

місці, забезпеченому вогнегасниками та ящиком з піском. Зберігання

палива для заправлення агрегатів, а також порожньої тари з-під

палива на покрівлі не дозволяється.

8.4.40. Для штучного прогрівання бетону дозволяється

застосовувати пар, воду, повітря та електричний струм.

При цьому необхідно дотримуватися таких умов:

для теплозахисту бетону можуть застосовуватися негорючі

матеріали та матеріали груп горючості Г1, Г2, а також зволожена чи

оброблена вапняковим розчином тирса;

для влаштування тепляків дозволяється застосовувати

утеплювачі з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості

Г1, Г2;

ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути під

постійним наглядом кваліфікованих електриків.

Для живлення в зоні електропрогрівання слід застосовувати

кабелі типу КРПТ або ізольовані проводи типу ПРГ - 500

(з додатковим захистом гумовим шлангом). Забороняється прокладати

кабелі безпосередньо на поверхні ґрунту.

У межах зони прогрівання необхідно встановлювати сигнальні

лампи, що загоряються після подачі напруги в лінію. У разі

перегоряння ламп повинно відбуватися автоматичне відключення

подавання напруги в лінії.

На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені

попереджувальні плакати та написи "Небезпечно. Під напругою" тощо.

8.4.41. Для опалення мобільних (інвентарних) будівель повинні

використовуватися парові та водяні калорифери, а також ТЕНи

(електронагрівники) заводського виготовлення з урахуванням вимог

пунктів 5.1.18, 5.1.19 цих Правил.

8.4.42. Сушіння одягу та взуття повинне проводитись у

спеціально пристосованих для цього приміщеннях, будівлях чи

спорудах з центральним водяним опаленням або із застосуванням

водяних калориферів.

Улаштуванням сушарень у тамбурах та інших приміщеннях,

розміщуваних біля виходів з будівель, не дозволяється.

У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами

на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати

лише системи повітряного чи водяного опалення з розміщенням

топкових приміщень за межами будівель на відстані не менше 18 м

або за протипожежною стіною 2-го типу.

Відстань від трубопроводів з теплоносієм до обгороджуючих

конструкцій повинна бути не менше 0,1 м.

8.4.43. У разі застосування для опалення і сушіння тимчасових

опалювальних пристроїв та тепловироблювальних установок заходи

пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.

8.4.44. Застосування відкритого вогню, а також вогневих,

електричних калориферів та газових пальників інфрачервоного

випромінення в тепляках забороняється.

8.4.45. Не дозволяється застосування для сушіння та

обігрівання приміщень саморобних нагрівних приладів, жаровень,

мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними

елементами.

8.4.46. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах,

де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється мати

пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих

Правил.

У разі влаштування (установлення) тимчасових металевих печей

повинні виконуватися вимоги, викладені в пункті 5.2.11 цих Правил.

8.4.47. Пересувні і стаціонарні установки з пальниками

інфрачервоного випромінення мають бути обладнані автоблокуванням,

яке припиняє подання газу в разі згасання пальника.

8.4.48. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного

випромінення, встановлювані на підлозі, повинні мати спеціальну

стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на відстані не

менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від

електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на

відстані не менше 1 м.

Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп

горючості Г3, Г4 має бути не менше 1 м, групи горючості

Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.

Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних

установок, повинен стежити за їх справним станом та реєструвати в

журналі розміщення установок на поверхах.

8.4.49. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками

інфрачервоного випромінення, забороняється зберігати горючі та

важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види

робіт.

8.4.50. Під час експлуатації пальників інфрачервоного

випромінення забороняється:

використовувати установку в приміщеннях без природного

провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю

повітрообміну, а також у підвальних або цокольних поверхах;

застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з

видимими язиками полум'я;

користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах

газу;

направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік

горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок

тощо;

користуватися газовими установками одночасно з установками на

твердому паливі;

зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також

поблизу працюючої установки запасні балони;

користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газом;

під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання

робочих місць, сушіння зволожених ділянок) слід застосовувати лише

вітростійкі пальники (наприклад, ГИИ-1 тощо).

8.4.51. Повітронагрівальні установки, які працюють на рідкому

й газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані

не ближче 5 м від будівлі, що зводиться.

Резервуар для палива повинен бути місткістю не більше 200 л і

знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та не

менше 15 м від будівлі, що зводиться. Паливо до повітронагрівника

слід подавати металевим трубопроводом.

З'єднання та арматура на паливопроводі повинні монтуватися

герметично, виключаючи підтікання палива. На паливопроводі до

агрегата, біля витрачального бака, слід встановлювати запірний

вентиль для припинення подавання палива до установки в разі пожежі

або аварії.

8.4.52. Під час монтажу та експлуатації установок, які

працюють на газовому паливі, треба дотримуватися таких правил:

у тепловироблювальних установках повинні бути встановлені

стандартні пальники, що мають заводський паспорт;

пальники повинні стало працювати без відриву полум'я та

проскакування його всередину пальника в межах необхідного

регулювання теплового навантаження агрегату;

вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками

повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.

8.4.53. Під час експлуатації тепловироблювальних установок

забороняється:

працювати на установці з порушеною герметичністю

паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з

тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, що

викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення,

несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за

відсутності теплового захисту електродвигуна та інших

несправностей;

працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним

горінням палива);

застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для

з'єднання паливопроводів;

влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4 біля

установки та витратних баків;

відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;

здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування

повітрям у разі короткочасної зупинки;

запалювати робочу суміш через оглядове вікно;

регулювати зазор між електродами свічок під час роботи

тепловироблювальної установки;

допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності

захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.

8.4.54. До монтажу та експлуатації допускаються

електрокалорифери тільки заводського виготовлення, із справними

сигналізацією та блокуванням, яке виключає подавання

електроенергії до нагрівних елементів, коли вентилятор не працює;

автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її

регулюванням; електричним та тепловим захистом, передбаченим у

калорифері.

Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера

повинні здійснюватися в порядку, викладеному в паспорті

заводу-виробника.

Не дозволяється застосовування горючих матеріалів для м'якої

вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором.

8.4.55. Під час експлуатації електрокалорифера забороняється:

відключення сигналізації або блокування;

перевищення температури повітря, що встановлена

заводом-виробником, на виході з електрокалорифера;

включення електрокалорифера, коли не працює вентилятор

(блокування необхідно перевіряти перед кожним запуском установки);

сушіння одягу або інших горючих матеріалів на

електрокалорифері або поблизу нього;

зберігання в приміщенні, де встановлений калорифер, горючих

речовин і матеріалів.

8.4.56. Освітлювальні прожектори на території будівельного

майданчика треба встановлювати, як правило, на окремих опорах.

Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із

горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в

обгороджувальних конструкціях.

8.4.57. До початку основних будівельних робіт на будові має

бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних

гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм).

8.4.58. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні

системи пожежогасіння, передбачені проектом, необхідно монтувати

одночасно із зведенням об'єкта. Протипожежний водогін повинен

уводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні

системи пожежогасіння й сигналізації - до моменту

пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання

кабелів).

8.4.59. До початку будівництва основних споруд та будівельної

бази мають бути виділені спеціальні утеплені приміщення для

розміщення пожежної охорони чи ДПД та їх пожежної техніки.

8.4.60. Пожежні депо, передбачені проектом, повинні зводитись

у першу чергу будівництва. Використання будівлі депо під інші

потреби забороняється.

9. Порядок дій у разі пожежі

9.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний

громадянин зобов'язаний:

негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При

цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів

будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність

людей, а також повідомити своє прізвище;

вжити (за можливістю) заходів до евакуації людей, гасіння

(локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї

керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або)

чергового на об'єкті;

у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби

(медичну, газорятувальну тощо).

9.2. Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі,

зобов'язана:

перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати

повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування

(евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не

пов'язаних з ліквідацією пожежі;

припинити роботи в будівлі (якщо це допускається

технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із

заходами щодо ліквідації пожежі;

здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за

винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих

пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових,

парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в

аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв

протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють

запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;

перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок

пожежогасіння, протидимового захисту;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм

допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку

пожежі та в установці на водні джерела;

одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист

матеріальних цінностей;

забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які

беруть участь у гасінні пожежі.