• визначення оптимальних управляючих дій без втручання оператора і видачу їх в необхідні виконавчі пристрої.

• аналіз оптимальності заданих параметрів, відхилень регульованих параметрів від установок і швидкості їх наростання.

• контроль стану ліній зв'язку.

  1. Контролери управління повинні забезпечувати автономну роботу обслуговуючих вузлів технологічного обладнання.
    1. Контролери повинні бути вільно програмовані і виконувати декілька програм управління обладнанням одночасно, тобто підтримувати багатофункціональність. Крім того, вони повинні мати можливість місцевого управління з власного пульта управління або мати зовнішній пристрій і програмне забезпечення, що дозволяє в умовах відсутності зв'язку контролера з центральним пунктом управління будівлею, коригувати його роботу в частині установки і підтримки нових параметрів регулювання.
    2. Сигнал про виникнення несправності контролера повинен передаватися в центральний пункт управління висотним будинком.
    3. Управляючі контролери систем автоматизації необхідно розташовувати в металевих або пластмасових шафах (щитах автоматизації), що забезпечують зручний доступ до елементів управління і захист від несанкціонованої дії.
    4. Контролери мережі і телекомунікаційні вузли необхідно розташовувати в декількох місцях будівлі для обслуговування відповідних зон.
    5. Система протипожежного захисту включає в себе, центральний пункт управління системами протипожежного захисту, системи автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного пожежогасіння, системи протидимного захисту, системи автоматизації протипожежного водопостачання, систему контролю загазованості, систему передачі інформації в центр управління силами міської протипожежної служби, систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей і систему оперативного телефонного зв’язку.

Межі вогнестійкості будівельних конструкцій диспетчерської повинні бути не менше меж вогнестійкості основних конструкцій будівлі.

  1. Систему протипожежного захисту допускається застосовувати також при інших надзвичайних ситуаціях.
    1. Центральний пункт управління системами протипожежного захисту повинен додатково включати такі елементи: засоби індикації поповерхового розташування та роботи ліфтів, індикатори стану аварійного генератора, засоби управління системою автоматичного розблокування сходових дверей.
    2. Необхідно забезпечувати телефонний зв'язок з кожною кабіною ліфта з виводом на центральний пункт управління системи протипожежного захисту.
    3. Система автоматичної пожежної сигналізації повинна забезпечувати можливість інтеграції функцій виявлення, оповіщення, протипожежного та управління евакуацією людей, надання спеціальної інформації, а також видачу команд на включення систем автоматичного пожежогасіння, протидимного захисту та оповіщення інших технічних пристроїв системи протипожежного захисту будинку.
    4. Система автоматичної пожежної сигналізації повинна мати блочну структуру із забезпеченням роботи блоків в автономному режимі.
    5. В межах протипожежного відсіку при роботі в автономному режимі система пожежної автоматичної сигналізації повинна зберігати такі функції:
  • управління системою протидимного захисту, віднесеного до даного протипожежного відсіку;
  • управління системою загальнообмінної вентиляції, віднесеної до даного пожежного відсіку;
  • управління та контроль режиму роботи ліфтів, які відносяться до даної пожежної зони (відсіку);
  • індикацію сигналів тривоги та несправності;
  • управління модульними установками пожежогасіння різного типу (газового пожежогасіння, аерозольного пожежогасіння, пожежогасіння тонко-розпиленою водою та інших, які знаходяться в даній пожежній зоні (відсіку);
  • управління системою оповіщення;
  • управління деблокування електрозамків і системою контролю доступу;
  • управління дренчерними установками пожежогасіння, які відносяться до даної пожежної зони (відсіку).
    1. Для забезпечення надійності роботи системи пожежної сигналізації забороняється при використанні кільцевих ліній передачі даних та шлейфів сигналізації прокладати відвідні та підвідні кабелі через ті самі приміщення та в одних і тих же стояках.
    2. При прокладці кільцевих шлейфів сигналізації і кільцевих ліній зв’язку траса відвідного від станції і підвідного кабелю не повинна проходити через одні й ті самі приміщення.
    3. Димові пожежні сповіщувачі, встановлені в просторі за підвісною стелею і в просторі під фальшпідлогою, розглядаються як оповіщувачі, встановлені в окремих приміщеннях і не можуть служити для виявлення диму в основному просторі приміщення.
    4. Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей повинна забезпечувати передачу екстреної інформації до всіх приміщень, де можуть знаходитись люди. При організації на поверхах чергових постів поруч з ними необхідно розташовувати кінцеве обладнання оповіщення. В кожній зоні оповіщення повинно бути забезпечено не менше двох гучномовців.

Час живучості системи оповіщення та управління евакуацією повинен бути не менше часу евакуації із будівлі.

  1. Систему охоронної сигналізації та контролю і управління доступом доцільно проектувати об’єднаною.
    1. Система охоронної сигналізації і система контролю та управління доступом повинна бути повністю програмно-апаратно інтегрованою із введенням загального протоколу подій, загальної мережі передачі даних, загальної бази даних тощо.
    2. Шлейфи охоронної сигналізації, які знаходяться під охороною, і лінії управління виконавчими устаткуваннями повинні контролюватися на обрив та коротке замикання. Сигнал про несправність лінії повинен передаватися на робочу станцію оператора.
    3. Інформація про перехід на резервне електропостачання і розрядження акумуляторів повинна передаватися на робочу станцію оператора.
    4. Система гучномовців повинна забезпечувати обмеження доступу в житлову частину будівлі і на поверхи, а також мовний зв'язок з консьєржем та служити резервним засобом оповіщення в надзвичайних випадках.

Час живучості системи гучномовного зв’язку повинен бути не менше часу евакуації з висотного будинку.

Допускається за завданням на проектування суміщення гучномовця з системою охорони квартир.

  1. Система відеоспостереження повинна виконувати охоронні функції та давати інформацію для оцінки тривожної ситуації в зоні спостереження службами пожежної безпеки і евакуації людей із висотного будинку. Пріоритети користувачів такі: служби пожежної безпеки, охоронні служби та служби евакуації.

Час живучості системи відео спостереження повинен бути не менше часу евакуації людей із висотного будинку.

  1. У всіх висотних будівлях система відеоспостереження повинна стикуватися з системою сигналізації. На монітор оператора повинно виводитися місце загоряння. Чутливість системи повинна забезпечувати якісне чорно-біле зображення при аварійному освітленні.
    1. Вибір системи відео спостереження визначається завданням на проектування.
    2. У висотному будинку доцільно організувати центри управління роботою надзвичайних служб в кризових ситуаціях відповідно до вимог завдання на проектування. В житловій частині висотного будинку місткість мереж зв’язку розраховується виходячи із встановлення в кожній квартирі одного абонентського пристрою (якщо іншого не обумовлено завданням на проектування), а також встановлення абоненських кінцевих пристроїв в приміщеннях чергового персоналу і приміщеннях технологічних служб.
    3. Розрахунок будинкових розподільчих мереж телебачення житлової частини висотного будинку виконується із урахуванням встановлення в кожній квартирі не менше двох з’єднуючих пристроїв при одному кабельному вводі в квартиру (якщо інше не обумовлено завданням на проектування). З’єднуючі пристрої провідного віщання в квартирах встановлюються в кожній кімнаті і кухні.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

6 ВИМОГИ ДО ЕнергоЗБЕРЕЖЕННЯ

6.1 Теплова ізоляція будинків повинна проектуватись згідно вимог ДБН В.2.6-31.

6.2 В завданні на проектування встановлюється клас енергетичної ефективності висотного будинку А або В відповідно класифікації ДБН В.2.6-31.

6.3 Теплова ізоляція будинків повинна проектуватися за вимогами ДБН В.2.6-31.

6.4 Приведений опір теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій чи непрозорої частини огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриттів, тощо) повинен відповідати вимогам таблиці 1 ДБН В.2.6-31 за показником мінімально допустимого значення опору теплопередачі Rq min.

6.5 Приведений опір теплопередачі прозорих огороджувальних конструкцій повинен відповідати вимогам п.6а таблиці 1 ДБН В.2.6-31 за показником мінімально допустимого значення опору теплопередачі Rq min.

6.6 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 0С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за п.2.5 ДБН В.2.6-31, при цьому розрахункові температури повітря приміщень приймають за вимогами цього нормативного документу (розділ санітарно-гігієнічних вимог).

6.7 При розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій розрахункове значення теплопровідності приймається при розрахункових умовах експлуатації Б згідно з таблицею Л.1 додатку Л ДБН В.2.6-31.

6.8 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку за питомими тепловтратами на опалення обов’язкове виконання вимог п.3.1 ДБН В.2.6-31. Нормативні максимальні тепловтрати висотних будинків приймаються за даними таблиці 4 ДБН В.2.6-31 в залежності від призначення будинку та температурної зони експлуатації.

6.9 При виконанні умови за формулою (7) ДБН В.2.6-31 допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі - до рівня 80 % від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 85 % від Rq min для інших огороджувальних конструкцій відповідно до умови за формулою (1) ДБН В.2.6-31, при обов’язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3) ДБН В.2.6-31.

6.10 Температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій, Δtпр, повинен відповідати вимогам таблиці 3 ДБН В.2.6-31

Температурний перепад, Δtпр, при перевірці виконання умови за формулою (2) ДБН В.2.6-31 для огороджуючих конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта скління згідно з додатком М ДБН В.2.6-31. При розрахунку температурного перепаду, Δtпр, для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління більше ніж 0,18 визначається приведена температура внутрішньої поверхні непрозорої та світлопрозорої частин конструкції, яка відноситься відповідно до площі непрозорої та світлопрозорої частин.

6.11 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів, а також стулок, коробок, імпостів, обрамлень, стійок та ригелів світлопрозорих огороджувальних конструкцій повинна бути не менше ніж температура точки роси, tр, при розрахункових параметрах оточуючого середовища.

6.12 Мінімальна температура на внутрішній поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій, включаючи зони дистанційних рамок, при розрахункових параметрах оточуючого середовища повинна бути не менше ніж 4 0С.

6.13 При визначенні мінімальної температури внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій згідно з 5.10 та 5.11 розрахункове значення температури зовнішнього повітря приймається залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж ДБН В.2.6-31 для огороджувальних конструкцій до висоти . Для огороджувальних конструкцій, що розташовані вище умовної висоти розрахункове значення температури зовнішнього повітря приймається на 1 0С нижче на кожні висоти будинку відносно розрахункових значень додатку Ж ДБН В.2.6-31. Розрахункові значення температури й відносної вологості внутрішнього повітря приймаються залежно від призначення будинку та приміщень згідно вимог цього нормативного документу.

6.14 Визначення показників теплостійкості огороджувальних конструкцій встановлюється за розділом 4 ДБН В.2.6-31

6.15 Визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій здійснюється за вимогами розділу 5 ДБН В.2.6-31 з урахуванням висоти будинку та швидкості руху зовнішнього повітря за даними таблиці Т1 додатку Т ДБН В.2.6-31.

6.16 Вологісний режим огороджувальних конструкцій повинен відповідати умові відсутності конденсації вологи відповідно до розділу 6 ДБН В.2.6-31.

6.17 За результатами розрахунків теплотехнічних показників теплоізоляційної оболонки складається енергетичний паспорт будинку за розділом 7 ДБН В.2.6-31по формі відповідно додатку Ф ДБН В.2.6-31. Енергетичний паспорт є складовою чистиною проектної документації.

6.18 Проектування теплоізоляційної оболонки висотних будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 35 років; для змінних ущільнювачів – з терміном ефективної експлуатації не менше ніж 15 років, з забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а також передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку