Страница 8: ДБН В.1.2-15:2009. Навантаження і впливи (32506)

Кінець таблиці В.1

ДОДАТОК Г

(обов'язковий)

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНОДІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИЧНОГО ГОРИЗОНТАЛЬНОГО (БІЧНОГО) ТИСКУ ВЛАСНОЇ ВАГИ ҐРУНТУ НА ОПОРИ МОСТІВ

Г.1 Рівнодійну характеристичного горизонтального (бічного) тиску Fh на опори мостів від власної ваги насипного ґрунту, а також ґрунту, що лежить нижче природної поверхні землі при глибині закладення підошви фундаменту 3 м і менше (рисунок Г.1 а), слід визначати за формулою

де Ph – характеристичний горизонтальний (бічний) тиск ґрунту на рівні нижньої поверхні шару, що приймається згідно з 6.3;

hx – висота засипання, відрахована від підошви рейок або верху дорожнього покриття, м;

b – приведена (середня по висоті hx) ширина опори в площині задніх граней, на яку розподіляється горизонтальний (бічний) тиск ґрунту, м.

а – при глибині закладення підошви фундаменту 3 м і менше; б – те саме понад 3 м; 1 – перший шар; 2 – другий шар; 3 – третій шар.

Рисунок Г.1 – Схема епюр тиску ґрунту на опори моста для визначення рівнодійної характеристичного горизонтального (бічного) тиску на опори

Відстань рівнодійної Fh від підошви фундаменту слід приймати такою, що дорівнює

Для масивних (у тому числі зі зворотними стінками) і порожнистих (з поздовжніми прорізами) стоянів, якщо ширина прорізу b1 дорівнює або менше подвійної ширини зворотної стінки b2, а також для суцільних (без прорізів) фундаментів ширину b слід приймати такою, що дорівнює відстані між зовнішніми гранями конструкцій.

Для порожнистих (з поздовжніми прорізами) фундаментів або для роздільних (із прорізами) фундаментів, якщо b1 > 2b2, ширину b слід приймати такою, що дорівнює подвоєній сумарній ширині стінок або роздільних фундаментів.

Для пальових або стоякових фундаментів, якщо сумарна ширина паль (стійок) дорівнює або більше половини всієї ширини, за ширину b слід приймати відстань між зовнішніми гранями паль (стійок), якщо сумарна ширина паль (стійок) менше половини всієї ширини опори, то за ширину b слід приймати для кожної палі (стійки) її подвійну ширину.

Примітка 1. Величини γi і φi при визначенні тиску ph на всю висоту hx допускається приймати як для дренувального ґрунту засипання.

Примітка 2. Для паль, забитих у раніше зведений (ущільнений) насип, горизонтальний (бічний) тиск враховувати не слід.

Примітка 3. Горизонтальний (бічний) тиск ґрунту на опори моста з боку прогону слід враховувати, якщо в проекті споруди передбачаються заходи, що гарантують стабільність впливу цього ґрунту при будівництві й експлуатації моста.

Примітка 4. Нахил задньої грані стояна і сили тертя між ґрунтом засипання і цією гранню при визначенні сили Fh, враховувати не слід.

Г.2 При глибині закладення підошви фундаменту понад 3 м рівнодійну характеристичного горизонтального (бічного) тиску кожного i-го (знизу) шару ґрунту, розташованого нижче природної поверхні землі, слід визначати за формулою

де γi – питома вага ґрунту шару, що розглядається, Н/м3;

hi – товщина, що розглядається, м;

τi – коефіцієнт горизонтального (бічного) тиску ґрунту для i-го шару, який дорівнює:

φi – характеристичне значення кута внутрішнього тертя шару ґрунту;

h0i – приведена до питомої ваги ґрунту засипання загальна товщина шарів ґрунту, що лежать вище верхньої поверхні розглянутого шару, м.

Наприклад, для нижнього (першого) шару наведена на рисунку Г.1(б) товщина становить

Відстань рівнодійної тиску i-го шару або Fi від нижньої поверхні розглядуваного шару слід приймати такою, що дорівнює:

При виконанні підходу до моста з армованого або закріпленого ґрунту тиск на опору слід розраховувати за окремими технічними умовами.

ДОДАТОКД

(обов'язковий)

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ВЕРТИКАЛЬНОГО ТИСКУ ҐРУНТУ ПРИ РОЗРАХУНКУ ЛАНОК (СЕКЦІЙ) ТРУБ

Д.1 Коефіцієнт вертикального тиску ґрунту для залізобетонних і бетонних ланок (секцій) труб Cν слід визначати за формулами

де φn – характеристичний кут внутрішнього тертя ґрунту засипання труби;

τn – характеристичний коефіцієнт горизонтального (бічного) тиску, що вираховується за 6.3;

d – діаметр (ширина) ланки (секції) за зовнішнім контуром, м;

h – висота засипання при визначенні вертикального тиску за 6.3, рахуючи від підошви рейок або верху дорожнього покриття до верху ланки (секції), м; при визначенні горизонтального (бічного) тиску згідно з 6.3 висоту засипання hx слід приймати до середини висоти ланок (секцій) труби;

а – відстань від основи насипу до верха ланки (секції) труби, м;

s – коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює при фундаментах:

1,2 – непіддатливих (на скельній основі або на палях-стійках);

1,1 – малопіддатливих (на висячих палях);

1,0 – масивних мілкого закладення і ґрунтових (нескельних) фундаментів.

Якщо B > h/d, то слід приймати B = h/d.

Коефіцієнт вертикального тиску ґрунту для богатовічкових круглих водопропускних труб допускається розраховувати за формулою

де nv = 0,01(l/d)2 +0,02(l/d) + 0,9 , але не більше ніж 1 (де l – відстань у просвіті між вічками труб).

При підсипанні насипів, у яких із часом утворилося природне ущільнення ґрунту засипки та фізичний стан конструкцій труби задовільний, допускається при визначенні нормативного тиску на трубу від власної ваги ґрунту приймати незалежно від піддатливості основи безрозмірний коефіцієнт С, що дорівнює одиниці.

Д.2 При розрахунку гнучких (з гофрованого металу тощо) ланок (секцій) труб і при визначенні тиску на ґрунтові (нескельні) фундаменти коефіцієнт Cν слід приймати таким, що дорівнює одиниці.

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО (БІЧНОГО) ТИСКУ ҐРУНТУ НА БЕРЕГОВІ ОПОРИ (ФУНДАМЕНТИ) ВІД ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ЗАЛІЗНИЦЬ І АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Ж.1 У випадку розташування на призмі обвалення рухомого складу залізниць горизонтальний (бічний) тиск, кН (тс), слід визначати за формулами:

в) для одноколійних стоянів при симетричному (щодо осі стояна) навантаженні (рисунок Ж.1 а)

б) для багатоколійних стоянів при несиметричному (щодо осі стояна) навантаженні (рисунок Ж. 1б)

Якщо h2= h, то приймається α2 = α.

Плечі сил F1, F2, F3 і F4, що відраховані від розглянутого перерізу (на кресленні - підошви фундаменту), слід визначати за формулами:

де pν = – тиск розподіленого по довжині шпали () тимчасового вертикального навантаження, кПа (тс/м2);

ν – рівномірно розподілене навантаження, кН/м (тс/м), від рухомого складу на призмі обвалення (додаток Б);

h1, h2 – висоти, у межах яких площа тиску має перемінну ширину, м;

b – ширина одноколійного стояна або подвоєна найменша відстань від вертикальної осі навантаження до найближчої бічної грані стояна при несиметричному завантаженні м;

b1 = 2,70 + h2 – подвоєна відстань від осі колії до точки перетину лінії поширення навантаження з бічною, віддаленою від колії гранню, м, але не більше подвоєної найбільшої відстані від осі колії до бічної грані стояна;

τn – характеристичний коефіцієнт горизонтального (бічного) тиску ґрунту засипки (6.3).

а) при розташуванні на призмі обвалення рухомого складу залізниць для одноколійних стоянів при симетричному (щодо осі стояна) навантаженні;

б) те саме для багатоколійних стоянів при несиметричному (щодо осі стояна) навантаженні;

в) при розташуванні на призмі обвалення автомобільного колісного навантаження і стінки, що перпендикулярна до напрямку руху (С – довжина дотикання уздовж осі моста коліс із покриттям проїзної частини), β – кут площини зсуву до вертикалі

Рисунок Ж.1 – Схема завантаження для визначення горизонтального (бічного) тиску ґрунту на берегові опори (стояни)

Величини коефіцієнтів α, α1, α2, і ξ, ξ1, ξ2 в залежності від відповідних висот h, ht, h2 слід приймати згідно з таблицею Ж.1 .

Примітка. Для багатоколійного стояна загальний тиск від тимчасового навантаження слід визначати як суму тисків, що вираховуються за формулою (Ж.2) для кожної колії окремо при відповідних значеннях b, b1, h, h1, h2.

Таблиця Ж.1 – Величини коефіцієнтів α, α1, α2, і ξ, ξ1, ξ2 в залежності від відповідних висот