Зберігання зазначених речовин разом з іншими спалимими матеріалами забороняється.
Масла й оліфу треба зберігати окремо від різноманітних волокнистих речовин і матеріалів.
4.9.16 Застосування бітумних сумішей та інших шкідливих хімічних речовин треба проектувати з додержанням вимог Типовой инструкции по охране труда при производстве работ с вредными химичес-кими веществами.
4.9.17 Для виконання тимчасових вогневих робіт на відкритому майданчику з метою захисту спалимих конструкцій і предметів від дії тепла та іскор електричної дуги необхідно передбачати переносні неспалимі огорожі (захисні екрани).
Місця вогневих робіт та встановлення зварювальних агрегатів і трансформаторів мають бути очищені від спалимих матеріалів у радіусі не менш як 5 м і забезпечені засобами пожежогасіння.
4.9.18 Для газозварювальних робіт переносні ацетиленові генератори необхідно встановити на відкритих майданчиках. Допускається тимчасова їх робота в приміщеннях, що добре провітрюються.
4.9.19 Балони з газами треба зберігати в окремих приміщеннях або під навісами, щоб вони були захищені від прямого сонячного проміння, в кількості не більше 50 шт.
Під час зберігання балонів з газами слід керуватися ДНАОП 0.001-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Приміщення, де зберігаються балони з газами, повинні бути забезпечені вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник типу ОВП-10 на 10 балонів.
Зберігати в одному приміщенні балони з киснем і горючими газами, а також з карбідом кальцію, фарбами і маслами забороняється.
4.9.20 Зберігання карбіду кальцію треба передбачати в закритих металевих барабанах в окремо розташованих неопалюваних сухих будівлях, що мають природну вентиляцію.
Треба також передбачати обміднений інструмент для відкривання барабанів.
Забороняється розташовувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях і низьких затоплюваних місцях.
4.9.21 Тимчасові електричні мережі та електрообладнання в усіх спорудах, розміщених на будівельних майданчиках, повинні відповідати Правилам устройства электроустановок та ГОСТ 12.1.013.
4.9.22 Прокладати постійну зовнішню водопостачальну мережу і встановлювати пожежні гідранти треба з таким розрахунком, щоб до початку основних будівельних робіт ними можна було користуватися для гасіння пожеж.
4.9.23 Якщо будівництво постійного водопостачання до початку основних будівельних робіт закінчити неможливо і поблизу немає вододжерел, необхідно передбачати влаштування тимчасових пожежних водопроводів або тимчасових пожежних водойм.
4.9.24 Тимчасовий зовнішній протипожежний водопровід для будівельного майданчика треба проектувати об'єднаним з господарсько-питним чи виробничим водопроводом.
4.9.25 Мінімальний діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу, об'єднаного з господарсько-питним чи виробничим водопроводом, повинен бути не меншим 100 мм.
4.9.26 Протипожежний водопровід треба проектувати вздовж тимчасових автомобільних доріг на відстані не більшій як 2,5 м від краю проїзної частини, але не ближче як за 5 м від стін будинку. Відстань між гідрантами має не перевищувати 150 м.
4.9.27 Для підготовчого періоду, до закінчення будівництва тимчасового чи постійного протипожежного водопроводу, треба проектувати пожежні водойми чи резервуари. Відстань між ними має бути не більша 250 м. Місткість водойм і резервуарів визначається з розрахунку необхідності гасіння пожежі протягом 3 годин. Запаси води треба брати з природних джерел за допомогою пересувних насосів.
4.9.28 Під'їзд до пожежних гідрантів, водойм чи резервуарів повинен мати ширину не меншу 6 м.
4.9.29 Штучні водойми, розташовані на території будівництва, повинні бути утепленими і мати під'їзд з майданчиком 12x12 м для маневрування пожежних автомобілів.
Рівень води в водоймах має забезпечувати можливість всмоктування пожежними насосами.
Якщо поблизу будівництва є природні вододжерела (річки, ставки, озера), мають бути влаштовані під'їзди до них і пірси для пожежних автомобілів.
Вододжерела, які використовуються для гасіння пожеж, повинні мати покажчики, що освітлюються в нічний час.
4.9.30 Споруджувані будівлі, тимчасові споруди й підсобні приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
4.10. Схема пропускання будівельних витрат і проект перекриття річок
4.10.1 У схемах пропускання будівельних витрат залежно від місцевих умов і етапу будівництва можуть бути прийняті різноманітні варіанти (тунельні, обвідні канали, котловани з обгороджувальними перемичками, через "гребінки" і т. ін.). Будь-який прийнятий варіант повинен мати обгрунтовані гідравлічні й статичні розрахунки, які підтверджують можливість безпечного пропускання через споруди розрахункових будівельних витрат на будь-якому етапі будівництва, а також "катастрофічних" паводкових і зливових вод.
4.10.2 У проекті перекриття мають бути зазначені всі підготовчі заходи, що убезпечують роботи під час перекриття: улаштування під'їзних шляхів з урахуванням високої інтенсивності руху, освітлення, засобів зв'язку та оповіщення і т. ін.
4.10.3 У проекті перекриття річок мають бути вирішені такі питання:
— порядок евакуації з зони затоплення будівельного устаткування, санітарно-побутових і виробничих приміщень, а також енерго-комунікацій (графік евакуації за днями і змінами із зазначенням об'єктів евакуації, місцезнаходження і місця доставки);
— забезпечення робочих місць на затоплюваній частині переходами для людей з місцями для пересування механізмів (перелік місць переходів та їх експлікація даються на викопіюванні з генплану, конструкція — на кресленнях);
— послідовність і способи розбирання перемичок з урахуванням швидкості розмивання грунту, при цьому необхідно запроектувати перевищення гребеня перемичок над побутовим горизонтом води після розбирання першої черги не менше 1 м, а ширину по гребеню — залежно від характеру грунту перемичок — не меншу від величини одного чи двох напорів;
— улаштування під'їзних шляхів до місця перекриття від місць навантаження матеріалів для перекриття з урахуванням потрібної інтенсивності руху;
— розробка конструкції вантажозахватних пристроїв для піднімання великогабаритних каменів;
— організація пункту штабу перекриття із забезпеченням огляду всієї панорами перекриття;
— організація освітлення, засобів зв'язку та оповіщення;
— кількість і місця розташування рятувальних станцій на воді, постів і необхідних для цього засобів з урахуванням природних особливостей річки, обсягів будівельних робіт.
4.10.4 У проекті евакуації треба враховувати, що під час затоплення котлованів у верхньому б'єфі і звуження русла в нижньому б'єфі спостерігається короткочасний спад рівня (до 2 м) акваторій, а при льодоставі — нависання льоду.
4.10.5 При конструюванні наплавних мостів необхідно враховувати додаткові напруги в прогінній будові й додаткові поперечні та поздовжні похили, зумовлені специфічними умовами роботи наплавних мостів під час перекриття.
4.10.6 Міст треба встановлювати на кривій спаду, похил якої залежить від витрат річки і ступеня обтиснення русла в процесі відсипання.
4.10.7 Довжину берегового прогону наплавного мосту слід визначати залежно від амплітуди коливань рівня верхнього б'єфа і максимально допустимого похилу прогону для автотранспорту.
4.10.8 Ширину проїзної частини наплавних мостів або мостів на жорстких опорах треба призначати з урахуванням необхідності розвороту автотранспорту.
4.10.9 Для безпеки автотранспорту під час розвантаження матеріалів, відсипання їх у воду треба передбачати встановлення відбійних брусів, конструкція яких залежить від обраних транспортних засобів.
4.10.10 У проекті перекриття необхідно передбачати запасний понтон наплавного моста для швидкої зміни понтона, що вийшов з ладу, а також засоби для забезпечення швидкого ремонту понтонів.
4.10.11 Мінімальну ширину банкета треба визначати з розрахунку безпечного роз'їзду автомашин і проходу людей по брівці.
4.11 Земельно-скельні роботи в проектах організації будівництва 4.11.1 Складаючи схеми організації земельно-скельних робіт і обираючи способи їх виконання, слід передбачати максимальне зменшення обсягів робіт, що виконуються вручну (зачищення, планування і тошо).
4.11.2 Схеми організації земельно-скельних робіт вибуховим способом треба складати відповідно до Єдиних правил безпеки при вибухових роботах.
4.11.3 Якщо грунти розробляються способом гідромеханізації, у проекті необхідно зазначити охоронні зони на картах намиву, рятувальне обладнання, засоби зв'язку та сигналізації.
4.11.4 Транспортні шляхи для вивезення грунту мають бути кільцевими з одностороннім рухом, особливо в зоні роботи землерийних машин.
В'їзд транспортних машин на майданчик завантаження повинен відбуватися без додаткового маневрування і розворотів.
4.11.5 Розробляючи проекти котлованів і виїмок, необхідно передбачати роботи з водовідливу і водозниження, а також захисні заходи проти паводкових і зливових вод.
4.11.6 Під час прокладання доріг біля підошви скельних відкосів, передбачуються заходи щодо їх кріплення та обкладання.
4.11.7 У ПОБ необхідно передбачати заходи боротьби з пилоутворенням.
4.12 Залізобетонні роботи в проектах організації будівництва
4.12.1 Обираючи засоби* подавання бетонної суміші в частини споруд і конструктивних елементів, що бетонуються, необхідно враховувати безперервну зміну обстановки залежно від етапу будівництва, а також різноманітні кліматичні умови.
4.12.2 Способи укладення й ущільнення бетонної суміші в блоках мають передбачати максимальну механізацію робіт, що виключає ручну працю.
4.12.3 При організації опалубних робіт треба передбачати якнайбільшу індустріалізацію впровадженням, залежно від індивідуальних особливостей проекту й місцевих умов, облицювальних блоків, армопанелей, армоплитоблоків та Інших конструкцій, безпечних при виконанні робіт. Із числа знімних опалубок треба максимально використовувати рухому деревометалеву й металеву опалубку.
4.13 Монтажні роботи в проектах організації будівництва
4.13.1 Для зменшення обсягів робіт, що виконуються на висоті, треба передбачати максимальне укрупнення (в межах вантажопідйомності механізмів) і максимальну завершеність збірних елементів як будівельних конструкцій, так і технологічного устаткування. Для цієї мети розробляються схеми складально-укрупнювальних майданчиків, шо мають бути забезпечені потрібними механізмами (вантажопідйомними кранами, кантувачами, засобами малої механізації тощо), а також набором підсобно-допоміжних служб (механічні майстерні, кузні, складські приміщення і т. ін.).
4.13.2 У схемах механізації монтажних робіт зазначається таке:
— взаємне розміщення засобів механізації та споруджуваних об'єктів;
— тип і вантажопідйомність механізмів;
— зони дії вантажопідйомних механізмів, місця основних стоянок;
— шляхи руху механізмів у процесі монтажу;
підкладки (відрізки шпал і т. ін.), скріплені між собою скобами.
13.2.28 Для буріння шпурів бурильними установками на висоті, що перевищує величину їхньої паспортної характеристики, але не більше ніж на 0,5 м, слід передбачати використання пересувних дерев'яних пандусів з горизонтальним майданчиком, конструкція яких забезпечувала б надійну стійкість на них машин під час роботи.
13.2.29 Проектуючи свердловинний метод підривання на нижніх уступах, треба враховувати, що бурові стінки допускається встановлювати тільки за межами призми обвалення уступу, але не ближче як за З м від його верхньої брівки.
13.2.30 Для буріння перфораторами треба передбачати пневматичні підтримки та інші установкові пристрої.
Працювати високочастотними (швидкоударними) перфораторами з рук (без установкових пристроїв) забороняється.
За умовами шуму в одному вибої одночасно можуть працювати не більше чотирьох високочастотних перфораторів. При більшій кількості таких перфораторів вони повинні забезпечуватися протишумовими пристроями.
У проекті має бути застереження про контроль за рівнем шуму у виробках.
13.2.31 У разі поелементного розкриття перерізу тунелю довжина розроблюваних бокових калот і штрос визначається інженерно-геологічними умовами, але в усіх випадках не повинна перевищувати 6 м.
13.2.32 У випадку розробляння штрос у глинах або в міцних; породах для відкритих поверхонь виробки має передбачатися тимчасове кріплення.
13.2.33 Розробку бокових штрос слід передбачати в шаховому порядку. Одночасне розробляння штрос в одному поперечному перерізі тунелю допускається тільки в стійких породах.
Послідовність розробляння бокових штрос підривним способом повинна бути такою, при якій забезпечувалося б не менш ніж семиденне вистоювання бетону в суміжних штросах.
13.3 Спорудження підземних приміщень (камер)
13.3.1 Кількість підхідних (транспортних) виробок до камер, їх положення і конструкція визначаються виробничими, топографічними та інженерно-геологічними умовами.
13.3.2 Для камер великих розмірів (машинних будівель і т. ін.) передбачається не менше як по два виходи на денну поверхню.
13.3.3 У підхідних (транспортних) виробках, що проходяться в межах поперечних перерізів камер (нижче від склепінної частини),
передбачається тимчасове кріплення незалежно від стійкості порід. Конструкція кріплення має розроблятися для кожного окремого випадку з урахуванням інженерно-геологічних умов.
13.3.4 Найбільші розміри частин перерізу камер, які проходяться без кріплення, визначаються розрахунком залежно від стійкості порід і створюваного гірського тиску.
13.3.5 Висота незакріплених ділянок стін у камерах не повинна перевищувати висоту розроблюваного уступу більш ніж на 1 м, рахуючи від підошви раніше розробленого уступу.
