на відкриті частини тіла необхідно негайно промити ці ділянки тіла нейтралізуючим розчином, а потім водою з милом;
в очі необхідно промити їх нейтралізуючим розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.
- Електроліт, що пролився на стелаж чи верстат, необхідно витерти ганчір’ям, змоченим у 10 % нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти насухо.
- На вхідних дверях в акумуляторну дільницю необхідно прикріплювати знаки безпеки „Курити заборонено”, а на дверях зарядного відділення - „Вхід заборонено”, „Користуватися відкритим вогнем заборонено”.
- У приміщеннях акумуляторної дільниці не дозволяється зберігати продукти харчування і приймати їжу.
16 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ І СИГНАЛІЗАЦІЇ 16.1 Загальні вимоги
- Монтаж і експлуатація систем контролю та автоматизації виробничих процесів на рибообробних підприємствах повинні виконуватися з урахуванням вимог „Инструкции по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования” (ВСН 205-84),
ДБН В.2.5-13-98 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.98 № 247, НАПБ А.01.001-2004, СНиП 3.05.07-85 „Системы автоматизации”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.10.85№175(із змінами та доповненнями), ПУЕ, ВНТП 03-86 і
ВНТП 35-86.
- Перевірку, випробування контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв потрібно проводити згідно з державним стандартом України „Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів” (ДСТУ 3400-2000).
- Система електроживлення КВПіА повинна забезпечувати необхідну надійність живлення, належну якість електроенергії, зручність і безпеку експлуатації.
- Конструкція, виконання, спосіб установлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.
- Для живлення КВПіА повинні використовуватися цехові розподільні щити, до яких не підключене різкозмінне навантаження (потужні електродвигуни, електропечі тощо).
- Оперативні та неоперативні щити (пульти) в зовнішніх установках повинні встановлюватися в спеціальних щитових приміщеннях (операторських, диспетчерських, апаратних тощо).
- Щитові приміщення не повинні розташовуватися над виробничими приміщеннями категорій А, Б, під і над вентиляційними камерами виробничої вентиляції, під душовими та санвузлами.
- Підлога у щитових приміщеннях повинна бути неелектропровідною. Під час ремонту електроапаратури щитів на підлозі перед ними обов’язково повинен бути діелектричний гумовий килимок.
- Не дозволяється вводити в щитові приміщення пожежні водопроводи і розташовувати в них шафи для пожежних кранів та рукавів. Як засіб пожежогасіння у цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
- У щитових приміщеннях необхідно забезпечувати нормальне освітлення всіх деталей щитів і пультів, яке не повинно утворювати відблиск на шкалах приладів. Повинно бути передбачено робоче й аварійне освітлення.
- Ширина проходів обслуговування перед щитами і позаду щитів (якщо є такий прохід), встановлених у виробничих приміщеннях, повинна бути не менше 0,8 м. Ця відстань повинна обчислюватися: від відкритих на 90° дверей у разі кута відкривання дверей захищених щитів 90°-110°; від корпуса щита - у разі кута відкривання дверей 170°.
- Захищені щити із внутрішнім проходом довжиною понад 1,2 м повинні мати два виходи.
- У разі встановлення відкритих щитів у щитових приміщеннях необхідно додержуватися таких вимог:
відстань від найбільш виступних відкритих струмопровідних частин апаратів і приладів, розташованих на протилежно встановлених рядах щитів, повинна бути не менше 1,5 м, причому ширина проходу між рядами щитів повинна бути не менше 0,8 м;
відстань від найбільш виступних відкритих струмопровідних частин апаратів і приладів, встановлених на внутрішніх стінках щита, до розташованої позаду стіни приміщення повинна бути не менше 1,0 м у разі ширини проходу не менше 0,8 м; допускається звуження проходу в окремих місцях, наприклад будівельними конструкціями до 0,6 м;
проходи обслуговування між щитами за умови їх довжині понад 7 м повинні мати два виходи;
не дозволяється використовувати проходи для обслуговування (перед щитом, між щитами і позаду щита) як основний чи запасний прохід, а також для транспортування до інших приміщень різного устаткування.
- Контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматизації потрібно монтувати після закінчення будівельних робіт і встановлення технологічного обладнання.
- Залишати щити автоматики і контрольно-вимірювальних приладів незамкнутими не дозволяється.
- У щитових приміщеннях повинно бути повітряне опалення.
- Контрольно-вимірювальні прилади
- Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрати, температури, тиску тощо) повинні здійснюватися контрольно- вимірювальними приладами та регуляторами, які пройшли атестацію та своєчасну перевірку. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючим стандартам, мати необхідний клас точності та виконання.
- Усі встановлені манометри (мановакуумметри) повинні бути запломбовані та мати клеймо перевірки, що повинна проводитися 1 раз на 12 місяців, а також кожного разу після виконаного ремонту.
- Контрольні перевірки приладів повинні проводитися не рідше 1 разу на 6 місяців. Не дозволяється застосування несправних, не атестованих контрольно-вимірювальних приладів, а також приладів зі строком перевірки, що минув.
- Вимірювальні прилади повинні встановлюватися так, щоб циферблат розміщувався у вертикальній площині, був захищений від нагрівання і добре освітлювався.
- На манометрі повинна бути червона стрілка навпроти поділки, що відповідає допустимому робочому тиску.
- Для аміачних систем дозволяється застосовувати тільки такі манометри (мановакуумметри), на яких є напис „аміак”.
- Не дозволяється виконувати будь-які ремонтні та налагоджувальні роботи в приладах:
які перебувають під напругою;
незаземлених у разі можливого подання напруги;
на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.
- Перед початком робіт прилади необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях включення таблички „Не вмикати - працюють люди”.
- Проводити огляд або ремонт приладів з висувним шасі дозволяється тільки після того, як вони будуть попередньо закріплені на верстаку або стенді.
- Системи автоматизації
- Щитові приміщення систем автоматизації допускається розташовувати поруч з розподільними пристроями, трансформаторними підстанціями, машинними та іншими електротехнічними приміщеннями за умови, що силове електроустаткування не впливає негативно на роботу пристроїв систем автоматизації та обслуговуючий персонал.
- У схемах живлення регуляторів і приладів, що складаються з кількох взаємозв’язаних елементів (окремі блоки регуляторів, датчики та вторинні прилади), повинні встановлюватися загальні апарати управління і захисту. На відгалуженнях до окремих елементів регуляторів, які за необхідності можуть відключатися (регулюючі прилади під час дистанційного управління тощо), повинні додатково встановлюватися індивідуальні вимикачі.
- Виконавчі механізми автоматичних регуляторів необхідно піддавати випробуванню разом з технологічною арматурою і комунікаціями.
- Під час управління електродвигунами виконавчих механізмів і електроприводів (засувок, вентилів тощо) з кількох місць чи за наявності кількох видів управління (автоматичного, дистанційного, місцевого) повинні бути передбачені перемикаючі апарати (ключі вибору режиму), які унеможливлюють пуск електродвигунів з кількох місць.
- Ключі вибору (ключі безпеки) залежно від вимог зручності експлуатації та техніки безпеки повинні встановлюватися як за місцем (безпосередньо поблизу механізму), так і на щиті, з якого ведеться управління.
- Не треба поєднувати функції ключа вибору режиму з апаратами управління електродвигунів.
- Сигналізація і зв’язок
- Будівлі, приміщення та споруди рибообробних підприємств повинні обладнуватися автоматичною пожежною і охоронною сигналізацією.
- Технічні засоби пожежної сигналізації не встановлюються у приміщеннях та будівлях, обладнаних автоматичними засобами пожежогасіння, у приміщеннях з цілодобовим режимом роботи та у приміщеннях площею менше 100 м2, якщо сумарна площа приміщень на підприємстві менша 1000 м2.
- Утримання у працездатному стані установок пожежної сигналізації (далі - УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (далі - АУП) повинно забезпечуватися такими заходами, як проведення технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби, матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням працездатності, опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого і чергового персоналу тощо.
- Для якісної експлуатації УПС та АУП на об’єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:
особа, яка відповідає за експлуатацію УПС та АУП;
оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал - для щоденного контролю, черговий персонал - для цілодобового); функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.
- Установлені пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно триматись у чистоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання повинна бути не менше 0,6 м.
- Апаратура УПС повинна бути опломбованою і встановлюватися в місцях, недоступних для сторонніх осіб. Клемні коробки приладів повинні бути закриті захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів - заземлені.
- Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями має бути сухим і добре вентильованим, а також обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.
- Електроживлення УПС та АУП має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ. У разі використання як джерела резервного живлення акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин у режимі „тривога”.
- Для своєчасного оповіщення працівників та термінового виклику відповідних служб (пожежного підрозділу, швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальної бригади, санепідемслужби, інспекцій екологічної та з питань охорони праці, інших органів держнагляду) у разі нештатних ситуацій (пожежі, аварії, нещасних випадків тощо) рибообробні підприємства повинні бути оснащені надійними засобами зв’язку (телефон, радіо, гучномовці, оповіщувачі) для передачі необхідного повідомлення в будь-який час доби.
17 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ І ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК 17.1 Загальні вимоги
- Улаштування та експлуатація систем теплопостачання і теплотехнічних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, НАПБ А.01.001-2004, СНиП ІІ-35-76 „Котельные установки”, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 31.12.76№ 229 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.07-86 „Тепловые сети”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.86№ 75
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, СНиП ІІ-89-80 та інших нормативних документів, що належать до систем теплопостачання, теплотехнічних установок та їх обслуговування.
- Будова та експлуатація устаткування, що працює з використанням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.10.97 № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98), та ДБН В.2.5-20-2001 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 № 101.
- Не дозволяється проводити ремонтні роботи на трубопроводах і обладнанні, що знаходяться під тиском рідин, пари і газів.
- Котельні установки рибообробних підприємств повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.05.94 № 51 (далі - ДНАОП 0.00-1.08-94) (із змінами та доповненнями), Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (ДНАОП 0.00-1.26-96).
- Стаціонарні котли повинні встановлюватися у будівлях і приміщеннях, що відповідають вимогам СНиП ІІ-35-76.
- Стіни всередині виробничих приміщень повинні бути гладкими і пофарбовані водостійкою фарбою у світлі тони.
- Підлога приміщення котельні на відмітці обслуговування і нижче повинна мати покриття, що легко відмивається.
- Будівлі котелень згідно з чинними будівельними, санітарними і технічними нормами повинні бути забезпечені: