Страница 5: НПАОП 05.1-1.03-07. Правила охорони праці для працівників морських рибних портів (32447)

експлуатаційної документації заводів-виготовлювачів і цих Правил.

1. Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00-1.11-98).
2. Усі теплові апарати, паропроводи, устаткування, що випромінює тепло, повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88„Тепловая изоляция оборудования и

трубопроводов”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88№155.Температуразовнішніхповерхонь

устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 45 °С.

1. Усі машини та апарати, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), за конструкцією, матеріалами, розрахунком міцності, оформленням реєстрації, проведенням періодичних оглядів і випробувань повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 18.10.94 № 104 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00-1.07-94).
2. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань продовольства 27.09.90, і Правил будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, затверджених Державним агропромисловим комітетом СРСР 27.02.88 (НПАОП 0.00-1.51-88).
3. Котельні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.05.94 № 51 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00.1.08-94), Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (із змінами та доповненнями) (НПАОП 0.00-1.26-96).
4. Будова та експлуатація устаткування, що експлуатується з використанням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.10.97 № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).
5. Компресорне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 „ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81№ 4885 (із змінами та доповненнями), і вимогам Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).
6. Вентиляційні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 „ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 13.11.75№ 2849 (із змінами та доповненнями).
7. Гідроприводи та мастильні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83* „ССБТ. Гидроприводы объёмные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.01.83 № 1 (із змінами та доповненнями).
8. Технологічне устаткування, якщо того потребує технологічний процес, повинно бути забезпечене необхідними контрольно-вимірювальними приладами. Вимоги безпеки до влаштування та експлуатації контрольно- вимірювальних приладів і автоматичних пристроїв наведені в розділі 17 цих Правил.
9. Транспортне устаткування та всі апарати, що порошать, повинні закриватися у місцях виділення пилу щільними кожухами і мати вбудовані в устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи, що зблоковані з пусковими пристроями.
10. Обертові та рухомі частини устаткування, приводних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81* „ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30.10.81 № 4772 (із змінами та доповненнями), або розташовані так, щоб унеможливлювати травмування обслуговувального персоналу.

Огородження і запобіжні пристосування не повинні зменшувати освітленість робочого місця, посилювати шум, створюваний рухомими частинами устаткування, та підвищувати його вібрацію.

1. Робочі місця повинні бути організовані з урахуванням вимог ГОСТ 12.2.061-81 „ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 № 4883.
2. Розміщення робочих місць має бути поза зоною пересування механізмів, руху вантажів і забезпечувати зручність спостереження за операціями, що виконуються, й управління ними.
3. Виробниче устаткування повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу (демонтажу), експлуатації, ремонту, транспортування. Експлуатація устаткування в несправному стані не дозволяється.

14 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО, ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ, МАШИН І МЕХАНІЗМІВ 14.1 Загальні вимоги

1. У морських рибних портах установлення, монтаж, уведення в експлуатацію, робота, ремонт вантажопідіймального і транспортного устаткування та машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв повинні здійснюватися згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002№409(НПАОП 0.00-1.03-02), СНиП ІІІ-4-80*

„Техника безопасности в строительстве”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.06.80 № 82 (вид. 1989 р., із змінами та доповненнями) (НПАОП 45.2-7.02-80), ГОСТ 12.2.022-80* „ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.09.80 № 4576 (із змінами та доповненнями).

1. Підіймання або переміщення підіймально-транспортними машинами вантажів з вагою, що перевищує їх граничнодопустиму вантажопідйомність, не допускається.
2. Запобіжні огородження, зняті на час ремонту або контрольного огляду, повинні бути встановлені на місце до початку експлуатації.

Не дозволяється робота підіймально-транспортних машин без установлених на місце та закріплених огороджень і заземлень.

1. Під час роботи підіймально-транспортних машин не дозволяється проводити ремонт, огляд, регулювання і змащення механізмів.
2. На підіймально-транспортних машинах повинні бути позначені: реєстраційний номер, вантажопідйомність і дата наступного технічного огляду.
3. Крани змінної вантажопідйомність повинні мати покажчики вильотів і відповідних їм вантажопідйомностей.
4. Для живлення електричних ланцюгів дистанційного управління портових механізмів допускається напруга не вище 36 В. Корпуси приладів управління (кнопкових регістрів) повинні виготовлятися з ізолювального матеріалу. Проводи повинні бути захищені від механічних пошкоджень.
5. Під час дистанційного управління портовими механізмами

частини їх, що можуть опинитися під напругою, повинні бути надійно заземлені абозанулені.

1. Вантажопідіймальні суднові крани та лебідки з механічним або електричним приводом повинні забезпечувати плавне підіймання та спускання вантажу та бути обладнані:

гальмовим пристроєм замкнутого типу, що дозволяє зупиняти вантаж на будь-якій висоті;

пристроєм регулювання швидкості підіймання та опускання вантажу.

На суднових кранах, окрім того, повинно бути передбачено установку гальм біля поворотних механізмів.

1. На кожному судновому крані, лебідці та стрілі повинні бути нанесені ясні та чіткі написи щодо допустимого робочого навантаження. Усі блоки, гаки й інші відповідальні деталі вантажопідіймального пристрою повинні мати клеймо випробування з зазначенням допустимого безпечного робочого навантаження.
2. Крани берегові
3. Вантажопідіймальні крани повинні бути стійкими в робочому та неробочому станах з кожним положенням стріли, передбаченим режимом експлуатації.
4. Вантажопідіймальні машини, керовані з кабіни або з пульта управління, повинні бути обладнані звуковим сигнальним приладом, звук від якого добре чути в місцях підіймання та опускання вантажу.
5. Сходи, що ведуть до кабін кранів і на майданчики, повинні бути справними, міцно закріпленими та мати огородження (поручні).
6. На кінцях рейкового шляху вантажопідіймальних машин та їхніх візків повинні бути встановлені упори, розраховані на сприйняття удару та гальмування ходу вантажопідіймальної машини або її візка, що рухається з найбільшим робочим вантажем.
7. Портальні та баштові крани і перевантажувальні мости повинні бути обладнані анемометром, що автоматично включає сирену в разі досягнення швидкості вітру, за якої повинна бути припинена робота крана.
8. У разі швидкості вітру від 12,5 до 15,2 м/с і більше робота всіх кранів і суднових стріл повинна бути припинена, за винятком баштових кранів, робота яких повинна бути припинена в разі швидкості вітру від 9,9 до 12,4 м/с. Робота портальних кранів повинна бути припинена в разі швидкості вітру понад 15 м/с.
9. Швидкість вітру, в разі якої берегові крани повинні бути поставлені на захвати, встановлюється наказом по порту з урахуванням місцевих умов і конструкцій кранів.
10. Крани, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю під час переміщення крана. Ці пристрої повинні бути обладнані обмежниками, що попереджають обрив кабелю у разі повного його змотування.
11. Підкранові колії, покладені на дерев’яних шпалах і в залізобетонному покритті, повинні бути надійно заземлені, а місця стиків рейок повинні бути з’єднані між собою.
12. У кабіні крана повинен бути рубильник або автомат, що відключає напругу з тим, щоб усі налагоджувальні роботи на крані могли проводитися у разі вимкненої напруги.
13. Напруга мережі електроосвітлення й електроопалювальних приладів у кабінах кранів не повинна перевищувати 220 В.
14. Для ремонтних робіт повинні застосовуватися ручні переносні лампи напругою 12 В зі скляним ковпаком та захисною металевою сіткою.
15. У разі виявлення несправностей, що перешкоджають безпечній роботі крана, і в разі неможливості їх усунення самотужки машиніст крана, не приступаючи до роботи, повинен зробити відповідний запис у журналі приймання-здавання зміни та доповісти про це працівнику, відповідальному за справний стан і безпечну експлуатацію крана, або працівнику, якому він підлеглий.
16. Спуск залізничного крана під ухил або рух на підйом дозволяється тільки за допомогою локомотива.
17. Під час переміщення залізничного крана з вантажем і без нього стріла повинна бути встановлена вздовж дороги. Одночасне переміщення крана та поворот стріли не дозволяється.
18. Кран обов’язково повинен бути встановлений на додаткові опори, якщо це потрібно за його характеристикою.
19. Не дозволяється проводити роботи краном під лініями електропередач.
20. Вантаж,вантажний гакі ланцюгові стропи повинні

переноситися краном на висоті не менше1 м від зустрічних предметів і 2 м

від надбудов судна.

1. Робочемісце машиністакрана повинно бути достатньо

освітленим.

1. Під часпідіймання та переміщення вантажів краном не

допускається, щоб біля вантажу, що піднімається, або в зоні можливого опускання стріли перебували люди, а також під час роботи крана поблизу стіни, колони, штабеля вантажу, залізничного вагона тощо не допускається знаходження стропальника та інших працівників між вантажем і цими предметами. Під час проведення робіт необхідно переконатися у тому, що стріла або вантаж не зачеплять стіни, колони тощо.

1. Лебідки
2. Лебідки повинні встановлюватися на міцному фундаменті та надійно укріплятися, щоб уникнути зсуву під час роботи, або завантажуватися баластом для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження. Баласт повинен бути міцно закріплений на рамі лебідки.
3. Усі виступні обертові частини вантажної лебідки повинні бути обов’язково закриті огородженнями.
4. Для безпечної роботи лебідки повинні мати пристрої, що забезпечують негайну зупинку і регулювання для безпечного підіймання та спускання вантажу.
5. Лебідки з електричним приводом повинні бути обладнані гальмами, що автоматично спрацьовують у разі вимикання приводу.
6. Стаціонарно встановлені лебідки з електричним приводом у крайньому верхньому положенні повинні бути обладнані кінцевим вимикачем.
7. Лебідки з ручним приводом мають бути обладнані запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.
8. Сигнал до початку роботи лебідки або зняття стропів подається сигнальником тільки тоді, коли перевірена якість стропування та укладання вантажу.
9. Не дозволяється піднімати вантаж, якщо стріли (суднові, стелінги тощо) належним чином не розкріплені відтягненнями.
10. Стропальнику не дозволяється відтягати вантаж, кантувати (розвертати навколо своєї осі) під час його підіймання, переміщення та опускання. Для розвертання довгомірних і громіздких вантажів під час їхнього переміщення або підіймання повинні застосовуватися спеціальні відтягнення (канати, гаки, багри) відповідної довжини. Робити ці операції руками не дозволяється.
11. Хитний вантаж потрібно зупиняти опусканням на причал (палубу тощо).
12. Під час перерв у роботі електричні пристрої електролебідок повинні бути виключені.
13. Під час проведення вантажних операцій лебідками не дозволяється піднімати, опускати та переміщати людей.
14. Лебідки після встановлення, перед уведенням в експлуатацію, а також періодично через кожні 12 місяців повинні підлягати повному технічному огляду.
15. Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне - на 10 %.
16. Експлуатація плавучих кранів повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил щодо обладнання морських суден Регістру судноплавства України, 2003.
17. У разі швидкості вітру від 5,3 до 7,4 м/с та вище повинні бути вжиті заходи з додаткового кріплення понтонів плавучих кранів до причальної стінки або суден, а під час стоянки кранів на рейді - віддані якорі. Швидкість вітру і хвилювання, під час яких плавучі крани слід додатково кріпити до причалу чи перевести на безпечну стоянку, встановлюються наказом по порту.
18. Не дозволяється проводити перевантажувальні роботи плавучим краном у разі запасу глибини під днищем менше 0,3 м.
19. Плавучі крани повинні мати вздовж борту понтона знімні леєрні огородження, установлені на висоті 1,0-1,2 м, що оберігають людей від падіння у воду.
20. Огородження частково можуть зніматися з дозволу кранмейстера під час швартування крана та проведення перевантажувальних робіт. У цьому випадку робота людей біля борту не дозволяється.