Страница 4: НПАОП 0.00-1.56-08. Правила безпеки при виробництві вуглеграфітових матеріалів і виробів (32442)

Місця розташування на трубопроводах арматури, що вимагає постійного обслуговування, повинні освітлюватися.

1. Усі металеві трубопроводи необхідно заземлювати при вводі в будинки цехів і при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок.

Перевірку захисного заземлення необхідно провадити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1. Ремонт трубопроводів, що призначені для транспортування небезпечних і шкідливих продуктів, повинен проводитися з попереднім продуванням їх інертним газом або водяною парою. Підвід інертного газу або пари до технологічних трубопроводів необхідно здійснювати за допомогою знімних ділянок трубопроводів або гнучких рукавів, що відповідають вимогам ГОСТ 18698-79 «Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом», з установленням запірної арматури з обох боків знімної ділянки. Після закінчення продування ці ділянки трубопроводів або рукава необхідно зняти, а запірну арматуру закрити.

Біля запірної арматури технологічних трубопроводів, крім того, необхідно встановлювати заглушку.

1. Повітропроводи газовидалення від пекоприймачів, дозувальних бачків, змішувальних машин, автоклавів необхідно обладнувати парозбірниками.
2. 1. Не дозволяється виконувати будь-які ремонтні роботи на трубопроводах:що перебувають під тиском; що транспортують вибухопожежонебезпечні пари та гази; що перебувають під розрідженням.
   2. Розпізнавальне фарбування, попереджувальні знаки та маркування технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки».
   3. Трубопроводи для подачі сипких матеріалів (воронки або жолоби) необхідно герметизувати та надійно ущільнювати по всій їх довжині. Оглядові люки цих трубопроводів під час подачі матеріалу необхідно надійно ущільнювати.
   4. Воронки та жолоби повинні мати мінімальну кількість зчленувань і колін. Кут ухилу окремих їх ділянок повинен бути не менше кута природного ухилу матеріалу, що проходить (45-60° до горизонту).
   5. Очищення воронок і жолобів необхідно проводити спеціальним шурувальним ломом. У разі розташування оглядового люка на висоті більше ніж 2 м очищення необхідно провадити зі спеціального майданчика.
3. Вентиляція, газоочистка та пилопридушення, водопостачання, каналізація,

освітлення та опалення

1. Вентиляція, газоочищення та пилопридушення
2. 1. Необхідно, щоб повітря робочої зони виробничих приміщень відповідало вимогам ДСН 3.3.6.042-99 і ГОСТ 12.1.005-88.
   2. 1. Під час перевищення у приміщеннях норм концентрації шкідливих газів і пилу, що передбачаються санітарними нормами, необхідно негайно вивести людей в безпечну зону та вжити заходів щодо ліквідації загазованості та запиленості повітря.
      2. Необхідно, щоб системи вентиляції в цехах підприємства задовольняли вимоги СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 28.11.91.
      3. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватися вимог безпеки за ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».
      4. Пуск, налагодження та експлуатацію вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования» та інших чинних нормативно-правових актів.

Пуск, налагодження та експлуатація установок очищення газу повинні виконуватися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1. Припливні та витяжні агрегати, що обслуговують приміщення, віднесені до категорії Б, повинні встановлюватися в окремих камерах.
2. 1. У структурних підрозділах підприємства повинна бути організована та укомплектована спеціалістами служба експлуатації вентиляційних систем.

Зовнішній огляд і перевірку справності дії вентиляційних установок необхідно проводити змінним персоналом перед початком кожної зміни.

1. Місця забору припливного повітря необхідно обирати з урахуванням рози вітрів і розташування джерел забруднення повітря технологічними та вентиляційними викидами.
2. 1. Аерацію цехів з підвищеним рівнем тепловиділення необхідно визначати відповідно до проекту щодо розрахунку вентиляції та вибору систем знепилення повітря в цих цехах.
   2. 1. Технологічне устаткування, у процесі роботи якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень, повинно бути герметизованим та обладнаним місцевою витяжною вентиляцією залежно від конструкції устаткування та матеріалу, що перероблюється.
      2. Під час монтажу повітропроводів аспіраційних систем необхідно передбачати заходи щодо запобігання осіданню пилу на стінках повітропроводів.
      3. Під час розрахунку продуктивності аспіраційнихустановок

необхідно брати 10%-й запас на підсмоктування повітря через нещільності.

Продуктивність установки повинна розраховуватися на одночасну роботу всіх приєднаних до неї місцевих відсмоктувачів.

1. Системи аспірації та видалення газів повинні бутиобладнані

газоочисними пристроями, що дають змогу очищати повітря, що аспірується, та гази, що відходять, до рівня, погодженого в установленому порядку.

1. На дільницях, де працівники зазнають інтенсивного впливу тепла, повинні використовуватися припливні вентиляційні установки, екрани та інші теплоізолювальні пристрої.
2. 1. Установки кондиціонування з очищенням повітрянеобхідно

використовувати в кімнатах міжопераційного відпочинку, операторських пунктах, у приміщеннях АСКТП.

1. Під час розвантаження залізничних вагонів з матеріалами, що курять, повинні передбачатися заходи, що запобігають запиленню окремих цехів і території підприємства.
2. 1. Аналіз повітря на запиленість і загазованість необхідно здійснювати за графіком, затвердженим роботодавцем. Місця відбору повітря необхідно визначати та погоджувати з органами санітарного нагляду.
   2. 1. Усе устаткування з переробки та транспортування сипких матеріалів, що за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинно накриватисяукриттямита герметично з’єднуватисяіззакритими

завантажувальними та розвантажувальними пристроями. Засипання порошків у тару необхідно механізувати та герметизувати.

1. З метою зменшення пиловиділення, пересипанняматеріалів

необхідно здійснювати по похилих жолобах з мінімально допустимими, відповідно до умов транспортування, кутами нахилу та зменшувати висоту вільного падіння потоків матеріалу та погоджувати швидкість руху матеріалу з швидкістю руху транспортерної стрічки.

1. Обладнаннята експлуатація аспіраційнихсистемпід час

виробництвапорошковихматеріалів повинні відповідативимогам чинних

нормативно-правових актів.

1. Під час транспортування матеріалу, що курить, стрічковими конвеєрами необхідно обмежувати шар матеріалу на стрічці за шириною та висотою; використовувати спеціальні роликоопори, що запобігають сходженням і перекосам стрічки; зменшувати відстань між осями роликоопор у місцях завантаження матеріалу на стрічку; очищати холосту гілку конвеєрної стрічки.

Очищення холостої гілки конвеєрної стрічки вручну під час роботи конвеєра не дозволяється.

1. Для локалізації пиловиділень необхідно передбачати герметизацію та аспірацію устаткування, застосування зволоження, сигналізацію про заповнення бункерів, регулярне прибирання приміщень.
2. 1. Торцювання та обробка графітних виробів без обладнання пиловідсмоктувальних вентиляційних установок не дозволяється.
   2. Водопостачання
   3. 1. Влаштування систем водопостачання повинно відповідати вимогам будівельних норм СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 № 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 №173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404 (далі - ДСП 173-96).
      2. Забезпечення безпеки під час експлуатації, налагоджування, випробувань і ремонту мереж і споруд водного господарства необхідно здійснювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і документації, затвердженої роботодавцем у встановленому порядку на підприємстві.
      3. Вибір джерел водопостачання та норм якості води для господарсько- питних потреб і душових пристроїв повинен відповідати вимогам ГОСТ 2761-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора».
      4. Необхідно, щоб якість питної води відповідала вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством».
      5. Крани мережі виробничого водопостачання повинні бути позначені написами, що не дозволяють використовувати їх для господарсько-питних потреб.
      6. Водопроводи господарсько-питної води, що будуть живитися від міського водопроводу, не можна з'єднувати з іншими водопроводами, що будуть живитися від місцевих джерел водопостачання.
      7. У цехах необхідно влаштовувати фонтанчики питної води. Кількість фонтанчиків визначається згідно з СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.87 № 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).
      8. У гарячих цехах працівників необхідно забезпечувати газованою водою з розрахунку 4-5 л у зміну на одну людину.
      9. На підприємствах, що проектуються та експлуатуються, повинні бути передбачені системи оборотного водопостачання.
   4. Каналізація
   5. 1. Обладнання систем каналізації повинно відповідати вимогам СНиП
3. 85 «Внутренний водопровод и канализация зданий», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 № 169 (далі - СНиП 2.04.01-86), та вимогам ДСП 173-96.

Не дозволяється з'єднувати (суміщати) каналізаційні стоки різного призначення.

1. Огляд та очищення каналізаційних мереж і колодязів необхідно проводити відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт за нарядом- допуском та графіком, затвердженим роботодавцем.
2. 1. Необхідно, щоб умови спуску стічних вод у водойми відповідали вимогам чинних нормативно-правових актів.
   2. 1. Роботодавець повинен забезпечувати регулярний контроль за ефективністю очищення виробничих і побутових стічних вод.
      2. Скидання сировини та продуктів виробництва під час аварій, а також під час ремонтів і ревізій апаратури в каналізацію не дозволяється. Скидання необхідно передбачати в технологічну каналізацію з наступним надходженням продукту, що скидається, у технологічний цикл.
      3. Спуск отруйних продуктів і реагентів у каналізацію, у тому числі під час аварій, не дозволяється. Ці продукти необхідно направляти в спеціальні герметичні технологічні ємності для подальшої утилізації або знешкодження.
      4. Каналізаційні системи технологічних зливів необхідно обладнувати гідравлічними затворами та фланцевими з'єднаннями для встановлення заглушок на трубопроводах під час зупинки систем для ремонту. Гідравлічні затвори необхідно встановлювати з боку випуску забруднених стоків перед стояками.
      5. Очисні споруди, станції перекачування та інші установки для стічних вод, що перебувають у віданні підприємства, необхідно утримувати у справності, чистоті; вони не повинні бути джерелами повторного забруднення вод, ґрунту та повітряного середовища.
      6. Відповідальні працівники з контролю за технічним і санітарним станом водопостачання та каналізації визначаються роботодавцем.
   3. Освітлення
   4. 1. Робоче освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість і яскравість відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006). Джерела живлення аварійного освітлення повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
      2. Улаштування, монтаж і експлуатація силового та освітлювального устаткування необхідно провадити з дотриманням вимог НПАОП 40.1 -1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01 та інших чинних нормативно-правових актів.
      3. Показники освітлення території підприємства, допоміжних приміщень і робочих місць у цехах повинні відповідати встановленим нормам ГОСТ 12.1.046-85 «ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок».
      4. У структурних підрозділах підприємства необхідно застосовувати робоче, аварійне та евакуаційне освітлення.
      5. Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість і яскравість на робочих поверхнях не нижче нормативної.
      6. Аварійним освітленням необхідно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше 5% від нормативної, установленої для цих поверхонь.
      7. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних шляхів пересування працівників, на східцях сходів не менше 3 лк (люксів).
      8. Світильники повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 і розміщуватися таким чином, щоб забезпечити надійність їх кріплення, безпеку та зручність обслуговування.
      9. Для запобігання затінення робочих місць мостовими кранами необхідно передбачати додаткові світильники, що підвішуються до ферм крана.
      10. Для освітлення приміщень з виробничою категорією Б повинні застосовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні та придатні для цього середовища відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01.
      11. З метою ефективного використання штучного освітлення необхідно вживати заходів щодо обслуговування світильників, контролю освітленості на робочих місцях, побілки внутрішніх поверхонь виробничих будинків і очищення скла в приміщеннях із значним виділенням пилу.
      12. Світильники, що обслуговуються з переносних драбин, необхідно підвішувати на висоті не більше 4,5 м над рівнем підлоги та не розміщувати над устаткуванням.
      13. Для обслуговування світильників, розташованих над кранами або кран-балками, необхідно використовувати спеціальні майданчики або автовишки.