Страница 15: НПАОП 0.00-1.21-07. Правила безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів (32440)

роботи лебідки та направляти канат руками.

1. Робочі місця і підходи до механізмів слід підтримувати в чистоті.
2. 1. При розробці підводної траншеї канатно-скреперною установкою необхідно попередньо перевірити кріплення усіх вузлів механізму, гальмові пристрої, надійність закладення в землю якорів для кріплення лебідки, відсутність перешкод на шляху руху каната. Робоче місце біля електричної лебідки необхідно забезпечити гумовими (діелектричними) калошами, рукавичками і килимком.
   2. Під час роботи канатно-скреперної установки не дозволяється:

• проміряти траншеї в зоні руху скреперного ковша чи канатів;
• зрушувати ґрунт бульдозером з відвала до включення скреперної лебідки;
• спускати водолаза в зоні діючого робочого органа;
• направляти руками ківш, що рухається, чи очищувати його від ґрунту вручну.
• 1. При установці і кріпленні баластових вантажів слід запобігати ушкодженню ізоляції. Під вантажі й анкерні пояси необхідно встановлювати килимки.
  2. Укладання підводних трубопроводів у періоди паводків, весняного льодоходу й осіннього льодоставу не допускається.
  3. Укладання трубопроводу на дно водойми допускається здійснювати такими способами:
• протягуванням по дну за допомогою тягової лебідки з застосуванням розвантажувальних понтонів чи без них;
• зануренням на дно з подачею пліті, що укладається, на плаву до місця укладання. Занурення може здійснюватися заливанням трубопроводу водою, а також за допомогою розвантажувальних понтонів;
• опусканням з використанням плавучих опор (кранів).

Вибір способів чи їх комбінації визначається проектом проведення робіт.

1. Сталеві канати земснарядів повинні відповідати паспортним

параметрам і не мати задирок.

1. При обриві каната піднімати його з води слід при вимкнутій лебідці.
2. 1. У нічний час доби усі робочі місця і рефулерні понтони повинні бути освітлені.
   2. На період водолазного обстеження робота земснаряда повинна бути припинена.
   3. Розроблений ґрунт не повинен перешкоджати судноплавству чи сплаву лісу.
   4. У місцях відвалу ґрунту вивішуються плакати про заборону виходу людей на намитий ґрунт.
   5. Перед початком робіт на льоду слід ретельно перевірити його стан і визначити надійність. Лід необхідно обстежувати групою в складі не менше трьох осіб. Відстань між працівниками, які ведуть обстеження, повинна бути не менше 5 м.
   6. Ширина льодової дороги повинна бути не менше 6 м. Льодову дорогу необхідно по обидва боки через кожні 50 м позначити віхами висотою не менше 2,5 м. Не дозволяється ходити по льоду при його товщині менше 10 см у зимовий період і менше 20 см - у весняний період, а також пересуватися на машинах ближче 100 м від краю майни.
   7. У разі потреби встановлення устаткування на льоду слід між підлогою блоку (боксу), де розташоване устаткування, залишити зазор не менше 0,5 м для природного вентилювання.

Не допускається забруднення льоду горючими і мастильними матеріалами.

1. Протягування трубопроводу через водяні перешкоди необхідно проводити у світлий час доби.
2. 1. Не дозволяється під час протягування трубопроводу переходити через нього чи стояти на ньому, а також знаходитися на відстані менше ніж 20 м від тягових канатів.

Якщо працівнику необхідно підійти до трубопроводу чи каната, то

протягування трубопроводу слід зупинити.

1. У разі аварії слід подати сигнал про припинення робіт з протягування трубопроводу.
2. 1. При опусканні трубопроводу в створ переходу понтони попередньо повинні бути перевірені тиском, що відповідає полуторному розрахунковому навантаженню, а також перевірені на міцність і герметичність.
   2. При опусканні трубопроводу в підводну траншею необхідно:

• стравлювати канати з лебідок тільки за сигналом керівника робіт;
• до заведеного в створ переходу трубопроводу кріпити понтони для сприйняття його маси (ваги) після наповнення водою;
• опускання трубопроводу у воду здійснювати плавно шляхом рівномірного стравлювання повітря з понтонів.

Перебування в зоні занурення трубопроводу не дозволяється.

1. Обстеження стану підводних переходів магістральних нафтопроводів проводиться групою не менше трьох осіб. Один з них керує човном і стежить за ситуацією на водоймі, другий проводить обстеження (електричне вимірювання стану ізоляції), а третій здійснює страхування.

При швидкості течії до 1,5 м/с обстеження проводиться з веслового човна, а при швидкості течії більше 1,5 м/с - з моторного.

1. Перед ремонтом підводного нафтопроводу необхідно тиск у ньому знижувати до статичного.
2. 1. Свищ на підводному переході нафтопроводу ліквідують бандажуванням.
   2. Усі роботи з укладання заготовок бандажа на пошкоджену поверхню нафтопроводу і фіксації бандажа з фольги слід виконувати в рукавичках.
   3. Водолазу слід виходити на поверхню після закінчення роботи і видалення залишків клею з поверхні води навколо місця його виходу.
3. Ізолювання нафтопроводів
4. 1. Перед початком виконання робіт з очищення нафтопроводу та його ізоляції необхідно:

• перевірити стан загазованості траншеї через кожні 100 м за допомогою газоаналізатора;
• перевірити відсутність обривів і цілісність ізоляції на силовому кабелі машини;
• заземлити пересувну електростанцію;
• перевірити надійність контакту клеми „Земля” на машині з нульовою жилою силового кабелю;
• перевірити кріплення і правильність установлення запобіжних щитків робочої частини машини;
• ретельно оглянути зовнішню поверхню труби і відмітити розташування хомутів, накладок, латок, вантузів та ін.
• 1. Не допускається перебування людей в траншеї під час роботи ремонтних машин.
  2. Під час роботи очисної та ізоляційної машин слід:
• своєчасно відключати робочий орган машини при перетині перешкод;
• не допускати потрапляння силового кабелю в робочий орган машини.
• 1. Для приготування ґрунтовки охолоджений до температури 70 °С бітум слід поступово вливати в бензин на відстані не ближче 50 м від бітумного котла і не ближче 50 м від місця зберігання бензину. Вливати бензин у розігрітий бітум, а також використовувати як розчинник етильований бензин і бензол не дозволяється.
  2. При роботі з ґрунтовками і розчинниками не дозволяється:
• застосовувати етильований бензин і бензол;
• зберігати і транспортувати їх у відкритій негерметичній тарі;
• кидати заповнену тару при навантаженні і розвантаженні;
• вгвинчувати пробки і відкривати кришки за допомогою металевих предметів;
• переміщувати і переливати їх на відстані ближче ніж 50 м від відкритого вогню.
• 1. При нанесенні ґрунтовки на поверхню нафтопроводу виконання будь- яких робіт на цій ділянці не дозволяється.
  2. Не дозволяється куріння та іскроутворення в місцях приготування, зберігання, нанесення ґрунтовки та при нанесенні ізоляції.
  3. Робочий майданчик для приготування бітумної мастики вибирається з розрахунку встановлення котлів на відстані 150 - 200 м від будов і не менше 50 м від траншеї і обладнується зручними під'їзними шляхами.

Навколо котлів на відстані до 5 м не повинно бути легкозаймистих матеріалів, а також сторонніх предметів.

Бітумоплавильні установки слід розміщувати на відстані не менше 5 м одна від одної.

1. На місці приготування бітумної мастики згідно нормативно- технічних документів повинен постійно знаходитись комплект протипожежних засобів:

• вогнегасник порошковий (місткістю 5 л) - 5 од.;
• вогнегасник повітряно-пінний (місткістю 5 л) - 5 од.;

-5

• ящик з піском (місткістю 0,5 м ) - 1 од.;
• лопата совкова - 4 од.;
• технічна повсть, брезент або азбестове полотно - 1 од.
• 1. При загоранні в котлі бітумної мастики необхідно щільно закрити котел кришкою, загасити топку та почати гасіння бітумної мастики вогнегасниками.
  2. Не дозволяється гасити бітумну мастику водою або снігом.
  3. Перед нанесенням полімерної плівки на нафтопровід він повинен бути ретельно очищений і промитий. Промивати нафтопровід етильованим бензином не дозволяється.
  4. При використанні полімерних плівок не дозволяється застосування відкритого вогню в місцях зберігання плівки і ґрунтовки, а також біля ізолювальної машини.
  5. Під час очищення ізоляції нафтопроводу в траншеї необхідно:
• відключати робочий орган машини при перетині перешкод;
• не допускати небезпечного зближення силового електрокабелю з рухомими частинами технологічного обладнання;
• проводити заміну різців та інші налагоджувальні, ремонтні і регулювальні роботи на машині тільки після зупинки очисної й ізоляційної машин, укладання трубопроводу на лежні і відключення живлячого кабелю. При цьому необхідно вивісити плакат „Не вмикати - працюють люди!”.

У разі виявлення у з’єднаннях нафтопроводу витікання або відпотин роботи з його підіймання і очищення від старої ізоляції не допускаються. При цьому необхідно діяти згідно з ПЛАС: негайно відключити живлення очисної та ізоляційної машин, зупинити роботу пересувної електростанції, зупинити всі працюючі механізми, вивести людей за межі небезпечної зони, повідомити про це у диспетчерський пункт РНУ (ЦДП), потім приступити до ліквідації дефекту.

1. При експлуатації очисної машини необхідно застосовувати спеціальні захисні окуляри та ЗІЗ ОД.
2. 1. Під час очищення й ізоляції нафтопроводу в траншеї механізованим способом проводити ремонт чи налагодження машини допускається тільки після зняття напруги з кабелю, що живить машину.
   2. Бак ізоляційної машини необхідно заливати гарячою бітумною мастикою з бітумовоза через лійку, виведену на брівку траншеї. Увід шланга від бітумовоза в лійку повинен бути герметизований.

Не дозволяється розводити вогонь ближче 50 м від ізоляційної машини.

1. У неробочий час очисна й ізоляційна машини повинні від’єднуватись від пересувної електростанції.
2. 1. При нанесенні ізоляційного покриття вручну з подачею бітумної мастики і ґрунтовки в траншею необхідно:

• установити переносний перехідний місток;
• заповнювати бачки і лійки не більше ніж на 3/4 ємності;
• подавати бітумну мастику і ґрунтовку в конічному бачку з кришкою і носиком для зливу на міцній мотузці з карабіном зі спеціального містка

шириною не менше 1 м і з поручнями;

• знаходитися осторонь від бачка з бітумною мастикою, ґрунтовкою, що спускається;
• приймати бачок з бітумною мастикою (ґрунтовкою) тільки після опускання його на дно траншеї.

Не допускається розташовування бачків та інших ємностей з гарячою бітумною мастикою (ґрунтовкою) уздовж бровки траншеї.

1. При нанесенні вручну шпаклівки, ґрунтовки і гарячої бітумної мастики ізолювальник повинен користуватися респіратором, захисними окулярами і рукавицями, що надійно захищають зап'ястя рук від опіків. Штани слід носити на випуск.

При нанесенні фарбувальних сполук слід користуватися респіратором чи маскою і гумовими рукавичками.

1. Транспортувати бітумну мастику вздовж траси слід в автогудронаторах чи спеціальних котлах з погашеними топками на відстані не менше 5 м від краю траншеї.
2. 1. При проведенні робіт поблизу ліній електропередач бітумні котли, паливо, матеріали і механізми слід розташовувати за межами їх охоронної зони.
   2. Запаси сировини і палива слід розміщати на відстані не менше 5 м від котла. Ізоляційні матеріали слід зберігати окремо від палива.
   3. Поліізобутиленовий клей слід зберігати в посуді, що герметично закривається, на безпечній віддалі від джерел тепла.
   4. При нанесенні на трубопровід полімерної стрічки розводити відкритий вогонь допускається на відстані не менше 50 м.
   5. На місці капітального ремонту лінійної частини магістрального нафтопроводу повинні бути:

• пожежна автоцистерна чи цистерна місткістю не менш 1500 л, заповнена розчином піноутворювача, з пожежною мотопомпою;
• повстинне чи азбестове полотно - 2 од.;
• вогнегасники і відра - по 10 од.;
• лопати і ломи - 5 од.

Первинні засоби пожежогасіння повинні пересуватися разом з ремонтно- будівельною колоною.

У разі потреби слід виставляти пожежні пости.

1. Не дозволяється відпочинок людей у кабінах вантажних і легкових автомобілів, автобусах, у кузовах машин і причепів, не обладнаних для цих цілей, як при працюючому двигуні машини, так і під час стоянки.
2. 1. Ізолювання підводних трубопроводів
   2. 1. Персонал, зайнятий ремонтом ізоляції підводного нафтопроводу, повинен знати про небезпечні і токсичні властивості клею та його компонентів.
      2. Водолазам не дозволяється брати участь у приготуванні клею в дні їх занурення.
      3. Готування полімерних клейових композицій на повітрі допускається на відстані не менше 10 м від відкритого вогню.
      4. Готувати клейову композицію слід в місцях, які виключають попадання летучих компонентів клею у повітря, що подається водолазу.
      5. Приміщення, у яких готують клеї та проводять розкрій склотканини і просочення її клеями, повинні відповідати вимогам з вибухопожежної безпеки та забезпечуватись витяжною вентиляцією з 15-20- кратним повітрообміном.
      6. Усі роботи, пов'язані з готуванням клеїв, слід проводити в спецодязі: комбінезоні, фартуху, нарукавниках, у гумових рукавичках, у гумовому взутті, шапочці. Необхідно застосовувати також захисні піддашки, окуляри, протигази чи респіратори.
      7. Промивати пристосування й інструменти від клеїв слід у розчинниках (бензолі, ацетоні), працюючи в респіраторі чи ізолювальному протигазі.
      8. Для виключення безпосереднього контакту рук з клеєм їх необхідно змазувати захисними пастами.
      9. Перед початком робіт з готування клею слід невелику кількість пасти (3 - 5 г) налити на долоню, потім рівномірно змазати поверхню шкіри і дати підсохнути 1 - 2 хв до утворення тонкої плівки.