Страница 5: НПАОП 60.2-1.02-14. Правила будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг (32423)

1. Натяжні пристрої
2. 1. Натягнення несучого, несуче-тягового і тягового канатів повинно створюватися противагою або іншим пристроєм, що забезпечує величину натягу в межах, установлених проектною документацією.

У разі заякорювання обох кінців несучого каната величина натягу контролюється вимірюванням величини провисання в найбільшому прогоні, номінальне значення якого має бути зазначене на поздовжньому профілі траси канатної дороги.

1. Хід натяжного пристрою має враховувати принаймні такі складові:

• зміну довжини каната в разі перепаду температур у 60° C, якщо кліматичні умови в місці установлення не вимагають, щоб ураховувався більший перепад температур;
• залишкове видовження каната 0,5 %о (0,05 %) для несучого каната і 1,5 %о (0,15 %) для тягового і несуче-тягового канатів. Хід натяжного пристрою має бути не менше мінімальної довжини, необхідної для встановлення нового кінцевого кріплення каната;
• результат перепаду провисань каната для всіх зазначених режимів експлуатаційного навантаження;
• пружну зміну довжини каната для всіх зазначених режимів експлуатаційного навантаження. Для несуче-тягових і тягових канатів розрахунки проводяться

2 2 для модуля пружності 80 кН/мм (новий канат) і 120 кН/мм (спрацьований канат

/канат, що раніше експлуатувався/).

1. Крім зазначеного в пункті 5.2 глави 5 розділу II цих Правил, величина ходу противагового натяжного пристрою несучого каната має враховувати запас ходу натяжного пристрою не менше 1 м.
2. 1. У разі обмеженої можливості ходу натяжного пристрою несучого каната залишкове видовження каната допускається не враховувати. У таких випадках під час експлуатації канатної дороги несучий канат у міру потреби повинен укорочуватися.

Для компенсації залишкового видовження тягового та несуче-тягового канатів і зміни їх довжини з урахуванням сезонних температурних коливань мають бути передбачені пристрої для встановлення натяжного пристрою в положення, визначене проектною документацією.

1. Якщо положення противаги або гідравлічного натяжного пристрою є регульованим, хід противаги або силового гідроциліндра може бути розрахований виходячи з припущення перепаду температур у 30° C, а довжина, необхідна для встановлення нового кінцевого кріплення, не враховується.

Пристрій регулювання має бути в змозі забезпечити принаймні величину ходу, потрібну відповідно до вимог пункту 5.2 глави 5 розділу II цих Правил.

Вимоги цього пункту також застосовуються для інших регульованих натяжних пристроїв.

1. Хід натяжного пристрою має бути обмежений упорами. За всіх умов нормальної експлуатації натяжні пристрої не повинні досягати упорів.
2. 1. Крайні експлуатаційні положення рухомої частини натяжного пристрою повинні контролюватися кінцевими вимикачами обмеження ходу, спрацьовування якого має ініціювати зупинку канатної дороги.

Після спрацьовування кінцевого вимикача обмеження ходу має бути можливе повернення його у вихідне положення тільки на місці та вручну.

Кінцеві вимикачі мають бути встановлені з урахуванням крайніх експлуатаційних положень, не беручи до уваги постійного витягування каната.

1. Верхні упори противаги мають бути споряджені енергопоглинальними пристроями (буферами або амортизаторами).

Такі упори мають бути розраховані на енергію динамічного удару противаги зі швидкістю, рівною 1/3 від максимальної експлуатаційної швидкості. У разі застосування поліспаста має враховуватися результат збільшення або зменшення швидкості удару. Несучі конструкції мають бути здатні витримувати ці удари.

1. Упори, що не розраховані згідно з пунктом 5.8 глави 5 розділу II цих Правил, мають витримувати 1,5-разовий номінальний натяг каната.
2. 1. Положення рухомих частин натяжного пристрою мають бути читабельними на градуйованій шкалі, нульова точка якої має відповідати розташуванню нижнього чи заднього упора.
   2. Кінцеві кріплення канатів мають бути вибрані відповідно до вимог глави 4 розділу II цих Правил, легкодоступні для обслуговування та перевірок. Вони повинні бути розташовані таким чином, щоб унеможливлювався застій води.
   3. Приєднання складових частин кінцевого кріплення канатів до конструкції повинне мати коефіцієнт запасу не менше трьох щодо межі плинності з розрахунку статичного зусилля, що створюється противагою.
   4. Заякорення несучих канатів має уможливлювати їх переміщення кілька разів на їх проміжних опорах. Для цього має бути забезпечений запас довжини каната, рівний шестиразовій довжині найдовшого роликового ланцюга або опорного башмака плюс 5 м. Ця додаткова частина каната може перебувати на барабані або поза ним і бути захищеною від негоди. Допускається визначати запас довжини каната для забезпечення переміщення каната з розрахунку подвійної довжини найдовшого роликового ланцюга або опорного башмака плюс 20 м.
   5. Напрямні противаги чи натяжного візка мають унеможливлювати сходження противаги (натяжного візка) з напрямних, їх заклинювання, заїдання, розгойдування чи повертання.
   6. Зони натяжного пристрою, у які працівники повинні заходити з метою здійснення технічного обслуговування, мають бути оснащені безпечними засобами доступу та місцями, де можна стояти безпечно. Засоби доступу можуть бути у вигляді сходів або драбин.

Приямок противаги має бути доступним для огляду та обслуговування до самого дна. Має бути передбачена можливість штучного освітлення зони противаги та приямка.

Драбини доступу до натяжного пристрою повинні бути обладнані пристроями проти падіння під час лазіння, якщо можливе падіння з висоти понад 10 м. Пристрої проти падіння мають бути сконструйовані так, щоб можна було досягти противаги з будь-якої точки драбин доступу.

Драбини доступу, нахилені більше ніж на 80° від горизонтальної площини, повинні мати платформи для відпочинку з інтервалом не більше 15 м.

1. Простір, у якому переміщується противага, повинен бути недоступним для сторонніх осіб і мати необхідні відстані для зручного і безпечного доступу в разі проведення технічного обслуговування - зазор між противагою і стіною з боку напрямних має бути не менше 0,7 м, а з інших боків - не менше 0,5 м.
2. 1. У разі розташування противаги в приямку останній має бути захищений від прямого попадання сторонніх предметів, від негоди (дощу, снігу, льоду) за рахунок розміщення його всередині будівель або шляхом накриття.
   2. Приямки противаг, розташовані в місцях, де уможливлений доступ людей, мають бути захищені від небезпеки падіння.
   3. Приямок противаги обладнується дренажем для видалення води. За потреби приямок обладнується насосами.
   4. Має бути унеможливлений доступ сторонніх осіб до простору нижче противаги.
   5. Несуча конструкція противаги має бути сконструйована з урахуванням вимог пункту 5.8 глави 5 розділу II цих Правил.
   6. Противаги можуть виготовлятися у вигляді бетонних або залізобетонних плит, каркасних ящиків, заповнених бетонними або металевими блоками. Додатково до противаги можуть підвішуватися металеві ланцюги.

У разі ручного завантаження противаги маса окремих блоків (ланцюгів) не повинна перевищувати 35 кг на одного працівника та не перевищувати 80 кг. Блоки мають бути оснащені ручками для безпечного їх перенесення й укладання.

1. Загальна маса противаги або зусилля натяжного пристрою мають відповідати проектній документації та зазначатися в паспорті канатної дороги.
2. 1. Динамічні навантаження, що виникають під час переміщення противаг тягових і несуче-тягових канатів, мають амортизуватися, якщо відсутність амортизаційних пристроїв може порушити або загрожувати безпечній роботі канатної дороги.

Амортизаційні пристрої мають бути сконструйовані так, щоб у разі збою вони не перешкоджали руху противаги.

1. Мінімальна відстань між дном приямка та нижнім габаритом противаги зазначається в проектній документації. У разі відсутності таких даних ця відстань приймається не менше 0,5 м.
2. 1. Має бути уможливлене розвантаження натяжного пристрою для проведення робіт з технічного обслуговування.
   2. У разі застосування гідравлічного натяжного пристрою повинні враховуватись такі вимоги:

• гідравлічна система та її робота не повинні чинити шкідливого впливу на інші частини канатної дороги;
• гідравлічна система має бути захищена принаймні одним регульованим відповідних розмірів запобіжним клапаном, захищеним від несанкціонованого регулювання, з незалежною гідролінією розвантаження;
• гідролінії (труби, рукави) та з'єднання мають витримувати без розриву (руйнування) триразовий тиск налаштування запобіжного клапана. Запобіжний клапан та інші складові частини гідравлічної системи повинні мати коефіцієнт безпеки 1,8 руйнівного тиску відносно робочого тиску, гарантованого виробником цих складових частин;
• гідравлічна система має забезпечувати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак;
• гідравлічна система має бути оснащена ручним клапаном для скидання тиску, розташованим у місці, зручному для доступу працівників;
• гідравлічна система має бути оснащена відповідними фільтрами з індикаторами забруднення. Фільтри, установлені у зворотній гідролінії, мають бути оснащені перепускним і запобіжним клапанами;
• тиск у гідроциліндрах або зусилля, які вони створюють, мають контролюватися за допомогою відповідних приладів (датчиків, манометрів тощо), робочий тиск має бути чітко позначений на шкалі приладу;
• гідроциліндри мають бути оснащені зворотними клапанами, які унеможливлюють витікання рідини з гідроциліндра в разі пошкодження трубопроводу;
• у разі необхідності гідравлічне обладнання має бути оснащене пристроями для охолодження або підігрівання робочої рідини відповідно до вказівок його виробника;
• гідравлічне обладнання має бути влаштоване так, щоб накопичення води й утворення льоду не могли негативно вплинути на його роботу;
• гідробак має бути оснащений пристроєм контролю рівня робочої рідини.
• 1. Хід поршня натяжного силового циліндра має бути більшим або дорівнювати сумі складових, зазначених у пункті 5.2 глави 5 розділу II цих Правил, і мінімальній відстані регулювання натяжного силового циліндра.
  2. Циліндри, поршні та їх кріплення повинні мати коефіцієнт безпеки не менше ніж 1,8 щодо тиску спрацьовування запобіжного клапана.
  3. Натяжні силові циліндри мають бути сконструйовані та встановлені так, щоб не спричиняти неприйнятних зусиль вигину та запобігати заклинюванню поршня в циліндрі.
  4. Якщо використовуються два натяжні силові циліндри, установка має бути побудована так, щоб тиск в обох силових циліндрах збігався. У разі виходу з ладу одного з натяжних силових циліндрів несучі конструкції, натяжна каретка та напрямні другого натяжного силового циліндра мають витримувати загальне навантаження, а також усі пов'язані з цим додаткові навантаження без залишкової деформації.
  5. Насоси та гідролінії мають бути розраховані на швидкість поршня не менше 5 мм/с.
  6. Гідравлічний натяжний пристрій також має бути працездатним у разі виникнення аварійної ситуації або використання резервного приводу. Ручне керування для підтримування тиску допускається під час використання резервного приводу.
  7. Має бути передбачений другий насос для забезпечення роботи натяжного пристрою під навантаженням незалежно від основного джерела живлення.
  8. У разі виходу з ладу гідравлічного натяжного пристрою має бути забезпечена можливість повернення завантажених транспортних засобів на станцію.
  9. Автоматичне підтримування натягу каната гідравлічним натяжним пристроєм у заздалегідь установлених межах має контролюватися за допомогою двох незалежних вимірювальних приладів, принаймні один з яких має бути вимірювальним приладом зусилля, який вимірює загальний натяг каната. Вимірювання зусилля має проводитися так, щоб ураховувалися помилки у вимірюванні зусилля та вимірювання не залежало від тертя в гідравлічному силовому циліндрі. Має бути уможливлено розвантаження вимірювальних приладів повністю, так, щоб можна було перевірити їх нульові позиції.

Для контролю натягу повинні бути встановлені два граничних значення натягу, які можуть відрізнятися не більше ніж на ±15 % від номінального. Канатна дорога має зупинитися, якщо фактичний натяг каната змінюється поза цими граничними значеннями.

1. Заякорювання обох кінців каната може використовуватися, якщо забезпечується рівень безпеки, не нижчий, ніж як для гідравлічних або противагових натяжних пристроїв. У цьому разі має бути передбачений пристрій для регулювання натягу. Натяжний канат тягового та несуче-тягового канатів має контролюватися за допомогою двох незалежних вимірювальних приладів.

Конструкція повинна бути перевірена розрахунком. Для цього транспортні засоби вважаються повністю завантаженими в найбільш несприятливих положеннях і за екстремальних температур - від плюс 30° C до мінус 30° C, якщо місцеві кліматичні умови не вимагають використання інших екстремальних значень. У будь-якому випадку діапазон температур не повинен бути меншим 60° C.

Кінцеві з'єднання та кріпильні елементи для закріплення фіксованих натяжних пристроїв повинні мати коефіцієнт запасу не менше ніж 3,0 відносно межі пружності з розрахунку найвищого натягу.

1. У разі застосування кількох натяжних канатів має забезпечуватися рівномірний їх натяг.
2. Шківи, башмаки, блоки, ролики, барабани
3. 1. Діаметр шківа, башмака, блока, ролика, барабана, опорної шини роликового ланцюга тощо, що обгинаються сталевим канатом, визначається за формулою