РОЗДІЛ XIII
ВІДШКОДУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ШКОДИ
Стаття 72. Відповідальність оператора за ядерну шкоду
Відповідальність оператора за ядерну шкоду згідно з цим Законом є абсолютною - тобто настає незалежно від встановлення її вини, крім випадків, передбачених частиною другою статті 73.
(стаття 72 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за ядерну шкоду, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
(статтю 72 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Стаття 73. Виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду
(назва статті 73 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця шкода заподіяна ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття ним від оператора іншої ядерної установки відповідальності за цей матеріал або під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою.
(частина перша статті 73 в редакції
Закону України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Оператор звільняється від відповідальності за ядерну шкоду, якщо вона заподіяна ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання.
(частина друга статті 73 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Якщо ядерна шкода пов'язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обгрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. У будь-якому разі відповідальність кожного оператора не повинна перевищувати розміру, встановленого статтею 75 цього Закону.
Якщо ядерна шкода була заподіяна під час транзиту ядерного матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор, що є вантажовідправником чи є його одержувачем. Момент переходу відповідальності визначається угодою між вантажовідправником і вантажоодержувачем. У разі відсутності чіткого визначення настання цього моменту вантажовідправник несе відповідальність до моменту передачі вантажу уповноваженій особі на кордоні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти шкоду, оператор за рішенням суду може звільнятися повністю або частково від обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної такій особі.
Положення цього Закону не застосовуються до відповідальності оператора за ядерну шкоду, заподіяну безпосередньо ядерній установці або будь-якому майну на місці розташування цієї установки, що використовується або має використовуватися у зв'язку з цією установкою, або транспортному засобу, на якому ядерний матеріал перебував під час ядерного інциденту.
(статтю 73 доповнено новими частинами згідно
із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР,
у зв'язку з цим частини третю та четверту
вважати частинами сьомою та восьмою)
До відносин, які виникають у зв'язку із заподіянням шкоди в частині, що не регулюється цим Законом, застосовуються норми цивільного законодавства України.
Відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України.
Стаття 74. Невіддільність ядерної шкоди від неядерної шкоди
Коли ядерна шкода та неядерна шкода спричинені спільно ядерним інцидентом та подіями іншого характеру, то неядерна шкода, якщо вона не може бути обгрунтовано відокремлена від ядерної, вважається ядерною шкодою, спричиненою цим ядерним інцидентом.
Стаття 75. Обмеження відповідальності оператора за ядерну шкоду
Відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 50 мільйонам Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцидент, де Спеціальні права запозичення означають розрахункову одиницю, визначену Міжнародним валютним фондом, яка використовується ним для здійснення власних операцій та угод.
Будь-які відсотки або витрати, які встановлюються судом щодо позовів про відшкодування ядерної шкоди, не включаються до розміру відповідальності оператора і виплачуються додатково до будь-якої суми відшкодування.
(стаття 75 в редакції
Закону України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Стаття 76. Строк позову щодо справ про відшкодування ядерної шкоди
Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
(частина перша статті 76 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної майну або навколишньому природному середовищу, діє протягом десяти років з дня заподіяння шкоди.
Якщо ядерна шкода заподіяна ядерним інцидентом, пов'язаним з ядерним матеріалом, який під час цього ядерного інциденту був викрадений, загублений, викинутий чи залишений без догляду, період, встановлений згідно з частиною другою цієї статті, відраховується з дня виникнення цього ядерного інциденту, але ні в якому разі не повинен перевищувати двадцяти років з дня крадіжки, втрати, викидання чи залишення ядерного матеріалу без догляду.
(статтю 76 доповнено частиною третьою згідно
із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Право на відшкодування ядерної шкоди, передбачене частинами другою і третьою цієї статті, втрачає силу, якщо позов не подано протягом трьох років від дня, коли особа, якій завдано ядерної шкоди, знала або мала знати про таку шкоду і про оператора, який є відповідальним за цю шкоду, за умови, що періоди, встановлені згідно з частинами другою і третьою цієї статті, не будуть перевищені.
(статтю 76 доповнено частиною четвертою згідно
із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Стаття 77. Страхування та інше фінансове забезпечення при відшкодуванні ядерної шкоди
Оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
(частина перша статті 77 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Якщо розміру страхування або іншого фінансового відшкодування недостатньо, то в такому разі відшкодування шкоди за поданими позовами забезпечується державою.
Держава має право регресу до оператора, який не забезпечив відшкодування ядерної шкоди у розмірі, встановленому статтею 75 цього Закону.
(статтю 77 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Стаття 78. Відшкодування ядерної шкоди за рахунок інших джерел страхування або відшкодування
Відшкодування ядерної шкоди включає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також кошти, які виплачуються у разі нещасного випадку на виробництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на відшкодування ядерної шкоди, мають право регресного позову до оператора.
(стаття 78 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Стаття 79. Право регресу оператора
(назва статті 79 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
Оператор має право регресу лише у двох випадках:
(абзац перший статті 79 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)
якщо це право передбачено письмовою угодою;
проти фізичної особи, яка діяла або не діяла з наміром заподіяти шкоду, якщо в результаті дії або бездіяльності цієї особи стався ядерний інцидент.
Стаття 80. Розгляд справ стосовно позовів про відшкодування ядерної шкоди
Справи стосовно позовів про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ядерним інцидентом, що мав місце на території України, розглядаються виключно судами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна.
РОЗДІЛ XIV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 81. Відповідальність персоналу та посадових осіб ядерної установки, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, підприємств, установ, організацій і громадян за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії
(назва статті 81 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 747-IV)
Порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії персоналом та посадовими особами ядерної установки, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, персоналом і посадовими особами підприємств, установ і організацій, які здійснюють будь-яку іншу діяльність у сфері використання ядерної енергії, і громадянами тягне за собою дисциплінарну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
(частина перша статті 81 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 747-IV)
Правопорушеннями у сфері використання ядерної енергії є:
порушення норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
недотримання вимог щодо розміщення ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;
проведення робіт на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання, а також поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання без наявності дозволу;
(абзац четвертий частини другої статті 81 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)
використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів у медичних цілях без дозволу уповноважених на це органів охорони здоров'я;
невиконання умов дозволів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
(абзац шостий частини другої статті 81 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)
невиконання приписів органів державного регулювання з ядерної та радіаційної безпеки;
надання дозволів та приписів посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку;
(абзац восьмий частини другої статті 81 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)
поставка, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;
прийняття в експлуатацію ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання без спорудження та введення в дію всіх передбачених проектом цих комплексів об'єктів;
прийняття в експлуатацію ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу цих установок, населення прилеглих районів та навколишнього природного середовища;
створення перешкод у виконанні посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки своїх функцій;
невиконання службових обов'язків у критичних ситуаціях, що призвело або могло призвести до людських жертв чи радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;
самовільне залишення ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання оперативним персоналом чергової зміни;
допуск до роботи на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання персоналу, який не пройшов відповідної підготовки чи не має документа, що засвідчує його кваліфікацію, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання;
допуск до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, осіб, які не пройшли спеціальної перевірки;
(абзац шістнадцятий частини другої статті 81 у редакції
Закону України від 15.05.2003 р. N 747-IV)
насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам виконувати службові обов'язки;
пряме чи опосередковане примушування посадовими особами оперативного персоналу до порушення регламенту та інструкцій з експлуатації ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання;
ухилення від виконання своїх обов'язків згідно з діючим планом захисту населення та персоналу на випадок аварії;
направлення посадовою особою підлеглих в радіаційно небезпечні зони без їх згоди і без інформування про можливі рівні опромінювання, а також з порушенням передбачених для цих умов норм, правил та інструкцій;
необгрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, а також необгрунтоване віднесення інформації, зазначеної у частині першій статті 10 цього Закону, до категорії відомостей з обмеженим допуском;
приховування факту про виникнення аварії на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання або несвоєчасне інформування про це органів державної влади та самоврядування;
приховування та перекручення інформації про аварію або інших даних, які впливають на оцінку безпеки;
приховування інформації про стан радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, а також надання умисно неправдивої інформації про стан радіаційної обстановки;
необгрунтований або умисний викид радіоактивних речовин в атмосферу, водне середовище та надра в кількостях, що перевищують гранично допустимі рівні;
крадіжка, незаконне придбання, зберігання, передача, продаж, використання або руйнування ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, приховування інформації про підготовку або здійснення таких дій;