Страница 27: НПАОП 15.9-1.11-97. Правила безпеки для спиртового та лікеро- горілчаного виробництва (32405)

ЧАСТИНА 2

(галузева)

1. ВИРОБНИЦТВО СПИРТУ
2. 1. Приймання та зберігання картоплі
   2. 1. Перед в’їздом на вагову повинно бути обладнано ділянкудля відбирання зразків сировини.

На платформі автовагів повинна бути нанесена осьова лінія. Прив’їзді та виїзді з вагової повинні бути встановлені направляючістовбчики.

1. Розвантажування транспортних засобів, які доставляютьсировину на перероблення, треба механізувати.
2. 1. Електротельфер повинен мати кінцевий вимикач підніманнягака. Зів гака треба обладнати заскочкою, що запобігає випаду вантажозахоплювальних пристроїв.
   2. 1. Кріплення балки електротельфера повинно бути шарнірним. На обох кінцях балки треба встановити упори і кінцеві вимикачі для візка електротельфера.
      2. Для запобігання перекиданню контейнерів, які використовуються для перевезення сировини, протягом їх розвантажування між опорами балки електротельфера треба натягнути обмежувальний сталевий трос. Кут нахилу задньої стінки контейнерів не повинен бути менше 55°.
      3. Перед приймальними бункерами-живильниками для сировини треба встановити обмежувачі руху транспортного засобу заднім ходом: відбивальні брусся або буферні пристрої.
      4. Піднятий контейнер треба чистити від залишків сировини скребками чи дерев’яною лопатою з подовженою ручкою. Не дозволяється перебування людей біля піднімального механізму під час розвантажування контейнера.
      5. Перед розвантажуванням картоплі за допомогою гідравлічного підйомника необхідно перевіряти надійність кріплення транспортного засобу на платформі. Перебування людей на транспортних засобах чи платформі підйомника під час розвантаження не допускається.
      6. Буртове поле повинно мати в’їзд та виїзд, які розташовані у протилежних кінцях у торцях буртів, щоб виключити зустрічний рух навантаженого та порожнього транспорту.
      7. Ділянка буртового поля, ділянка для розвантажування та навантажування сировини повинні бути рівними і мати тверде покриття (асфальт, бетон тощо), розташованими у сухому місці, мати ухил до 5 ° і канави для відведення атмосферних опадів за межі буртового поля.
      8. Розвантажувальні та складські ділянки треба спорядити необхідним стаціонарним освтітленням і справним інвентарем.
      9. Ширина проїздів між буртами повинна бути не менше 6 м і збільшуватись у залежності від механізмів, які застосовуються; проходи для персоналу обслуги — не менше 2 м.
      10. Бурти картоплі треба розташовувати торцями вздовж схилу.
      11. Водостоки (канави) на території буртового поля треба регулярно чистити, завчасно ремонтувати і не допускати застою стічної води.
      12. Для безпеки руху на буртовому полі треба розробити й вивісити схему укладення буртів, руху автотранспорту та навантажувально-розвантажувальних механізмів.
      13. Небезпечну зону роботи механізмів треба визначити знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
      14. Роботу навантажувально-розвантажувальних механізмів, а також машин з укладання картоплі у бурти, окопування їх треба виконувати за умови суворого дотримання інструкції з безпечної експлуатації цих машин, яка вивішується у кабіні водія машини. За відсутності інструкції машина до роботи на буртовому полі не допускається.
      15. Укритні матеріали (мати, солома тощо) треба зберігати на відкритих ділянках на віддалі не менше 100 м від житлових і виробничих приміщень, а місця їхнього розташування — забезпечити засобами пожежегасіння (вогнегасниками, водою, інвентарем). Відстань поміж штабелями матів і соломи повинна бути не менше 3 м.
      16. Після розкриття буртів солому необхідно відвозити до відведеного місця за межі буртового поля.
      17. Яму для гашення вапна слід огородити і у нічний час освітлювати. Гашення вапна слід виконувати згідно з виробничою інструкцією.
      18. Під час подавання сировини з буртів до гідравлічного транспортера за допомогою бульдозера чи тракторного навантажувача робітникам, які підбирають картоплю, не дозволяється перебувати у межах небезпечної зони роботи механізмів. Робітникам на буртовому полі слід видавати оранжеві жилети безпеки.
      19. Для обвалювання змерзлої картоплі та іншої сировини у гідравлічний транспортер слід застосовувати металеві шести.
      20. Гідравлічні транспортери на території заводу, буртового поля, обабіч доріг, населених пунктів та інших місць, де є небезпека падіння у них людей, слід закрити або огородити.
      21. З обох боків гідравлічного транспортера через кожні 10м слід установити попереджувальні знаки.
      22. Колодязі на комунікаціях транспортно-мийних вод слід огородити перилами висотою 1 м або обладнати накривками.
      23. Тонелі, де розміщені гідравлічні транспортери, повинні мати висоту не менше 1,8 м та ширину проходів вздовж одного боку транспортера не менше 0,7 м. Через кожні 25 м тонель повинен мати вихід у вигляді колодязів, обладнаних накривками, які легко відчиняються усередину і драбинами з перилами чи скобами.
      24. Тонелі гідравлічних транспортерів повинні бути освітлені. Вимикачі слід розміщувати зовні.
      25. Гідравлічні транспортери, розташовані на естакадах, слід обладнувати по всій довжині площинками та сходами, які мають перильну огорожу висотою 1 м.
      26. У випадках, коли гідравлічний транспортер у тонелі виявився забитим сировиною, його очищення слід виконувати робітниками під безпосереднім наглядом начальника зміни або особи, яка виконує його обов’язки.
      27. Для знімання накривок при відчиненні гідравлічного транспортера слід застосовувати металеві гаки.
      28. Гідравлічний транспортер повинен бути закритий щитками, виготовленими з міцного матеріалу (дерева, сталі). Під час чищення щитки знімаються.
      29. Між бічними стінками завальної ями та гідравлічним транспортером по обидва боки від нього слід облаштовувати горизонтальні площинки шириною не менше 0,2 м для укладання щитків. По верхньому периметру завальні ями слід обладнати бортами висотою не менше 0,4 м.
      30. Завальні ями слід обладнувати драбинами, які закріплюються до бічних похилих стінок. Якщо довжина завальної ями більше 50 м, встановлюють дві - три драбини. При роботі зі змерзлою картоплею не допускається утворення козирків та прямовисних стінок. Розмивати картоплю треба теплою водою із застосуванням лише безреактивних водовідбивачів.
      31. Зовнішні стінки завальних ям повинні мати відбивальні брусся, які запобігають їхньому механічному пошкодженню автомашинами.
      32. Для відпочинку робітників, прийняття їжі, укриття у негоду та обігрівання поблизу поля й на овочесховищах слід виділити приміщення, обладнане столами, лавками, умивальниками тощо згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87.
      33. На буртовому полі повинен бути пост, обладнаний сигналізацією і телефонним зв’язком з заводом.
   3. Миття картоплі
   4. 1. Мийне відділення слід розміщувати в ізольованому приміщенні з опаленням, розташованому на нижньому поверсі, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією. У разі розміщення мийного відділення на другому та вищих поверхах слід передбачати заходи з гідроізоляції від можливого протікання рідини крізь перекриття.
      2. Підлога мийного приміщення повинна відповідати вимогам розд. 6.1 ч.1 цих Правил. На підлозі, біля робочих місць, слід укласти дерев’яні гратки. Завантаження сировини та вивантаження слід механізувати.
      3. Прорізи біля місця входу гідравлічного транспортера у приміщення мийні, а також біля місць виходу транспортера і видалення залишків, слід обладнувати шлюзами, гумовими фартуками, які запобігають потраплянню холодного зовнішнього повітря до приміщення.
      4. Пуск та зупинку шнека, елеватора, уловлювача каміння та уловлювача соломи слід здійснювати згідно з інструкцією. Мийне відділення повинно мати зв’язок з елеватором за допомогою двобічної звукової, світлової чи іншої сигналізації.
      5. Корито картоплемийниці повинно мати горизонтальну гратчасту огорожу з блокувальним пристроєм, який запобігає роботі мийниці без огорожі.
      6. Видалення каміння, піску, картоплиння, соломи та інших домішок з мийного відділення слід механізувати (уловлювачами піску, уловлювачами каміння з дистанційним управлінням). Якщо видалення робиться вручну, мийник повинен мати граблі, лопатку, скребок чи інші пристрої. Не дозволяється безпосередньо руками виловлювати з мийниці солому тощо, а також видаляти каміння з уловлювача каміння.
      7. Очищення шнека або скребкового транспортера та проштовхування шматків змерзлої картоплі слід робити за допомогою дерев’яного весла, скребка чи іншого пристрою.

Барабани, лопати, муфти, валики, шнеки машин для миття сировини слід закрити кожухами, які виключають можливість доторкання персоналу обслуги до частин устаткування, що обертаються.

1. Вентиль пуску води на мийницю слід установити біля робочого місця мийника на висоті 0,75-1,2 м від підлоги площинки обслуговування мийниці. Кнопки «Пуск» та «Стоп» електродвигуна слід установити не далі 1 м від робочого місця мийника.
2. 1. Шахта елеватора повинна бути щільно обшита вздовж всієї висоти. Для профілактичного огляду і ремонту елеватора в обшивці шахти слід обладнати дверцята, що зачиняються під час роботи елеватора.
   2. 1. Для прокручування елеватора у випадку ремонту слід обладнати ручний

привід.

1. Перед елеватором слід встановити водовідділювач чи інші пристрої, які забезпечують повне відділення води.
2. 1. Протягом розроблення і виконання технологічних процесів транспортування, очищування та миття сировини слід забезпечувати заходи та засоби прибирання розливів, розсипу сторонніх домішок, а також засоби ефективного очищення мийної води перед випусканням її у водоймища.
   2. 1. Не дозволяяється здійснювати очищення водовідділювачів без попередньої зупинки картоплемийниці.
   3. Зерносховища
   4. 1. Протягом вивантаження зерна із залізничних вагонів, завантаження завальних ям та роботи усередині завальних ям, бункерів та силосних комірок слід додержуватися вимог розд. 7.2, 7.3, 7.4, 7.5 ч.1 цих Правил.

Зерно (особливо просо) має властивість затягувати людину у воронку, тому не допускається спускання людей у бункер, вагон, завальну яму, заповнену зерном. Верхні люки повинні мати блокування, що виключає роботу при відчиненому люці.

1. Будівлі зерносховищ повинні бути не нижче III ступені вогнетривкості. Дерев’яні елементи перекриття слід піддавати вогнезахисній обробці. Елеватори повинні бути не нижче III ступені вогнетривкості. Зерносклади, розташовані вище першого поверху, мусять бути обладнані механізмами для піднімання та спускання вантажів.
2. 1. Гранично допустиме завантаження складів зерном повинно позначатися рискою, яка нанесена на стіні склада.
   2. 1. Вертикальні зернові елеватори, силосні бункери та інші сховища для зерна повинні закриватися суцільними настилами (накривками) з обладнанням у них завантажувальних гранчастих люків обслуговування.
      2. Внутрішня поверхня стін силосів, засіків та бункерів повинна бути гладенькою, без шпарин, щілин та вибоїв. Стіни завальних ям, засіків, бункерів повинні мати ухил не менше 45 °, який забезпечує повне зсипання зерна.
      3. Протягом бунтування зерна та розбирання бунтів для запобігання падіння робітників з висоти та завалюванню їх завислими шарами зерна, необхідно додержувати наступне:

а) кут нахилу сторін бунту не допускати більше 45 °;

б) подавання зерна з бунтів висотою більше 2 м здійснювати з краю бунта і лише згори (уступом). При цьому у роботі повинно брати участь не менше 2 осіб, споряджених поясами з рятувальними вірьовками;

в) не допускати подавання зерна у приймальні самопливом із середини бунта.

1. Над усіма випускними люками та отворами у завальних ямах, бункерах, де насип зерна може перевищувати 1 м, слід встановлювати пірамідальні огорожі або інші пристрої, які забезпечують безпеку персоналу обслуги. Пірамідальну огорожу повинно бути встановлено співвісно з випускним отвором, міцно прикріплено до підлоги і заввишки більше на 0,5 м максимального насипу зерна, відстань між поперечними планками не більше 0,25 м.
2. 1. Жолоби шнеків повинні мати міцні кришки, які щільно закриваються, а завантажувальні отвори — знімні граки з комірками розміром не більше 0,05*0,05 м. Шнеки, які піднімаються над підлогою, повинні бути обладнані перехідними містками з перилами.
   2. 1. Приямки башмаків елеваторів, шнеків та пневмоустановок слід огородити та спорядити стаціонарними сходами.
      2. Стаціонарні стрічкові транспортери у місцях набігання стрічки на барабан повинні мати запобіжні огорожі на довжину не менше 1 м від місця набігання стрічки на барабан.
      3. Робота транспортних механізмів у прохідному тонелі без освітлення не дозволяяється.
      4. При роботі устаткування, що здіймає пил, треба забезпечити дію аспірації та загальнообмінної вентиляції.
      5. Пускові пристрої устаткування повинно бути обладнано у такий спосіб, щоб його пуск був би неможливий без попереднього пуска аспіраційних систем з розривом у часі 15 секунд, зупинка аспіраційних систем після зупинки технологічного устаткування — з розривом у часі 2-3 хвилин.
      6. У аварійних ситуаціях та при виникненні загоряння належить вимикати водночас усе аспіраційне та технологічне устаткування кнопкою «Стоп», яка установлена біля входу у кожну виробничу будівлю і захищена від випадкового натискання.
      7. Аспіраційні повітроводи слід, по можливості, прокладати вертикально з ухилом не менше 60 ° до горизонту з мінімальною довжиною горизонтальних ділянок, які слід розміщувати у місцях, зручних для обслуговування, по можливості, на висоті не більше 3 м.
      8. У горизонтальних ділянках люки для очищення повітропроводів слід установлювати на віддалі не більше 4 м, а також біля фасонних деталей повітроводів (відведення, трійники).
      9. Справність та надійність дії аспіраційних установок слід систематично перевіряти згідно з розробленою на підприємстві інструкцією.
      10. Для запобігання аваріям, які пов’язані з вибухом пилоповітряних сумішей у зернопереробному устаткуванні, слід передбачати систему локалізації вибуху згідно з вимогами Рекомендацій з проектування та експлуатації систем локалізації вибуху в устаткуванні підприємств зі зберігання і перероблення зерна.
      11. Система локалізації вибуху повинна складатися зі швидкодіючих засувок типу У2-Б3Б з лінійним асинхронним електроприводом, датчиків-індикаторів тиску типу СУМ — 1, силової апаратури, комунікацій управління і сигналізації та забезпечувати швидке перекривання комунікацій засувками шиберного типу за умови скиду надлишкового тиску вибуху в атмосферу.
      12. Датчики-індикатори вибуху встановлюються на устаткуванні, у якому можливий первісний вибух, у тому числі в обов’язковому порядку на голівках норій, на подрібнювачах, на фільтрах і циклонах аспірації, на пилоосаджувальних камерах і камерах нагрівання сушарок.
      13. Вибухорозряджувачами слід захищати устаткування, де відбиваються горючі речовини органічного чи неорганічного походження (норії, дробарки, циклони, фільтри) і встановлюватися відповідно до Временной инструкции № 9-1-88 по проектированию, установке и эксплуатации взрыворазрядителей для производственного оборудования предприятий Минхлебпрома СССР, 1998 г.
      14. Вмикання пересувних механізмів до електромережі і заземлювальних пристроїв дозволяється лише особам, що мають допуск до обслуговування електроустановок.
      15. Пересувати зернонавантажувальні пересувні механізми, стрічкові транспортери на інше робоче місце дозволяється при вимкненому струмопідвідному кабелі. До початку роботи слід надійно закріпити їх для запобігання перекиданню.
      16. Стіни сховищ цеху обробки, тунелей, приймальних ям, галерей повинні бути гладкими, без пошкоджень, що запобігає накопиченню на них пилу. Покрівлі слід виконувати з негорючих матеріалів.
      17. Освітлення складів повинно бути тільки електричне. Для вимикання электромережі рубильник встановлюється зовні приміщення.
      18. У зерносховищах слід встановлювати постійний контроль за температурою зерна. Висота шару зерна не повинна перевищувати 2,0 м.
   3. Приймання і зберігання меляси
   4. 1. Ділянка зливання меляси зі залізничних чи автомобільних цистерн повинна мати зливну естакаду з настилом, площинками, сходами, перилами, відкидними містками згідно з вимогами розд. 8, 9 ч.1 цих Правил та обладнана паровим пристроєм для розігрівання меляси.
      2. Кожна цистерна, подана під розвантаження, фіксується гальмівними башмаками. Зливання меляси здійснюється самоплином у зливні пристрої крізь нижній зливний прилад. Зачищання цистерн від меляси здійснюється робітником при відчиненому верхньому люці та зливному приладі з дотриманням вимог розд.7.2 ч.1 цих Правил . Насосна станція повинна розташовуватися у закритому приміщенні з опаленням.
      3. Меляса повинна зберігатися тільки у наземних закритих сталевих резервуарах, які надійно охороняють мелясу від потрапляння атмосферних опадів і талої води. Зберігати мелясу в земляних ямах, які облицьовані цеглою або цементом, не дозволяється.