Страница 54: НПАОП 15.8-1.14-97. Правила безпеки для кондитерського виробництва (32399)

ПЕРЕЛІК посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.

Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці

1. 10.93 № 94

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

1. № 154

Перелік посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, складений відповідно до Закону України Про охорону праці і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. № 64 Про заходи щодо виконання Закону України Про охорону праці.

Перелік посад, для яких необхідні навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб до виконання ними своїх обов’язків, а також періодично, один раз на три роки, поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

1. Підприємства, установи і організації, науково-виробничі та виробничі

об’єднання

1. Керівники, заступники керівників, головні спеціалісти підприємств, установ, організацій, науково-виробничих та виробничих об’єднань; керівники, заступники керівників та спеціалісти їх структурних підрозділів, які безпосередньо пов’язані з проведенням робіт на виробничих дільницях, а також здійснюють контроль за технічним станом машин, механізмів, будинків і споруд, проведенням технологічних процесів.
2. 1. Керівники та спеціалісти науково-дослідних, конструкторських, проектних та технологічних відділів, які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги нормативних документів з охорони праці, а також ті, котрі виконують розробки з питань охорони праці.
   2. Керівники і спеціалісти відділів експлуатації і капітального будівництва, виробничо-технічних відділів, енергомеханічної, пиловентиляційної, геологічної, маркшейдерської та технологічної служб, інші посадові особи, які проводять інструктажі з охорони праці для підлеглих працівників, безпосередньо відповідають за пожежну безпеку, безаварійну експлуатацію об’єктів.
   3. Керівники і спеціалісти: аварійно-рятувальних частин, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які виконують бурильно-вибухові, геолого-розвідувальні та гірничі роботи; управлінь газового господарства; нафтогазодобувних промислів; ремонтних, пуско-налагоджувальних, будівельно-реставраційних, художньо-виробничих організацій.
   4. Керівники та спеціалісти, які здійснюють сертифікацію продукції та технологічних процесів з питань охорони праці.
   5. Керівники, головні технічні спеціалісти охоронних підприємств.
   6. Керівники та спеціалісти служб охорони праці.
3. Навчально-виховні заклади, науково-дослідні та проектно-

конструкторські установи

1. Керівники, заступники керівників навчально-виховних закладів, науково- дослідних, проектно-конструкторських установ, на яких покладена відповідальність за організацію охорони праці.
2. 1. Керівники, заступники керівників та спеціалісти структурних підрозділів (цехів, відділів, дільниць тощо), які безпосередньо займаються розробкою технологічних процесів, проектно-конструкторської документації, відповідають за організацію виробництва, технічний стан устаткування, машин та механізмів.
   2. Майстри виробничого навчання, керівники виробничої практики, наставники, вихователі та інші посадові особи, які викладають організацію виробництва, технологію робіт, експлуатацію обладнання, проводять інструктажі з охорони праці та безпеки життєдіяльності з учнівською молоддю і вихованцями.
   3. Керівники та спеціалісти служб охорони праці.

3. Міністерства, державні комітети, концерни, корпорації, та інші

^ 4•^

об’єднання підприємств, створених за галузевим принципом

1. Перші заступники та заступники міністрів, голів державних комітетів, керівників концернів, корпорацій та інших об’єднань підприємств, створених за галузевим принципом, функціональні обов’язки яких пов’язані з організацією виробництва.
2. Керівники, заступники керівників, спеціалісти виробничотехнічних структурних підрозділів та служб охорони праці.

4. Місцеві державні адміністрації і Ради депутатів

1. Заступники керівників місцевих державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів, на яких покладена відповідальність за організацію виробництва.
2. Керівники і спеціалісти виробничо-технічних структурних підрозділів та підрозділів, які виконують обов’язки, пов’язані з охороною праці.

Колірна гама, допустима кількість кольору та допустимий колірний контраст у залежності від категорій робіт, характеру освітлення і санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях

Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд

Міністерство, відомство

(назва підприємства або організації)

Технічний журнал з експлуатації будівель та споруд

(найменування у відповідності з інвентарною карткою)

Дата прийняття до експлуатації

Основні техніко-економічні показники Площа забудовикв.м

Будівельний об’ємкуб.м

Балансова (відновна) вартістьтис.грн.

Примітка:

Основні дані щодо проведених ремонтів (термін, характер, об’єм) та щодо проведених реконструкцій (термін, характер) можуть бути винесені до окремої графи.

Додаток 10 Обов ’язковий

Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів

1. Умови зберігання усіх речовин та матеріалів визначаються вимогами стандартів або технічних умов на них.
2. Можливість сумісного зберігання речовин та матеріалів визначається вимогами, викладеними у ГОСТ 12.1.004-9 1. Ці вимоги сформульовані на підставі кількісного урахування показників пожежної небезпеки, токсичності, а також однорідності засобів пожежогасіння.
3. Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 не поширюються на вибухові та радіоактивні речовини, котрі повинні зберігатися та перевозитися за спеціальними правилами.
4. Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище (повітря, воду, грунт, флору та фауну тощо), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відстані, речовини та матеріали поділяються на розряди:

• безпечні;
• малонебезпечні;
• небезпечні;
• особливо небезпечні;

В залежності від того, до якого розряду відносяться речовини та матеріали, визначаються умови їхнього зберігання.

1. До безпечних відносять негорючі речовини та матеріали у негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами.

Безпечні речовини та матеріали зберігаються у приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.

1. До малонебезпечних відносять такі горючі та важкогорючі речовини та матеріали, які не відносяться до безпечних та на які не розповсюджуються вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечних відносяться також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці.

Малонебезпечні речовини та матеріали допускається зберігати у приміщеннях усіх ступенів вогнестійкості (окрім V).

1. До небезпечних відносяться горючі та негорючі речовини і матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмуванню, отруєнню, опроміненню, захворюванню людей та тварин, пошкодженню споруд, транспортних засобів. Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі взаємодії їх з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88.