Страница 13: НПАОП 15.8-1.14-97. Правила безпеки для кондитерського виробництва (32399)

Наповнення тари пилоутворюючими матеріалами повинно здійснюватись з примусовою механічною подачею (роторними, шнековими і іншими живильниками) з вилученням або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів. Повітря, яке витискується з тари під час її заповнення, повинно відсмоктуватись та очищатись.

Отруйні рідини і суспензії повинні транспортуватись (переміщатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі.

1. Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температурний режим і рівень рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів.
2. В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно — витяжних вентиляційних системах.
3. Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій, при виконанні яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних парів і газів.
4. У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів в кількості вище допустимої ремонтні роботи повинні бути негайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.
5. Вимоги безпеки до окремих видів робіт
6. Загальні вимоги безпеки
7. Роботи, пов’язані з оглядом, очищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі усередині ємкостей, при проведенні яких існує або не виключена можливість виділення у робочу зону, визначену відповідно з ГОСТ 12.1.005-88 , вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів і інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи при недостатнім вмісті у повітрі кисню (нижче 20 % об’єму) повинні проводитись за нарядом — допуском відповідно до вимог інструкцій, які розроблені на основі цих Правил з урахуванням місцевих умов.
8. На підприємстві у кожному цеху (виробництві) повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою за формою відповідно до додатка 13.

В переліку повинні бути окремо вказані роботи, які:

• проводяться з оформленням наряду-допуску за формою згідно з додатками 14,15,16;
• проводяться без оформлення наряду-допуску з обов’язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатка 17.

1. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється начальниками цехів (відділень, дільниць — при безцеховій структурі), погоджується з виробничим (технічним) відділом, службою охорони праці і затверджується власником підприємства.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не менше одного разу на рік, переглядатись і перезатверджуватись.

1. В переліку повинні бути вказані:цех(установка,відділення — при

безцеховій структурі), місце і характер роботи, можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори при її проведенні, виконавці, основні заходи, що забезпечують безпеку робіт, які виконуються.

1. Наряд-допуск підписується начальником цеху, де проводиться робота, погоджується зі службою охорони праці (з реєстрацією у спеціальному журналі і присвоєнням чергового номера відповідно до додатка 16), а при необхідності — з суміжними цехами і затверджується власником або його заступником по виробництву.

Наряд-допуск оформлюється у двох примірниках, які після затвердження передаються керівнику зміни.

Керівник зміни передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи.

Після виконання робіт по підготовці об’єкту обидва примірники підписуються посадовими особами, відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою, які підтверджують повноту виконання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку проведення робіт.

Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців.

Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідає за проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справах цеху не менше трьох місяців.

Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповнення наряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальних осіб з використанням копіювального паперу не допускаються.

1. При відсутності на підприємстві технічної можливості кваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботи можуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бути атестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструктаж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконання робіт на конкретному об’єкті.
2. Список осіб, які можуть призначатись керівниками робіт за нарядами- допусками, і перелік таких робіт на підприємстві встановлюється власником (адміністрацією).
3. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчих робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бік їх збільшення.
4. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск може бути продовжено начальником цеху на чергову зміну.
5. Роботи усередині ємкості
6. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер і спостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється, як правило, одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально- рятувальних мотузків, наявність засобів зв’язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.
7. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при температурі в ній не вище 30 оС. При необхідності виконання робіт при більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).

Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 оС і вище не допускається.

1. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства.
2. До робіт усередині ємкості допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємкості, зобов’язані перевіряти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості.

Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої допомоги.

Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допускаються.

1. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом «Не вмикати! Працюють люди!». Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
2. До початку робіт усередині ємкості особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за ведення ремонтних робіт, зобов’язані забезпечити:

а) повне звільнення ємкості від продуктів;

б) надійне від’єднання ємкості від водяних, парових, продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх хвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведенням тиску, на яке вони розраховані;

в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом «Не відкривати! Працюють люди!»;

г) відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання, а також на весь час роботи;

д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній — на відстані не більше 0,2 м від днища;

е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостях та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;

ж) наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;

з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що мають бирки з позначенням номера і дати випробування;

и) наявність плакату з написом «Ремонт — працюють люди!».

1. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного.
2. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити, при необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану.
3. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
4. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами.
5. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
6. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
7. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.
8. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора.
9. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19 %, роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ- 1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах.
10. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
11. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за виконання робіт.
12. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.
13. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву, довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м.
14. Рятувальну линву прив’язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним — головою догори.

Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою.

1. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного працюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник, який спостерігає за роботою повітродувки.
2. Дублер зобов’язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий усередині ємкості.
3. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
4. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості дублер зобов’язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
5. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування, він зобов’язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.
6. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
7. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.
8. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
9. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91.
10. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.
11. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю, його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
12. Працівник, що спускається до ємкості або піднімається з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
13. Проникнення працівників до ємкості, яка має верхній та нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов’язково відкритому верхньому.
14. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху (зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентарю, інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та на закриття люків.
15. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними (бетонними) накривками.
16. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності.
17. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.