Вибір кількості порохових зарядів генератора тиску типу ПГДБК наведено в табл. 10.4 (додаток
65).
Вибір типорозміру вибухових пакерів залежно від внутрішнього діаметра обсадної труби наведено в табл. 10.5 (додаток 66).
У разі застосування блока -балансу ПВА в усті свердловини необхідно підвісити за головку на вилці, стрижні або гаку та витягнути ПВА зі свердловини.
Після проведення ПВР та перевірки якості виконаних робіт працівники перфораторного (каротажно-перфораторного) загону (партії) повинні виконати такі заключні роботи на свердловині:
залишки ВМ, що залишились у ПВА у результаті неповного вибуху, та ПВА і ВМ, що відмовили, повинні бути вилучені з ПВА та знищені протягом робочого дня з дотриманням вимог правил;
ПВА повинні бути очищені (обмиті) від бруду;
знаки, що встановлені на межі небезпечної зони, повинні бути зняті.
Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці,
цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політикиО.Онищенко
Таблиця 5.1. Величина розрахункової питомої витрати вибухових речовин
|
Найменування породи |
Група (категорія) ґрунтів і порід за міцністю |
Коефіцієнт міцності f за шкалою проф. М.М. Протод'яко- нова |
Середня об'ємна вага породи, кг/м. 3 |
Розрахункова питома витрата ВР, кг/м3 |
|
|
|
|
|
|
для зарядів розпушування q |
для зарядів викиду qв |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Пісок |
I |
- |
1500 |
- |
1,6 - 1,8 |
|
Пісок щільний або вологий |
I - II |
- |
1650 |
- |
1,2 - 1,3 |
|
Суглинок важкий |
II |
- |
1750 |
0,35 - 0,4 |
1,2 - 1,5 |
|
Г лина ломова |
III |
- |
1950 |
0,35 - 0,45 |
1,0 - 1,4 |
|
Лес |
III - IV |
- |
1700 |
0,3 - 0,4 |
0,9 - 1,2 |
|
Крейда, вилужений мергель |
IV - V |
0,8 - 1,0 |
1850 |
0,25 - 0,3 |
0,9 - 1,2 |
|
Вапно |
IV |
1,0 - 1,5 |
2250 |
0,35 - 0,45 |
1,1 - 1,5 |
|
В апняк-черепашник |
V - VI |
1,5 - 2,0 |
2100 |
0,35 - 0,6 |
1,4 - 1,8 |
|
Опока, мергель |
IV - VI |
1,0 - 1,5 |
1900 |
0,3 - 0,4 |
1,0 - 1,3 |
|
Туфи тріщинуваті, щільні, важка пемза |
V |
1,5 - 2,0 |
1100 |
0,35 - 0,5 |
1,2 - 1,5 |
|
Конгломерат, брекчії на вапняному і глинистому цементі |
IV - VI |
2,3 - 3,0 |
2200 |
0,35 - 0,45 |
1,1 - 1,4 |
|
Пісковик на глинистому цементі, сланець глинистий, слюдястий, сериціто- вий мергель |
VI - VII |
3,0 - 6,0 |
2200 |
0,4 - 0,5 |
1,2 - 1,6 |
|
Доломіт, вапняк, магнезит, пісковик на вапняному цементі |
VII - VIII |
5,0 - 6,0 |
2700 |
0,4 - 0,5 |
1,2 - 1,8 |
|
Вапняк, пісковик, мармур |
VII - IX |
0 1 ОО о |
2800 |
0,45 - 0,7 |
1,2 - 2,1 |
|
Граніт, гранодіорит |
VII - X |
6,0 - 12,0 |
2800 |
0,5 - 0,7 |
1,7 - 2,1 |
|
Базальт, діабаз, андезит, габро |
IX - I |
6,0 - 18,0 |
3000 |
0,6 - 0,75 |
1,7 - 2,2 |
|
Кварцит |
X |
12,0 - 14,0 |
3000 |
0,5 - 0,6 |
1,6 - 1,9 |
|
Порфірит |
X |
16,0 - 20,0 |
2800 |
0,7 - 0,75 |
2,0 - 2,2 |
Додаток 2 до Технічних правил
ведення вибухових робіт на денній поверхні
(пункт 1.4 глави 1 розділу V)
Таблиця 5.2. Перевідні коефіцієнти e для розрахунку еквівалентних зарядів для деяких ВР за ідеальною роботою вибуху (еталон - амоніт № 6-ЖВ)
|
ВР |
e |
|
Емульсійні ВР |
0,76 - 0,92 |
|
Грамоніт 50/50 |
1,11 |
|
Грамоніт 79/21 |
1,00 |
|
Ігданіт |
1,13 |
|
Грануліт АС-8 |
0,89 |
Рис. 5.1. Різноманітні конструкції свердловинних зарядів: а - суцільна колонка заряду; б - розосереджена інертним проміжком колонка заряду; в - комбінований заряд з різних типів ВР; г - заряд у рукаві.
Додаток 4 до Технічних правил
ведення вибухових робіт на денній поверхні
(пункт 2.1 глави 2 розділу V)
Рис. 5.2. Схема дії зосередженого заряду: Ьн - ширина навалу; h - висота навалу; Ht - видима глибина виїмки;
W - ЛНО; R - радіус зони стиснення.
Рис. 5.3. Параметри розташування свердловинних зарядів: H - висота уступів; L - глибина свердловини;
W - ЛНО; Wn - ОПУ; a - відстань між свердловинами у ряді; b - відстань між рядами свердловин; Ц - довжина
заряду; L - довжина перебуру; L6 - довжина забивки; в - кут нахилу схилу уступу.
Додаток 6
до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 3.5 глави 3 розділу V)
Рис. 5.4. Схема розташування похилих свердловин.
Додаток 7
до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 4.3 глави 4 розділу V)
Рис. 5.5. Схема роботи подовженого заряду викиду.
Додаток 8
до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 5.1 глави 5 розділу V)
Рис. 5.6. Послідовність операцій при котловому методі підривання: іпр - довжина першого прострільного заряду; Dк - діаметр котла.
Таблиця 5.3. Орієнтовні значення показника прострілюваності Ппр
|
Гірська порода |
Класифікація ґрунтів і порід за міцністю |
Границі показника про- стрільності, Ппр |
|
1 |
2 |
3 |
|
Глина пластична моренна |
II |
900 - 1400 |
|
Глина чорна |
III |
400 - 600 |
|
Глина моренна |
III |
220 - 530 |
|
Глина жовто-бура жирна |
III |
220 - 270 |
|
Глина темно-червона жирна |
III |
170 - 250 |
|
Мергель м'який тріщинуватий |
IV |
100 - 170 |
|
Мергель м'який сильно тріщинуватий |
IV |
180 - 280 |
|
Глина ломова темно-синя |
IV |
100 - 150 |
|
Суглинок важкий, глина піскувата |
IV |
70 - 190 |
|
Крейда м'яка, вапняк-черепашник |
V |
35 - 65 |
|
Мергель середньої міцності, доломіт мергелястий, вапняк м'який сильно тріщинуватий |
V - VI |
Близько 20, велике розсіювання значень |
|
Гіпс щільний, дрібнозернистий, сланці глинисті міцні, граніт сильно тріщинуватий, фосфорити середньої міцності, сіліцити, вапняки середньої тріщинуватості |
VI - VIII |
3 - 15 |
|
Граніт середньої тріщинуватості, кварцити щільні залізисті, кварцити щільні сірі, апатито-нефелінова руда, вапняк щільний, змійовики з включенням азбесту, пісковик, доломіт |
VII - IX |
2 - 10 |
|
Роговики, скарни, мармур, гранітоїди, кремінь пластовий, вапняки міцні, граніт грубозернистий і середньозернистий, фосфорити міцні, доломіт міцний |
VII - IX |
0,2 - 5 |
Додаток 10 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 7.3 глави 7 розділу V)
Таблиця 5.4. Розрахунковий коефіцієнт Ks для руйнування подовжених
предметів амонітом № 6 ЖВ
|
Матеріал |
Ks, г/см2 |
|
1 |
2 |
|
М'яке дерево (осика, вільха): |
|
|
сухе |
1,0 - 1,2 |
|
сире |
1,3 - 1,4 |
|
Дерево середньої міцності (сосна, ялина): |
|
|
сухе |
1,1 - 1,3 |
|
сире |
1,6 - 1,8 |
|
Тверде дерево (дуб, ясен, береза, модрина тощо): |
|
|
сухе |
1,7 - 1,2 |
|
сире |
2,4 - 3,2 |
|
В'язке дерево (в'яз, карагач, берест): |
|
|
сухе |
1,9 - 2,4 |
|
сире |
2,6 - 3,4 |
|
Сталь: |
|
|
крихка гартована |
18 - 20 |
|
в'язка |
22 - 25 |
|
Чавун: |
|
|
сірий |
12 - 14 |
|
білий |
15 - 17 |
Додаток 11 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.7 глави 1 розділу VI)