Вибір кількості порохових зарядів генератора тиску типу ПГДБК наведено в табл. 10.4 (додаток

65).

  1. Ізоляція та розмежування пластів
    1. У розвідувальних свердловинах, обсаджених експлуатаційною колоною, послідовне випробування декількох продуктивних пластів необхідно здійснювати роздільно: "знизу - вверх". Після закінчення випробування чергового пласта (об'єкта), окрім верхнього, необхідно проводити його ізоляцію шляхом встановлення цементного моста (або інших технічних засобів) із подальшою перевіркою місця його розташування та герметичності опресуванням і відстежуванням за динамічним рівнем.
    2. Для розмежування пластів при послідовному їх випробуванні знизу доверху, ізоляції інтервалу або його частини в експлуатаційних свердловинах повинні використовуватися вибухові пакери типів ВП та КВП.

Вибір типорозміру вибухових пакерів залежно від внутрішнього діаметра обсадної труби наведено в табл. 10.5 (додаток 66).

  1. Перед спуском пакера у свердловину необхідно провести шаблонування колони обсадних труб. Діаметр шаблона повинен бути більше зовнішнього діаметра пакера на 2 - 3 мм.
    1. При роботі з вибуховим пакером типу КВП для перевірки його прохідності та міцності в умовах свердловини шаблонування свердловини повинно проводитися пакером типу КВП, зібраним з ущільнювальних кілець, але без заряду ВР.
    2. Масу порохового заряду для кожного вибухового пакера необхідно вибирати за спеціальними графіками залежно від внутрішнього діаметра обсадної труби та гідростатичного тиску на інтервалі встановлення.
    3. Для уникнення впливу корозії на елементи роз'єднувального мосту при використанні пакерів типів ВП, ВПШ та ПВЦ необхідно створити додатковий міст висотою 3 - 5 м, що досягається заливанням порції цементного розчину на пристрої, встановлені у свердловині. Додаткове заливання цементу обов'язкове, якщо після встановлення вибухового пакера передбачається кислотна обробка інтервалу.
    4. При використанні пакерів типу ВП сума гідростатичного тиску та тиску обпресування мосту не повинна перевищувати максимального тиску, дозволеного для пакерів типу ВП (60 МПа). Якщо сума гідростатичного тиску та тиску обпресування мосту перевищує максимально допустимий тиск, на пакер перед обпресуванням необхідно встановити додатковий цементний міст.
    5. При використанні пакера типу ПВР 48, у тому числі при встановленні роз'єднувальних мостів без підйому НКТ, необхідно забезпечити відсутність перетікань рідини та газопроявів протягом усього часу очікування затвердіння цементного мосту на інтервалі встановлення.
  2. Завершення ПВР
    1. Після відстрілу (вибуху) ПВА у свердловині відповідальний виконавець ПВР повинен терміново вимкнути джерело струму вибухового електричного кола та дати команду на підняття кабелю на поверхню.

У разі застосування блока -балансу ПВА в усті свердловини необхідно підвісити за головку на вилці, стрижні або гаку та витягнути ПВА зі свердловини.

  1. Корпусні кумулятивні перфоратори типу ПКОТ, що відмовили в дії, перед вилученням зі свердловини необхідно витримати 5 - 10 хв. в усті свердловини у повітряному середовищі для досягнення безпечних рівнів температури та тиску газів і рідини, що залишились у них, та після цього знищити. Розряджання цих перфораторів забороняється.
    1. У безкорпусному ПВА, піднятому після відмови, необхідно, не витягаючи, по можливості, ПВА зі свердловини, від'єднати від струмовводу провід електричного ЗІ, тимчасово заізолювати його кінець, по можливості витягти ЗІ з ПВА та тільки після цього розпочати з'ясування причин відмови.
    2. У випадку неможливості вилучення ЗІ з ПВА, що відмовили, внаслідок їхньої деформації апарати повинні бути знищені на місці проведення робіт. Тут же повинні знищуватися й ВМ, вилучені з ПВА, що відмовили, або ПВА, пошкоджені при їх доставці на свердловину чи в процесі роботи з ними.
    3. У випадку виникнення ознак відкритого нафтогазопрояву після перфорації необхідно геофізичний кабель підрубати, а свердловину загерметизувати.
  2. Заключні роботи на свердловині

Після проведення ПВР та перевірки якості виконаних робіт працівники перфораторного (каротажно-перфораторного) загону (партії) повинні виконати такі заключні роботи на свердловині:

залишки ВМ, що залишились у ПВА у результаті неповного вибуху, та ПВА і ВМ, що відмовили, повинні бути вилучені з ПВА та знищені протягом робочого дня з дотриманням вимог правил;

ПВА повинні бути очищені (обмиті) від бруду;

знаки, що встановлені на межі небезпечної зони, повинні бути зняті.

Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці,

цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політикиО.Онищенко

Таблиця 5.1. Величина розрахункової питомої витрати вибухових речовин

Найменування породи

Група (категорія) ґрунтів і порід за міцністю

Коефіцієнт міцності f за шкалою проф. М.М. Протод'яко- нова

Середня об'ємна вага породи, кг/м.

3

Розрахункова питома витрата ВР, кг/м3

для зарядів розпушування q

для зарядів викиду qв

1

2

3

4

5

6

Пісок

I

-

1500

-

1,6 - 1,8

Пісок щільний або вологий

I - II

-

1650

-

1,2 - 1,3

Суглинок важкий

II

-

1750

0,35 - 0,4

1,2 - 1,5

Г лина ломова

III

-

1950

0,35 - 0,45

1,0 - 1,4

Лес

III - IV

-

1700

0,3 - 0,4

0,9 - 1,2

Крейда, вилужений мергель

IV - V

0,8 - 1,0

1850

0,25 - 0,3

0,9 - 1,2

Вапно

IV

1,0 - 1,5

2250

0,35 - 0,45

1,1 - 1,5

В апняк-черепашник

V - VI

1,5 - 2,0

2100

0,35 - 0,6

1,4 - 1,8

Опока, мергель

IV - VI

1,0 - 1,5

1900

0,3 - 0,4

1,0 - 1,3

Туфи тріщинуваті, щільні, важка пемза

V

1,5 - 2,0

1100

0,35 - 0,5

1,2 - 1,5

Конгломерат, брекчії на вапняному і глинистому цементі

IV - VI

2,3 - 3,0

2200

0,35 - 0,45

1,1 - 1,4

Пісковик на глинистому цементі, сланець глинистий, слюдястий, сериціто- вий мергель

VI - VII

3,0 - 6,0

2200

0,4 - 0,5

1,2 - 1,6

Доломіт, вапняк, магнезит, пісковик на вапняному цементі

VII - VIII

5,0 - 6,0

2700

0,4 - 0,5

1,2 - 1,8

Вапняк, пісковик, мармур

VII - IX

0

1

ОО

о

2800

0,45 - 0,7

1,2 - 2,1

Граніт, гранодіорит

VII - X

6,0 - 12,0

2800

0,5 - 0,7

1,7 - 2,1

Базальт, діабаз, андезит, габро

IX - I

6,0 - 18,0

3000

0,6 - 0,75

1,7 - 2,2

Кварцит

X

12,0 - 14,0

3000

0,5 - 0,6

1,6 - 1,9

Порфірит

X

16,0 - 20,0

2800

0,7 - 0,75

2,0 - 2,2

Додаток 2 до Технічних правил

ведення вибухових робіт на денній поверхні

(пункт 1.4 глави 1 розділу V)

Таблиця 5.2. Перевідні коефіцієнти e для розрахунку еквівалентних зарядів для деяких ВР за ідеальною роботою вибуху (еталон - амоніт № 6-ЖВ)

ВР

e

Емульсійні ВР

0,76 - 0,92

Грамоніт 50/50

1,11

Грамоніт 79/21

1,00

Ігданіт

1,13

Грануліт АС-8

0,89

Рис. 5.1. Різноманітні конструкції свердловинних зарядів: а - суцільна колонка заряду; б - розосереджена інертним проміжком колонка заряду; в - комбінований заряд з різних типів ВР; г - заряд у рукаві.

Додаток 4 до Технічних правил

ведення вибухових робіт на денній поверхні

(пункт 2.1 глави 2 розділу V)

Рис. 5.2. Схема дії зосередженого заряду: Ьн - ширина навалу; h - висота навалу; Ht - видима глибина виїмки;

W - ЛНО; R - радіус зони стиснення.

Рис. 5.3. Параметри розташування свердловинних зарядів: H - висота уступів; L - глибина свердловини;

W - ЛНО; Wn - ОПУ; a - відстань між свердловинами у ряді; b - відстань між рядами свердловин; Ц - довжина

заряду; L - довжина перебуру; L6 - довжина забивки; в - кут нахилу схилу уступу.

Додаток 6

до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 3.5 глави 3 розділу V)

Рис. 5.4. Схема розташування похилих свердловин.

Додаток 7

до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 4.3 глави 4 розділу V)

Рис. 5.5. Схема роботи подовженого заряду викиду.

Додаток 8

до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 5.1 глави 5 розділу V)

Рис. 5.6. Послідовність операцій при котловому методі підривання: іпр - довжина першого прострільного заряду; Dк - діаметр котла.

Таблиця 5.3. Орієнтовні значення показника прострілюваності Ппр

Гірська порода

Класифікація ґрунтів і порід за міцністю

Границі показника про- стрільності, Ппр

1

2

3

Глина пластична моренна

II

900 - 1400

Глина чорна

III

400 - 600

Глина моренна

III

220 - 530

Глина жовто-бура жирна

III

220 - 270

Глина темно-червона жирна

III

170 - 250

Мергель м'який тріщинуватий

IV

100 - 170

Мергель м'який сильно тріщинуватий

IV

180 - 280

Глина ломова темно-синя

IV

100 - 150

Суглинок важкий, глина піскувата

IV

70 - 190

Крейда м'яка, вапняк-черепашник

V

35 - 65

Мергель середньої міцності, доломіт мергелястий, вапняк м'який сильно тріщинуватий

V - VI

Близько 20, велике розсіювання значень

Гіпс щільний, дрібнозернистий, сланці глинисті міцні, граніт сильно тріщинуватий, фосфорити середньої міцності, сіліцити, вапняки середньої тріщинуватості

VI - VIII

3 - 15

Граніт середньої тріщинуватості, кварцити щільні залізисті, кварцити щільні сірі, апатито-нефелінова руда, вапняк щільний, змійовики з включенням азбесту, пісковик, доломіт

VII - IX

2 - 10

Роговики, скарни, мармур, гранітоїди, кремінь пластовий, вапняки міцні, граніт грубозернистий і середньозернистий, фосфорити міцні, доломіт міцний

VII - IX

0,2 - 5

Додаток 10 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 7.3 глави 7 розділу V)

Таблиця 5.4. Розрахунковий коефіцієнт Ks для руйнування подовжених

предметів амонітом № 6 ЖВ

Матеріал

Ks, г/см2

1

2

М'яке дерево (осика, вільха):

сухе

1,0 - 1,2

сире

1,3 - 1,4

Дерево середньої міцності (сосна, ялина):

сухе

1,1 - 1,3

сире

1,6 - 1,8

Тверде дерево (дуб, ясен, береза, модрина тощо):

сухе

1,7 - 1,2

сире

2,4 - 3,2

В'язке дерево (в'яз, карагач, берест):

сухе

1,9 - 2,4

сире

2,6 - 3,4

Сталь:

крихка гартована

18 - 20

в'язка

22 - 25

Чавун:

сірий

12 - 14

білий

15 - 17

Додаток 11 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.7 глави 1 розділу VI)