У випадку захисту об'єкта з наявністю горючих рідин повинні бути передбачені заходи щодо запобігання їх розливу й розбризкування за межі зони захисту (відбортовка, пристрій аварійного зливу, екрани тощо).
Е.2.11.3 Розрахунок основних параметрів систем локального пожежогасіння слід виконувати за методикою, викладеною в Е.З.
Е.2.12 Конструкція й розміщення трубопроводів і розпилювачів розподільної мережі спроектованих систем повинні задовольняти вимогам паспортів, технічних умов і іншій чинній нормативній та технічній документації на відповідні системи і їх елементи.
Розпилювачі повинні розміщатися так, щоб забезпечувалося зрошення зовнішньої поверхні обладнання, що захищається. Відстань від розпилювача до поверхні обладнання, що захищається, повинне регламентуватися паспортом на відповідний розпилювач і становить, як правило, від 2 м до 4,5 м.
При проектуванні систем локального порошкового пожежогасіння поверхневим способом відповідно до ГОСТ 12.1.004 на об'єкті, який захищається, повинні бути виконані заходи щодо обмеження можливої площі пожежі величиною, що не перевищує розрахункового значення площі, гасіння якої забезпечується даною системою та визначається за методикою, викладеною в Е.З.
У приміщеннях, які мають технологічні площадки та вентиляційні короби шириною або діаметром більше 0,75 м, повинен установлюватися додатковий розподільний трубопровід із розпилювачами або додаткові модулі під площадками та коробами.
Е.2.13 Системи з лафетними стволами застосовуються для захисту об'єктів, де неможливе застосування розподільних мереж (велика висота приміщення, інтенсивне використання підйомно-транспортних засобів тощо) і повинні розміщатися в легкодоступних місцях так, щоб забезпечувалася можливість маневрування стволом у всьому робочому діапазоні, а порошковий струмінь, з урахуванням його ефективної дальності, міг би досягти найбільш віддаленої межі зони, що підлягає захисту.
Розміри зони, яка захищається системою з лафетним стволом, не повинні перевищувати паспортних значень, установлених заводом-виготовлювачем відповідної системи.
Система з лафетним стволом повинна забезпечити нормативну подачу ВП на можливу площу пожежі не менше ніж 8 кгм'2 з інтенсивністю не менше 0,4 кг с"1м'2. Тривалість безперервного подавання ВП повинна бути не менше 20 с.
Е.2.14 Трубопроводи систем
Е.2.14.1 Трубопроводи та з'єднання розподільної мережі систем, а також розпилювачі повинні виготовлятися з негорючих матеріалів, фізичні й хімічні властивості яких забезпечують достатній запас міцності і стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, у тому числі в умовах пожежі. Як правило, трубопроводи систем виконують зі сталевих труб відповідно до ГОСТ 8732, ГОСТ 8734 і ГОСТ 3262.
Для роботи в корозійно-активному середовищі повинні застосовуватися відповідні конструкційні матеріали.
Е.2.14.2 З'єднання трубопроводів можуть бути зварні, фланцеві та за допомогою фітингів.
Е.2.14.3 При монтуванні трубопроводів розподільної мережі систем горизонтальні ділянки трубопроводів повинні прокладатися з ухилом не менше 0,01 у напрямку розпилювачів.
Відстань від розпилювача до місця кріплення трубопроводу, в якому він встановлений, повинна бути в межах від 0,1 м до 0,5 м.
Відстань між засобами кріплення трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно приймати у відповідності зі СНиП 3.05.01 для неізольованих трубопроводів згідно з таблицею Е.1.
Таблиця Е.1 - Максимальні відстані між опорами труб
|
Діаметр умовного проходу труби, мм Максимальна відстань між опорами, м |
|
|
12 ; 1,2 |
|
|
15 |
1,5 |
|
20 |
2,0 |
|
25 |
2,0 |
|
32 |
2,5 |
|
40 |
3,0 |
|
50 |
3,0 |
Продовження таблиці Е.1
|
Діаметр умовного проходу труби, мм |
Максимальна відстань між опорами, м |
|
65 |
3,4 |
|
70 |
4,0 |
|
80 |
4,0 |
|
100 |
4,5 |
|
125 |
5,0 |
|
150 |
6,0 |
|
200 |
6,0 |
Е.2.15 Розміщення систем. Станція пожежогасіння
Е.2.15.1 Резервуари з ВП систем з розподільною мережею, джерело робочого газу та пристрій керування розміщають у спеціальному приміщенні, відділеному від приміщення, що захищається, протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, і такому, що відповідає таким вимогам: висота не менше 2,5 м; підлога із твердим покриттям, що витримує навантаження від установленого обладнання; освітленість не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання; аварійне з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухобезпечне.
Приміщення станції повинне бути обладнане телефонним зв'язком із приміщенням чергового персоналу.
Біля входу до приміщення станції пожежогасіння повинне бути встановлене світлове табло "Станція пожежогасіння".
Е.2.15.2 Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати безпосередньо під і над приміщеннями категорій А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння. Розташування приміщення станції пожежогасіння повинне задовольняти таким вимогам;
а) приміщення станції пожежогасіння слід розташовувати в підвалі або на першому поверсі будинку. Допускається розміщення приміщення станції вище першого поверху. При цьому підйомно-транспортне устаткування будинків і споруд повинне забезпечувати можливість доставки й обслуговування обладнання станції;
б) вихід із приміщення станції слід передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу зі станції до сходової клітки, що має вихід безпосередньо назовні, не перевищує 25 м, а в коридор немає виходу з приміщень категорій А, Б або В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.
Е.2.15.3 Системи порошкового пожежогасіння дозволяється розміщати в приміщеннях без штучного регулювання температури повітря відповідно до кліматичного виконання з категорією розміщення відповідно до ГОСТ 15150, регламентованими технічною документацією на відповідну систему.
Приміщення, у яких проводиться заряджання систем вогнегасним порошком, повинні бути обладнані припливно-витяжною місцевою вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021.
Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом повинні встановлюватися на відстані не менше 1 м від джерела тепла.
Е.2.15.4 Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом систем локального пожежогасіння з розподільною мережею допускається розміщувати в приміщенні, яке захищається, на відстані не менше 5 м від обладнання, яке захищається (місця можливого виникнення пожежі). При цьому повинен бути забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень, впливу інших несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі під час пожежі.
Е.2.15.5 При розміщенні систем повинна бути забезпечена зручність технічного обслуговування та передбачені заходи, що виключають несанкціонований доступ до них.
Е.2.15.6 У разі необхідності захисту об'єкта, параметри якого перевищують обмеження, зазначені в Е.2.9, Е.2.10, Е.2.11, проектування систем здійснюється за проектними рішеннями, погодженими у встановленому порядку.
Е.З Методика розрахунку систем порошкового пожежогасіння
Е.3.1 Визначення основних параметрів систем порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:
Е.З.2 Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається
На даному етапі повинні бути виявлені всі потенційні джерела загорянь, наявність і розміщення горючих рідин. З урахуванням особливостей технологічного процесу та об'ємно-планувальних характеристик об'єкта, що захищається, повинні бути визначені можливий характер розвитку й клас можливої пожежі (відповідно до ГОСТ 27331), розміри й місце розташування пожежонебезпечних зон, а також прорізів в огорожах, що не закриваються.
Е.3.3 Вибір способу гасіння
Залежно від характеристик об'єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один із наступних способів:
-локальний поверхневий.
Е.3.4 Вибір способу подачі ВП
Подача ВП у захищувану зону, може здійснюватися зверху або збоку.
Подача ВП зверху здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводі або безпосередньо на резервуарах з ВП модулів порошкового пожежогасіння під стелею приміщення, що захищається (гасіння об'ємним або поверхневим способом), або над захищуваним устаткуванням, поверхнею можливого розливу горючих рідин і т.д. (локальне гасіння).
Подача ВП збоку застосовується, як правило, для гасіння пожеж у відкритих резервуарах з горючими рідинами за рахунок використання розпилювачів, які формують плоский широкий струмінь, установлених по периметру стінок цих резервуарів, а також для захисту панелей керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням і т.д.
Е.З.5 Вибір типу й марки ВП
Для гасіння пожеж твердих, рідких і газоподібних речовин (пожежі класів А, В і С відповідно до ГОСТ 27331), а також електроустаткування під напругою до 1000 В і більше (залежно від марки вогнегасного порошку) повинні застосовуватися ВП, що задовольняють вимогам ДСТУ 3105 і сертифіковані в Україні.
Наведені нижче значення норм та інтенсивності подачі вогнегасного порошку з систем порошкового пожежогасіння стосуються вогнегасних порошків, які задовольняють мінімальним вимогам ДСТУ 3105. У разі застосування порошків, вогнегасна ефективність яких вище, відповідні значення
норми та інтенсивності подачі можуть змінюватись за умови їх обґрунтування результатами випробувань, проведених згідно з вимогами ДСТУ 3105 та ДСТУ 3972.
Е.3.6 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння об'ємним способом
Е.З.6.1 Параметри системи об'ємного пожежогасіння з розподільною мережею та масою заряду ВП в резервуарі 150 кг і більше
Мінімальна маса ВП, кг, необхідна для захисту даного приміщення, розраховується за формулою
Мтт = М, + М2 + Мг,(Е.1)
де- основна маса ВП, пропорційна обсягу приміщення, що захищається, кг;
М2 - додаткова маса ВП для компенсації віднесення частини порошку через відкриті прорізи, площа кожного з яких Sn1, менше 5 % від загальної площі будівельних огороджувальних конструкцій - Sor, причому сумарна площа таких прорізів більше 1 %, але менше 15 % від Sor, кг;
М3 - додаткова маса ВП для компенсації віднесення порошку через прорізи, площа
кожного з яких Sn2 більше 5 % від Sor, а сумарна площа таких прорізів не перевищує 15 % від Sor, кг.
Сумарна площа прорізів, які не закриваються під час подавання ВП з системи Sn1 і Sn2, не повинна перевищувати 15% від Sor.
Маси М1 і М2 під час подавання повинні рівномірно розподілятися в об'ємі, який захищається. Маса /W3 повинна подаватися уздовж відповідного прорізу пропорційно його площі Sn2.
|
м^ = Яуо ■ V3 , |
(Е.2) |
|
М2 = 2,5ZSni , |
(Е.З) |
|
М2 — 5,0XSn2 , |
(Е.4) |
де qv0 - норма подачі ВП для об'ємного гасіння, кг м'3;
/3- об'єм приміщення, що захищається, м3;
Sn1 - площа прорізів, площа кожного з яких менше або дорівнює 5 % від загальної площі огороджувальних конструкцій, м2;
Sn2 - площа прорізів, площа кожного з яких більше 5 % від загальної площі огороджувальних конструкцій, м2;
2,5- норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи
площею Sn1, кг м'2;
5,0- норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи
площею Sn2, кг м'2.
Норма подачі вогнегасного порошку з системи приймається
qvo = 0,6 кг-м'3 .
Мінімальна витрата ВП, кг с'1, яку повинна забезпечити система, визначається за формулою
Grnin =*(Е6)
При цьому інтенсивність подачі ВП повинна бути
lvo > 0,02 кг-с 1-м'3 .
Мінімальна тривалість витікання ВП - їтіп при роботі системи пожежогасіння об'ємним способом з розподільною мережею визначається за формулою
^min ~’/у0>
але повинна бути не менше 5 с.
Для інших горючих матеріалів і марок ВП зазначені норми подачі можуть уточнюватися на підставі результатів вогневих випробувань.
На підставі значень /Wmin, Gmin і fmin вибирається система, що забезпечує зберігання відповідної кількості ВП і подачу його з необхідною витратою. При цьому трубопровідна розподільна мережа системи з розпилювачами повинна забезпечувати максимальну рівномірність розподілу ВП, що подається, в об'ємі приміщення, що захищається.
Е.З.6.2 Параметри системи пожежогасіння об'ємним способом з розподільною мережею й масою заряду ВП у резервуарі до 150 кг
На підставі технічних характеристик: "об'єм, що захищається" (згідно з ДСТУ 3972) - 7ЗС, маса заряду - Мзс і тривалість подачі ВП - ґс, зазначених у паспорті, перевірку можливості використання даної системи для захисту об'єкта об'ємом /3 виконують у такий спосіб.
