Страница 8: ДБН В.2.2-24:2009. Будинки і споруди проектування висотних житлових і громадських будинків (32375)

мстт„„ „ , „ „„тг „ „ „ 0 ттг-гпг г о о с злісміттєзбірних камер і можуть бути поєднаними із сміттєзбірними камерами або розташовуватися в

відповідності з вимогами ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, ДСІУ Б В.2.5-34 та положеннями цього доку->уУ)

шдиивідпиі.пм>«-.«"■|окремих ізольованих приміщеннях.

мента.І

Для висотних будинків система сміттєвидаляння приймається за одним конструктивним pi-j 5.146 Специфічні відходи (харчові та інші з установ громадського харчування) повинні вида-

шенням і не залежить від функціонального призначення приміщень та їх розташування по висоті|лятися окремим сміттєпроводом, який проходить транзитом через інші поверхи.

будинку......*5.147Пункти збирання та зберігання специфічних відходів (харчових та інших), а також ве-

У висотних будинках допускається передбачати організацію роздільного з ирання сміття. ликогабаритних відходів, які утворюються у всіх функціональних елементах висотногобудинку,

5.139 Відстань від дверей квартири висотного житлового будинку до найближчого заванта-необхідно розташовувати на ділянках поза будинком, жувального клапана сміттєпроводу не повинна перевищувати 25 м, а від робочих приміщень гро-; Збір інших видів твердих побутових відходів здійснюється в збірних пунктах, якими є сміттє- мадського призначення - 50 м.Ьбірні камери, розташовані всередині будинку.

І Збір люмінесцентних та ртутних ламп, а такожіншихвідходів 1-гокласу небезпекинеобхідно

5 140 Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися димогазоводонепроникним із корозшно-і..„.„,^

. ..гпп••РД1ИСНЮБати в зміниш одноразовш герметичши ємкості в спеціальних ізольованих приміщеннях із

стійких сталевих труб із умовним діаметром не менше 500 мм і відповідати санітарно-епідемюло-іу

/.ґ•„„UUT„.цппматниамРУпним видаленням ручним способом і за допомогою ліфтів на окремо виділену контейнерну

гічним вимогам. Конструкція стовбура сміттєпроводу повинна відповідати чинним нормативам! ^уууу

щодо звукоізоляції, а будівельні конструкції необхідно виготовляти із негорючих матеріалів. Конструкція стовбура сміттєпроводу не повинна примикати до житлових і громадських приміщень із| Зв’язок, телекомунікації та інформатизація

постійним перебуванням людей, мати вмонтовані пристрої для зниження швидкості падіння від-І,

.-іп,т,йрпт,іоппп-і6.148Системи зв язку та інформатизації, якими оснащуються висотні будинки, складаються з

ходів, міжповерхові силові розвантажувальні муфти, закінчуватися поворотним шибером із про,//

лидш, міжнивсуУ7С-■--Dосновних функціональних груп: життєзабезпечення та безпеки,

типожежним клапаном із межею вогнестійкості ЕІ 45 у сміттєзбірнш камері. Розташування с говоура

сміттєпроводу в ліфтовому холі не допускається.І 5.149 На верхніх поверхах висотного будинку необхідно передбачатиприміщеннядля устат-

Пристрої для зниження швидкості падіння відходів монтуються на рівні технічних поверхів|ування, а на даху - місце для кріплення антенних пристроїв систем оперативної радіотрансляції висотного будинку.|ііських служб безпеки і екстрених служб. Розташування радіотехнічнихоб’єктів(РТО)обґрун-

S [41 Сміттєпровід повинен бути обладнаний устаткуванням для періодичного промиванні™!™” Розрахунками очікуваних параметрів електромагнітного випромінювання і погоджуються

7»J1г°Р1лнами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

та дезінфікування стовбурів, яке може також використовуватися для гасіння пожежі всередину

стовбура в ручному або автоматичному режимах. Устаткування встановлюється на верхній частину 5.150 Телефонний зв’язок мережі загального використання повинен забезпечувати можливість сміттєпроводу.речевого, міського, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку.

5.142 Сміттєзбірну камеру необхідно розташовувати безпосередньо під стовбуром сміттєпровод)| 5.151 У житловій частині висотного будинку місткість мереж зв’язку розраховується виходячи із з підведенням до неї гарячої і холодної води та трапом у підлозі, приєднаним до системи каналізації^гановлення в кожній квартирі одного абонентського пристрою (якщо іншого не передбачено Сміттєзбірну камеру не допускається розташовувати під житловими приміщеннями або поряд завданням на проектування), а також абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях чергового ними.1ерсоналу і технологічних служб.

С. 34 ДБН В,2.2-24:20091

J

1. Необхідно забезпечувати телефонний зв’язок із кожною кабіною ліфта з виводом на цент|

ральний пункт управління системами протипожежного захисту (ЦГІУБ, диспетчерської).j

1

1. Контролери мережі і телекомунікаційні вузли необхідно розташовувати в декількох місцях} будинку для обслуговування ВІДПОВІДНИХ ЗОН.I

І

1. Систему охоронної сигналізації та контролю і управління доступом рекомендуться ripo-j ектувати об’єднаною.1

І

1. Система охоронної сигналізації і система контролю та управління доступом повинна бути повністю програмно інтегрованою із веденням загального протоколу подій, загальної мережі передачі даних, загальної бази даних тощо.j
2. Шлейфи охоронної сигналізації, які знаходяться під охороною, і лінії управління виконав- чим устаткуванням повинні контролюватися на обрив та коротке замикання. Сигнал про несправність лінії повинен передаватися на робочу станцію оператора,
3. Інформація про перехід на резервне електропостачання і розрядження акумуляторів по) винна передаватися на робочу станцію оператора.
4. Система контролю та управління доступом повинна забезпечувати обмеження доступу і житлову частину будинку і на поверхи, а також мовний зв’язок із консьєржем і служити резервний засобом оповіщення в надзвичайних випадках.|

Час живучості системи контролю та управління доступом і системи гучномовного зв’язку пови| нен бути не менше часу евакуації з висотного будинку.J

Допускається за завданням на проектування суміщення системи гучномовного зв’язку з сис| темою охорони квартир.|

1. Система відеоспостереження повинна виконувати охоронні функції та давати інформацін| для оцінки тривожної ситуації в зоні спостереження службами пожежної безпеки висотного будинку| Пріоритетними для користувачів повинні бути служби пожежної безпеки та охоронні служби. НІ монітор оператора повинно виводитися місце загоряння. Чутливість системи повинна забезпечувані

якісне чорно-біле зображення при аварійному освітленні.|

1

Вибір системи відеоспостереження визначається в завданні на проектування.j

1

1. Час живучості системи відеоспостереження повинен бути не менше часу евакуації людей і| висотного будинку.j
2. ГІроводове мовлення у висотних будинках повинно забезпечувати передачу базових радіо| програм із сигналами оповіщення про надзвичайні ситуації.j

1

1. Широкосмугові інтерактивні системи кабельного телебачення повинні забезпечувати

і

доставку абонентам супутникового, кабельного, телевізійного та радіомовлення, надання Інтернет§ IP-телефонії, телексного зв’язку та інших інформаційних послуг за завданням на проектування. j

і

1. Система кабельного телебачення повинна передбачати підключення до неї всіх абоненті! житлової частини висотного будинку, а також приміщення служби безпеки, диспетчерської, службі евакуації з установкою абонентських розеток на три виходи (ТВ, УКВ ЧМ, Інтернет). Підключенні інших приміщень здійснюється за завданням на проектування. В квартирах абонентські розетки слі| улаштовувати в кімнатах та кухні.J
2. Розрахунок будинкових розподільних мереж телебачення житлових висотних будинкіі виконується з урахуванням встановлення в кожній квартирі не менше двох з’єднувальних прист| роїв при одному кабельному вводі в квартиру (якщо інше не обумовлено завданням на проекту! вання).

Автоматизована система моніторингу і управління

1. Висотний будинок необхідно оснащувати автоматизованою системою моніторингу і управління (АСМУ) відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-37.
2. ГІри проектуванні АСМУ необхідно враховувати розподілення будинку на протипожежні відсіки.
3. АСМУ повинна проектуватися з можливістю об’єднання в єдину інформаційно-управ- ляючу структуру всіх інженерних систем будинку і забезпечувати:

• єдність, інтеграцію та взаємодію всіх комплексів автоматизації інженерних систем включаючи системи безпеки та життєзабезпечення;
• можливість отримання інформації із всіх функціональних блоків і передачу її до центрального пункту управління будинком (ЦПУБ, диспетчерської), щодо технічного стану інженерних систем, виникнення небезпечних ситуацій, а також параметрів роботи інженерного обладнання з можливістю місцевого або дистанційного управління режимами роботи;
• гарантоване функціонування інженерного обладнання систем безпеки і життєзабезпечення та інформаційну підтримку прийняття рішень обслуговуючим персоналом.

1. АСМУ повинна забезпечувати централізований моніторинг, диспетчеризацію і управління роботою обладнання інженерних систем та становити собою гнучку вільно програмовану розгалужену систему.
2. При проектуванні АСМУ на кожному поверсі необхідно передбачати комутаційні шафи на малострумних стояках і стояках автоматики, а в кожному протипожежному відсіку - приміщення для розміщення малострумного устаткування та устаткування систем автоматики.
3. Лічильники витрат енергоресурсів, що включаються до комплексу автоматизації обліку, доцільно влаштовувати в позаквартирних коридорах або в громадських зонах у спеціальних шафах.
4. Програмно-технічний комплекс АСМУ, крім звичайних виконавчих функцій, повинен забезпечувати:

• відображення будь-якого функціонального закінченого вузла інженерного обладнання в реальному стані (в обсязі контрольованих параметрів), всіх елементів даного вузла з показником зон будинків, які обслуговуються та/або контролюються даним обладнанням;
• відображення за командою оператора графічного місцезнаходження будь-якого датчика та виконавчого обладнання на поверхових планах будинку з показником реального стану параметрів, які контролюються системою на даному обладнанні, а також історію зміни параметрів у часі;
• проведення оператором аналізу зміни параметрів роботи систем і аварійних ситуацій із даними архіву;
• моделювання роботи системи в заданий проміжок часу;
• автоматизований облік експлуатаційних ресурсів інженерного обладнання і контроль технічного обслуговування;
• обмеження доступу до роботи на автоматизованих робочих місцях за допомогою системи ідентифікації та захисту контролерів і робочих станцій;
• відпрацювання заздалегідь закладеного алгоритму при виникненні критичної ситуації і відсутності впродовж визначеного часу за будь-яких причин управляючих впливів із боку оператора.

Станції візуалізації повинні забезпечувати одночасне відображення декількох систем будинку за командою оператора або за заздалегідь обраним сценарієм.

1. Диспетчер центрального пункту управління будинком повинен мати можливість дистанційного управління механізмами відповідно до вимог, передбачених експлуатаційно-технічною та розпорядчою документацією.
2. При порушенні зв’язку між ЦПУБ (диспетчерською) і комплексами автоматизації інже-І 5.175 Всі комплексиавтоматизаціїінженернихсистем,щовходятьдоАСМУ,повиннізабез-

нерних систем останні повинні продовжувати функціонувати за попередньо встановленим роз-|печувати:

кладомі" визначення оптимальнихуправляючихдійбез втручанняоператораівидачу їх унеобхідні

Програмно-технічний комплекс АСМУ повинен забезпечувати збереження архівної інформації§виконавчі пристрої;

про:

• всі задані параметри системи для підтримки стійкості їх роботи;
• стан всіх датчиків та виконавчих механізмів;
• час, дату та конкретну адресу будь-якої зафіксованої зміни з зазначенням нового стану та оператора, який ввів ці зміни;
• інформацію про час напрацювання всіх основних електроприводів і подачу сигналу оператору про необхідність проведення профілактичних робіт.

Строк зберігання інформації повинен бути не менше шести місяців.

Конкретні терміни зберігання інформації повинні бути наведені в експлуатаційній документації на АСМУ у залежності від виду та ступеня важливості інформації. Потрібний обсяг інформації уточнюється в процесі проектування.

1. Комплекси автоматизації інженерних систем будинку згідно із завданням на проектування повинні передбачати автоматичне управління, сигналізацію, регулювання і захист від аварійних режимів наступних інженерних систем:

• холодопостачання;
• фанкойлів (охолодження);
• загальної обмінної вентиляції;
• прецезійного кондиціонування;
• холодного водопостачання;
• аналіз оптимальності заданих параметрів, відхилень регульованих параметрів від установлених і швидкості 'їх наростання;
• контроль стану ліній зв’язку.

1. Комплекси автоматизації всіх систем, які передбачені завданням на проектування будинку, повинні мати стандартизований цифровий інтерфейс, перетворювачі інтерфейсу і протоколів обміну даними та забезпечувати видачу сигналів про стан параметрів інженерного обладнання. Комплекси автоматизації, які забезпечують тільки функції моніторингу, з метою узгодження з пристроями програмно-технічного комплексу повинні бути оснащені перетворювачами типу "шлюз", а комплекси автоматизації, які забезпечують також функції управління та інші, повинні бути оснащені перетворювачами типу "міст".
2. Локальні контролери комплексів автоматизації інженерних систем повинні мати пристрої пам’яті, забезпечувати їх функціонування в автономному режимі.

Контролери повинні мати можливість місцевого управління з власного пульта або