Страница 4: НПАОП 63.23-1.02-08. Правила безпеки праці під час обслуговування спецтранспорту та засобів механізації в аеропортах цивільної авіації i. загальні положення (32310)

1. Під час технічного обслуговування заправників технічними рідинами не дозволяється:

виконувати будь-які роботи з електричними ланцюгами і електроелементами, що перебувають під напругою;

починати заправлення баків ЗТР або виконувати будь-які робочі операції в разі відсутності надійного заземлення ЗТР;

переповнювати баки для робочих рідин;

застосовувати запобіжники, що не відповідають номінальним значенням електричного струму.

1. Автомобільні кисневозарядні та уніфіковані газозарядні станції Під час заряджання станції киснем (азотом) необхідно:

заряджання від транспортних балонів здійснювати спочатку методом перепуску, а потім шляхом дотиску газу компресором до потрібного тиску;

заряджання від киснедобувної та азотодобувної станції виконувати лише методом перепуску, без включення компресора. При цьому вентиль на рампі відкривати за умови тиску в рампі вищого, ніж у балонах станції;

у разі перервах в зарядженні та перед його закінченням необхідно стравлювати тиск із рампи;

дотримувати встановлені інструкцією з експлуатації норми відповідності граничного тиску в балонах температурі навколишнього середовища.

1. Під час технічного обслуговування АКЗС і УГЗС слід дотримуватися таких вимог:

приступати до роботи на станції та монтувати вузли, стичні з киснем, лише після знежирювання рук;

знежирювати деталі компресора і газової комунікації розчинниками, передбаченими інструкцією з експлуатації;

проводити знежирювання у приміщенні, обладнаному вентиляцією; установлювати на місце знежирені у спирті манжети і неметалеві прокладки лише після попереднього просушування їх у струмені кисню;

для контролю за тиском у кисневих системах застосовувати манометри, що мають на шкалі напис: “Кисень”.

Не дозволяється:

заносити оливу в компресорний відсік кузова;

від’єднувати трубопроводи або усувати негерметичність з’єднань трубопроводів бортових кисневих систем, що перебувають під тиском;

перевіряти герметичність роз’ємних з’єднань кисневої комунікації за допомогою відкритого вогню (сірники, тліючий гніт тощо); перевірка герметичності здійснюється лише за допомогою мильної води;

від’єднувати зарядний шланг АКЗС до попереднього стравлення з нього тиску через спеціальний вентиль скидання тиску;

заряджати від станції балони з-під інших газів і користуватися зарядними шлангами для інших цілей;

порушувати без необхідності упаковку знежирених на заводі деталей запасних інструментів і приладів.

1. Заряджання балонів повітрозаправника стисненим повітрям здійснюється лише на компресорній станції. Заряджання групи балонів повинно проводитися в порядку їх черговості - в міру заповнення.

Здійснювати заправлення балонів вище встановленого тиску не дозволяється.

1. Під час ТОіР ПВЗ не дозволяється:

ремонтувати або проводити профілактичні роботи на автомобілі ПВЗ під час його заряджання від компресорної станції; користуватись несправним інструментом; підтягувати різьбові з’єднання пневмосистеми під тиском; замінювати балони ПВЗ без відома керівника компресорної станції.

1. Під час технічного обслуговування універсального пересувного гідроагрегату необхідно дотримуватися таких вимог:

запускати двигун УПГ та його підігрівач лише у приміщенні, обладнаному справною вентиляцією;

виконувати роботи з обслуговування та усунення несправності лише при непрацюючому двигуні, виключених насосах гідросистем;

відкривати пробку заливної горловини гідробака, попередньо стравивши тиск азоту у баку;

розбирати агрегати, зливати і замінювати робочу рідину в системах при температурі рідини понад 400С;

під час заряджання балонів азотом тиск не повинен перевищувати встановлений для даної температури.

Не дозволяється:

здійснювати затягування гайок трубопроводів та трубопровідної арматури гідро- і пневмосистем, що перебувають під тиском;

очищати, фарбувати і ремонтувати балони, наповнені газом;

пошкоджувати ізоляцію провідників електросистем;

замінювати струмоведучі проводи проводами з меншим перерізом і меншим опором ізоляції, а також замінювати плавкі запобіжники запобіжниками, розрахованими на більше значення струму;

користуватися відкритим вогнем і палити ближче ніж 10-15 м від УПГ.

1. Експлуатація азотної системи УПГ здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).
2. Заправлення баків моторних підігрівачів повинно здійснюватися лише передбаченим видом палива при обов’язковому заземленні МП і до рівня не вище допустимого для запобігання витоку палива через дренажну систему через його теплового розширення.
3. Під час заправлення фреонових систем аеродромних кондиціонерів повітря слід дотримуватися таких вимог безпеки:

заправляти системи фреоном лише з боку лінії усмоктування;

під час заправлення використовувати лише спеціальні зарядні пристрої та пристосування, що входять до комплекту запасних інструментів і приладів кондиціонера;

не застосовувати заправні пристрої з порушеною герметичністю і не допускати витоку фреону під час заправлення;

перед заправленням переконатися у відповідності марки фреону, який заправляють;

не дозволяється змішування різних марок фреону, не передбачене інструкцією з експлуатації;

надійно закріплювати фреоновий балон;

не застосовувати підігрівання фреонових балонів будь-яким способом для прискорення процесу заправлення;

проводити заправлення лише на відкритому повітрі чи у добре провітрюваному приміщенні;

не перевищувати кількість фреону, що заправляється, установлену для даного типу АКП;

не залишати балон приєднаним до фреонової системи після закінчення заправлення.

14. Під час технічного обслуговування і ремонту АКП не дозволяється: виконувати роботи з обслуговування за включеного трансмісійного вала; проводити ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню для запобігання отруєнню працівників отруйними продуктами високотемпературного розкладу фреону;

палити в приміщенні, де проводяться роботи з обслуговування та ремонту кондиціонерів, та у самому кондиціонері;

визначати місця витікання фреону нестандартними течошукачами; використовувати переносні лампи освітлення з напругою живлення понад

здійснювати підтяжку роз’ємних з’єднань за наявності тиску фреону в системі;

заміняти фреонове масло в компресорі іншими сортами масел.

VII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПЕЦМАШИН

1. Загальні вимоги
2. Допуск до експлуатації спецмашин та їх рух на аеродромі здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.
3. До експлуатації допускаються лише технічно справні машини, укомплектовані засобами пожежогасіння і медичною аптечкою.

Спецмашини, що виїжджають на льотну смугу і рульову доріжку, повинні бути обладнані габаритними і проблисковими вогнями, засобами внутрішньоаеропортового зв’язку і буксирувальними пристроями.

Спецмашини для обслуговування ПС повинні бути обладнані засобами радіозв’язку і укомплектовані упорними колодками, а вантажо-розвантажувальні машини, трапи і вантажні автомобілі додатково повинні бути обладнані амортизаційними пристроями.

1. Під час перебування на пероні усі транспортні засоби і колісне устаткування повинні бути відповідним способом поставлені на гальма і, за необхідності, закріплені колодками для запобігання довільному руху під час впливу реактивного струменя вихлопних газів і потоку повітря від ґвинта.
2. Вимоги під час експлуатації спецмашин, призначених для технічного обслуговування повітряних суден
3. Перед експлуатацією пересувних засобів для заправлення ПС необхідно перевірити:

наявність пломб на горловинах ємностей, дихальних клапанах, фільтрах, лічильниках-літромірах і контрольно-вимірювальних приладах;

справність контрольно-вимірювальних приладів і агрегатів спеціального обладнання (візуально);

справність і надійність пристроїв, що забезпечують захист від прояву статичної електрики;

наявність повного комплекту справних штатних засобів пожежогасіння, непошкоджених пломб на вогнегасниках і відповідність строків їх придатності; герметичність і справність систем випуску відпрацьованих газів; обладнання вихлопної труби іскрогасником, укомплектованість капотами двигунів насосних відсіків;

відсутність підтікання палива (оливи, робочих рідин) у фланцевих з’єднаннях, сальниках, шлангах і запірній арматурі; справність запобіжних клапанів систем наддуву баків оливозаправників і заправників технічними рідинами;

чистоту і справність вентилів, засувок, наявність на горловинах і дихальних клапанах чистих і справних чохлів, а на прийомному патрубку, зливних трубопроводах, роздавальних кранах - ковпачків;

стан роздавальних паливних рукавів та їх кріплення до штуцерів барабанів і наконечників нижньої заправки (роздавальних кранів), наявність небезпечних потертостей, тріщин та інших руйнувань (візуально);

справність наконечників нижньої заправки (роздавальних кранів), цілісність і чистоту фільтруючих сіток у них;

наявність тиску азоту у повітрі в системах агрегатів централізованої заправки;

наявність упорних колодок; герметичність освітлювальних приладів.

1. Під час наповнення цистерни ПЗ, автопаливоцистерни паливом на пунктах наливу водій повинен дотримуватися таких вимог:

установити ПЗ, АПЦ біля пункту наливу згідно з розміткою, щоб зручно і без натягу під’єднати роздавальний паливний рукав пункту наливу до заправного штуцера ПЗ, АПЦ;

виключити дизельний двигун ПЗ, АПЦ (ПЗ, АПЦ з карбюраторними двигунами наповнюються при працюючому двигуні);

загальмувати ПЗ, АПЦ ручним гальмом і перевірити фіксацію спецмашини від переміщення упорними колодками (розвертатися і маневрувати на пункті наливу не дозволяється);

заземлити ПЗ, АПЦ, під’єднавши гнучкий металевий трос зі штирем до контактного пристрою заземлювача пункту наливу;

візуально переконатися в надійності з’єднань електричних контактів між корпусами ПЗ, АПЦ і контактним пристроєм заземлювача пункту наливу. При відсутності контакту наповнення не дозволяється до відновлення надійності контактів. Вирівнювання потенціалів між корпусами ПЗ, АПЦ і обладнанням пункту наливу здійснюється шляхом з’єднання їх гнучким металевим тросом зі штирем на кінці з розеткою, встановленою на ПЗ, АПЦ;

під час наливу контролювати наповнення цистерн і відсутність підтікання палива. У разі течі палива наповнення негайно припинити і усунути несправність. Не дозволяється:

виїжджати на технічно несправних ПЗ, АПЦ;

здійснювати будь-які регулювальні та ремонтні роботи під час наливу; ударяти металеві деталі спецмашини інструментом або предметами, здатними спричинити іскру;

залишати в кабіні ганчір’я або чохли зі слідами нафтопродуктів;

передавати керування спецмашини іншій особі, залишати її без нагляду під час наповнення на пункті наливу;

палити біля ПЗ, АПЦ і в кабіні керування.

1. Для відводу статичної електрики під час руху засобів заправлення на їх шасі повинні бути закріплені заземлювальні ланцюжки, у яких не менше трьох останніх ланок повинні постійно стикатися із землею і бути виконані з латуні.
2. Під час заправлення ПС за допомогою ПЗ, пересувних АЦЗ водій (водій- оператор) повинен дотримуватися таких вимог:

за командою посадової особи, відповідальної за повітряне судно, ПЗ (АЦЗ) слід установити біля ПС таким чином, щоб протипожежний розрив між ПЗ (АЦЗ) і крайніми точками ПС був не менше ніж 5 м;

виключити дизельний двигун ПЗ (ПЗ з карбюраторним двигуном здійснює заправлення при працюючому двигуні);

загальмувати ПЗ (АЦЗ) ручним гальмом;

заземлити ПЗ (АЦЗ) шляхом під’єднання гнучкого металевого троса зі штирем до контактного пристрою аеродромного заземлювача і візуально переконатися в надійності електричного контакту;

отримавши дозвіл на заправлення ПС і відомості про режим його заправлення, відкрити засувку на усмоктувальній лінії ПЗ, запустити двигун, включити насос, відкрити відповідні засувки на напірній лінії і, поступово збільшуючи число обертів двигуна ПЗ до одержання необхідної швидкості подачі, приступити до заправлення ПС паливом;

невідлучно перебувати біля насосного відділення ПЗ (пульта керування АЦЗ) і забезпечувати необхідний режим заправлення;

контролювати перепад тиску на паливних фільтрах і рівень рідини в баку АЦЗ, у разі зниження рівня нижче допустимого заправлення слід негайно припинити;

після закінчення заправлення (закриття гідрантного регулятора) за допомогою АЦЗ закрити вхідний наконечник, стравити тиск декомпресором, відкачати паливо із вихідних рукавів;

від’їжджати від ПС після заправлення, переконавшись, що ПЗ (АЦЗ) приведено у транспортне положення, і лише за командою відповідальної особи.

1. Під час заправлення ПС за схемою “з ПЗ у ПЗ” необхідно додатково: встановити другий ПЗ на відстані не менше ніж 5 м від першого; включення насоса другого ПЗ слід здійснювати на 3-5 хвилин пізніше, ніж

першого, під’єднаного до ПС. Продуктивність обох насосів повинна бути однаковою. Необхідно уважно стежити за рівнем палива в цистерні першого ПЗ, не допускаючи переповнення або повного спорожнення його цистерни;

під час використання для заправлення двох пар ПЗ протипожежний розрив між ними повинен бути не менше ніж 5 м.

1. Під час використання для заправлення ПС автопоїзда, що складається з одного тягача і двох цистерн, автопоїзд повинен бути обладнаний тросом вирівнювання потенціалів, що надійно з’єднує корпуси і обладнання обох цистерн у єдиний електричний ланцюг. Для заземлення автопоїзда використовується один трос.
2. Під час експлуатації АЦЗ не дозволяється: