Під час проведення робіт у вказаних зонах слід здійснювати організаційно- технічні заходи, що забезпечують безпеку працівників.

  1. Робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м і більше та ділянки завширшки менше ніж 2 м від межі перепаду за висотою захищаються тимчасовими огорожами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07), та „ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия” (далі - ГОСТ 12.4.059-89).

Працівники, які допускаються вперше до верхолазних робіт, повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених працівників, про що видається наказ керівника підприємства.

  1. У разі неможливості обгородити робочі місця на висоті роботи повинні виконуватися з використанням запобіжних поясів відповідно до вимог „ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия” (далі - ГОСТ 12.4.089-86) або ременів безпеки згідно зі стандартом „Індивідуальне спорядження для захисту від падінь з висоти. Ремені безпеки” (ДСТУ 361-2001) і спеціальних канатів для страхування відповідно до вимог „ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования” ГОСТ 12.4.107-82.

Страхувальний канат запобіжного пояса повинен кріпитись до надійного елемента або конструкцій споруди.

  1. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу устаткування на гідротехнічних спорудах, до яких можливий доступ людей, повинні бути закриті суцільним надійним настилом відповідно до вимог „Средства подмащивания. Общие технические условия” (далі - ГОСТ 24258-88) і „Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия” (далі - ГОСТ 28012-89) або мати
  2. Під час виконання робіт на гідротехнічних і захисних спорудах ділянки робіт, робочі місця, проїзди і підходи до них повинні бути освітлені з настанням темряви відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 ’’Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення”.
  3. Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих місцях повинна забезпечуватися відповідно до вимог „ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования” (далі - ГОСТ 12.1.01378), НПАОП 40.1-1.21-98, Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.97 р. № 209.
  4. Під час монтажу-демонтажу конструкцій гідротехнічних споруд постійні конструкції, що знаходяться у зоні проведення робіт, необхідно закріпити (розкріпити) стійками, підкосами або іншими засобами. Не допускається залишати конструкції або їх окремі елементи без відповідного додаткового кріплення, якщо є небезпека їх обвалення (падіння) під дією вітру або інших факторів.
  5. Котловани, траншеї, шурфи та інші виїмки в ґрунті, що розробляються в населених пунктах, а також у місцях, поблизу яких відбувається рух транспорту і людей або до яких можливий доступ людей, повинні мати захисні огородження з урахуванням вимог „Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия” (далі - ГОСТ 23407-78) і СНиП ІІІ-4-80*.

У темний час доби огородження повинно бути обладнано електричними сигнальними лампами напругою не вище 42 В.

  1. Згідно з вимогами пунктів 2.22, 2.23 розділу 2 СНиП ІІІ-4-80* проходи для працівників, розташовані на уступах і косогорах з ухилом понад 20 град., повинні бути обладнані трапами або сходами з огородженням; ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше 0,6 м, а висота проходів у просвіті - не менше 1,8 м.
  2. У місцях переходів через канави, траншеї тощо повинні бути влаштовані містки завширшки не менше 0,8 м, які повинні мати огорожу з двох боків відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
  3. Технічний огляд водопровідних мереж, дюкерів, із спуском у колодязі й камери виконується тільки за нарядом-допуском.
  4. До роботи, пов'язаної зі спуском у колодязь, дюкери, закриту ємкість, шурф, допускається бригада не менше ніж із трьох працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні, третій - для спостережень і надання необхідної допомоги працюючому у колодязі. Доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу до того, як працюючий в колодязі вийде на поверхню, забороняється.
  5. Перед допуском працівників у місця з можливою появою шкідливого газу - метану, вуглекислого газу тощо (у тому числі в колодязях, камерах, шурфах та в інших закритих ємкостях) необхідно ретельно перевірити їх на загазованість та на вміст кисню кожного разу перед спуском працівника.

Наявність газів перевіряють за допомогою газоаналізатора або шляхом опускання у колодязь, камеру або шурф шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.

Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь, камеру або шурф запалених предметів.

Не дозволяється спускатися в колодязь, камеру, шурф або в інші закриті ємкості до повного видалення з них газів, що установлюється повторною

перевіркою.

З появою шкідливих газів провадження робіт у даному місці слід припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) і за умови застосування працюючими необхідних засобів індивідуального захисту.

Для виконання робіт у колодязях, камерах, шурфах, дюкерах та інших закритих ємкостях працівники мають бути забезпечені запобіжними поясами з мотузкою, довжина якої має бути на 2 м більше глибини колодязя, шланговими протигазами, шланг яких на 2 м довший від глибини колодязя, але загальна довжина якого не більша 12 м, газоаналізаторами, акумуляторними ліхтарями напругою не більше 12 В, ручними вентиляторами.

Двоє працівників, що знаходяться ззовні колодязя, камери, шурфу або дюкеру, повинні страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою канатів, прикріплених до їх запобіжних поясів. У місцях проведення робіт встановлюються переносні попереджувальні знаки.

  1. Під час виконання робіт із застосуванням лазерного променя необхідно:

виконувати вимоги „ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положения” ГОСТ 12.1.040-83;

позначити робоче місце, де застосовується лазерний прилад, відповідними знаками безпеки;

у місцях можливого проходу працівників установити захисні екрани, що унеможливлюють потрапляння лазерного променя за межі зони виконання робіт;

не розташовувати дзеркала та інші предмети, що відбивають світло, на шляху проходження променя лазера.

  1. Складування матеріалів, конструкцій і устаткування повинно здійснюватися відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80*, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичаних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 4.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004) та Правил перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 07.07.95 № 134 (ДБН Г.1-4-95).
  2. Матеріали (конструкції, устаткування) слід розміщувати на вирівняних площадках, вживаючи заходів проти мимовільного зсуву, осідання, опадання і розкочування складованих матеріалів.
  3. Підкладки і прокладки в штабелях складованих матеріалів і конструкцій слід розташовувати в одній вертикальній площині. їхня товщина при штабелюванні панелей, блоків і тому подібних конструкцій повинна бути більше висоти виступаючих монтажних петель не менше ніж на 20 мм.
  4. У складських приміщеннях, розташованих у будівлях будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. Конструкції стелажів (у тому числі полиці висотою більше 3 м) мають виконуватися з негорючих матеріалів. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.

Притуляти (спирати) матеріали і вироби до приладів і труб опалення, заборів і елементів тимчасових і капітальних споруд не допускається.

  1. Балони з газом повинні зберігатися в спеціальних складських приміщеннях або під навісами, які захищають їх від прямого сонячного проміння та іншого теплового впливу.
  2. Не дозволяється зберігання в одному приміщенні барабанів з карбідом кальцію та балонів зі зрідженими газами, а також сумісне зберігання балонів з киснем і балонів із ацетиленом або коксівним газом.
  3. Пожежна безпека на будівельному майданчику, ділянках ремонтних робіт і робочих місцях повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
  4. Вимоги безпеки під час використання інструмента і технологічного оснащення
  5. При виконанні робіт з експлуатації та ремонтно-будівельних робіт на водогосподарських системах і захисних спорудах необхідно застосовувати технологічне оснащення (засоби підмощування, тару для бетонної суміші, розчину, сипучих і штучних матеріалів, вантажозахоплювальне устаткування і пристрої для тимчасового закріплення конструкцій), засоби колективного захисту і будівельний ручний інструмент, що визначені складом нормокомплектів, а їх експлуатація повинна здійснюватися згідно з експлуатаційними документами пі дприємств-виробникі в з дотриманням вимог СНиП ІІІ-4-80* та інших нормативно-правових актів щодо їх застосування.
  6. Засоби підмощування й інші пристосування, що забезпечують безпеку виконання робіт, повинні відповідати вимогам „Люльки для строительномонтажных работ. Технические условия” ГОСТ 27372-87, „Средства подмащивания. Общие технические условия” ГОСТ 24258-88, „Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия” (далі - ГОСТ 28012-89).
  7. Засоби підмощування повинні мати рівні міцні настили із зазором між дошками не більше ніж 5 мм, а в разі розташування настилу на висоті 1,3 м і більше - захисні огорожі, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059-89.

З’єднувати щити настилів з перекриттям необхідно тільки по довжині, причому кінці з’єднаних елементів повинні бути розташовані на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.

Не дозволяється використовувати для настилів окремі дошки, не з’єднані в

щити.

  1. Поверхню ґрунту, на яку необхідно встановлювати риштування, потрібно спланувати, утрамбувати та забезпечити відведення з неї поверхневих вод.

Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку необхідно укладати суцільні підкладки із дошок завтовшки не менше 5 см.

Не дозволяється вирівнювати підкладку під риштування за допомогою цегли, каміння, обрізків дошок та клинів.

  1. Риштування повинні збиратися та розбиратися з додержанням послідовності, передбаченої ПВР або керівництвом з експлуатації, у якому є вимоги щодо забезпечення охорони праці.
  2. Риштування повинні експлуатуватися відповідно до вимог ГОСТ 24258-88 та ГОСТ 28012-89.
  3. Конструкції площадок і сходів повинні відповідати вимогам ГОСТ 24258-88 і ГОСТ „Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия” (далі - ГОСТ 26887-86).
  4. Драбини, які використовуються для підйому або спуску працівників на робочі місця, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.

Драбини або скоби застосовуються для піднімання або опускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті або глибині більше 5 м, мають бути обладнані пристроями для закріплення запобіжного пояса (канатами з уловлювачами тощо).

Переносні драбини перед експлуатацією необхідно випробувати статичними навантаженнями 1200Н (120 кГс), прикладанням до одного з щабля в середині прогону драбини, що знаходиться в експлуатаційному положенні. У процесі (період) експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку, а металеві - один раз на рік.

  1. Під час застосування вантажопідіймальних механізмів, вантажозахоплювальних органів та пристроїв верстатного та зварювального обладнання, абразивного, ельборового, ручного електрифікованого, слюсарно- ковальського, пневматичного та іншого інструмента необхідно дотримуватися вимог відповідних чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
  2. До роботи з електроінструментом допускаються працівники, що пройшли навчання та перевірку знань з безпечного виконання робіт і мають відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.

До роботи з електроінструментом класу І у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники з групою з електробезпеки не нижче II.

До роботи з електроінструментом II і III класу допускаються працівники з І групою з електробезпеки.

Класи електроінструмента за умовами безпеки прийняті згідно з підпунктом 6.7.1 пункту 6.7 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98.

  1. Електрифікований і пневматичний ручний інструмент (молотки, трамбівки й ін.) повинний бути добре відрегульований і не мати вібрації, що перевищує норму, відповідно до вимог „Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації”, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.12.1999 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
  2. Ручний електричний інструмент повинен використовуватися відповідно до вимог „ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытания” ГОСТ 12.2.013.0-91.
  3. Залишати без нагляду механізований інструмент приєднаним до електромережі або до мережі стиснутого повітря забороняється.