1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-правових актів, у тому числі цих Правил.
2. Виробниче обладнання розміщується раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.
3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування та ремонту.
4. Усі стаціонарні машини, верстати, апарати й інше устаткування встановлюються так, щоб унеможливити їхній зсув під час роботи.
5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки.
6. Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації перевіряється його придатність до роботи. Відповідальними за перевірку обладнання є начальник цеху, головний механік та особа, відповідальна за охорону праці.
2. Вимоги до організації робочих місць
1. Організація робочих місць повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 та чинних нормативно-правових актів.
2. Організацію робочого місця відповідної професій, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.2.061-81.
3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи - ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78.
4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.
5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати травмування працівників.
6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, розміщуються на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладаються із застосуванням прокладок.
8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляд України від 27.03.2007 N 62 ( z0573-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-2007).
VI. Вимоги до технологічного обладнання, що використовується у виробництві нетканих матеріалів
1. Загальні вимоги
1. На обладнання, що працює, та нове обладнання повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91.
2. На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристроях усі небезпечні частини, що рухаються, повинні бути огороджені.
3. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
4. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
5. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н під час ремонту машини.
6. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.
7. Обладнання з інерційним ходом повинно мати гальмовий пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів, які обертаються за інерцією.
8. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
9. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.022-80.
10. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті і більше) повинні бути встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0,15 м.
11. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
12. Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати запобіжний клапан та повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговувального персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.
13. Для запобігання накопиченню на нетканих матеріалах у процесі їх обробки зарядів статичної електрики обладнання з пожежовибухобезпеки статичної електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93.
14. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати 43 град.С.
15. Облаштування й експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.98 ( z0093-98 ), ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ) та інших чинних нормативно-правових актів.
16. Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з одного поста, за винятком автоматизованих ліній і агрегатів, де, крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини, є централізоване управління з дистанційного пульта.
17. Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні розташовуватись на відстані не більше 1,0 - 1,2 м від постійного (основного) місцезнаходження працівника.
18. При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається конкретними умовами.
19. Прокладання проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.
20. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або мають надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.
21. В управлінні автоматизованими лініями та агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта.
22. Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.
23. У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується двома працівниками, повинен здійснюватись тільки за умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.
24. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими сигналами.
25. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховики, штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м від підлоги при роботі стоячи та 0,6- при роботі сидячи з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути повернутий обличчям у бік машини.
26. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення.
27. Маховики, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні органи повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.
28. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, прокладаються в сталевих заземлених або пластмасових трубах і в місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи й агресивної рідини в труби та розподільчі коробки.
29. Усі види технологічного обладнання, які оснащені окремо розташованими станціями управління, повинні мати сигналізацію про подачу напруги в ланцюг управління електроприводом.
30. Обладнання повинно мати пульти управління, які унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81.
31. Пульти управління всіх машин, апаратів, агрегатів повинні розміщуватися поза огорожами і таким чином, щоб забезпечити швидке і зручне користування ними.
32. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти зчеплення та інші частини обладнання, що рухаються та обертаються, мають бути огороджені.
33. Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та чинних нормативно-правових актів.
34. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та чинних нормативно-правових актів.
35. Несучі та інші елементи обладнання, органи управління і контрольно-вимірювальні прилади, які виступають за габарити загальних огороджень і укриттів, повинні мати яскраві розпізнавальні кольорові знаки.
36. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки) згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
37. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 та чинних нормативно-правових актів.
38. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності щодо використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266, Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208, введених у дію з 01.01.98 постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 ( v0062282-97 ) (НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ОСПУ-2005).
2. Додаткові вимоги до окремих видів обладнання
1. Розпушувальні агрегати
1.1. Розпушувальний агрегат та тіпальна машина повинні мати автоматизований привід із загальною системою управління, що забезпечує послідовність пуску та зупинку їх, а також самозупинку будь-якої машини.
1.2. Розпушувальний агрегат у місцях його сполучення з тіпальною машиною повинен мати надійне ущільнення для виключення вибивання пилу в приміщення.
1.3. Розпушувальний агрегат повинен бути обладнаний двосторонньою світлозвуковою сигналізацією для координації дій його обслуговувального персоналу з персоналом тіпального цеху, а також попереджувальною передпусковою сигналізацією.
1.4. Машини повинні мати автоматичну зупинку та сигналізацію у разі виникнення забивання волокном та загоряння його в камерах.
1.5. Пристрої для очистки запиленого повітря з-під тіпальної машини повинні бути зблоковані з роботою тіпальної машини.
2. Тіпальні машини
2.1. Відкидні кришки тіпала та ножового барабана повинні бути обладнані пристроями електричного і механічного блокування.
2.2. Безхолстові тіпальні машини повинні обладнуватись пристроєм пневматичного транспортування розпушеного й очищеного волокна в чесальну машину.
3. Щипальні машини
3.1. Машина повинна мати пристосування для автоматичної зупинки і зворотного руху живильних циліндрів при попаданні в них зайвих предметів.
3.2. Кілкові барабани щипальних машин повинні мати швидкодійне гальмо, сполучене з пусковим пристроєм машини.
3.3. Бокова й верхні кришки та кришки люків повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
3.4. Запобіжні валики, які встановлюються перед живильними, повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
4. Щипально-замаслювальні машини
4.1. Зона між кілковою живильною парою і ущільнювальним валиком повинна бути закрита відкидним щитком, зблокованим з пусковим пристроєм.
4.2. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її довжині повинні бути закриті щитками.
4.3. На машинах старих конструкцій торці головного барабана повинні бути огороджені, дверцята та кришки замаслюваного пристрою закриті і зблоковані з пусковим пристроєм.
5. Механізовані лабази
5.1. Лабази повинні мати оглядові вікна, які забезпечують можливість спостереження за ходом технологічного процесу.
5.2. Двері лабазу повинні мати блокування, яке виключає відкривання їх під час роботи лабазу.
5.3. Частина підлоги, що пересувається і виступає за габарити конструкції камери, повинна мати огородження.
