Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 № 62 ,Дро введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-

  1. ", Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
  2. Усі електромонтажні та ремонтні роботи на устаткуванні повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 та НПАОП 40.1-.1.01-97.
  3. Роботи зі складання, настроювання та тренування випрямляча, перевірка випрямних секцій повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче четвертої.
  4. У схемі електроживлення прискорювачів необхідно використовувати загальний комутаційний апарат, який дозволяє повністю знеструмити установку.
  5. Наявність видимого розриву в ланцюгу живлення первинної обмотки повинна бути зблокована з ключем та вхідною дверрю в зону прискорювача (каньон).
  6. Прискорювач повинен мати спеціальне заземлення високовольтного електрода під час заміни інжектора та розбирання випрямляча.
  7. У приміщенні, у якому установлені прискорювачі, повиннібути кнопки аварійного відключення.
  8. Схема електроживлення прискорювача повинна бути обладнана електромеханічним блокуванням.
  9. Працівники, які виконують роботи на прискорювачах, повинні бути забезпечені діелектричними засобами захисту згіднозвимогами

НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.01-97 та дозиметрами.

IV. НЕБЕЗПЕЧНІ І ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ

ПРИ ВИКОНАННІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КАБЕЛЬНІЙ

ПРОМИСЛОВОСТІ

  1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 “Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».
  2. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; рухомі вироби, заготовки, матеріали; конструкції, які руйнуються;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації; підвищений рівень інфразвуку; підвищений рівень ультразвуку; підвищена чи знижена вологість повітря; підвищена чи знижена рухомість повітря; підвищена чи знижена іонізація повітря;

високий рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електромагнітних випромінювань; відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; прямий та відбитий блискіт; підвищена пульсація світлового потоку; підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень інфрачервоної радіації;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

  1. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

за характером впливу на організм людини:

токсичні;

подразнювальні;

канцерогенні;

алергенні;

мутагенні.

за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкіру і слизову оболонку.

  1. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.
  2. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

  1. Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів можуть

бути:

нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування; транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, які рухаються; устаткування, яке працює під тиском;

електромережі, електрофіковане устаткування і інструменти; інженерні комунікації;

роботи, які спричиняють психофізіологічні перевантаження; токсичні, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини; помилкові дії працівників, аварії.

  1. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99№39(ДСН3.3.6.039-99),ДСН3.3.6.037-99,

ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.096-2002, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 «Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования».

  1. Роботи згідно з технологічним процесом, які пов'язані з виділенням токсичних і шкідливих викидів (роботи біля нагрівальних печей, травління і відпал металу, лудіння дроту, безперервне лиття та прокат міді та сплавів,ізолювання та сушіння кабелів, накладання свинцевої оболонки, вулканізація та ін.), повинні виконуватися при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції для досягнення граничнодопустимих концентрацій токсичних речовин.
  2. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях засоби запобігання, зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

В.І.Іванченко

Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду