Страница 2: НПАОП 24.1-1.35-13. Правила охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів (32246)

24.0-3.03-07).

1. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).
2. Рівень виробничого шуму повинен відповідати нормам, установленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06 червня 1983 року № 2473.

У разі його перевищення приміщення об’єктів повинні бути оснащені засобами колективного захисту відповідно до ДСТУ 7238:2011 «ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

1. Рівень вібрації обладнання повинен відповідати нормам, встановленим Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), та гігієнічним нормам вібрації відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования», введеного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 жовтня 2008 року № 366.
2. Роботодавець повинен безоплатно забезпечувати працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, а працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.
3. Роботодавець повинен забезпечувати працівників питною водою шляхом встановлення водопровідних колонок з фонтанчиками для подавання води із централізованої системи питного водопостачання, сатураторних установок для газованої води, кулерів та інших пристроїв.

Якість питної води повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

1. Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Не допускається залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ І ДОПУСКУ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ
2. Роботодавець повинен організувати навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці працівників відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).
3. Навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Навчання повинні проходити працівники, які обіймають посади, включені до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Перелік посад, при призначенні на які працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань пожежної безпеки, затверджується наказом роботодавця.

1. Навчання з питань цивільного захисту роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до вимог Правил техногенної безпеки.
2. Роботодавець повинен організувати розроблення та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, для проведення яких працівникам необхідно проходити спеціальне навчання і щороку перевірку знань з питань охорони праці.
3. Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устаткування підвищеної небезпеки повинні здійснювати фахівці, атестовані відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 грудня 2006 року № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2007 року за № 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).
4. Для забезпечення безпечної експлуатації електроустановок необхідно залучати спеціалістів відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
5. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
6. Робочі місця повинні відповідати ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37, ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).
7. Робочі місця необхідно розташовувати поза зоною переміщення механізмів, готової продукції, руху вантажів відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - Загальні вимоги).
8. Працівники повинні підтримувати робочі місця та проходи в чистоті і порядку. Забороняється захаращення робочої зони та проходів і приймання їжі у виробничому приміщенні на робочому місці.
9. Засоби праці, які надаються в розпорядження працівників, повинні відповідати своєму призначенню для певного виду робіт і відповідати вимогам, зазначеним у Загальних вимогах, та вимогам відповідних нормативних документів і нормативно-правових актів з охорони праці з метою гарантування безпеки і захисту здоров’я працівників.
10. Робочі місця з обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і вище від підлоги, необхідно обладнувати на стаціонарних майданчиках із застосуванням огороджень та сходів (драбин).

Вибір засобів доступу до робочих місць відповідно до Загальних вимог необхідно здійснювати з урахуванням частоти проведення робіт, їх тривалості і висоти розміщення робочих місць.

Використання драбин як робочих місць може бути допущене лише за обставин, коли використання інших безпечних засобів недоцільне через незначність ризику, короткочасність використання або особливості конструкцій, які неможливо змінити.

1. На робочих місцях повинні знаходитися інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі посадових обов’язків, інструкції з питань охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з пожежної безпеки і витяги з ПЛАС.
2. Переміщення працівників у виробничих приміщеннях (цехах) дозволяється тільки передбаченими для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками. Працівникам забороняється перелазити через конвеєри, трубопроводи та інші пристрої підвищеної небезпеки.
3. Пульти керування обладнанням необхідно розміщувати на висоті
4. 1,6 м над рівнем підлоги під час виконання робіт стоячи та на висоті 0,6-1,2 м - під час виконання робіт сидячи.

Конструкція пульта керування повинна унеможливлювати випадкове вмикання або вимикання устаткування.

Кнопки аварійного вимикання повинні виступати над панеллю пульта керування.

1. Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11 листопада 1981 року № 4884 (далі - ГОСТ 12.2.064-81).
2. На відстані не більше 25 м від робочих місць, де можливе займання одягу або отримання хімічних опіків, необхідно встановлювати раковини, кабіни аварійних душів для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру) у разі попадання їх на тіло чи в очі та змочування одягу, що зайнявся.
3. Виробничі цехи з постійним перебуванням працівників повинні мати природне (бокове, верхнє або комбіноване) і штучне (робоче, аварійне, охоронне, чергове) освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.

Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у виробничих приміщеннях освітленість не менше 2 лк.

Мінімальний рівень освітленості, забезпечуваний системою евакуаційного освітлення на підлозі основних проходів та на сходах, повинен бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.

1. Пристрої для освітлення повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.

Світильники необхідно обладнувати захисною арматурою та захищати від проникнення в них пилу.

Освітлювальну арматуру і лампи освітлення необхідно очищати 2-4 рази на місяць залежно від вмісту пилу в робочій зоні виробничого приміщення.

4.13. Вимір освітленості у виробничих приміщеннях необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 «Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості», затвердженого наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 15 вересня 1997 року № 157.

Контроль освітленості повинен проводити працівник, призначений роботодавцем, не рідше 1 разу на рік.

1. Працівників, які обслуговують технологічне обладнання, необхідно сповіщати попереджувальним сигналом про відновлення роботи обладнання після вимушеного зупинення технологічного процесу.

Звукові та світлові сигнали необхідно подавати одночасно.

1. Пульти дистанційного спостереження та управління обладнанням необхідно розміщувати в ізольованих приміщеннях, в яких забезпечені працівникам нормовані санітарно-гігієнічні умови праці.
2. Роботодавець повинен забезпечувати працівників на робочих місцях із шкідливими і небезпечними умовами праці захисними пастами та мазями відповідно до ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.
3. Засоби індивідуального захисту, якими забезпечують працівників об’єкта з виробництва барвників та пігментів, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761, і ДСТУ 7239:2011 «ССБП. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.