НПАОП 0.00-1.56-08. Правила безпеки при виробництві вуглеграфітових матеріалів і виробів


4.15. Інструкції з охорони праці для працівників, які працюють на машинах, механізмах, установках з електричним приводом і на електричному обладнанні (електротермічному, електрозварювальному та іншому), а також інструкція з проведення вологого прибирання приміщень повинні мати розділ "Електробезпека".

4.16. Електроінструмент I класу, переносні електричні лампи, знижувальні трансформатори та перетворювачі частоти струму перед застосуванням повинні перевірятися на відсутність замикання на корпус, на справність заземлювального проводу та ізоляції живильних проводів.

Переносний електрифікований інструмент необхідно зберігати в коморі (інструментальній) і видавати працівникам на період роботи. Електроінструментом класів II і III дозволяється працювати без застосування засобів індивідуального захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом.

4.17. На роботах, що пов'язані з небезпекою ураження електричним струмом, повинні застосовуватися засоби захисту відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).

4.18. Неброньовані кабелі та проводи у виробничих приміщеннях необхідно прокладати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та інших чинних нормативно-правових актів.

4.19. Для живлення ручних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних необхідно застосовувати напругу не вище 42 В. За наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електричним струмом посилена тіснотою, незручним положенням працівника, зіткненням з великими металевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в барабанах, газоходах, топках, млинах, бункерах), для живлення ручних світильників необхідно застосовувати напругу не вище 12 В.

Не дозволяється користуватися автотрансформаторами як джерелом живлення світильників і електроінструменту напругою понад 42 В.

4.20. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12 і 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що призначені на напругу 127 В та 220 В.

4.21. Улаштування, обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" та інших чинних нормативно-правових актів.

4.22. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечувати безпечний і вільний доступ до нього.

4.23. У приміщеннях, де проводяться зварювальні роботи, не дозволяється зберігання легкозаймистих матеріалів.

4.24. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), необхідно обладнувати пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше ніж 1 с.

Дозволяється експлуатація зварювальних установок постійного струму без пристроїв автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В, якщо в них напруга холостого ходу не перевищує 60 В.

4.25. У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід необхідно ізолювати так само, як і провід, що приєднаний до електродотримача.

Зварювальні установки на час їх переміщення необхідно від'єднувати від мережі.

4.26. Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різки повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

4.27. Під час електрозварювальних робіт не дозволяється використання як зворотного провідника (провідників) мережі заземлення, а також металевих будівельних конструкцій будинків і споруд, трубопроводів і технологічного устаткування.

4.28. На підприємстві наказом роботодавця необхідно розподілити обов'язки та область відповідальності щодо технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів засобів вимірювання, контролю, систем і засобів автоматизації.

На виконання планових і позапланових відключень і включень засобів вимірювання та контролю, систем і засобів автоматизації обов'язкове письмове погодження (дозвіл) відповідальної особи.

4.29. Агрегати та апарати з дистанційним керуванням необхідно обладнувати контрольно-вимірювальними приладами (далі - КВП) з покажчиками параметрів технологічного процесу на місці встановлення агрегату та на щиті керування.

Контрольно-вимірювальні прилади необхідно встановлювати в спеціальних приміщеннях або ущільнених шафах, що забезпечують безпеку та зручність спостереження та регулювання.

4.30. Схеми керування, сигналізації та живлення контрольно-вимірювальних приладів, що розташовані на щитах, пультах і панелях керування, необхідно обладнувати сигналізацією про наявність на них напруги.

4.31. Експлуатація несправних або з простроченим терміном перевірки КВП не дозволяється. Організація та порядок проведення перевірок засобів вимірювання повинні відповідати вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

4.32. Електричні прилади та щити необхідно заземлювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

4.33. Контрольно-вимірювальні прилади повинні освітлюватися відповідно до норм освітленості.

4.34. Стан і робота приладів, засобів автоматизації, сигналізації, дистанційного керування та пристроїв захисних блокувань повинні постійно контролюватися.

4.35. Регулювання та ремонт приладів і засобів автоматизації повинні виконувати тільки працівники служби контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації.

4.36. Під час обслуговування агрегатів, що працюють в автоматичному режимі, в інструкції за видами робіт і в інструкції з охорони праці слід зазначати необхідні заходи, що забезпечують безпеку обслуговувального персоналу.

Агрегати, робота яких передбачена в автоматичному, налагоджувальному та ручному режимах, необхідно обладнувати сигналізацією про включення їх на цей режим роботи.

4.37. Експлуатація агрегатів основного технологічного устаткування, усіх видів рейкового та нерейкового транспорту та механізмів у разі несправності сигнальних пристроїв не дозволяється.

4.38. На всіх засобах вимірювання, що контролюють граничні значення параметрів технологічного процесу, червоною фарбою повинні помічатися граничнодопустимі значення параметра, що вимірюється.

4.39. Між взаємопов'язаними дільницями та агрегатами необхідно встановлювати гучномовний і телефонний зв'язок. В окремих випадках для попередження про небезпеку необхідно застосовувати включені паралельно звукові та світлові сигналізатори. У місцях з підвищеним рівнем шуму допускається застосування тільки світлових сигналів пульсуючої дії або спрямованого світла.

4.40. Засоби зв'язку та сигналізації необхідно розташовувати в зонах максимальної видимості та чутності працівників, а також робити їх легкодоступними та безпечними під час обслуговування.

4.41. Значення сигналів і правила поведінки працівників під час їх подачі, а також перелік працівників, які мають право подавати сигнали, необхідно зазначати в інструкції, затвердженій роботодавцем.

5. Газове господарство

5.1. Газове господарство виробництв вуглеграфітових матеріалів і виробів, що проектуються, будуються та експлуатуються, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.20-98.

5.2. Робота газових мереж і установок під розрідженням не дозволяється, за винятком газопроводів, установок і апаратів, для яких робота під розрідженням обумовлена особливостями технологічного процесу.

5.3. Подача пари в газопроводи для пропарювання, продування та підтримування позитивного тиску повинна провадитися відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем; при цьому пару необхідно подавати в газопровід поступово. Швидкість зростання температури пари повинна складати не більше 15° C на годину.

5.4. Під час обслуговування газопроводів і пальників природного газу необхідно дотримуватися послідовності виконання всіх операцій.

5.5. Канали, де розміщені газопроводи, необхідно підтримувати чистими та сухими. Підходи до запірно-регулювальної арматури необхідно зберігати вільними, ширина проходів повинна складати не менше ніж 0,8 м.

5.6. Запірно-регулювальну арматуру необхідно закривати та відкривати плавно, без ривків. Пробкові крани повинні бути забезпечені справними обмежувачами повороту пробки на 90 °. На всій запірній арматурі дільничних газопроводів і камер повинна бути нанесена відповідна нумерація. Плакати "Небезпечно - газ!" необхідно вивішувати на всіх ділянках газової комунікації цеху.

5.7. Керування газовим режимом печей необхідно здійснювати з щитової пульта керування в автоматичному та дистанційному режимах, а також в ручному режимі.

В автоматичному режимі:

з пульта керування оператором змінюється витрата газу через дросельну заслінку перед пальником з паралельною зміною витрати повітря у відношенні 1 : 8 ÷ 10 частин.

При дистанційному керуванні:

витрати газу і повітря змінюються окремо (під час сушіння та розігріву).

Витрати газу в повітрі повинні фіксуватися на діаграмі у щитовій за часом.

5.8. Робочий тиск у газопроводі перед піччю, розрідження у лежаку необхідно визначати режимними картками, що опрацьовуються для кожного газовикористовувального агрегату або апарата.

5.9. Для контролю за роботою газових пальників біля них необхідно влаштовувати оглядові отвори з кришками.

5.10. На димоходах від кожного агрегату до спільного лежака необхідно встановлювати шибери для регулювання тяги.

Керування шиберами, що не мають автоматичного керування, необхідно виносити на робоче місце оператора, який обслуговує агрегат.

Шибери тяги в лежаках необхідно обладнувати обмежувачами, що унеможливлюють їх щільне закриття.

5.11. Під час роботи газових нагнітачів і компресорів необхідно:

підтримувати встановлені інструкцією режими тиску та температури газу, води та масла в охолоджувальній і мастильній системах, а також інші параметри технологічного процесу;

стежити за справним станом усіх механізмів, устаткування, комунікацій, арматури та приладів, а також за їх нормальною роботою;

перевіряти герметичність устаткування, що заповнене газом, згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем.

5.12. Відкривати кришки люків-лазів на димоходах, коли працюють нагнітачі, не дозволяється.

5.13. У разі відключення електропостачання, падіння тиску газу або відсутності розрідження піч необхідно негайно відключати через припинення подачі газу.

5.14. У разі сильного виділення газів, що відходять, відсутності тяги також необхідно відключити подачу газу.

6. Організація та проведення газонебезпечних робіт і робіт підвищеної небезпеки

6.1. Газонебезпечні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог цих Правил, НПАОП 0.00-1.20-98 та інших чинних нормативно-правових актів, а роботи підвищеної небезпеки - відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого Міністерством металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

6.2. Газонебезпечні роботи поділяються на роботи, що пов'язані:

з нормальним веденням технологічного процесу;

з ремонтом, внутрішнім очищенням і оглядом апаратів, ємностей, устаткування, газопроводів і продуктопроводів, у яких були або є шкідливі або вибухонебезпечні продукти;

з ліквідацією аварій у газовому господарстві, розливом шкідливих, вибухонебезпечних і легкозаймистих продуктів.

6.3. Газонебезпечні роботи повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90 за нарядом-допуском установленої форми і спеціально розробленим планом організації та проведення газонебезпечних робіт, затвердженим роботодавцем. Форма плану робіт довільна.

6.4. У плані робіт повинна зазначатися сувора послідовність виконання газонебезпечних робіт, розміщення працівників, потреба в механізмах і пристосуваннях; заходи, що забезпечують максимальну безпеку виконання цих робіт, із зазначенням посадовців, відповідальних за проведення кожної газонебезпечної роботи, та посадової особи, відповідальної за координацією цих робіт.

Ці роботи повинні виконуватися бригадою не менше ніж двоє працівників, а в апаратах, лежаках, газоходах і подібних місцях - бригадою не менше ніж троє працівників.

6.5. План організації та проведення газонебезпечних робіт повинен складати перед початком їх проведення відповідальний керівник робіт.

Під час проведення газонебезпечних робіт силами загальнозаводського ремонтного персоналу, підрядної організації або ремонтного цеху відповідальний керівник робіт від підрядної організації повинен брати безпосередню участь у складанні плану організації робіт.

6.6. Газонебезпечні роботи необхідно виконувати під безпосереднім контролем газорятівників, а за їх відсутності на підприємстві - під безпосереднім контролем керівника робіт.

Ставати до виконання газонебезпечної роботи, а також залишати робоче місце без відома керівника робіт не дозволяється.

Під час виконання газонебезпечних робіт необхідно систематично перевіряти наявність усіх працівників на робочих місцях. Перевірку наявності всіх працівників необхідно проводити також під час перерв, що пов'язані з виведенням працівників, і після закінчення роботи.

6.7. Роботи, що пов'язані з перебуванням працівників усередині апаратів і ємностей, повинні проводитися лише після їх відключення, звільнення від продукту та продування, а також перевірки (аналізу) повітряного середовища в них на вміст шкідливих і вибухонебезпечних газів і парів, що не повинні перевищувати ГДК (граничнодопустимих концентрацій).