18.3.6. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей поблизу печей під час випуску плавки, а також поблизу розливних майданчиків під час розливання металу забороняється.
18.3.7. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом повинне проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорту вміст окислювача в газі повинен контролюватися автоматично.
18.3.8. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинне здійснюватися в закритих складах. В приміщенні складу порошкові матеріали повинні зберігатися нарізно за видами.
Відстань між штабелем (барабанів, ящиків, бочок, банок) з легкозаймистими порошковими матеріалами і стіною повинна бути не менше 1 м.
Штабелі повинні бути щільними. Висота їх не повинна перевищувати 1,7 м.
Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті порошкові матеріали та окислювачі (типу селітри), луги та кислоти забороняється.
18.3.9. У приміщеннях, де зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали, здійснювати сортування, змішування та інші роботи щодо підготовки матеріалів і виготовлення сумішей забороняється.
18.4. Виготовлення сумішей на основі легкозаймистих порошкових матеріалів
18.4.1. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки.
Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливе створення вибухонебезпечного середовища, та технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.
18.4.2. Для запобігання утворення вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів та застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозамісей при подальшій переробці порошкових матеріалів.
18.4.3. Устаткування, що застосовується для розмелу, змішування та розфасування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинне бути забезпечене пристроями для запобігання виділення пилу в приміщення шляхом його локалізації чи уловлювання.
18.4.4. Розмел легкозаймистих матеріалів, при якому можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинен проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту.
При виборі захисної атмосфери необхідно ураховувати можливість виділення горючих газів з легкозаймистих матеріалів, що розмелюються.
Устаткування, що застосовується для розмелу вказаних матеріалів, повинне бути герметизоване та мати пристрої для підтримування атмосфери заданого складу, безперервного контролю окислювача і автоматичної зупинки розмельного устаткування при вмісті окислювача в атмосфері вище граничного значення.
Розмел вказаних матеріалів з одночасовою їх флегматизацією допускається проводити без інертної атмосфери в агрегатах відкритого типу.
18.4.5. Всі матеріали, які є вихідні для сумішей, після розмелу повинні підлягати магнітній сепарації.
18.4.6. Змішувачі, всередині яких під час приготування сумішей можливе створення вибухонебезпечного середовища, повинні мати внутрішню поверхню і пристрої, що перемішують, виконані з струмопровідних матеріалів, які не іскрять, або бути ними облицьовані.
18.4.7. Для приготування сумішей, що здатні до самостійного горіння і створення вибухонебезпечного середовища, повинні застосовуватися змішувачі закритого типу разом із застосуванням захисної атмосфери у відповідності до проекту.
Суміші на основі легкозаймистих порошкових матеріалів, попередньо флегматизованих, допускається готувати без застосування захисної атмосфери.
18.4.8. Для приготування сумішей, чутливість до механічного впливу (тертя, удару) яких складає менше 25 Дж, повинні застосовуватися змішувачі, які не мають у внутрішній порожнині частин, що обертаються.
18.4.9. У відділенні приготування сумішей кількість сумішей, що зберігаються, не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх зберігання повинне бути відведено спеціальне місце.
18.4.10. Приймальні пристрої (воронки, жолоби, тощо) в тракті подачі легкозаймистих порошкових матеріалів, що здатні створювати вибухонебезпечне середовище, а також відсікаючі пристрої в тракті подачі матеріалів у змішувач, повинні бути виконані зі струмопровідних матеріалів, що не іскрять, або облицьовані ними.
18.4.11. В приймальних пристроях бункерів легкозаймистих порошкових матеріалів, а також перед змішувачем повинні бути встановлені запобіжні сітки з розміром чарунки не більше 25х30 мм, які виключають попадання у змішувач сторонніх предметів.
18.4.12. Пристрої для передачі легкозаймистих матеріалів, здатних створювати вибухонебезпечне середовище від нагромаджувальних бункерів до змішувачів та іншого устаткування, повинні бути виконані з струмопровідних матеріалів, що не іскрять. Використання для цього елеваторів забороняється.
Застосування шнекових конвейєрів для передачі сумішей, чутливість яких до механічного впливу (тертя, удару) складає менше 25 Дж, не допускається.
18.4.13. Все технологічне устаткування, що використовується для виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинне бути захищене від статичної електрики у відповідності до Правил захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості.
18.4.14. Інструменти і пристрої, що застосовуються для розкриття тари (банок, барабанів, контейнерів, тощо) з легкозаймистими порошковими матеріалами, повинні бути виконані з матеріалів, що не іскрять.
18.4.15. Електроустаткування та електроосвітлення, що застосовуються в приміщеннях, де зберігаються або виготовляються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок.
18.4.16. Розкупорювання тари, розфасування і пересипання легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно провадити механізованим способом, що виключає пиловиділення.
18.4.17. Сушіння і прогартування легкозаймистих порошкових матеріалів повинні здійснюватися окремо за видами при температурі, яка виключає самозаймання матеріалів. Режим сушіння повинен встановлюватися інструкцією підприємства.
18.4.18. Температура сухих і прогартованих порошкових матеріалів перед застосуванням не повинна перевищувати 80 градусів Цельсія.
Сушіння готових порошкових сумішей забороняється.
18.4.19. При приготуванні сумішей, що здатні утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу яких входить селітра або інші активні окислювачі, у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер в першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали або важковідновні окиси; потім активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно провадити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування.
При приготуванні сумішей, в складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечне середовище, в першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали і окислювачі, потім легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів.
18.4.20. Дозування компонентів суміші, подача суміші для пресування виробів (брикетів, втулок, тощо), їх формування і видача повинні бути механізовані.
18.4.21. Приготування суміші з рідкими добавками для виготовлення виробів повинне проводитися у змішувачах, що обладнані відсмоктуванням повітря з його внутрішньої порожнини.
Змішувальні пристрої необхідно щодня очищати від залишків суміші з дотриманням заходів безпеки, передбачених інструкцією підприємства. При очищенні змішувача удари щодо шару суміші не допускаються.
18.4.22. Сушіння виробів (брикетів, втулок, тощо), що виготовлені з сумішей, повинно проводитися в спеціальних сушарнях, що обладнані вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати самозаймання виробів. Режим сушіння встановлюється інструкцією підприємства.
18.4.23. Забракована суміш у випадку не можливості її використання при виробництві сталі повинна бути знищена з дотриманням заходів безпеки, передбачених інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства.
18.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі.
18.5.1. В сталеплавильних цехах тара з легкозаймистими порошковими матеріалами і сумішами повинна встановлюватися в місцях, що виключають попадання на неї іскор, бризок металу і відкритого полум'я.
Запас легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, здатних до самостійного горіння, дозволяється мати біля місць їх використання тільки у кількості на одну плавку, а в цеху — у кількості добової витрати.
18.5.2. Кількість легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, що одночасно присаджуються в ківш, виливниці або піч, повинна визначатися інструкціями підприємства.
18.5.3. Присаджування легкозаймистих порошкових матеріалів, а також сумішей на їх основі в піч або ківш повинне провадитися у присутності відповідальної особи.
18.5.4. Присаджування легкозаймистих сумішей в електродугову піч допускається при ввімкненій печі, яка працює на зниженій потужності трансформатора, з дотриманням заходів безпеки, передбачених інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства.
18.5.5. Завантаження порошкових і брикетованих сумішей в сталерозливний ківш і виливницю, що нагріті до температури, яка перевищує температуру займання суміші, забороняється.
18.5.6. Під час присаджування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей в сталерозливний ківш при випуску металу з печі, обслуговуючий персонал повинен бути відведений в безпечну зону.
18.5.7. Порядок завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на дно виливниць, а також температура нагріву виливниць встановлюється інструкціями підприємства.
18.5.8. Спостереження за поведінкою металу і шлаку в виливниці дозволяється тільки після припинення інтенсивного виділення диму та полум'я. Дивитися у виливницю, в якій за будь-якою причиною не сталося займання суміші, забороняється.
18.5.9. Вдування легкозаймистих порошкових матеріалів в рідкий метал повинне здійснюватися сухим інертним газом.
19. ВЛАШТУВАННЯ КОВШІВ (СТАЛЕРОЗЛИВНИХ, ЧАВУНОВОЗНИХІ ДЛЯ СИНТЕТИЧНОГО ШЛАКУ). ПІДГОТОВКА КОВШІВ,ЖОЛОБІВ, ВИЛИВНИЦЬ, СКЛАДІВ З ВИЛИВНИЦЯМИ, РОЗЛИВНИХКАНАВ І ШЛАКОВИХ ЧАШ
19.1. Влаштування ковшів (сталерозливних, чавуновоз них і для синтетичного шлаку).
19.1.1. Конструкція ковшів повинна виключати небезпеку самочинного їх перекидання.
Кільце та цапфи ковша після виготовлення повинні перевірятися методом неруйнівного контролю.
19.1.2. Цапфи ковшів повинні бути ковані і мати не менше восьмиразового запасу міцності.
Допускається застосування цапф, що виготовлені методом електрошлакового переплавлення з сталей марок 20 і 35, за умов відповідності їх хімічних та механічних властивостей властивостям кованих цапф.
19.1.3. Цапфи ковшів не рідше одного разу на шість місяців повинні підлягати ретельному огляду. Зношення цапф в усіх вимірюваннях не повинне перевищувати 10% від первісних розмірів. Крім того, не рідше одного разу на рік цапфи ковшів повинні перевірятися методом неруйнівного контролю. Результати оглядів, перевірки повинні оформлятися актом.
19.1.4. Футеровка ковшів повинна складатися не менше, ніж з двох рядів цегли — арматурної (захисної) і робочої, коли кладка футеровки виконується з вогнетривкої цегли, і з одного ряду арматурної (захисної) цегли, а також набивного шару із спеціальних сумішей, склад яких визначається інструкцією підприємства.
Шви арматурного (захисного) і робочого рядів кладки не повинні збігатися. Не допускається також збіг між собою вертикальних швів арматурного (захисного) і робочого рядів.
Порядок кладки футеровки днища і стінки ковша повинен виключати наявність крізних швів. Допускається виконання днищ і стін ковша із швидкотверднучих вогнетривких бетонів з обов'язковою кладкою арматурного (захисного) ряду з вогнетривкої цегли.
19.1.5. Керування стопорами і шиберними затворами ковшів повинне бути дистанційним.
19.1.6. Сходи, скоби, майданчики та інші пристрої, що прикріпляються до кожуха ковша для його обслуговування, повинні виготовлятися у відповідності до проекту, затвердженому у встановленому порядку.
19.2. Підготовка ковшів
19.2.1. Стопори після виготовлення і перед встановленням в ківш повинні бути ретельно висушені. Температура і тривалість сушіння повинні регламентуватися інструкцією підприємства. Температура сушіння повинна контролюватися термопарою з автоматичною реєстрацією температури.
19.2.2. Перед завантаженням у сушила на кожному стопорі повинні бути вказані дата і час ставлення стопора на сушіння.
Спостереження за сушінням стопорів, а також видача їх із сушила, повинні доручатися спеціально призначеним особам.
Сушіння стопорів доменним газом забороняється.
19.2.3. Стопори повинні переноситися за допомогою крана. Перевезення стопорів на візках допускається тільки для передачі з одного прольоту цеху в інший і для завантаження їх в сушила камерного типу.
19.2.4. Візки для перевезення стопорів повинні бути сталими. Довжина візка повинна бути не менше довжини стопорів. Скати візка повинні мати захисні козирки.
19.2.5. Розливний стакан повинен встановлюватися в гніздо суворо вертикально. Зазор між стаканом і стінкою гнізда повинен збиватися вогнетривкою масою або стакан повинен бути ретельно обмазаний глиною.
