6.3.10 За відсутності інвентарних і типових кріплень котлованів і траншей глибиною до 3 м необхідно:
— застосовувати для кріплення фунтів природної вологості (крім піщаних) дошки товщиною не меншою 4 см, а для піщаних і грунтів підвищеної вологості — не меншою 5 см, закладаючи їх за вертикальні стояки впритул до грунту із закріпленням розпірками;
- встановлювати стояки кріплень не рідше ніж через 1,5 м;
- розміщувати розпірки кріплень одну від одної по вертикалі на відстані не більшій 1 м, під кінцями розпірок (зверху і знизу) прибивати оцупки;
— випускати верхні дошки кріплень над брівками виїмок не менше ніж на 15 см.
6.3.11 Неінвентарні кріплення котлованів і траншей розбираються в напрямі знизу вгору в міру зворотнього засипання грунту чи зведення фундаментів.
Одночасно можна знімати по висоті не більше трьох дощок, а в сипких чи нестійких грунтах — однієї дошки. Знімаючи дошки, слід відповідно переставляти розпірки, причому виймати дошки можна лише після встановлення нових. Розбирати кріплення треба в присутності виконавця робіт чи майстра.
6.3.12 Найбільшу крутість укосів траншей і котлованів, які влаштовуються без кріплень у грунтах, що лежать вище від рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття), і в фунтах, висушених за Допомогою штучного водопостачання, треба приймати відповідно до таблиці 15.
Таблиця 15
|
. Грунти |
Найбільша крутість укосів при глибині виїмки, м |
|||||
|
|
До 1,5 м |
До3 м |
До 5м |
|||
|
|
Кут між напрямом укосу і горизонталлю, градус |
Відношення висоти укосу до його закладення |
Кут між напрямом укосу і горизонталлю, градус |
Відношення висоти укосу до його закладення |
Кут між напрямом укосу і горизонталлю, градус |
Відношення висоти укосу до його закладення |
|
Насипні |
56 |
1: 0,67 |
45 |
1: 1 |
38 |
1:1,25 |
|
Піщані й гравійні вологі (ненасичені) |
63 |
1:0,5 |
45 |
1: 1 |
45 |
1: 1 |
|
Глинисті: |
1 |
|||||
|
супісок |
76 |
1: 0,25 |
56 |
1: 0,67 |
50 |
1:0,85 |
|
суглинок |
90 |
1:0 |
63 |
1:0,5 |
53 |
1: 0,75 |
|
глина |
90 |
1:0 |
76 |
1: 0,25 |
63 |
1:0,5 |
|
леси і лесовидні сухі |
90 |
1:0 |
63 |
1:0,5 |
63 |
1:0,5 |
Примітки. 1. При нашаруванні різних видів грунту крутість укосу для всіх пластів слід призначати за слабшим видом грунту
2. Ширина полиць і крутість укосів траншей для суміщеного прокладання трубопроводів призначаться проектом. 3. До насипних належать грунти, які пролежали у відвалах менше 6 місяців і які не зазнали штучного ущільнення.
6.3.13 Крутість укосів траншей і котлованів глибиною понад 5 м у всіх випадках, глибиною меншою 5 м за несприятливих гідрогеологіч-них умов і при грунтах, не передбачених таблицею 15, установлюється за розрахунком.
6.3.14 Щоб запобігти обваленню грунту, розробку котлованів і траншей, а також наступні будівельні роботи в них, особливо в траншеях з незакріпленими стінками, а після цього й зворотне засипання треба виконувати в гранично короткі строки.
6.3.15 Розробку грунту в траншеях і котлованах у разі перетину ними всіх видів підземних комунікацій передбачати тільки при наяв-ності письмового дозволу організацій, що експлуатують ці комунікації, і в присутності відповідальних представників цих організацій, а також представників будівельної організації, яка проводить розробку грунту.
6.3.16 При перехрещенні траншей з діючими комунікаціями роз-ррбка фунту механізмами дозволяється на відстані не меншій 2 м від бічної стінки і не меншій 1 м над верхом труби, кабеля та ін. Грунт, що залишився після механізованої розробки, повинен далі розробля-тися вручну без застосування ударного інструмента.
6.3.17 Виїмки в грунтах, насичених водою (пливунах), треба розробляти за індивідуальними проектами, що передбачають безпечнії пособи виконання робіт (штучне водозниження, шпунтове кріплення
6.3.18 У зимовий час викопування грунту (за винятком сухого піщаного) на глибину промерзання дозволяється з вертикальними укосами без кріплення. При подальшому заглибленні необхідно влаштовувати кріплення нижче від рівня промерзання. Сухі піщані грунти треба розробляти незалежно від їх промерзання з кріпленням чи з допустимими укосами без кріплення.
6.3.19 Промерзлі протягом зимового періоду вертикальні стінки котлованів і траншей, у яких ще не закінчено роботи, повинні бути закріплені до весняної відлиги.
6.4 Насипи
6.4.1 Послідовність операцій зведення насипів і гребель (висипання грунту, розрівнювання, укочування) повинна бути визначена проектом виконання робіт чи технологічною картою.
6.4.2 У випадках роботи на укосах насипів і виїмок висотою (глибиною) понад 3 м із крутістю укосів більшою як 1 : 1 (а при вологій поверхні укосу більшою як 1 : 2) у проекті виконання робіт повинні зазначатися заходи запобігання падінню і ковзанню робітників по поверхні укосів (драбини, запобіжні пояси та ін.).
6.4.3 Грунт ущільнюється проходженням ущільнювальних машин уздовж насипу зі зміщенням від брівки насипу до його середини. Найменша відстань проходу ущільнювальних машин від брівки насипу має бути 0,5 м.
Ущільнення укосів має виконуватися знизу вгору.
6.4.4 При поперечному уклоні основи більшому ніж 1 : 10 в непроточній воді і більшому ніж 1 : 20 при наявності течії насип повинен бути захищений від сповзання влаштуванням уступів (вибухами чи механічним способом), контрбанкетів з каміння і т. ін.
6.4.5 Основи під насипи, які зводяться з глинистих грунтів на косогорах крутістю від 1 : 10 до 1: 5, слід перед насипанням розпушувати. При крутості косогорів від 1 : 5 до 1 : 3 в основах насипів незалежно від їх висоти треба нарізати уступи з шириною полиць від 1 до 4 м і висотою до 2 м. Полиці уступів повинні мати поперечний уклон у низовий бік 0,01—0,02. Стінки уступів при їх висоті до 1 м повинні бути вертикальними, а при більшій висоті — з укосами крутизною 1 : 0,5.
На косогорах з великоуламковими і піщаними грунтами, не покритими рослинністю, робити уступи не потрібно.
6.4.6 Насипи на ділянках можливого розмиву весняними водами, як правило, зводяться й зміцнюються в літній час. Необхідність зведення цих насипів у зимовий час і тимчасового закріплення їхніх укосів повинна бути обгрунтована в проекті.
6.4.7 Швидкість руху автомобілів по насипу (греблі) в кожному окремому випадку встановлюється залежно від стану дороги та інтенсивності руху.
Рух машин під час переміщення грунту має спрямовувати регулювальних.
6.4.8 Зведення насипів "з голови" допускається при перехрещенні вузьких і глибоких ложків і тільки незв'язними грунтами.
6.4.9 При глибині резерву чи виїмок до 1 м влаштовувати виїзди не обов'язково. Відстань між в'їздами при глибині кар'єрів, резервів чи виїмок до 2—5 м треба призначати відповідно 50 і 100 м. При глибших кар'єрах чи виїмках відстані між в'їздами, а також з'їздами з насипу повинні бути зазначені в проекті з відповідним обгрунтуван- ням.
6.5 Розробка грунту механізмами
6.5.1 Стінки котлованів і траншей, що розробляються землерийними машинами, необхідно кріпити готовими щитами, що опускаються зверху, не допускаючи робітників у виїмку без кріплень.
Кріплення виконується безпосередньо вслід за розробкою грунту.
6.5.2 Коли виїмки розробляються а улаштуванням уступів, ширина кожного з них має бути не менша 2,5 м і визначатися залежно від глибини виїмок і технічної характеристики землерийної машини.
6.5.3 Якщо розробку, транспортування, розвантаження, планування й ущільнення фунту виконують дві чи більше самохідних або причіпних машин (скрепери, грейдери, котки, бульдозери та ін.), що йдуть одна за одною, відстань між ними має бути не менша 5 м.
6.5.4 Піц час роботи екскаватора мають бути заборонені будь-які інші роботи з боку вибоїв і перебування людей у радіусі дії екскаватора плюс 5 м.
6.5.5 Розробка і переміщення грунту машинами (бульдозерами, скреперами та ін.) під час руху на підйомі чи під уклон з кутом нахилу, більшим від зазначеного в паспорті машини, забороняється.
6.5.6 Для розробки грунтів за допомогою грейдерів у розкріплених виїмках у проекті виконання робіт повинні передбачатися заходи запобігання ушкодженню кріплень.
6.5.7 У випадку розробки виїмок у грунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою треба визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не було звисання грунту.
6.5.8 У разі застосування колісних скреперів з тракторною тягою уклон з'їздів у вантажному напрямі має бути не більший 15 градусів, а в порожняковому — не більший 25 градусів.
6.5.9 Максимальні куги укосу вибою під час роботи бульдозера не повинні перевищувати на підйом 25 градусів і під уклон — спуск — 30 градусів.
6.5.10 Майданчик стоянки одноковшового екскаватора під час роботи має бути, як правило, горизонтальним чи мати уклон у бік розвантаження ковша не більший 0,09.
6.6 Розробка грунту способом гідромеханізації
6.6.1 Стосовно розробки грунту способом гідромеханізації в проекті виконання робіт треба передбачати:
— улаштування проїздів і проходів через магістральні трубопроводи;
— улаштування зв язку і сигналізації між місцями намиву і розробки фунту;
— заходи безпеки під час роботи поблизу ліній електропередачі (улаштування спеціальних обмежувачів, перенесення ліній електропередачі, організація робіт за нарядом-допуском);
— захист чи підсилення дамбообвалування в місцях, де пульпа з торців труб спрямована перпендикулярно до обвалування;
— улаштування ходових містків уздовж пульпопроводів;
— улаштування містків, що з'єднують територію із спорудами для спускання води;
— способи обгородження свіжонамитих карт;
— способи закріплення якорів у грунті;
— мінімальна відстань від стінки вибою до гідромоніторів.
6.6.2 Установки для гідромеханізації до пуску в експлуатацію повинні бути випробувані на тиск, що перевищує робочий: для труб — на З0 %, для насосів і землесосів — на 80 %, для гідромоніторів - на 50%.
6.6.3 Повітряні лінії електропередачі напругою до 1000 В, розміщені в межах габаритів землесосних снарядів, карт намиву і гідромоніторних вибоїв та в межах досяжності струменя гідромонітора, мають за узгодженням з організацією, що експлуатує ці лінії, на період виконання робіт демонтуватися або переключатися на тимчасовий обхід, що убезпечує виконання робіт.
6.6.4 Ділянка вибою на відстані не меншій від полуторної дальності дії струменя гідромонітора, а також лінія можливого обвалу фунту вгорі вибою в межах не менше як триденної виробки має бути обгороджена попереджаючими знаками.
Перебування людей у робочій зоні гідромонітора має бути заборонене.
6.6.5 Між насосною станцією і гідромоніторами у вибої, а також між землесосом і кінцевим понтоном передбачаються телефонний зв'язок і засоби аварійної сигналізації.
6.6.6 Висота уступу при розмиві гідромонітором визначається залежно від фізико-механічних властивостей порід, конструкцій гідромоніторів і прийнятої організації розмиву, але вона не повинна перевищувати 30 м.
6.6.7 Відстань від уступу до гідромонітора та іншого вибійного устаткування (скреперів, бульдозерів) має становити не менше 0,8 висоти уступу. Для глинистих, щільних і лесовидних порід з урахуванням можливого обвалення брилами ця відстань має бути не менша 1,2 висоти уступу.
6.6.8 Для роботи гідромоніторів у темний час доби має бути передбачене освітлення вибою в сфері дії струменя, робочих майданчиків, шляху до перекриваючої засувки на трубопроводі і засувок.
Освітлювальні мережі у вибої й на відвалах мають бути виконані в вологонепроникному варіанті.
6.6.9 Лінії електропередачі та інші наземні споруди, що потрапляють у зону розробки виїмок, кар'єрів, мають бути заздалегідь перенесені за їхні межі на відстань, не меншу від подвійної висоти вибою і не меншу від полуторної висоти опори лінії електропередачі.
6.6.10 Одночасна робота у вибої двох і більше гідромоніторів, не обладнаних обмежувачами повороту ствола, при відстані між ними, меншій од відстані дальності польоту струменя, забороняється.
6.6.11 Якщо гідромонітори працюють, рухаючись назустріч один одному, один з них повинен зупинитися на відстані, не меншій від півторакратної дальності дії струменя потужнішого гідромонітора.
6.6.12 Гідромонітори, що працюють поблизу повітряної лінії електропередачі напругою понад 1000 В, мають бути розташовані на відстані, не менш як двократної дальності дії струменя.
6.6.13 Гідромоніторна розробка грунту системою зустрічних вибоїв при ширині цілика (перемички) між ними, меншій від висоти вибою, не допускається.
7 Охорона праці в проектах виконання робіт щодо бетонних і залізобетонних робіт
7.1 Загальні положення
Розробляючи проект виконання бетонних і залізобетонних робіт, необхідно розв'язати питання досягнення безпеки і нешкідливості виробничого процесу та захисту працівників від дії пилу застосовуваних матеріалів, ураження електричним струмом під час електропрогрівання бетону та експлуатації машин і обладнання з електроприводом, від опіків під час паропрогрівання бетону і зварювання арматури, приготування бетонних сумішей з хімічними добавками, а також питання захисту від небезпеки, що виникає при виконанні робіт на висоті та від падіння окремих предметів зверху.
