Для ручних ванн рекомендується використовувати напівкруглі умивальники розміром 600 х 500 мм.

Ручні ванни треба влаштовувати в окремих приміщеннях, облад-наних вішалками з гачками для рушників. Допускається їх розміщення в умивальнях, а в літній період — під навісом поблизу робочих місць.

Ножні ванни треба розміщувати в переддушрвих або умивальня) Вони мають бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води. При ножних ваннах необхідно передбачити туалети, вішалки для рушників і полиці для речей, необхідних під час миття ніг.

Ширина проходу повинна бути: . — між рядами ножних ванн — 2м;

— між крайнім рядом ножних ванн і стіною чи перегородкою -1,2м;

— між .кранами ножних ванн — 0,7 м.

Гідропроцедури для рук мають проводитися 1—2 рази за зміну (перед обідньою перервою і після роботи) тривалістю 8—10 хв. Температура води у ваннах має бути плюс 36—38 градусів.

4.6.5 Побутові приміщення і будівлі мають бути розташовані від носно об'єктів, що виділяють пил, шкідливу пару і гази (бункерів, бетоннорозчинових вузлів, сортувальних пристроїв тощо), на відстані не меншій 50 м з навітряного боку щодо вітрів переважного напрямку.

4.6.6 Проходи в побутові приміщення і будівлі не долускається передбачувати через залізничні колії без перехідних настилів і засобів сигналізації, через відкриті траншеї та котловани, зони роботи баштових кранів та інших навантажувально-розвантажувальних пристроїв.

4.6.7 Якість води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874.

Очищення природної води для питного водопостачання і використання підземної води треба здійснювати відповідно до СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

Сполучення мереж господарсько-питних водопроводів з мережами водопроводів, що подають непитну воду, не допускається.

4.6.8 Якщо вода непридатна для пиття сирою, треба передбачати відповідні пристрої для її кип'ятіння.

4.6.9 Водозабори для господарсько-питних потреб слід розташовувати вище по течії від будівельних майданчиків.

4.6.10 Відстані від робочих місць до місць загального користування, наведеш в таблиці 1.

ТАБЛИЦЯ 1

Найменування місць загального користування

Відстань, м

Примітки

Питні установки

75

Наведено відстані від робочих місць, що знаходяться на відкритому повітрі

Туалети

200

Приміщення для обігрівання

150

Приміщення громадського харчування

500

них приміщеннях)

Інші місця загального користування

500

 

4.6.11 На кожному об'єкті потрібно мати аптечку з медикаментами, набір фіксуючих шин та інших засобів для надання першої допомоги потерпілим.

4.7 Освітлення

4.7.1 Робочі місця, проходи, проїзди і склади на будівельному майданчику в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до СНиП ІІ-4-79 Естестеенное и искусственное освещение и ГОСТ 121.046.

4.7.2 Для всіх будівельних майданчиків і дільниць робіт треба передбачати загальне рівномірне освітлення. При цьому освітленість має бути не меншою від 2 лк незалежно від використовуваних джерел.

4.7.3 Для дільниць робіт, де нормовані рівні освітленості мають бути більші за 2 лк, на доповнення до загального рівномірного освітлення треба передбачати загальне локалізоване освітлення (наприклад, під час монтажу конструкцій, механізмів і устаткування, під час роботи будівельних механізмів, укладання бетонно'гсуміші тощо).

4.7.4 Загальне локалізоване освітлення треба здійснювати освітлювальними приладами, встановленими на будівлях, конструкціях і щоглах загального рівномірного освітлення.

4.7.5 Робоче електричне освітлення треба передбачати на всіх будівельних майданчиках і дільницях, де роботи виконуються в темний час доби.

4.7.6 Розрахунок прожекторного освітлення треба проводити, задаючися нормованими освітленостями в горизонтальній площині. Окремі часто застосовувані значення освітленості наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Найменування робіт, дільниць

Мінімальна освітленість, лк

Рівень поверхні, на якій нормується освіт- леність

Земляні роботи, що виконуються сухим способом землерийними та іншими механізмами, крім копання траншей і планування

5

По всій висоті забою і на всій висоті розвантаження

Монтаж будівельних конструкцій: каркаси будівель естакади, ферми, балки,плити і т. ін..

З0

По висоті складання

Бетонування колон, балок, плит покриття і перекриттів, мостових конструкцій та ін.

З0

На поверхні бетону

Відкритий склад нерудних матеріалів

2

На рівні землі; при застосуванні навантажу- вальних механізмів ос- вітленість — 5 лк

Відкритий склад металоконструкцій і обладнання

5

На рівні землі; при застосуванні навантажу- вальних механізмів ос-вітленість — 10 лк

4.7.7 Прожектори треба встановлювати на висоті й під кутом нахилу, при якому виключалася б осліплювальна дія установок зовнішнього освітлення.

4.7.8 До аварійного освітлення для продовження робіт треба вдаватися в тих випадках, коли за вимогами технології перерва в укладанні бетонної суміші недопустима.

4.7.9 Освітленість від аварійного освітлення на дільницях бетонування несучих і обгороджувальних залізобетонних конструкцій має бути не менша від 3 лк, а на дільницях бетонування масивів — не менша 1 лк.

4.7.10 Евакуаційне освітлення влаштовується в тих випадках, коли спуск, підйом і вихід людей у темряві пов'язаний з підвищено, небезпекою^ травмування. При цьому освітленість має бути не менша 0,5 лк усередині будівлі й 0,2 лк поза будівлею.

4.7.11 Світильники аварійного освітлення треба приєднувати до незалежного джерела живлення. Допускається живлення світильників аварійного освітлення від мережі робочого освітлення при наявності автоматичного перемикання на джерела живлення аварійного освітлення в разі раптового вимкнення робочого освітлення (тобто в разі аварії).

До лінії аварійного освітлення забороняється приєднувати інші споживачі електроенергії.

4.7.12 У разі неможливості або технічної недоцільності влаштування спеціальної мережі аварійного освітлення треба передбачати застосування Інвентарних переносних електричних ліхтарів з акумуляторними сухими батареями.

4.7.13 Улаштовувати спеціальну мережу аварійного освітлення не обов'язково у випадках:

— коли освітлення дільниці будівельного майданчика здійснюється не менше ніж двома групами прожекторів (або двома прожекторами), живлення яких передбачене від різних знижувальних трансформаторів, приєднаних до різних високовольтних фідерів;

— при наявності крім загального прожекторного освітлення локалізованого освітлення світильниками, що живляться від трансформаторної підстанції іншого фідера.

4.8 Транспортні шляхи

4.8.1 Транспортні шляхи будівництва - залізничні й автомобільні -проектуються відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 Промышлен-ный транспорт з урахуванням рекомендацій СНиП 2.05,02-85 Автомобилшый транспорт и СНиП П-39- 76 Железные дороги колеи 1520мм.

4.8.2 Перехрещення залізниці з автомобільною дорогою на території будівельного майданчика на одному рівні має бути розташоване на прямій ділянці цих доріг і під прямим кутом. В окремих, обгрунтованих проектом, випадках допускається кут перехрещення менший 90 градусів, але не менший 30 градусів.

Проїзна частина ґрунтових автодоріг протягом 10 м у кожний бік від крайньої рейки повинна мати покриття. Дорожнє покриття протягом 3 м від рейки має бути легкорозбірною конструкцією.

Ширина переїздів повинна дорівнювати ширині проїзної частини, але вона має бути не меншою 6 м на відстані 200 м в обидва боки від переїзду; якщо необхідно пропускати автомашини із причепами з негабаритними вантажами, - не меншою 7 м.

4.8.3 Навантажувальнр-розвантажувальні шляхи треба укладати горизонтально без уклонів і розташовувати їх на прямій.

Уклони залізничних шляхів у бік будівель повинні становити не більше 0,002. Радіуси кривих на залізничних шляхах будівельних майданчиків мають бути не менші 200 м, якщо це не вимагає збільшення будівельного майданчика. У стиснених умовах допускається цю величину приймати 150 м.

4.8.4 У проекті автомобільних доріг необхідно розробити схеми розташування шляхових знаків і покажчиків з позначенням місць і способів їх встановленння відповідно до ДСТУ 2586. Кількість установлюваних знаків має бути достатньою для надійного орієнтування водіїв. Необхідність установлення їх треба обгрунтувати.

4.8.5 Відстань від краю проїзної частини автомобільної дороги до будівель і споруд має бути не меншою від наведених у таблиці 3.

Таблиця З

Будівлі й споруди

Відстань, м

Зовнішні грані стін будівель: за відсутності в'їзду в будівлю та при довжині будівлі до 20 м

1,5

те саме, при довжині будівлі понад 20 м

3,0

за наявності в'їзду в будівлю двовісних автомобілів

8,0

за наявності в'їзду в будівлю тривісних автомобілів

12,0

Осі паралельно розташованих залізничних шляхів колії 1520 мм

3,75

Огорожа території бази

1,5

Огорожа охоронюваної частини території бази

5,0

Зовнішні грані конструкцій і естакад

0,5

4.8.6 Ширину воріт автомобільних в'їздів на територію будівельного майданчика чи в будівлю приймати за найбільшою шириною використовуваних автомобілів плюс 1,5 м, але не меншою 4,5 м, а ширину воріт для залізничних в'їздів — не меншою 4,9 м.

4.9 Протипожежні заходи

4.9.1 Протипожежні розриви від наметів і будок підйомників, пересувних розчиномішалок та інших будівельних машин до споруджуваних будівель, не нормуються, а визначаються залежно від умов експлуатації.

4.9.2 На території будівництва площею понад 5 га має бути не менше двох в'їздів з протилежних боків майданчика.

При наявності тупикових доріг має бути передбачене влаштування петльових об'їздів або майданчиків розміром не менших як 12x12 м для розвороту пожежних автомобілів.

4.9.3 До всіх будівель, що споруджуються й експлуатуються, має бути вільний під'їзд.

Усі під'їзди і дороги в нічний час повинні мати освітлення.

Якщо трубопроводи або кабелі прокладаються через дороги, треба передбачати переїзні містки або тимчасові об'їзди.

4.9.4 Найменші відстані од відкритих наземних видаткових складів до будівель і споруд, а також відстані між зазначеними складами треба визначати відповідно до вимог СНиП ІІ-89-80 Генеральный план промышленных предприятий.

Пересувні вагончики, використовувані як адміністративно-побутові приміщення, повинні розташовуватися від споруджуваних підсобних будинків на відстані не меншій 24 м.

Вагончики допускається розташовувати групами не більш як по 10 у групі. Відстань між групами вагончиків має бути не меншою 18 м.

4.9.5 Майданчики для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні.

4.9.6 Для куріння на території будівництва треба передбачати спеціальні місця, забезпечені засобами пожежогасіння, ящиками з піском.

4.9.7 Для опалення місць виконання робіт усередині споруд, що будуються, треба застосовувати тільки парові калорифери.

Опалення тепляків відкритим вогнем, а також вогневими і електричними калориферами забороняється.

4.9.8 Зони виконання робіт з полімерними матеріалами мають бути обладнані вентиляцією, що убезпечує виконання робіт, а електрообладнання, електроарматура й електропроводка повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

4.9.9 Для безпечного спуску людей в разі пожежі необхідно передбачувати не менше двох драбин на весь період будівництва. Драбини мають бути запроектовані так, щоб під час пожежі можна було завжди скористатися хоч би однією із них.

4.9.10 Складувати спалимі будівельні матеріали в межах протипожежних розривів між будівлями забороняється.

Неспалимі будівельні матеріали дозволяється складувати в межах цих розривів, якщо навколо будівель є вільна смуга шириною не меншою 5 м для проїзду і маневрування пожежних автомобілів.

4.9.11 Складувати тирсу разом з рейками, трісками та іншими матеріалами не дозволяється.

Для складування тирси треба передбачати спеціально відведені місця чи ящики.

Інші відходи (ганчірки, металеву стружку та ін.) треба складувати окремо від деревних відходів.

4.9.12 Зберігання легкозаймистих рідин і пального на будівельних майданчиках має відповідати вимогам СНиП II-106-79 Склады нефти и нефтепродуктов.

4.9.13 Зберігання легкозаймистих рідин і пального треба передбачати в неспалимих будинках.

Зберігати рідини з температурою займання парів 28 градусів і нижче в напівпідвальних і підвальних приміщеннях не дозволяється.

4.9.14 Протипожежні розриви між складами легкозаймистих рідин і пального та іншими будівлями на території будівництва визначаються згідно з СНиП II-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий.

4.9.15 Для приготування і зберігання вогненебезпечних мастик, лаків, фарб, оліф і масел необхідно передбачати окремі приміщення з неспалимих матеріалів, обладнані вентиляцією.