При розташуванні в одній спостережній свердловині декількох ярусних п'єзометрів довжину ущільнювального пристрою між ними приймають не менше ніж 1 м.
6.5.1.7 Свердловини для проведення випробування бурять способами, що виключають глинизацію й кольматацію стінок. Способи буріння із промиванням водою допускаються тільки в скельних ґрунтах, що не розмиваються. У піщаних і глинистих ґрунтах для усунення порушень стовбура свердловини внаслідок буріння свердловину бурять розширювачем із метою видалення ущільненого шару ґрунту завтовшки не менше ніж 1/6 діаметра свердловини.
Діаметр свердловини для нагнітання повітря повинен бути:
у ґрунтах, що не потребують буріння розширювачем, - не менше ніж 91 мм;
у ґрунтах, що буряться розширювачем, - не більше ніж 150 мм.
Центральна й спостережна свердловини повинні бути надійно ізольовані від атмосферних опадів.
При суміщенні виконання різних видів польових робіт в одній свердловині (пресиометрія, іскіметрія, нагнітання або наливання води тощо) нагнітання повітря проводять у першу чергу. У ґрунтах зі слабкими структурними зв'язками при випробуваннях за зонами не допускається розміщувати пусковий інтервал нагнітання на ділянках стовбура свердловини в межах інтервалу розташування ущільнювальних пристроїв для попереднього досліду.
6.5.2 Підготовка до випробування
6.5.2.1 Підготовку до випробування проводять у наступному порядку:
очищення свердловин від шламу, уточнення глибини центральної свердловини та спостережних п'єзометрів і визначення глибин розташування пускового інтервалу свердловин, робочих частин п'єзометрів і колони труб для спуску й установки ущільнювальних пристроїв;
перевірка і підготовка вимірювальної апаратури;
- збирання ущільнювальних пристроїв, з'єднувальних фільтрів, вимірювальних магістралей та спуск їх до свердловини на задану глибину;
підключення розподільно-регулюючого пристрою до джерела стисненого повітря;
розтиснення ущільнювальних пристроїв;
перевірка герметичності нагнітальної й вимірювальної магістралей;
коригування "нуля" приладів для вимірювання тиску;
проведення контрольних спостережень за зміною температури, зниженням тиску в інтервалах центральної свердловини і спостережних п'єзометрах до атмосферного.
6.5.2.2 Перед початком випробування заповнюють журнал випробування (відповідно до додатка Е).
6.5.3 Проведення випробування
6.5.3.1 При проведенні випробування виконують наступні основні операції:
включення нагнітального устаткування та виконання нагнітання повітря з фіксацією початку випробування в журналі;
вимірювання витрати, тиску, температури повітря (що нагнітається);
контроль у процесі проведення випробування розтиснення ущільнювальних пристроїв, роботи вимірювальної апаратури;
ведення журналу з фіксацією в ньому змін природних умов, що впливають на хід проведення випробувань (атмосферний тиск, температура повітря, опади тощо);
припинення нагнітання;
- виконання спостережень після припинення випробування за зниженням (відновленням) тиску в центральній свердловині і спостережних п'єзометрах.
6.5.3.2 Випробування проводять не менше ніж при трьох ступенях витрат або тиску повітря і в цьому випадку необхідно приймати наступні ступені тиску:
І - 0,03 МПа (0,3 кг/см2);
ІІ - 0,06 МПа (0,6кг/см2);
III - 0,09 МПа (0,9 кг/см2).
Подальше збільшення тиску повітря здійснюють ступенями по 0,03 МПа (0,3 кг/см2) до максимального - 0,15 МПа (1,5 кг/см2).
У нестійких ґрунтах або при витратах повітря, які перевищують вимірювальні межі приладу, тиск повітря на кожному ступені слід зменшити в 10 разів.
6.5.3.3 Випробування проводять до стабілізації витрат або тиску повітря на кожному ступені при часі стабілізації не менше ніж ЗО хв.
Стабілізацію витрати або тиску повітря вважають досягнутою, якщо їх зміни в процесі випробування не перевищать 1 % від вимірюваної величини.
Тривалість випробування за кущовою та одиночною схемами визначають кількістю ступенів та тривалістю на кожному ступені. Тривалість випробування за кущовою схемою має бути не менше ніж 8 год, за одиночною - не менше ніж 1 год.
Частоту вимірювання витрат і тиску повітря в процесі випробування визначають виходячи із тривалості випробування й умови побудови часових графіків простежування підвищення тиску повітря при Q = const та витрати повітря при р = const. Вимірювання витрати повітря виконують в ті ж строки, що й вимірювання тиску.
Спостереження в процесі випробувань за тиском, витратою та температурою повітря здійснюють в такій послідовності (для центральної свердловини й спостережних п'єзометрів), щоб проміжки між вимірюваннями за тими самими приладами були рівні.
Спостереження за зниженням (відновленням) тиску повітря в пусковому інтервалі центральної свердловини та у п'єзометрах після закінчення випробування проводять із частотою, яка забезпечить репрезентативний графік простежування зниження тиску.
Свердловини ліквідують після польової обробки результатів випробування й перевірки всіх отриманих даних.
Для своєчасного контролю ходу нагнітання й поточної інтерпретації його результатів будують графіки:
зміни тиску повітря в часі за центральною свердловиною та п'єзометрами - р = f(t);
витрати за центральною свердловиною - Q = f(t)
залежності витрати повітря для пускового інтервалу дослідної свердловини від тиску в пусковому інтервалі - Q = f(p).
7.1 Вимірювальні пристрої й прилади, що застосовуються при випробуваннях методом відкачування води зі свердловин, повинні забезпечувати:
вимірювання витрати води з похибкою не більше ніж 5 %;
вимірювання рівня води (напору) на глибинах до 10 м з точністю до 1 см, на більших глибинах з похибкою - 0,1 %.
7.2 При випробуваннях методом наливання води до шурфів похибка вимірювання витрати повинна" бути не більше ніж 5 % фактичної витрати води.
Величина коливань рівня води в інфільтрометрі при наливанні з постійним напором повинна бути не більше ніж:
для напівпроникних ґрунтів - 2 мм;
для добре проникних - від 5 мм до 10 мм.
При наливанні з постійною витратою води або вільним зниженням рівня води після наливання похибка вимірювань рівня повинна бути від 3 мм до 5 мм не більше.
7.3 При випробуваннях методом нагнітання води до свердловини відносна похибка вимірювань водомірів не повинна перевищувати 5 % від фактичної витрати води, у манометрів - 5 % від фактичного напору води.
7.4 При випробуваннях методом нагнітання води до свердловини вимірювання рівня води необхідно виконувати з точністю:
- ± 1 см при глибині рівня до 10 м;
- ± 0,1 % від глибини вимірювань при глибині рівня більше ніж 10 м.
7.5 Апаратура, що застосовується для випробувань методом витрати води в свердловині (витратометрія), повинна задовольняти наступні основні вимоги:
поріг чутливості витратоміра - не більше ніж 0,005 л/с;
діапазон вимірюваних витрат (через водоканал приладу) - від 0,005 л/с до 1,0 л/с;
похибка вимірювань витрат потоку через прилад - не більше ніж 2,5 %;
похибка вимірювань рівня при глибині вимірювання до 10 м - не більше ніж ± 1 см;
похибка при глибині вимірювання більше 10 м - не більше ніж 0,1 % від глибини вимірювань.
7.5.1 У процесі випробування необхідно проводити контрольні вимірювання, число яких має бути не менше ніж 10 % від усіх виконаних вимірів. Точки контрольних вимірів слід вибирати рівномірно за стовбуром свердловини (у межах водонепроникних ділянок) та у віддаленні від місць різкої зміни діаметра свердловин. За результатами контрольних вимірів обчислюють похибку вимірювань, яка повинна бути не більше ніж 2,5 %.
7.6 Вимірювальні пристрої й прилади, що застосовуються для випробувань методом нагнітання повітря до свердловини, повинні забезпечувати похибку вимірювання не більше ніж:
- при вимірюванні витрат - 3 %;
при вимірюванні тиску - 2,5 % (для тисків у діапазоні від 0 МПа до 0,01 МПа (від 0 кг/см2 до 0,10 кг/см2)) і 1 % (для тисків більше ніж 0,01 МПа (0,10 кг/см2));
при вимірюванні температури - 0,1 °С.
До самостійної роботи з польового визначення проникності допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичну комісію, навчання та атестовані за правилами технічної безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки та охорони праці.
Виконання вимірювання дозволяється за наявності відповідного до погодних умов спецодягу.
8.3 При виконанні польових випробувань необхідно додержуватись вимог техніки безпеки згідно з НПАОП 74.2-1.02.
(довідковий)
Обкладинка журналу
перша сторінка
Організація Об'єкт
Експедиція Ділянка (створ)
Партія (загін) Стадія __________________________
Журнал №
Місце розташування
Елемент рельєфу
Абсолютна відмітка устя глибина __________________ м
Відстань до урізу води найближчої водойми ____________________________ м
Інтервал випробування від м, до ____________________ м
Випробування почато закінчено
Спостерігачі: 1.
2. ______________________________________________________
3. ______________________________________________________
Начальник партії (загону)
Інженер-геолог (гідрогеолог)
Ст. технік
Адреса організації:
Зворотна сторінка обкладинки журналу
наступна сторінка журналу
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Інженер-геолог (гідрогеолог)
Дата ________________
А.1 Схематичний план розташування свердловини
Місце для плану |
А.2 Загальні відомості про водоносний горизонт
Стратиграфічний індекс порід
Гідравлічна характеристика
Глибина покрівлі м, підошви м
Потужність м
А.3 Відомості про устаткування й вимірювальні прилади
Насос, двигун
Тип, марка
Продуктивність (потужність)
Прилад для вимірювання витрат води
Посудина та її ємність
Ціна поділки рейки
Тип водоміра _____________________________________________________
Калібр водоміра
Ціна поділки шкали водоміра
Дата тарування
Прилад для вимірювання рівня води
1 Тип
Манометр
Марка, № Межа вимірювань МПа (кг/см2)
Ціна поділки МПа (кг/см2). Перевищення над устям м
Прилад для вимірювання часу
1 Тип
Спосіб відведення відкачуваної води
1 Чим, куди
2 На відстань від свердловини м
А.4 Відомості про свердловину
Перелік відомостей |
Свердловина |
Прифільтровий п'єзометр |
Загальні відомості |
||
Абсолютна відмітка устя, м |
|
|
Глибина, м |
|
|
Затампонована до глибини, м |
|
|
Діаметр в інтервалі встановлення фільтра, мм |
|
|
Фільтр |
||
Тип |
|
|
Діаметр робочої частини фільтра, мм: зовнішній внутрішній |
|
|
Глибина встановлення робочої частини фільтра, м: верх низ |
|
|
Довжина відстійника, м |
|
|
Довжина верхньої глухої частини, м |
|
|
Загальна довжина фільтрової колони, м |
|
|
Перевищення верху фільтрової колони над устям, м |
|
|
Форма отворів каркаса |
|
|
Шпаруватість каркаса, % |
|
|
Тип сітки |
|
|
Діаметр дроту обмотки, мм |
|
|
Відстань між витками обмотки, мм |
|
|
Розміри зерен обсипки, мм |
|
|
Об'єм обсипки, м3 |
|
|
Глибина до верху обсипки, м |
|
|
Тампон |
||
Тип |
|
|
Діаметр труб, мм |
|
|
Діаметр ущільнювача, мм |
|
|
Довжина колони тампона, м |
|
- |
Заглиблення установки ущільнювача, м: верх низ |
|
|
Перевищення верху колони тампона над устям свердловини, м |
|
|