ДСТУ Б В.2.1-24:2009 сторінка 4 з 8
При розташуванні в одній спостережній свердловині декількох ярусних п'єзометрів довжину ущільнювального пристрою між ними приймають не менше ніж 1 м.
6.5.1.7 Свердловини для проведення випробування бурять способами, що виключають глинизацію й кольматацію стінок. Способи буріння із промиванням водою допускаються тільки в скельних ґрунтах, що не розмиваються. У піщаних і глинистих ґрунтах для усунення порушень стовбура свердловини внаслідок буріння свердловину бурять розширювачем із метою видалення ущільненого шару ґрунту завтовшки не менше ніж 1/6 діаметра свердловини.
Діаметр свердловини для нагнітання повітря повинен бути:
у ґрунтах, що не потребують буріння розширювачем, - не менше ніж 91 мм;
у ґрунтах, що буряться розширювачем, - не більше ніж 150 мм.
-
Центральна й спостережна свердловини повинні бути надійно ізольовані від атмосферних опадів.
-
При суміщенні виконання різних видів польових робіт в одній свердловині (пресиометрія, іскіметрія, нагнітання або наливання води тощо) нагнітання повітря проводять у першу чергу. У ґрунтах зі слабкими структурними зв'язками при випробуваннях за зонами не допускається розміщувати пусковий інтервал нагнітання на ділянках стовбура свердловини в межах інтервалу розташування ущільнювальних пристроїв для попереднього досліду.
6.5.2 Підготовка до випробування
6.5.2.1 Підготовку до випробування проводять у наступному порядку:
очищення свердловин від шламу, уточнення глибини центральної свердловини та спостережних п'єзометрів і визначення глибин розташування пускового інтервалу свердловин, робочих частин п'єзометрів і колони труб для спуску й установки ущільнювальних пристроїв;
перевірка і підготовка вимірювальної апаратури;
- збирання ущільнювальних пристроїв, з'єднувальних фільтрів, вимірювальних магістралей та спуск їх до свердловини на задану глибину;
підключення розподільно-регулюючого пристрою до джерела стисненого повітря;
розтиснення ущільнювальних пристроїв;
перевірка герметичності нагнітальної й вимірювальної магістралей;
коригування "нуля" приладів для вимірювання тиску;
проведення контрольних спостережень за зміною температури, зниженням тиску в інтервалах центральної свердловини і спостережних п'єзометрах до атмосферного.
6.5.2.2 Перед початком випробування заповнюють журнал випробування (відповідно до додатка Е).
6.5.3 Проведення випробування
6.5.3.1 При проведенні випробування виконують наступні основні операції:
включення нагнітального устаткування та виконання нагнітання повітря з фіксацією початку випробування в журналі;
вимірювання витрати, тиску, температури повітря (що нагнітається);
контроль у процесі проведення випробування розтиснення ущільнювальних пристроїв, роботи вимірювальної апаратури;
ведення журналу з фіксацією в ньому змін природних умов, що впливають на хід проведення випробувань (атмосферний тиск, температура повітря, опади тощо);
припинення нагнітання;
- виконання спостережень після припинення випробування за зниженням (відновленням) тиску в центральній свердловині і спостережних п'єзометрах.
6.5.3.2 Випробування проводять не менше ніж при трьох ступенях витрат або тиску повітря і в цьому випадку необхідно приймати наступні ступені тиску:
І - 0,03 МПа (0,3 кг/см2);
ІІ - 0,06 МПа (0,6кг/см2);
III - 0,09 МПа (0,9 кг/см2).
Подальше збільшення тиску повітря здійснюють ступенями по 0,03 МПа (0,3 кг/см2) до максимального - 0,15 МПа (1,5 кг/см2).
У нестійких ґрунтах або при витратах повітря, які перевищують вимірювальні межі приладу, тиск повітря на кожному ступені слід зменшити в 10 разів.
6.5.3.3 Випробування проводять до стабілізації витрат або тиску повітря на кожному ступені при часі стабілізації не менше ніж ЗО хв.
Стабілізацію витрати або тиску повітря вважають досягнутою, якщо їх зміни в процесі випробування не перевищать 1 % від вимірюваної величини.
-
Тривалість випробування за кущовою та одиночною схемами визначають кількістю ступенів та тривалістю на кожному ступені. Тривалість випробування за кущовою схемою має бути не менше ніж 8 год, за одиночною - не менше ніж 1 год.
-
Частоту вимірювання витрат і тиску повітря в процесі випробування визначають виходячи із тривалості випробування й умови побудови часових графіків простежування підвищення тиску повітря при Q = const та витрати повітря при р = const. Вимірювання витрати повітря виконують в ті ж строки, що й вимірювання тиску.
-
Спостереження в процесі випробувань за тиском, витратою та температурою повітря здійснюють в такій послідовності (для центральної свердловини й спостережних п'єзометрів), щоб проміжки між вимірюваннями за тими самими приладами були рівні.
-
Спостереження за зниженням (відновленням) тиску повітря в пусковому інтервалі центральної свердловини та у п'єзометрах після закінчення випробування проводять із частотою, яка забезпечить репрезентативний графік простежування зниження тиску.
-
Свердловини ліквідують після польової обробки результатів випробування й перевірки всіх отриманих даних.
-
Для своєчасного контролю ходу нагнітання й поточної інтерпретації його результатів будують графіки:
-
зміни тиску повітря в часі за центральною свердловиною та п'єзометрами - р = f(t);
-
витрати за центральною свердловиною - Q = f(t)
-
залежності витрати повітря для пускового інтервалу дослідної свердловини від тиску в пусковому інтервалі - Q = f(p).
7 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ
7.1 Вимірювальні пристрої й прилади, що застосовуються при випробуваннях методом відкачування води зі свердловин, повинні забезпечувати:
-
вимірювання витрати води з похибкою не більше ніж 5 %;
-
вимірювання рівня води (напору) на глибинах до 10 м з точністю до 1 см, на більших глибинах з похибкою - 0,1 %.
7.2 При випробуваннях методом наливання води до шурфів похибка вимірювання витрати повинна" бути не більше ніж 5 % фактичної витрати води.
Величина коливань рівня води в інфільтрометрі при наливанні з постійним напором повинна бути не більше ніж:
-
для напівпроникних ґрунтів - 2 мм;
-
для добре проникних - від 5 мм до 10 мм.
При наливанні з постійною витратою води або вільним зниженням рівня води після наливання похибка вимірювань рівня повинна бути від 3 мм до 5 мм не більше.
7.3 При випробуваннях методом нагнітання води до свердловини відносна похибка вимірювань водомірів не повинна перевищувати 5 % від фактичної витрати води, у манометрів - 5 % від фактичного напору води.
7.4 При випробуваннях методом нагнітання води до свердловини вимірювання рівня води необхідно виконувати з точністю:
- ± 1 см при глибині рівня до 10 м;
- ± 0,1 % від глибини вимірювань при глибині рівня більше ніж 10 м.
7.5 Апаратура, що застосовується для випробувань методом витрати води в свердловині (витратометрія), повинна задовольняти наступні основні вимоги:
поріг чутливості витратоміра - не більше ніж 0,005 л/с;
діапазон вимірюваних витрат (через водоканал приладу) - від 0,005 л/с до 1,0 л/с;
похибка вимірювань витрат потоку через прилад - не більше ніж 2,5 %;
похибка вимірювань рівня при глибині вимірювання до 10 м - не більше ніж ± 1 см;
похибка при глибині вимірювання більше 10 м - не більше ніж 0,1 % від глибини вимірювань.
7.5.1 У процесі випробування необхідно проводити контрольні вимірювання, число яких має бути не менше ніж 10 % від усіх виконаних вимірів. Точки контрольних вимірів слід вибирати рівномірно за стовбуром свердловини (у межах водонепроникних ділянок) та у віддаленні від місць різкої зміни діаметра свердловин. За результатами контрольних вимірів обчислюють похибку вимірювань, яка повинна бути не більше ніж 2,5 %.
7.6 Вимірювальні пристрої й прилади, що застосовуються для випробувань методом нагнітання повітря до свердловини, повинні забезпечувати похибку вимірювання не більше ніж:
- при вимірюванні витрат - 3 %;
при вимірюванні тиску - 2,5 % (для тисків у діапазоні від 0 МПа до 0,01 МПа (від 0 кг/см2 до 0,10 кг/см2)) і 1 % (для тисків більше ніж 0,01 МПа (0,10 кг/см2));
при вимірюванні температури - 0,1 °С.
8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
-
До самостійної роботи з польового визначення проникності допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичну комісію, навчання та атестовані за правилами технічної безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки та охорони праці.
-
Виконання вимірювання дозволяється за наявності відповідного до погодних умов спецодягу.
8.3 При виконанні польових випробувань необхідно додержуватись вимог техніки безпеки згідно з НПАОП 74.2-1.02.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ЖУРНАЛ № ___
випробування методом відкачування води з одиночної свердловини №___
Обкладинка журналу
перша сторінка
Організація Об'єкт
Експедиція Ділянка (створ)
Партія (загін) Стадія __________________________
Журнал №
Місце розташування
Елемент рельєфу
Абсолютна відмітка устя глибина __________________ м
Відстань до урізу води найближчої водойми ____________________________ м
Інтервал випробування від м, до ____________________ м
Випробування почато закінчено
Спостерігачі: 1.
2. ______________________________________________________
3. ______________________________________________________
Начальник партії (загону)
Інженер-геолог (гідрогеолог)
Ст. технік
Адреса організації:
Зворотна сторінка обкладинки журналу
наступна сторінка журналу
Завдання на виконання випробування
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Інженер-геолог (гідрогеолог)
Дата ________________
Наступна сторінка журналу
А.1 Схематичний план розташування свердловини
Місце для плану |
Наступна сторінка журналу
А.2 Загальні відомості про водоносний горизонт
-
Стратиграфічний індекс порід
-
Гідравлічна характеристика
-
Глибина покрівлі м, підошви м
-
Потужність м
А.3 Відомості про устаткування й вимірювальні прилади
Насос, двигун
-
Тип, марка
-
Продуктивність (потужність)
Прилад для вимірювання витрат води
-
Посудина та її ємність
-
Ціна поділки рейки
-
Тип водоміра _____________________________________________________
-
Калібр водоміра
-
Ціна поділки шкали водоміра
-
Дата тарування
Прилад для вимірювання рівня води
1 Тип
Манометр
Марка, № Межа вимірювань МПа (кг/см2)
Ціна поділки МПа (кг/см2). Перевищення над устям м
Прилад для вимірювання часу
1 Тип
Спосіб відведення відкачуваної води
1 Чим, куди
2 На відстань від свердловини м
Наступна сторінка журналу
А.4 Відомості про свердловину
|
Перелік відомостей |
Свердловина |
Прифільтровий п'єзометр |
Загальні відомості |
||
|
Абсолютна відмітка устя, м |
||
|
Глибина, м |
||
|
Затампонована до глибини, м |
||
|
Діаметр в інтервалі встановлення фільтра, мм |
||
|
Фільтр |
||
|
Тип |
||
|
Діаметр робочої частини фільтра, мм: зовнішній внутрішній |
||
|
Глибина встановлення робочої частини фільтра, м: верх низ |
||
|
Довжина відстійника, м |
||
|
Довжина верхньої глухої частини, м |
||
|
Загальна довжина фільтрової колони, м |
||
|
Перевищення верху фільтрової колони над устям, м |
||
|
Форма отворів каркаса |
||
|
Шпаруватість каркаса, % |
||
|
Тип сітки |
||
|
Діаметр дроту обмотки, мм |
||
|
Відстань між витками обмотки, мм |
||
|
Розміри зерен обсипки, мм |
||
|
Об'єм обсипки, м3 |
||
|
Глибина до верху обсипки, м |
||
|
Тампон |
||
|
Тип |
||
|
Діаметр труб, мм |
||
|
Діаметр ущільнювача, мм |
||
|
Довжина колони тампона, м |
- |
|
|
Заглиблення установки ущільнювача, м: верх низ |
||
|
Перевищення верху колони тампона над устям свердловини, м |
||
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів