7.4.13. Вхід у камеру дозволяється тільки спеціально підготованому персоналу із застосуванням ізолюючих дихальних апаратів.

7.4.14. Усі види робіт у камері дозволяється проводити при одночасній участі 3 працівників: двоє в ізолюючих дихальних апаратах працюють у камері, третій - наглядає за ними через оглядове скло. Знаходитись у камері одномупрацівникові не дозволяється.

7.4.15. Провітрювання камери, по закінченню зберігання продукції, повинно проводитися не менше однієї доби до повного видалення газу й установлення в повітряному середовищі камери концентрації кисню до величини не менше21%.

 

7.5. Ліквідаційні заходи й знешкодження

7.5.1. Усі рослинні залишки і горючі технологічні відходи, не забрудненіпестицидами, потрібно щодня виносити з теплиць і вивозити на спеціальний санітарний майданчик із наступною утилізацією. Спалювання відходів здійснюється у спеціально відведених місцях бригадою, яка складається не менше ніж із двох працівників.

7.5.2. Ліквідаційну обробку рослин і ґрунту проводять сумішшю акарицидів, інсектицидів і фунгіцидів, при цьому строк безпечного відновлення робіт потрібно встановлювати по найбільш стійкому компоненту із збільшенням тривалості на 25%.

7.5.3. Перед ліквідацією рослин їх потрібно вивільнити від шпалери й обрізати секатором підв’язувальний матеріал. Відривати підв’язувальний матеріал від шпалери не дозволяється.

7.5.4. Роботи, пов’язані із знезаражуванням рослин, ґрунту, субстрату й обладнання, дезінфекцією виробничих приміщень потрібно проводити спеціально підготовленими бригадами у складі не менше двох працівників (один з яких призначається старшим), із дотриманням тривалості обробки, концентрацій і норм витрат препаратів.

7.5.5. При термічному знезараженні ґрунту потрібно застосовувати насичену водяну пару, яка має тиск 1,5 - 1,7 Па. Подачу пари потрібно здійснювати по стаціонарному паропроводу під накриття з термостійкої плівки або безпосередньо у ґрунт. Стикові з’єднання на плівці повинні бути суцільними й надійними.

7.5.6. При хімічному способі знезараження ґрунту, рослин і культиваційних споруд розчинами, обробка проводиться з дотриманням вимог ДНАОП 0.03-1.12-98 та СанПіН № 5791-91 до процесу фумігації.

7.5.7. Роботи по фумігації потрібно проводити тільки з дозволу органів санітарного нагляду спеціальними бригадами під керівництвом організатора виконання робіт із пестицидами й агрохімікатами. Об’єкт фумігації позначають спеціальним знаком: «Вхід заборонено - ГАЗ!».

7.5.8. Роботу по фумігації проводять бригади, до складу яких входять три працівники. Кількість бригад визначається кубатурою об’єкта. Не допускається виконання робіт із фумігації одному працівнику.

7.5.9. Перед фумігацією із приміщення видаляють усі сторонні предмети, хімікати, воду й продукти харчування. Не дозволяється проведення фумігації у культиваційних спорудах при температурі повітря нижче +10 С і вище +25С.

7.5.10. Культиваційні споруди перед початком обробки ретельно герметизують (вставляють скло, щільно закривають двері і обклеюють їх клейкою стрічкою або папером).

7.5.11. По закінченню фумігації працівники в протигазах входять в приміщення і приступають до дегазації. Тривалість процесу дегазації визначається інструкцією, передбаченою відповідно до конкретного фуміганту та з методичними вказівками Застосування засобів індивідуального захисту органів дихання під час роботи з пестицидами в сільському господарстві.

7.5.12. Закінчення дегазації установлює особисто керівник робіт, який віддає письмове розпорядження на користування приміщенням.

7.5.13. Перевірку повноти дегазації проводять у денні години методами, передбаченими в спеціальних  інструкціях до конкретного фуміганту. До початку перевірки на повноту дегазації приміщення повинно бути зачиненим не менше двох годин.

7.5.14. Строк відновлення робіт після застосування нематоцидів встановлюється відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.

7.5.15. Забруднену тару (скляний посуд, поліетиленові й металеві бочки, каністри і т. ін.), яку потрібно повернути, підлягає знешкодженню за відповідними рецептами. Після знешкодження її промивають теплим мильно-содовим розчином, просушують і здають на склади відповідних організацій.

Забороняється використовувати знешкоджену тару для зберігання продуктів харчування, питної води, фуражу.

7.5.16. Паперову і дерев’яну тару від пестицидів, яка прийшла у непридатність, спалюють.

7.5.17. Попіл від спаленої тари і рослинних решток, битий посуд, непридатний інвентар, підлягають знешкодженню і похованню в місцях з рівнем  стояння ґрунтових вод не менше 2 м. Розташування місць поховання необхідно узгоджувати з відповідними державними органами.

7.5.18. Знешкодження забруднених пестицидами транспортних засобів, обладнання, апаратури, тари, спецодягу потрібно проводити на відкритому повітрі на спеціально обладнаному майданчику або в приміщенні, яке обладнане витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, із застосуванням засобів індивідуального захисту під керівництвом організатора виконання робіт з пестицидами й агрохімікатами, згідно з додатком 12 ДНАОП 0.03-1.12-98 та СанПіН № 5791-91.

7.5.19. Місця протруєння насіння не менше двох раз на місяць знешкоджують хлорним вапном (1 кг вапна на 4 л води).

7.5.20. Спецодяг, який використовувався під час роботи з пестицидами потрібно знешкоджувати і прати централізовано в спеціально обладнаних пральнях не рідше 1 разу на тиждень і негайно, якщо він значно забруднений пестицидами (проливання робочих розчинів або концентратів емульсій).

Бавовняний одяг, який сорбує і утримує пестициди, потрібно прати щоденно.

Спецодяг особливо забруднений, той що не підлягає ремонту або відслужив свій строк після знешкодження підлягає знищенню у встановленому порядку.

7.5.21.Засоби індивідуального захисту потрібно знімати у такій послідовності: не знімаючи з рук, гумові рукавички вимити у знешкоджуючому розчині (3-5% розчині кальцинованої соди або у вапняному молоці), промити їх чистою водою, зняти захисні окуляри, респіратор (протигаз), чоботи і комбінезон. Знову вимити гумові рукавички у знешкоджуючому розчині та воді і зняти їх.

7.5.22. Гумові лицьові частини респіраторів (протигазів) і гофровані шлангислід  промити у мильно-содовому розчині (25 г мила, 5 г бікарбонату натрію на 1 л води), проточною водою і висушують. Після цього дезінфікують спиртом або 0,5% розчином перманганату калію, знову промивають водою і висушують.

7.5.23. Гумовий спецодяг (взуття, рукавички, фартухи) і одяг з плівковим покриттям знешкоджують 3-5% розчином кальцинованої соди, а потім промивають водою.

7.5.24. Забруднені пестицидами стічні води після знешкодження тари, інвентарю тощо, а також дренажні води і стоки від котельної потрібно знешкоджувати. Методи знешкодження встановлюються за погодженням із місцевими органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду

Технологія знешкодження стоків повинна відповідати ДНАОП 0.03-1.12-98 і СанПіН № 5791-91.

7.5.25. Миття підлоги й вологе прибирання приміщень, забруднених пестицидами, потрібно проводити з використанням допоміжного інвентарю, в захисних окулярах і гумових рукавичках розчинами технічних миючих засобів з наступним промиванням 10% розчином хлорного вапна.

Ґрунт і сміття, забруднені пестицидами, потрібно видаляти із культиваційних споруд і знешкоджувати.

7.5.26. Вода, забруднена пестицидами,тільки  після її знешкодження хлорним вапном, нейтралізації в бетонованих резервуарах і обробки на локальних (місцевих) очисних спорудах, подається на поля зрошення або до водоймищ.

7.5.27. Залишки заборонених та непридатних до використання пестицидів підлягають знешкодженню згідно з додатком 7 ДНАОП 0.03-1.12-98.

7.5.28. Пестициди знищують за письмовим розпорядженням керівника господарства і під керівництвом організатора виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами. На кожне найменування пестициду складається акт, який затверджується керівником підприємства.

7.5.29. Відповідно до ДНАОП 0.03-1.12-98 відходи виробництва, рослинні рештки, забруднений пестицидами ґрунт спеціальним транспортом вивозяться на поля і знешкоджуються в компостах.

Не дозволяється вивозити відпрацьованийґрунт і рослинні рештки на міські звалища.

 

 

 

 

 

8. Вимоги безпеки під час обслуговування

обладнання

 

8.1. Обслуговування систем тепло- газопостачання і вентиляції

8.1.1. Обслуговування обладнання теплопостачання, яке пройшло випробовування і має паспорт, інструкції і журнали випробовувань, слід проводити у відповідності з ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.22-72.

8.1.2. Обслуговування теплогенераторів систем опалення, генераторів вуглекислого газу, працюючих на газовому паливі, а також обладнання газопостачання теплиць проводять відповідно до вимог експлуатаційної документації і ДНАОП 0.00-1.20-98.

8.1.3. Налагодження й регулювання газового обладнання в теплицях повинні забезпечувати максимальну повноту згорання палива. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично-допустимих концентрацій  відповідно доГОСТ 12.1.005-88.

8.1.4. Усе обладнання систем теплогазопостачання і вентиляції теплиць потрібно систематично піддавати регулюванню, перевірці на аварійне відключення та іншим профілактичним заходам планово-попереджувальних ремонтів, розроблених відповідно до експлуатаційної документації і затверджених керівником підприємства.

8.1.5. При проведенні вуглекислотного підживлення  слід підтримувати такий режим роботи газогенератора, який би забезпечував згоряння палива з мінімальним утворенням оксиду вуглецю.

Не допускається експлуатація газогенератора повітряного підживлення:

- при несправній системі вентиляції;

- на видах палива, які не передбачені технологією;

- при несправній системі блокування подачі палива;

- в аварійних або близьких до них температурних режимах теплиць.

8.1.6. При використанні в теплицях генераторів вуглекислого газу для повітряного підживлення рослин потрібно здійснювати постійний контроль за вмістом газу в повітрі робочої зони.

Концентрацію вуглекислого газу в повітрі теплиць при повітряному підживленні потрібно підтримувати в межах 0,1 — 0,3%.

8.1.7. Для запобігання створенню травмонебезпечних ситуацій не дозволяється вносити зміни в обладнання систем теплогазопостачання і вентиляції без погодження з виробником.

8.1.8. Приводи механічного управління системою вентиляції теплиць, які розміщені в робочій зоні, повинні мати захисні огородження, сигнальне фарбування та забезпечувати повільне, без перекосів, переміщення фрамуг і щільне їх закривання.

8.1.9. Для обслуговування обладнання й систем, розміщенихна висоті, слід використовувати площадки, драбини,перила та інші пристрої, розміри і конструкція яких повинні забезпечувати зручне і безпечне виконання роботи івиключати можливість падіння працівників.

8.1.10. У процесі обслуговування обладнання й комунікацій, які є травмонебезпечними, слід зберігати заводське фарбування сигнального кольору або відновлювати його згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

8.1.11. У процесі обслуговування обладнання в зоні засклених поверхонь теплиць слід вживати заходів, які би виключали можливість травмування працівників битим склом.

 

 

8.2. Обслуговування систем водопостачання й каналізації

8.2.1. Під час обслуговування водопровідних, каналізаційних, гідропонних мереж і споруд у захищеному ґрунті потрібно керуватися ГОСТ 12.3.006-75 і ВНТП- СГіП-46-19-96.

8.2.2. Небезпечні ділянки водопровідних і каналізаційних споруд, магістральних мереж, а також приямки, в яких розміщено обладнання гідропонних споруд, повинні бути огороджені, освітлені відповідно до СНиП ІІ-4-79 і позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

8.2.3. При обслуговуванні систем дощування, подачі й зливу поживних розчинів, розчинів пестицидів і мінеральних добрив слід  виконувати вимоги ДНАОП 0.03-1.12-98 та ДНАОП 0.03-1.08-73.

8.2.4. Під час опускання й підіймання труб-зрошувачів системи поливу та регістрів системи обігріву потрібно використовувати спеціальні пристрої.

8.2.5. Під час обслуговування систем із пропарюванняґрунту слід приділяти особливу увагу перевірці цілісності магістралі з термостійкої плівки й надійності стикових з’єднань.

 

8.3. Обслуговування обладнання, яке працює під тиском

8.3.1. Експлуатація й обслуговування посудин, які працюють під тиском, повинні здійснюватися  відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

8.3.2. Ресивери розпилювачів, обприскувачів та іншого обладнання повинні підлягати зовнішньому огляду і гідравлічному випробовуванню перед початком експлуатації. Гідравлічне випробовування проводиться під робочим тиском (час витримки при випробовувані не менше 300 секунд). Ресивер вважається таким, що пройшов випробовування, якщо не виявлено ознак нагріву, підтікання у зварних швах і в основному металі, та видимих залишкових деформацій.

Результати огляду заносяться в паспорт обладнання.

8.3.3. Не допускається до експлуатації обладнання, що має у своєму складі компресор і ресивер, якщо виявлені несправності запобіжного клапана або манометра.

8.3.4. Не допускається заправка ресиверів рідиною вище рівня, вказаного в експлуатаційній документації.

8.3.5. Балони зі стиснутими (зрідженими) газами потрібно розміщувати у спеціальній рампі. Конструкція рампи повинна забезпечувати надійне кріплення балонів у вертикальному положенні.

8.3.6. Підключення одиничного балону до газорозподільної мережі потрібно виконувати тільки через знижуючий редуктор і гумовий шланг-запобіжник.

Тиск, при якому шланг руйнується, повинен становити 0,5 МПа                      (5 атм.) надлишкових.