Інструкція з охорони праці під час робіт в закритих просторах


5.4. До початку робіт усередині місткості особи, відповідальні за проведення

технологічного процесу на даній дільниці і за проведення ремонтних робіт, зо

бов'язані забезпечити:

5.4.1. Повне спорожнення місткості від продуктів.

5.4.2. Надійне від'єднання місткості від водяних, парових та інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок із маховиками, які виходять назовні і на яких вибиті порядкові номери із зазначенням тиску, на який вони розраховані.

5.4.3. Вивішування на запірній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом «Не відкривати! Працюють люди».

5.4.4. Відкриття верхнього і нижнього люків для попереднього промивання, а також на весь час роботи.

5.4.5. Проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині місткості відбором проб в верхній зоні на відстані не менше від верхнього люка і в нижній - на відстані не більше від днища.

5.4.6. Наявність і справність інвентарю, а для роботи в місткостях та інших небезпечних місцях, в яких може утворюватися вибухо-пожежонебезпечне середовище, також заходи, що виключають іскроутворення під час виконання ремонтних робіт і чистці устаткування.

5.4.7. Наявність і справність переносних електроламп відповідного виконання.

5.4.8. Наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних і запобіжних засобів, в тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, рятувального пояса, сигнально-рятувальної мотузки, що мають бирку із зазначенням номера і дати випробування.

5.4.9. Наявність плаката з написом «Ремонт - працюють люди».

5.5. Зняття покришки люка-лазу може проводитись тільки після спорожнення місткості і вирівнювання тиску в ній до атмосферного.

5.6. Усі місткості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарювати під тиском не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/ см2) для видалення пари мазуту, бензину та інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і, у разі необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватися стаціонарно з установленням запірного крана зворотного клапана.

5.7. Видалення виявленого газу треба проводити за допомогою ручного переносного чи пересувного вентилятора в вибухобезпечному виконанні.

5.8. Не допускається для вентиляції місткості застосовувати балони із стисненим газом.

5.9. Видалення газу з невеликих місткостей допускається здійснювати шляхом наповнення їх водою з наступним зливанням чи відкачкою.

5.10. Місткість, в якій зберігались кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

5.11. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою.

5.12. Після закінчення підготовчих заходів (проведення провітрювання, нейтралізації, промивки) необхідно провести аналіз повітря усередині місткості за допомогою газоаналізатора або індикатора.

5.13. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму, роботи в місткості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.

5.14. Шланговий протигаз з відрегульованою подачею повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в місткість. Герметичність складання, підгонку маски протигазу і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт.

5.15. Збірний патрубок шланга протигазу виводять назовні не менше як на і закріплюють в зоні чистого повітря. При цьому шланг необхідно розміщати таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань, перегинів, а також стискання у разі наїзду транспортних засобів або переходу людей і т. ін.

5.16. Рятувальний пояс повинен одягатися поверх одягу, мати хрестоподібні лямки і прикріплену до нього сигнально-рятувальну мотузку довжиною на більше глибини місткості, але не більше .

5.17. Рятувальну мотузку прив'язують до кільця пояса і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого з місткості за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вверх.

Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці мають бути на відстані 0,5м один від одного.

5.18. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого, крім дублера, повинен бути працівник, що спостерігає за роботою повітродувки.

5.19. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий в місткості.

5.20. У разі виявлення будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки і т.ін.), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигазу робота усередині місткості повинна бути припинена, а робочого треба витягнути із місткості.

5.21. Якщо під час роботи усередині місткості працюючий втратив свідомість, дублер зобов'язаний негайно витягнути потерпілого із місткості. У разі необхідності спускання в місткість для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і тільки після прибуття допомоги спускається в місткість.

5.22. Якщо під час роботи в місткості робітник відчує нездужання, він повинен подати сигнал спостерігачу, припинити роботу і піднятись із місткості.

5.23. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв.

5.24. Під час роботи в місткості повинні застосовуватися тільки безпечні світильники і прилади з джерелом живлення напругою не більше 12В.

5.25. Роботи усередині резервуарів і апаратів, в яких можливе утворення вибухо-, пожежонебезпечних сумішей, повинні проводитися за допомогою інструменту і інвентарю, що виключають іскроутворення. Проведення робіт усередині резервуарів і апаратів у комбінезонах, куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів, що електризуються, забороняється.

5.26. Проникнення робітників усередину місткості, що має верхній і нижній люки, повинно здійснюватись тільки через нижній люк при відкритому верхньому.

5.27. Після закінчення робіт усередині місткості керівник робіт повинен особисто перевірити відсутність усередині місткості людей, інвентарю і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.

6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.1. У разі виникнення аварійної ситуації (поява в закритому просторі газу, затоплення, епідеміологічна небезпека, ураження електрострумом та інше) робітник повинен негайно припинити роботу і залишити закритий простір.

Якщо робітник не в змозі сам залишити простір, його піднімають страхуючі робітники за допомогою рятувального пояса.

6.2. Огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.

6.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

6.4. Керівник робіт у разі необхідності викликає допоміжні спеціальні служби.

6.5. Якщо є потерпілі, необхідно надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати «швидку допомогу».

6.6. Надання першої медичної допомоги.

6.6.1. Перша допомога потерпілому при отруєнні газом.

В усіх випадках отруєння газом до прибуття лікаря необхідно: винести потерпілого на свіже повітря; усунути все, що заважає диханню потерпілого (розстібнути комір, зняти ремінь та інше); очистити потерпілому марлею рот від слизу та дати понюхати нашатирного спирту; при втраті свідомості робити штучне дихання.

6.6.2. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно роботи йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення, після чого викликати швидку медичну допомогу.

6.6.3. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану, і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

6.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

У разі попадання кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі промити ретельно цівкою води протягом 15-20 хвилин, обмити 2%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти.

У разі опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

6.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

6.6.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- у разі сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

6.7. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

6.8. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню небезпечної ситуації.

________________________ ________________ _________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)