1. Приклад компаратора В

Цей метод враховує вплив характеристики виробу (ступінь точності й оброблення поверхні) за допомогою модифікації методу підрахунку стандартної погрішності ит так, щоб впливи харак­теристики було долучено до тих спостережень. Вплив характеристики виробу не буде оцінено як окрему змінну в розрахунку погрішності вимірювання U95. Ця методика може дати значну вірогідність з помірною складністю в межах її помірної сфери застосування. Вона представляє широкий діапазон застосування характеристики з обмеженим діапазоном застосування геометрії. Потрібен тільки один еталонний зразок.

Методику калібрування можна проводити так:

  1. Виконують ряд вимірювань на відкаліброваному еталонному зразку, дотримуючись про­цедури, наведеної в розділі 8.

Мінімальна кількість вимірювань становить десять.

  1. Визначають середнє значення X результатів, отриманих на етапі а). Тоді систематичну помилку Е знаходять відніманням каліброваного значення еталонного зразка від середнього значення результатів.

  2. Вибирають виріб з установленим ступенем точності й обробкою поверхні, які еквівалентні найгіршому ступеню точності й обробці поверхні, що будуть долучені в сферу застосування установленої для цієї оцінки погрішності. Виконують ряд вимірювань на вибраному виробі, дотримуючись процедури, наведеної в розділі 8. Мінімальна кількість вимірювань становить десять.

Прийнятною альтернативою є зібрання цих даних застосуванням методик повторюваності і відтворюваності вимірів (GR&R) для виробів з установленим ступенем точності й обробкою поверхні, еквівалентними до найгіршого ступеня точності й обробки поверхні, які будуть долучені в дану погрішність сфери застосування. Якщо використовують цей метод, то важливо вивести відповідні значення з набору даних GR&R, дотримуючись методик, рекомендованих на етапі d).

  1. Визначають стандартну погрішність ит результатів, отриманих на етапі с), використовуючи формулу (10). Якщо використовують альтернативний метод збору даних GR&R, то визначають стандартну погрішність таким методом:

Методики GR&R звичайно описують три значення похибки: повторюваності (зміна устаткован- ня), відтворюваності (зміна оцінювача) і похибки вимірювання. Значення похибки вимірювання, яке являє собою комбінацію помилкових значень повторюваності і відтворюваності методом суми квадратів, має бути основою для визначення стандартної погрішності ит.

Значення R&R, описане дослідженням GR&R, представляє стандартні відхили 5,15. Таким чином, значення R&R має бути поділене на 2,575, щоб отримати значення, що представляє стандартну погрішність ит.

  1. Визначають погрішність калібрування еталонного зразка ип, пов’язану з калібруванням еталонного зразка, використовуючи формулу (11).

  2. Визначають погрішність вимірювання UQ5 для цього методу, використовуючи формули (12) або (13), залежно від того, чи буде долучена систематична помилка Е.

Цифровий приклад: Цей метод дозволяє характеристикам виробу, що охоплюють помил­ки монтування, геометрії і впливи поверхні, бути долученими в аналізування.

Використовуючи дані з 9.1, як наприклад вимірювання профілю відкаліброваного еталонного зразка, такі значення залишаються незмінними.

Виміряні дані: у = 2,32 мкм, стандартна погрішність 0,47 мкм.

Дані калібрування: Хса| = 3,3 мкм, Ua5 = ± 1,5 мкм (стандартна погрішність 0,75 мкм).

Результати вимірювання відхилу нахилу профілю 7На на лівій бічній поверхні вибраного ха­рактерного зубчастого колеса випробувано десять разів, представлено як:

Елемент

Випробування

Стандартна погрішність Um

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Лі(Х

11,0

10,4

9,4

10,2

10,1

7,8

7,1

10,7

8,0

9,3

1,34



Якщо систематична помилка в процесі вимірювання компенсована або відрегульована, тоді можна використовувати рівняння (12), отримуючи такі результати:

/ э