Приклад компаратора В
Цей метод враховує вплив характеристики виробу (ступінь точності й оброблення поверхні) за допомогою модифікації методу підрахунку стандартної погрішності ит так, щоб впливи характеристики було долучено до тих спостережень. Вплив характеристики виробу не буде оцінено як окрему змінну в розрахунку погрішності вимірювання U95. Ця методика може дати значну вірогідність з помірною складністю в межах її помірної сфери застосування. Вона представляє широкий діапазон застосування характеристики з обмеженим діапазоном застосування геометрії. Потрібен тільки один еталонний зразок.
Методику калібрування можна проводити так:
Виконують ряд вимірювань на відкаліброваному еталонному зразку, дотримуючись процедури, наведеної в розділі 8.
Мінімальна кількість вимірювань становить десять.
Визначають середнє значення X результатів, отриманих на етапі а). Тоді систематичну помилку Е знаходять відніманням каліброваного значення еталонного зразка від середнього значення результатів.
Вибирають виріб з установленим ступенем точності й обробкою поверхні, які еквівалентні найгіршому ступеню точності й обробці поверхні, що будуть долучені в сферу застосування установленої для цієї оцінки погрішності. Виконують ряд вимірювань на вибраному виробі, дотримуючись процедури, наведеної в розділі 8. Мінімальна кількість вимірювань становить десять.
Прийнятною альтернативою є зібрання цих даних застосуванням методик повторюваності і відтворюваності вимірів (GR&R) для виробів з установленим ступенем точності й обробкою поверхні, еквівалентними до найгіршого ступеня точності й обробки поверхні, які будуть долучені в дану погрішність сфери застосування. Якщо використовують цей метод, то важливо вивести відповідні значення з набору даних GR&R, дотримуючись методик, рекомендованих на етапі d).
Визначають стандартну погрішність ит результатів, отриманих на етапі с), використовуючи формулу (10). Якщо використовують альтернативний метод збору даних GR&R, то визначають стандартну погрішність таким методом:
Методики GR&R звичайно описують три значення похибки: повторюваності (зміна устаткован- ня), відтворюваності (зміна оцінювача) і похибки вимірювання. Значення похибки вимірювання, яке являє собою комбінацію помилкових значень повторюваності і відтворюваності методом суми квадратів, має бути основою для визначення стандартної погрішності ит.
Значення R&R, описане дослідженням GR&R, представляє стандартні відхили 5,15. Таким чином, значення R&R має бути поділене на 2,575, щоб отримати значення, що представляє стандартну погрішність ит.
Визначають погрішність калібрування еталонного зразка ип, пов’язану з калібруванням еталонного зразка, використовуючи формулу (11).
Визначають погрішність вимірювання UQ5 для цього методу, використовуючи формули (12) або (13), залежно від того, чи буде долучена систематична помилка Е.
Цифровий приклад: Цей метод дозволяє характеристикам виробу, що охоплюють помилки монтування, геометрії і впливи поверхні, бути долученими в аналізування.
Використовуючи дані з 9.1, як наприклад вимірювання профілю відкаліброваного еталонного зразка, такі значення залишаються незмінними.
Виміряні дані: у = 2,32 мкм, стандартна погрішність 0,47 мкм.
Дані калібрування: Хса| = 3,3 мкм, Ua5 = ± 1,5 мкм (стандартна погрішність 0,75 мкм).
Результати вимірювання відхилу нахилу профілю 7На на лівій бічній поверхні вибраного характерного зубчастого колеса випробувано десять разів, представлено як:
Елемент |
Випробування |
Стандартна погрішність Um |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|||
Лі(Х |
11,0 |
10,4 |
9,4 |
10,2 |
10,1 |
7,8 |
7,1 |
10,7 |
8,0 |
9,3 |
1,34 |
Якщо систематична помилка в процесі вимірювання компенсована або відрегульована, тоді можна використовувати рівняння (12), отримуючи такі результати:
/ э