Норма наповнення посудини визначається співвідношенням маси налитого хлору в кг (т) до місткості посудини в дм3 (м3) і не повинна перевищувати 1,25.
Для запобігання переповненню посудини (резервуара, танка, цистерни, збірника) при наливі на лінії викиду абгазів усередині посудини повинні бути встановлені укорочені сифони. Нижній зріз укороченого сифона повинен встановлюватися по верхньому допустимому рівню заповнення посудини, визначеному з урахуванням норми наповнення і густини рідкого хлору при температурі наливу.
У випадку переповнення тари понад установлену норму надлишковий рідкий хлор повинен бути евакуйований (порядок евакуації зазначається в інструкції організації-наповнювача).
8. Злив і налив рідкого хлору можна проводити методом переміщення за рахунок створення перепаду тиску між посудиною, що спорожняється, і посудиною, що наповнюється, або перекачування.
9. Переміщення рідкого хлору може проводитися різними методами:
а) нагнітанням у ємність, що спорожнюється, сухого стисненого повітря (азоту) або парів газоподібного хлору з іншої посудини або термокомпресора;
б) за рахунок власного тиску парів хлору в посудині, що спорожнюється, і відбору хлор-газу з посудини, що наповнюється;
в) комбінованим способом.
10. При проведенні операції із зливуналиву рідкого хлору з використанням стисненого газу повинні виконуватися такі вимоги:
а) система підготовки і подання стисненого повітря (азоту) повинна бути автономною і призначатися тільки для переміщення, продування, пресування хлорної апаратури і хлоропроводів;
б) стиснене повітря (азот) повинно бути очищене від домішок і осушене. Вміст вологи в осушеному повітрі (азоті) повинен безперервно контролюватися автоматичним вологоміром із сигналізацією про перевищення допустимої вологості, яка повинна відповідати точці роси не вище мінус 40 °С;
в) при переміщенні рідкого хлору газоподібним хлором перепад тиску визначається умовами забезпечення регламентних параметрів зливуналиву;
г) система подання стисненого повітря (азоту) повинна бути оснащена ресивером, обладнаним запобіжним клапаном і пристроєм для запобігання надходженню хлору в лінію стисненого повітря (азоту).
Тиск стисненого повітря (азоту) при переміщенні хлору не повинен перевищувати 1,2 МПа (12 кгс/см2) і повинен бути не менше ніж на 0,1 МПа (1 кгс/см2) вище тиску в посудині, з якої переміщується хлор.
11. Організації, що відправляють або одержують рідкий хлор у вагонахцистернах, повинні передбачати пункти зливуналиву рідкого хлору, які належить розташовувати в безпосередній близькості від сховища хлору на тупикових ділянках під’їзних залізничних колій організації. Кількість і конструкція пунктів зливуналиву рідкого хлору визначаються проектом. Майданчик для обслуговування вагона-цистерни повинен мати рівну поверхню й вільний доступ для підходу до цистерни з різних напрямків.
12. Для вагонівцистерн, призначених для наступного транспортування або спорожнювання, необхідно обладнати відстійні колії (тупики), розташування і місткість яких визначаються й обґрунтовуються проектом.
Відстійні колії (тупики) повинні забезпечувати розміщення всіх вагонівцистерн однієї партії, що одночасно відправляються або поступають, але не більше 10.
13. Пункт зливуналиву і відстійні тупики повинні бути оснащені зовнішнім контуром контролю витоків хлору і локалізації хлорної хвилі, освітлюватися в нічний час доби, мати відповідні знаки, а також засоби, що перешкоджають несанкціонованому заїзду в тупик рухомого складу і проникненню сторонніх осіб. Вагоницистерни, що стоять в тупику, повинні бути надійно зчеплені й закріплені від зрушення ручними гальмами і башмаками.
При в’їзді в тупик, де розміщуються вагони-цистерни, обов’язково встановлюються: знак (розміром 400 ? 600 мм) з написом «Стій. Проїзд закритий. Хлор», сигнал червоного кольору й спеціальний пристрій, що блокує і запобігає несанкціонованому в’їзду в тупик.
14. Пункти зливуналиву, що проектуються, повинні бути віддалені на безпечну відстань від об’єктів, на яких може відбутися вибух або пожежа, і розташовуватися в спеціальних боксах, максимально наближених до складу хлору.
Безпечна відстань від пункту зливуналиву до вибухопожежонебезпечних об’єктів визначається відповідно до СНиП ІІ-89-80 «Генеральные планы промышленных предприятий» (Генеральні плани промислових підприємств).
15. На пункті зливуналиву необхідно забезпечити умови для зручного й безпечного підключення вагонівцистерн до стаціонарних трубопроводів.
16. Платформа (робоче місце для обслуговування вагонівцистерн), яка розташована над поверхнею землі, повинна мати неслизьку поверхню або настил, поручні й огородження; вона повинна бути міцною, вогнетривкою і влаштована як стаціонарна споруда, зручна для евакуації людей у випадку аварійної ситуації.
17. На пункті зливуналиву повинні знаходитися такі стаціонарні системи трубопроводів:
a) для подання у вагонцистерну стисненого повітря (азоту) або хлор-газу для передавлювання;
б) трубопровід зливуналиву рідкого хлору;
в) трубопровід відводу газоподібного хлору на споживання або поглинання.
18. Після прибуття на пункт зливуналиву і перед проведенням зливоналивних операцій вагонцистерну необхідно закріпити гальмовими башмаками з обох боків і заземлити.
Стрілочний перевід, що веде на пункт зливуналиву, повинен бути встановлений у положення, яке виключає можливість заїзду рухомого состава, і зачинений на замок.
19. Під’єднання вагона-цистерни до стаціонарних трубопроводів повинно бути гнучким, забезпечувати природне вертикальне переміщення вагона-цистерни на своїй підвісці за рахунок зміни ваги, а також можливість зручного підключення стикового вузла і його герметичність. Для стикування повинні застосовуватися такі види з’єднань:
а) шарнірні поворотні з’єднання;
б) гнучкі металеві шланги або шланги зі спеціальних матеріалів у металевій броні;
в) у вигляді знімної частини трубопроводу довжиною 5–6 м, зігнутої у вигляді змійовика.
20. У період зливу або наливу рідкого хлору запірна арматура і місця приєднання стикового вузла повинні знаходитися під наглядом обслуговуючого персоналу і перевірятися на герметичність. Герметичність хлорної тари перевіряється за допомогою тампона, який змочується аміачною водою.
21. Відбір проб рідкого хлору й перевірка його якості проводяться відповідно до вимог діючого стандарту на рідкий хлор.
Кожна партія хлору, що відвантажується у вагонахцистернах, контейнерах або балонах, супроводжується паспортом (сертифікатом), у якому зазначаються дані про якість продукту і кількісний склад партії, а також дані журналу наповнення (заводський номер, маса тари нетто, брутто, маса залитого хлору, термін наступного огляду тари).
Паспорт (сертифікат) підписується представниками цеху і відділу технічного контролю (ВТК) організації-наповнювача. Один примірник паспорта направляється споживачу.
22. Підготовка і проведення зливуналиву рідкого хлору в організаціях повинні проводитися в світлий час доби під керівництвом інженерно-технічного працівника, призначеного наказом по організації.
2. Вимоги до підготовки і наповнення вагонівцистерн з рідким хлором
1. Для перевезення рідкого хлору повинні застосовуватися вагони-цистерни відповідно до вимог діючих нормативних актів, оснащені такими пристроями і арматурою:
а) двома вентилями, розташованими уздовж поздовжньої осі цистерни, для наливу (зливу) рідкого хлору із сифонними трубками, обладнаними швидкісними відсічними клапанами, що автоматично припиняють вихід рідкого хлору при розриві трубопроводу;
б) двома вентилями, розташованими перпендикулярно поздовжній осі цистерни, призначеними для випуску газоподібного хлору (абгазів) або подачі газу для передавлювання рідкого хлору, з’єднаними з укороченими сифонами, що виключають переповнення вагона-цистерни понад установлену норму наливу;
в) штуцером з вентилем для знімного манометра;
г) мембранним запобіжним пристроєм, вузлом для перевірки цілісності мембрани й запобіжним клапаном;
ґ) захисними ковпаками.
2. Вагон-цистерна, який надійшов в організацію-наповнювач, повинен бути оглянутий представником підприємства з метою перевірки справності ходової частини вагона-цистерни, а також кріп лення котла вагона-цистерни до рами. Висновок після огляду заноситься в спеціальну книгу (журнал технічного огляду). Справний вагонцистерна і копія запису передаються в цех рідкого хлору.
3. Підготовка вагона-цистерни до наливу проводиться в спеціально обладнаному місці або на пункті зливуналиву в такій послідовності:
а) за документацією виявляють і відбраковують вагони-цистерни, у яких минув визначений термін огляду, комплексної оцінки технічного стану, а також термін ревізії запобіжного клапана й мембрани.
Котли вагона-цистерни, які відпрацювали установлений строк служби і щодо яких не визначено подальшого терміну експлуатації, до наповнення не допускаються;
б) зовнішнім оглядом перевіряють стан зовнішньої поверхні вагона-цистерни (корпусу, тіньового кожуха, арматури, мембранного запобіжного пристрою) з метою виявлення механічних та інших дефектів (тріщини, зміни форми, корозія та ін.), а також стан пофарбування і написів;
в) знімають заглушку з манометричного вентиля, встановлюють манометр і визначають залишковий тиск у вагоні-цистерні;
г) зважують вагонцистерну з метою визначення наявності залишку рідкого хлору;
ґ) знімають заглушки з вентилів і за допомогою тампона, змоченого аміачною водою, перевіряють герметичність усієї запірної арматури цистерни;
д) підключають продуктовий трубопровід до вентиля, розташованого вздовж поздовжньої осі вагона-цистерни, а абгазний трубопровід — до вентилів, розташованих упоперек поздовжньої осі вагона-цистерни. Перед підключенням продуктового й абгазного трубопроводів повинні бути виконані вимоги пункту 18 глави 1 розділу VІ цих Правил;
е) перевіряють герметичність цистерни, для чого відкриттям абгазного вентиля, з’єднаного з лінією сухого стисненого газу, створюють у вагоні-цистерні тиск 1,2 МПа (12 кгс/см2). Тампоном з аміачною водою здійснюють перевірку цілісності мембрани (шляхом відкриття вентиля на вузлі для перевірки мембрани), герметичності арматури і з’єднань;
є) перевірка герметичності вагона-цистерни проводиться в присутності представника ВТК організації, який при позитивному результаті випробувань дає дозвіл на наповнення вагона-цистерни.
4. У разі відсутності у вагоні-цистерні надлишкового тиску, наявності залишку рідкого хлору понад 1 т, виявлення порушень вимог пункту 5 глави 1 розділу VІ цих Правил рішення про проведення додаткових заходів щодо підготовки вагона-цистерни до наливу дає керівник (заступник керівника) цеху рідкого хлору, про що робиться відповідний запис у журналі наповнення залізничної цистерни для рідкого хлору згідно з додатком 1 до цих Правил.
5. За необхідності видалення залишків хлору з вагона-цистерни евакуація хлору може проводитися шляхом передавлювання, вакуумування, продування вагона-цистерни осушеним повітрям (азотом). Порядок евакуації хлору повинен бути відображений в інструкції підприємства.
6. Заміна несправної арматури (вентилів, мембрани, запобіжного клапана) або ревізія мембраннозапобіжного пристрою повинні проводитися після видалення хлору з вагона-цистерни. Для заміни (ревізії) арматури повинні бути підготовлені необхідні інструменти, заглушка для закриття отвору і запасна справна арматура, випробувана на стенді при тиску відповідно до паспорта заводу-виробника.
7. Після заміни (ревізії) арматури вагонцистерну продувають повітрям (азотом), потім запов нюють газоподібним хлором, сухим стисненим повітрям (азотом), доводять тиск до 1,5 МПа (15 кгс/см2), після чого перевіряють герметичність вагона-цистерни в зборі. Порядок продування і визначення герметичності вагона-цистерни повинен бути регламентований.
8. Вагоницистерни, що пройшли підготовку й перевірку на герметичність, заповнюють рідким хлором у такій послідовності:
а) перевіряють правильність підключення до вагона-цистерни продуктових і абгазних ліній відповідно до діючої схеми, закриття всіх вентилів на підвідних лініях, а також наявність манометра і його показання;
б) перевіряють працездатність схеми поглинання абгазів, після чого відкривають абгазний вентиль і урівнюють тиск у вагоні-цистерні з тиском в абгазній лінії, фіксують масу порожньої цистерни;
в) відкривають продуктовий вентиль на вагоні-цистерні і контролюють заповнення вагона-цистерни за приростом ваги. У період заповнення повинен бути забезпечений контроль герметичності арматури і з’єднувальних ліній;
г) з урахуванням маси порожнього вагона-цистерни (маса тари), об’єму вагона-цистерни і установленої норми наповнення (маса нетто) фіксують масу вагона-цистерни, заповненого рідким хлором (маса брутто);
ґ) після закінчення заповнення по черзі закривають продуктовий і абгазний вентилі на вагоні-цистерні, звільняють від хлору трубопроводи з уловлюванням залишкового хлору і від’єднують їх від вагона-цистерни, потім викликають представника ВТК організації.
9. Представник ВТК організації разом із цеховим персоналом перевіряє:
а) відповідність маси заповненого вагона-цистерни нормі наливу хлору;
б) герметичність арматур, фланцевих з’єднань і цілісність мембрани.
Після перевірки закривають вентиль перед манометром, манометр не знімають, установлюють нові паронітові прокладки, сталеві заглушки на всіх інших вентилях.
Висновок представника ВТК організації про відповідність заповненого вагона-цистерни встановленим вимогам заноситься в журнал наповнення залізничної цистерни для рідкого хлору згідно з додатком 1 до цих Правил.
Представник ВТК пломбує вентилі, розташовані на люку вагона-цистерни, після чого на люк вагона-цистерни і запобіжний клапан установлюють захисні ковпаки, які пломбуються уповноваженим представником організації.
