Про затвердження методики ідентифікації потенційно небезпечних об”єктів.


Начальникам підрозділів ГУ МНС України в Київській області

Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об”єктів.

Відповідно до заходів з розвитку Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 2003-2005 роки щодо створення інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №502-р, та з метою визначення єдиних критеріїв та порядку віднесення об’єктів до потенційно небезпечних

В и м а г а ю:

1) Відповідно до переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об’єктам, зобов’язати керівників провести ідентифікацію відповідно до наказу МНС України від 23.02.2006 р. №98 „Щодо затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів”, що додається. Разом зі звітними матеріалами за ІІ квартал поточного року надати у відділ державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки заповнені форми ідентифікації, відповідно до кількості ПНО та ОПН у районі.

2) Провести вивчення наказу МНС України „Щодо затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів” від 23.02.2006 р. №98 в системі службової підготовки та представити разом зі звітами за ІІ квартал до відділу державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки відомість здачі заліків.

Додаток: Наказ МНС України „Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів” від 23.02.2006 р. №98”на 20 арк.

В.о. начальника ГУ

полковник внутрішньої служби М.С. Куценко

Підписав: ВО начальника Головного управління полковник вн. сл. Куценко М.С.

Циганков А.О.

417-64-33

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З

23.02.2006 N 98

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р.

за N 286/12160

Про затвердження Методики ідентифікації

потенційно небезпечних об'єктів

Відповідно до Заходів з розвитку Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 2003-2005 роки щодо створення інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 502-р ( 502-2002-р ), та з метою визначення єдиних критеріїв та порядку віднесення об'єктів до потенційно небезпечних Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, що додається.

2. Голові Державного департаменту страхового фонду документації Степаненку В.Л. забезпечити подання Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у визначений чиним законодавством термін.

3. Начальнику відділу документального забезпечення Департаменту організації управління, стратегічного планування та моніторингу Свинцовій В.І. у 10-денний термін після реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних та місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Медвідя А.П.

Міністр В.І.Балога

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

23.02.2006 N 98

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 березня 2006 р.

за N 286/12160

МЕТОДИКА

ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів

Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів (далі - Методика) розроблено відповідно до Законів України "Про правові засади цивільного захисту" (1859-15), "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 N 1288 ( 1288-2002-п ) (із змінами), Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 N 338 ( z0062-01 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за N 62/5253 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 N 140 ( z0970-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за N 970/11250) (далі - Положення), Положення про моніторинг потенційно- небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 06.11.2003 N 425 ( z1238-03 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2003 за N 1238/8559.

1. Методика встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів (далі - ідентифікація) з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів (далі - Реєстр).

У цій Методиці використано терміни, що вживаються в такому значенні:

потенційно небезпечний об'єкт - вживається у значенні, встановленому Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 );

ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта, надзвичайна ситуація, аварія, об'єкт господарської діяльності, джерело небезпеки, чинники небезпеки - вживається у значенні, встановленому Положенням ( z0062-01 );

відповідальні особи об'єктів господарської діяльності - особи, уповноважені власниками об'єктів господарської діяльності, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні;

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів – вживається у значенні, встановленому Положенням про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1288 ( 1288-2002-п ) (із змінами);

небезпечні речовини - хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі речовини і матеріали, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля;

небезпека - сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, які виникають внаслідок певних ініціюючих подій, і здатних чинити негативний вплив на людей та довкілля.

Сфера застосування

2. Дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об'єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) та підлягають ідентифікації.

3. Вимоги Методики не поширюються на транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини рухомим складом залізничного транспорту, суднами, плавзасобами морського та річкового транспорту, літаками, іншими повітряними транспортними засобами та автомобільним транспортом.

4. Методика може бути використана фахівцями підприємств, установ, організацій та відповідними комісіями техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій з метою належного виконання заходів, визначених нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту населення, техногенної безпеки та охорони довкілля, а також органів виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО).

5. Результати ідентифікації, отримані відповідно до цієї Методики, можуть використовуватись для розробки заходів щодо попередження НС та підготовки до реагування на них.

Загальні положення

6. Ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.

7. У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).

Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки

8. Органи виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування ПНО, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту, відповідно до своїх повноважень встановлюють терміни проведення ідентифікації та вживають заходів щодо забезпечення своєчасності та повноти проведення ідентифікації.

9. Ідентифікацію проводять відповідальні особи об'єктів господарської діяльності.

Ідентифікацію об'єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи.

10. Відповідальні особи об'єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Форма Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (далі - Повідомлення) наведена у додатку 1 до пункту 12 Положення ( z0062-01 ).

11. Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки ( z0062-01 ) надається до місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту для узагальнення результатів проведення ідентифікації.

12. На підставі узагальнених результатів проведення ідентифікації місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту формують та щорічно уточнюють переліки ПНО підвідомчої території.

13. Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:

вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об'єкті господарської діяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій, наведеною у додатку 1;

аналіз показників ознак НС, вибраних на попередньому етапі, та визначення їх порогових значень з використанням Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22 квітня 2003 року N 119 ( z0656-03 ) та зареєстрованих в

Мін'юсті України 29.07.2003 за N 656/7977;

виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних умовах (аварії, порушення режиму експлуатації, виникнення природних небезпечних явищ тощо) можуть стати причиною виникнення НС (для цього використовується Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, наведений у додатку 2);

визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпеки з використанням додатка 3;

визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на об'єкті господарської діяльності, їх кількості та классу небезпеки за допомогою нормативних документів у сфері визначення небезпечних речовин;

оцінка на підставі отриманих даних зони поширення НС, які можуть ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки за допомогою Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої наказом МНС України, Мінагрополітики України, Мінекономіки України, Мінекоресурсів України від 27.03.2001 N 73/82/64/122 ( z0326-01 ) та зареєстрованої у Мін'юсті України 10.04.2001 за N 326/5517, а також Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ) та зареєстрованого в Мін'юсті 30.06.99 за N 424/3717;

оцінка можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки (кількість загиблих, постраждалих, тих, яким порушено умови життєдіяльності, матеріальні збитки) з використанням Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 175 ( 175-2002-п ) (із змінами);

встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел небезпеки згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями наведеною у додатку 4;

визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких зареєстровано або необхідно зареєструвати об'єкт господарської діяльності з використанням Переліку затверджених державних (галузевих) реєстрів України для обліку небезпечних об'єктів, наведеного у додатку 5;

визначення відповідності об'єкта діючим нормативно-правовим актам у сфері визначення небезпечних об'єктів, наведеним у пунктах 14 та 15 Методики.

14. Для виявлення на об'єкті джерел небезпеки використовують Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам (додаток 2), складений з урахуванням:

постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року N 956 ( 956-2002-п ) "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (із змінами);

Переліку об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року N 1631 ( 1631-2003-п ) (із змінами).

15. У процесі ідентифікації використовують:

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену

екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів