---

поведінка.

6. У разі вчинення неповнолітньою особою правочину з

малолітньою особою настають наслідки, встановлені частиною третьою

статті 222 цього Кодексу.

Стаття 222. Правові наслідки вчинення правочину

неповнолітньою особою за межами її цивільної

дієздатності

1. Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її

цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів),

піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку,

встановленому статтею 221 цього Кодексу.

2. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її

цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів),

піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом

заінтересованої особи.

3. Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні

особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні усе

одержане нею за цим правочином у натурі. У разі неможливості

повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за

цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у неповнолітньої особи відсутні кошти, достатні для

відшкодування, батьки (усиновлювачі) або піклувальник зобов'язані

відшкодувати завдані збитки, якщо вони своєю винною поведінкою

сприяли вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом

правочину.

Стаття 223. Правові наслідки вчинення правочину фізичною

особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за

межами її цивільної дієздатності

1. Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна

дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності

без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку,

встановленому статтею 221 цього Кодексу.

2. У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом

піклувальника може бути визнаний судом недійсним, якщо буде

встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного,

членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону

зобов'язаний утримувати.

Стаття 224. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу

органу опіки та піклування

1. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування

(стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

2. На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути

визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає

інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або

піклування.

Стаття 225. Правові наслідки вчинення правочину дієздатною

фізичною особою, яка у момент його вчинення не

усвідомлювала значення своїх дій та (або) не

могла керувати ними

1. Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент,

коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла

керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї

особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні

права або інтереси порушені.

2. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила

правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може

пред'явити її опікун.

3. Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент

вчинення правочину, зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду,

завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.

Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною

фізичною особою

1. Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений

недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221

цього Кодексу.

У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші

правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

2. На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною

особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено,

що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

3. Дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові

недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а

в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість

майна за цінами, які існують на момент відшкодування.

Опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане

недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно

не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість,

якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом

правочину, сприяла винна поведінка опікуна.

4. Дієздатна сторона зобов'язана відшкодувати опікунові

недієздатної фізичної особи або членам її сім'ї моральну шкоду,

якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або

недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.

Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою

правочину, якого вона не мала права вчиняти

1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного

дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого

права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати

їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який

порушує публічний порядок, вчинений з метою,

що суперечить інтересам держави і суспільства

( Назва статті 228 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від

02.12.2010 )

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок,

якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод

людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або

юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим,

територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину

інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий

правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом

недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох

сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід

держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а

в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за

рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все

належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При

наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за

правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане

останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням

суду стягується в дохід держави.

( Статтю 228 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )

Стаття 229. Правові наслідки правочину, який вчинено під

впливом помилки

1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо

обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та

обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно

знижують її цінність або можливість використання за цільовим

призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного

значення, крім випадків, встановлених законом.

2. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася

в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати

другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці,

зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом

обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону

в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша

статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом

недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин,

які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує

їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати

другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що

завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Стаття 231. Правові наслідки правочину, який вчинено під

впливом насильства

1. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі

внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку

другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

2. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або

психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй

збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у

зв'язку з вчиненням цього правочину.

Стаття 232. Правові наслідки правочину, який вчинено у

результаті зловмисної домовленості представника

однієї сторони з другою стороною

1. Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості

представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом

недійсним.

2. Довіритель має право вимагати від свого представника та

другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної

шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок

зловмисної домовленості між ними.

Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під

впливом тяжкої обставини

1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї

обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом

недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого

правочину.

2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються

наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка

скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій

стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з

вчиненням цього правочину.

Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину

1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення

правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним

встановлюються законами.

( Статтю 234 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 )

Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину

1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання

іншого правочину, який вони насправді вчинили.

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами

для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили,

відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який

сторони насправді вчинили.

Стаття 236. Момент недійсності правочину

1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним,

є недійсним з моменту його вчинення.

2. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки

передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у

майбутньому припиняється.

Глава 17

ПРЕДСТАВНИЦТВО

Стаття 237. Поняття та підстави представництва

1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона

(представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені

другої сторони, яку вона представляє.

2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах,

але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення

переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта

органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами

цивільного законодавства.

Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник

1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих

правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до

його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він

представляє.

3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку

він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи,

представником якої він одночасно є, за винятком комерційного

представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Стаття 239. Правові наслідки вчинення правочину представником

1. Правочин, вчинений представником, створює, змінює,

припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Стаття 240. Передоручення

1. Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому

повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження

частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено

договором або законом між особою, яку представляють, і

представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою

охорони інтересів особи, яку він представляє.

2. Представник, який передав своє повноваження іншій особі,

повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй

необхідні відомості про особу, якій передані відповідні

повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на