17.2 Виробниче обладнання повинно відповідати антропометричним, фізіологічним, психологічним властивостям людини та обумовленим цими властивостями гігієгічним вимогам з метою збереження здоров'я працівників і досягнення високої ефективності їхньої праці, як за звичайних умов експлуатації, так і в аварійних ситуаціях.

18 САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ ОБЛАДНАННЯ З ВИГОТОВЛЕННЯ І РОЗЛИВУ МІНЕРАЛЬНИХ ТА ШТУЧНО-МІНЕРАЛІЗОВАНИХ ВОД

18.1 Все обладнання щодо виготовлення та розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод повинно передаватися від зміни до зміни в чистоті і порядку та підлягати санітарній обробці за схемою санітарно-бактеріологічного контролю якості миття і дезинфекції обладнання (Додаток 3) згідно до графіку, затвердженого директором підприємства.

18.2 Для дезинфекції обладнання вживаються дезинфіканти (п. 20.8) або інші, дозволені Міністерством охорони здоров'я України.

18.2.1 Порядок проведення дезинфекції обладнання повинен бути таким: дезинфікуючий розчин заливають в головний колектор трубопроводу перед фільтрами і насосом під тиском 0,12-1,15 МПа подають на фільтри, пропускають через устаткування для знезараження води, цехові резервуари, сатуратори і фасовочні машини.

18.2.2 Час експозиції дезинфікуючого розчину - 1 година. Після дезинфекції проводиться промивка трубопроводів і обладнання питною водою від розчину дезинфеканту до відсутності його слідів і зполоскується водою питною (або мінеральною). Для санітарно-бактеріологічного аналізу відбираються проби з останніх порцій промивних вод.

18.2.3 Санітарна обробка керамічних свічних фільтрів здійснюється після кожної регенерації свічок протягом 1 години освітленим розчином хлорного вапна або розчином гіпохлориту, що містить не менше 0,1 г/куб.м активного хлору. Після дезинфекції фільтри відмиваються спочатку питною водою під тиском 0,13-0,15 МПа до відсутності слідів активного хлору, а потім зполоскуються відповідною мінеральною водою.

18.2.4 Для відбору проб на аналіз трубопроводи і обладнання повинні бути обладнані пробовідбірниками.

18.3 Після дезинфекції повинна приводитись промивка трубопроводів і обладнання питною водою від дезинфікуючого розчину до відсутності його слідів та ополоскування мінеральною чи штучно-мінералізованою водою. Проби на аналізи відбираються з останніх порцій промивних вод. Для відбору проб обладнання повинно мати пробовідбірники.

18.4 Результати санітарно-бактеріологічних аналізів реєструються у лабораторному журналі (Додаток 2, Форма 2).

18.5 На підприємствах змішаного профілю перед розливом мінеральних чи штучно-мінералізованих вод всі трубопроводи і обладнання необхідно старанно промити питною водою і ополоснути мінеральною чи штучно-мінералізованою водою.

19 САНІТАРНО-БАКТЕРІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА

19.1 Постійний санітарно-бактеріологічний контроль процесу виготовлення та розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод здійснюється лабораторією підприємства, у штаті якої повинен бути мікробіолог, або лабораторіями регіональних СЕС. Контроль здійснюється з урахуванням особливостей виробничого процесу кожного підприємства. Методом змиву з обладнання, посуду, інвентарю, та інших об'єктів, які мають епідемічне значення на виробництві. Схема контролю бактеріологічних показників води і санітарного стану виробництва подана в Додатку 4.

19.2 Загальне мікробне число (ЗМЧ) та кількість бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс) визначають за ГОСТ 18963-73 після попередньої дегазації мінеральних та штучно-мінералізованих вод та перевірки рН води. При необхідності рН води доводиться до нейтральної.

19.3 Дослідження мінеральної чи штучно-мінералізованої води на наявність патогенної мікрофлори проводиться залежно від епідеміологічної ситуації. Необхідність їхнього проведення визначається територіальними закладами державної санепідслужби.

19.4. Визначення Pseudomas aeruginosa (синьогнійної палички) здійснюється санепідемстанціями за методикою "Методические рекомендации. Обнаружение и идентификация Pseudomas aeruginosa в объектах окружающей среды (пищевых продуктах, воде, сточных жидкостях) МЗ СССР від 24.05.84 та іншими методиками, затвердженими МОЗ України в найбільш критичних точках технологічного ланцюга: з каптажу, цистерн, резервуарів, в готовій продукції і при перевірці чистоти з'єднувальних шлангів.

19.5 Епідеміологічно безпечна мінеральна чи штучно-мінералізована вода (готова продукція) - та, що відповідає вимогам ДСТУ 878-93, ГСТУ 42.10-02-96, ДСТУ "Води штучно-мінералізовані. Технічні умови". Загальне мікробне число в 1 куб.см води повинно бути не більше ніж 100 КУО, кількість бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс) в 1 куб.дм води не більш за З, відсутність в 1 куб.дм патогенних мікроорганізмів та Pseudomas aeruginosa.

19.6 Відсутність синьогнійної палички повинна бути зареєстрована у 3-х ємкостях, взятих на вибір із серії.

20 ПОРЯДОК ЗАГАЛЬНОЇ ДЕЗИНФЕКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДЕЗИНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ

20.1 На спеціалізованих підприємствах з виготовлення і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод і особливо на підприємствах змішаного профілю проводять дезинфекцію приміщень, обладнання, комунікацій та інвентарю. Загальну дезинфекцію, починаючи від резервуарів для зберігання вод, проводять 1 раз на рік. При виявленні бактеріального забруднення вузлів проводять позачергову їх дезинфекцію.

20.2 Порядок загальної дезинфекції і організація контролю за дотриманням графіка її проведення затверджуються наказом директора підприємства.

20.3 Перед дезинфекцією проводять ретельну механічну очистку устаткування. Для дезинфекції слід використати тільки свіжі розчини, концентрацію яких контролюють працівники лабораторії.

20.4 Дезинфікуючі засоби слід зберігати в окремому зачиненому приміщенні.

20.5 Після дезинфекції все обладнання слід ретельно промити питною водою до повної відсутності дезинфікуючого розчину.

20.6 Після кожної дезинфекції для бактеріологічного контролю відбирають останні порції промивних вод.

20.7 Для дезинфекції слід використовувати тільки дезинфікуючі препарати, дозволені Міністерством охорони здоров'я України.

20.8 Перелік основних дезинфікуючих препаратів наведений в таблиці:

Препарат

Концентрація розчину, що застосовується

Хлорне вапно

2,0-4,0% при вмісті активного хлору,не менше 25,0%. У випадку зменшенняконцентрації активного хлору у вихіднійречовині необхідно робити відповіднийперерахунок.

Гіпохлорит натрію

0,1-0,5 г/куб.дм (по активному хлору)

Каустична сода

1,0-3,0%

Кальцінована сода

1,0-3,0%

Формалін

1,5-2,0%

Катамін-АБ

0,5+-0,1%

Сульфохлорантин

0,25-0,5%

Кислий ельмоцид (сумішазотної кислоти іазотно-кислого калію)

0,1 моль/куб.дм0,1 моль/куб.дм

Антиформін

1,2-1,5 г/куб.дм активного хлору призагальній лужності 1,0-1,2%

---------------

* Дозволяється використовувати інші засоби, які дозволені МОЗ України для вказаних цілей.

21 ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ З КОМАХАМИ І ГРИЗУНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗМІШАНОГО ПРОФІЛЮ

21.1 В приміщеннях підприємств не допускається наявність гризунів та комах.

21.2 Для попередження появи гризунів та комах додержуватись санітраного режиму на території, в виробничих, складських та підсобних приміщеннях.

21.3 З надходженням весни всі вікна виробничих приміщень, які видкриваються, затягнути металевою сіткою або марлею.

21.4 Перед дезинсекцією сировину, готову продукцію та інвентар винести з приміщення; обробці підлягають тільки стіни, стелі та віконні рами; забороняється обробка підлоги, обладнання (столів, транспортерів тощо) та застосування для дезинсекції паперу-мухомор, фтористих препаратів та формаліну.

21.5 При виявленні торганів терміново здійснити ретельне прибирання приміщення та обробку окропом інвентаря. При повторному виявленні торганів централізовану обробку всього приміщення здійснюють спеціальні служби санепідстанцій по боротьбі з домашніми комахами.

22 САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ПОБУТОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

22.1 Побутові приміщення для працівників виробництва мінеральних та штучно-мінералізованих вод повинні обладнуватися за типом санпропускника.

22.2 До складу побутових приміщень належать гардероби верхнього, домашнього, робітничого та санітарного одягу, білизняна для чистого санітарного одягу, пральня, приміщення для прийому брудного санітарного одягу, душові, туалети, оздоровчий пункт або кімната медогляду, приміщення для особистої гігієни жінок, сушилка для взуття відповідно до вимог СНиП "Вспомагательные здания и помещения промышленных предприятий".

22.3 Не дозволяється розміщувати туалети, душові та пральні над виробничими цехами, складськими приміщеннями.

22.4 Стіни в душових облицьовують глазурованою плиткою на всю висоту, в гардеробних санітарного одягу, білизняній, в санітарних вузлах, в кімнаті гігієни жінок - на висоту , вище - фарбування масляною або водоемульсійною фарбами. Підлоги покривають метлахської плиткою, стелі - масляною фарбою або вапняною побілкою.

23 ОСОБИСТА ГІГІЄНА І ОХОРОНА ПРАЦІ

23.1 Особи, які поступають на роботу на підприємство (цех) з виготовлення і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод, в обов'язковому порядку повинні пройти медичний огляд.

23.2 Кожен працівник повинен мати санітарну книжку, куди регулярно заносять результати медичних оглядів, у тому числі і відомості про перенесені інфекційні захворювання, проходження працівниками навчання за програмою гігієнічної підготовки. Санітарні книжки зберігаються у начальника цеху або в пункті охорони здоров'я.

23.3 Працівники, які не мають санітарної книжки до роботи не допускаються.

23.4 Не допускаються до роботи в цехах з виробництва та розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод особи, які страждають хворобами, зазначеними у Наказі Міністерства охорони здоров'я України "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" від 31.03.94 р. № 45.

23.5 Працівники зобов'язані приходити на роботу у чистому особистому одязі, при вході на підприємство ретельно очищати взуття.

23.6 Зміна санітарного одягу проводиться щодня або частіше у міру забруднення. Забороняється входити до виробничого цеху без санітарного одягу або в спецодязі для роботи на вулиці. Спецодяг перуть у пральні підприємства або на підприємствах побутового обслуговування населення. Забороняється прання санітарного та спецодягу в домашніх умовах.

23.7 Слюсарі, електромонтери і інші працівники, які виконують ремонтні роботи у виробничих, складських приміщеннях, повинні дотримуватись вимог особистої гігієни, працювати в цехах у санітарному одязі, інструменти переносити в спеціальних закритих ящиках з ручками. Ділянки, на яких проводиться ремонт, повинні бути відгороджені.

23.8 При виході за територію підприємства санітарний одяг необхідно знімати. Забороняється надівати на санітарний одяг особистий верхній одяг.

23.9 Категорично забороняється приносити в цех сторонні предмети (годинник, сірники, цигарки, сумки тощо), носити ювелірні прикраси.

23.10 Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати в кишенях халатів предмети особистого вжитку (дзеркала, гребінці тощо).

23.11 Після відвідування туалету необхідно двічі вмити руки з милом до надівання халату і безпосередньо перед тим, як приступити до роботи.

23.12 При виході з туалету слід продезинфікувати взуття на дезкилимку.

23.13 Забороняється приймати їжу та палити у виробничих приміщеннях. Приймати їжу дозволяється тільки у їдальнях, буфетах, кімнатах для приймання їжі або інших пунктах харчування, розташованих на території підприємства або поблизу нього.

23.14 Для зберігання харчових продуктів передбачаються спеціальні шафи, побутові холодильники, розташовані у побутових приміщеннях.

23.15 Контроль за дотриманням правил особистої гігієни працівниками виробництва покладається на начальника цеху, зміни, ділянки.

23.16 З метою охорони здоров'я та попередження виробничого травматизму всім працівникам підприємства слід виконувати основні вимоги техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до чинних нормативних документів.

23.17 Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, якими користується працівник, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці (Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року).

24 ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОТРИМАННЯ САНІТАРНИХ ПРАВИЛ

24.1 Адміністрація підприємства повинна забезпечити:

а) дотримання Державних санітарних правил в повному обсязі;

б) розробку та виконання планів санітарно-оздоровчих та протиепідемічних заходів;

в) придбання достатньої кількості санітарного одягу та взуття відповідно до затверджених норм (не менше трьох комплектів на одного працюючого);

г) наявність засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху тощо;

д) своєчасну організацію занять з санітарного мінімуму для всіх працівників основних виробничих цехів, відділів та ділянок;

е) проведення медичних обстежень працівників у термін, визначений органами охорони здоров'я, а також придбання необхідної кількості особистих медичних книжок та подання медичним закладам повних списків робітників, які підлягають медобстеженню;

ж) своєчасне поповнення необхідного запасу дезинфікуючих та миючих засобів;

з) проведення технологічного і бактеріологічного контролю виробництва з періодичністю та в обсязі, узгодженому з органами саннадзору;