б)до 20 лк - для освітлювальних установок непроїзних частин площ категорії А і Б, площ передзаводами, головних входів на стадіони та виставки;

в)до 10 лк - для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії Б з перехідними типамипокриттів і головних входів до загальноміських парків.

4.44.У нічний час допускається передбачати зниження рівня зовнішнього освітлення міськихвулиць, доріг і площ при нормованій середній яскравості більше 0,4 кд/м2 або середній освіт-леності більше 4 лк шляхом відключення не більше половини світильників, виключаючи при цьомувідключення підряд розташованих або без відключення світильників за допомогою регуляторасвітлового потоку розрядних ламп високого тиску в установці до рівня не нижче 50 % її нормованогорівня зовнішнього освітлення.

Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній і ранковий темний час доби знижувати регулятором рівень освітлення:

  • на 30 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/3 максимальної величини;
  • на 50 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/5 максимальної величини.

На вулицях і дорогах при нормованих величинах середньої яскравості 0,2 кд/м2 або середній освітленості 4 лк і менше, на пішохідних містках, автостоянках, пішохідних алеях і дорогах, внутрішніх, службово-господарських і пожежних проїздах, а також на вулицях і дорогах сільських поселень часткове або повне відключення освітлення в нічний час не допускається.

4.45.На вулицях, дорогах і транспортних зонах площ категорії А і Б показник осліпленості дляосвітлювальних установок не повинен перевищувати 150.

Для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії В, а також освітлювальних установок, рівень освітлення яких регламентується нормами горизонтальної і напівциліндричної освітленості, найменша висота розташування світильників за умов обмеження осліпленості повинна прийматися за таблицею 10.

На вулицях категорії А і В установки зовнішнього освітлення усіх видів не повинні створювати на вікнах житлових будинків вертикальну освітленість, яка буде перевищувати:

  • 7 лк за норми середньої яскравості проїзної частини 0,4 кд/м2;
  • 10 лк за норми 0,6- 1,0 кд/м2;
  • 20 лк за норми 1,2-1,6 кд/м2.

На вулицях категорії В, на пішохідних вулицях поза громадським центром, на внутрішньо-дворових територіях, а також на будь-яких вулицях, прилеглих до спальних корпусів лікарень і лікувально-курортних закладів, вертикальна освітленість на вікнах квартир житлових будинків та палат спальних корпусів не повинна перевищувати 5 лк.

  1. В установках зовнішнього освітлення слід використовувати світильники з розряднимиджерелами світла високого тиску, в тому числі для установок освітлення вулиць і доріг з транс-портним рухом - переважно з натрієвими лампами високого тиску.
  2. Висота розміщення світлових приладів на вулицях, дорогах і площах з трамвайним ітролейбусним рухом повинна відповідати чинним нормативним документам на трамвайні ітролейбусні колії.
  3. Мінімальна висота установлення світильників на парапетах мостів і шляхопроводів необмежується за умови забезпечення захисного кута не менше 10° і виключення можливості доступудо ламп без застосування спеціального інструменту.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 27

4.49. У транспортних тунелях повинні застосовуватися світильники із захисним кутом не менше 10°. Сила світла світильників в площині, паралельній осі проїзної частини, не повинна перевищувати під кутом 75°; 80°; 85° і 90° відповідно 50, 20, 10 і 0 кд на 1000 лм.

Висота розташування світильників на стінах тунелю повинна бути не менше 4 м.

4.50. В пішохідних тунелях повинні використовуватися світильники із захисним кутом не менше 15° або з дифузними та призматичними розсіювачами:

  • з лампами ДНАТ (ДНАС) потужністю до 110 Вт;
  • з лампами ДРІ потужністю 70 Вт;
  • з лампами ДРЛ потужністю до 125 Вт;
  • з люмінесцентними лампами сумарної потужності до 80 Вт;
  • протяжні світловоди з лампами потужністю до 400 Вт.

4.51. На території відкритих ринків і торгових ярмарків середня горизонтальна освітленість площадок, проїздів, проходів між рядами павільйонів, палаток, контейнерів тощо повинна бути не менше 10 лк незалежно від їх категорії та займаної площі.

Відношення вертикальної освітленості до горизонтальної повинно бути не менше 1:2. При цьому вертикальна освітленість визначається в поперечній площині до осі проїзду на висоті 1,5 м, а горизонтальна освітленість - на рівні покриття.

Після закриття ринку або торгового ярмарку допускається знижувати рівень середньої горизонтальної освітленості до 4 лк. При цьому мінімальна освітленість не повинна бути менше 2 лк.

4.52. У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під'їздів до протипожежних вододжерел, якщо вони розташовані на неосвітлених частинах проїздів. Середня

горизонтальна освітленість цих під'їздів повинна бути 2 лк.

4.53. На території автозаправних станцій і автостоянок, прилеглих до вулиць і доріг з транспортним рухом, світильники розсіяного світла повинні встановлюватися на висоті не менше 3 м при світловому потоці ламп до 6000 лм і не менше 4 м при світловому потоці понад 6000 лм. Для освітлення вказаних об'єктів не допускається застосувати прожектори, які розташовуються на дахах і навісах і спрямовані в бік вулиць або доріг.

4.54. При використанні для освітлення великих площ і транспортних розв'язок, в тому числі і в декількох рівнях опор заввишки 20 м і вище, світлові прилади, що встановлюються на них, повинні Мати максимум сили світла під кутом не більше 65° до вертикалі. Висота світильників над дорожнім покриттям проїзної частини верхнього рівня транспортного перетинання повинна бути не менше 10 м.

4.55.Над кожним входом у будинок або поряд з ним повинні бути встановлені світильники, якізабезпечують рівні середньої горизонтальної освітленості не менше:

  • на площадці основного входу - 6 лк;
  • на запасному або технічному вході - 4 лк;
  • на пішохідній доріжці завдовжки 4 м біля основного входу в будинок - 4 лк.

Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд

  1. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість івиразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Ус-тановки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
  2. Яскравість фасадів будинків, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектуризалежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати за таблицею 21.

С. 28 ДБН В.2.5-28-2006

  1. При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від-бивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань абоза таблицею 22.
  2. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленостідо мінімальної повинно бути не більше 3:1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5:1. Прицьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичнихелементах.
  3. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і міні-мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10:1 і не більше 3:1, прицьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.
  4. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскра-вість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо-рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше як на дваступеня.

Таблиця 21

Категорія міського простору

Місце розташування об'єкта освітлення

Освітлюваний об'єкт

Заливаюче освітлення, середня яскравість фасаду Lф, кд/м2

Заливаюче і акцентоване освітлення, середня яскравість акцентованого світлом елемента Le , кд/м2

Локальне освітлення, середня яскравість L, кд/м2

А

Площі столичного центру, зони загальноміських домінант

Пам'ятки архітектури національного значення, великі громадські будинки, монументи і домінантні об'єкти

10

30

10

Магістральні вулиці і площі загальноміського значення

Пам'ятки архітектури, історії і культури, будинки, споруди і монументи міського значення

8

25

8

Парки, сади, бульвари, сквери і пішохідні вулиці загальноміського значення

Визначні будинки, споруди, пам'ятки і монументи, унікальні елементи ландшафту

5

15

5

Б

Площі окружних і районних громадських центрів

Пам'ятки і монументи, будинки і споруди окружного і районного значення

7

20

8

Магістральні вулиці і площі окружного і районного значення

Те саме

5

15

5

Парки, сади, сквери, бульвари і пішохідні вулиці окружного і районного значення

Те саме і характерні елементи ландшафту

3

10

3

В

Вулиці і площі, пішохідні дороги місцевого значення

Пам'ятки і монументи, визначні будинки і споруди

5

10

3

Сади, сквери, бульвари місцевого значення

Те саме і характерні елементи ландшафту

3

8

3

Примітка 1. Яскравість домінантних об'єктів, які оглядаються з відстані більше 300 м, допускається збільшувати

до 50 %.

Примітка 2. При розташуванні об'єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскравості, наведену в таблиці 15, допускається зменшувати до 50 %.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 29

Таблиця 22

Матеріали поверхні або колір фасаду

Середньозважений коефіцієнт відбивання матеріалу поверхні

Білий: атмосферостійкі фасадні фарби, гіпс, керамічна плитка, матовий алюміній, нержавіюча сталь тощо

0,7

Світлий: фарби, мармур, білий камінь (вапняк, доломіт, піщаник), бетон і декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах, керамічні плитки, силікатна цегла, латунь матова, травертин, черепашник тощо

0,6

Середньо-світлий: фарби, мармур, камінь (туф, піщаник, вапняк), бетон, кольорові штукатурки, керамічна цегла, блоки, плитка, дерево (дошки) тощо

0,5

Темний: фарби, мармур, граніт, глиняна цегла, декоративні штукатурки і керамічні плитки, потемніле дерево, мідь, листя дерев тощо

0,3

Чорний: фарби, камінь (габро, лабрадорит, діорит, базальт, граніт), чавун, платинована бронза, декоративні штукатурки, листя дерев тощо

0,15

  1. Об'ємні монументи, пам'ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слідосвітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, якийвизначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуваннямсприйняття об'єкта.
  2. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла.При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання, переважно галогенних,а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.
  3. Для освітлення об'єктів, які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зеленихнасаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Дляосвітлення об'єктів, які пофарбовані в "теплі" кольори, приймаються джерела світла з кольоровою

температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, зграфіто тощо), слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі Rа не менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.

  1. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори непотрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екра-нувалися світлозахисними пристроями.
  2. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий-матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому викори-товується джерело світла: при розрядних лампах Kз = 1,5, якщо скло приладу орієнтовано вертикальноабо в нижню напівсферу (в межах кута 90° - 270°) і Кз = 1,7 при орієнтуванні скла у верхнюнапівсферу, при лампах розжарювання відповідно Кз = 1,3 і 1,5.

Вітринне освітлення

4.67.Середня освітленість у вертикальній площині при загальному освітленні вітрини на висоті1,5 м від рівня тротуару повинна відповідати таблиці 23. Освітленість акцентованого освітленняразом із загальним не повинна перевищувати величин, наведених у таблиці 23.

Таблиця 23

Категорія вулиць, площ

Середня освітленість у вертикальній площині, лк

Сумарна освітленість у вертикальній площині (загальне і акцентоване освітлення), лк, не більше

А

300

1000

Б

200

750

В

100

500

Примітка 1. Площа акцентованого освітлення повинна складати не більше 20 % площі вітрини.

Примітка 2. Для вітрин, в яких виставлені переважно темні товари, рівень освітленості може бути підвищений на один ступінь за шкалою освітленості, для вітрин із світлим товаром освітленість може бути знижена на один ступінь.