Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків І, II і III (рис.Л.1, Л.2,Л.З
Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло від неба в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні, визначається за допомогою графіків І, II і III (рис. Л.1, Л.2, Л.З) та за формулою
,
(Л.9)
де n1 - кількість променів за графіком І, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову
точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.4);
n2 - кількість променів за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5).
ДБН В.2.5-28-2006 С. 73
10
рівень робочої поверхні
Рисунок Л.4 - Визначення кількості променів п, , які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому
освітленні за графіком І .
План
зо
|
II ==Ξ |
ч |
|
С ] |
II //// |
/ ПИ:■ |
|
|
0 |
|
|||
|
|
|
|
ЗО - Номер півкола за графіком І
Рисунок Л.5 - Визначення кількості променів пг і п'2, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому
освітленні за графіком II.
Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує світло, відбите від протилежного будинку при боковому освітленні, визначається за формулою
(Л.10)
де - кількість променів за графіком І, які проходять від протилежного будинку через світловий
проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.6);
п'2 — кількість променів за графіком II, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5).
Підрахунок кількості променів за графіками І і II проводиться в наступному порядку:
а) графік І накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка - зі слідом робочої поверхні (рис. Л.4);
С. 74 ДБН В.2.5-28-2006
Рисунок Л.6 - Визначення кількості променів п, і п,'(від неба і від протилежного будинку), які проходять через
світлові прорізи в стіні за графіком І.
б)підраховується кількість променів «і, які проходять через світлові прорізи;
в)відмічається номер півкола на графіку І, яке проходить через точку С1 - середину світловогопрорізу (рис. Л.4);
г)графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь,номер якої відповідає номеру півкола за графіком І, проходили через точку С (рис. Л.5);
д)підраховується кількість променів n2 за графіком II, які проходять через світлові прорізи;е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (Л.9).
Підрахунок променів, відбитих від протилежного будинку і п'2 які проходять через світловий проріз, проводиться за графіками І і II аналогічно (рис. Л.6).
Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верхньому освітленні εΒ визначається за формулою
εв = 0,01 ()
(Л.11)
де - кількість променів за графіком III, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові
прорізи на поперечному розрізі приміщення;
п2 - кількість променів за графіком II, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поздовжньому розрізі приміщення (у випадку кількох світлових прорізів п3 і п2 визначаються окремо для кожного прорізу, а потім добуток (п3 . п2) підсумовується).
Підрахунок кількості променів за графіками III і II проводиться в наступному порядку:
а)графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка Осуміщається з розрахунковою точкою Б, а нижня лінія графіка III - зі слідом робочої поверхні;
б)підраховується кількість променів п3, які проходять від неба в розрахункову точку Б черезсвітлові прорізи (рис. Л.7).
в)відмічається номер півкола на графіку III, яке проходить через точку С2 - середину світловогопрорізу;
г)графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб йоговертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходиличерез точку С2 (рис. Л.8);
ДБН В.2.5-28-2006 ОУ7&
д) підраховується кількість променів п2 за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи;
е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (Л. 11).
Рисунок Л.7 - Визначення кількості променів п3 , які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні
за графіком III.
40
Номер
півкола
за
графіком
Рисунок Л.8 - Визначення кількості променів п2, які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні
за графіком II.
С. 76 ДБНВ.2.5-28-2006
ЗМІСТ
Додаток А
Терміни і визначення понять33
Додаток Б
Визначення розряду робіт при відстані від об'єкта розрізнення
до очей працюючого понад 0,5 м37
Додаток В
Визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення38
Додаток Г
Експлуатаційні групи світильників . . . .40
Додаток Ε
Джерела світла для виробничих приміщень41
Додаток Ж
Джерела світла для загального освітлення житлових і громадських будинків .... 43
Додаток И
Нормовані показники освітлення загальнопромислових приміщень і споруд .... 44
Додаток К
Нормовані показники освітлення основних приміщень громадських,
житлових, допоміжних будинків51
Додаток Л
Розрахунок природного освітлення62
