Закінчення таблиці Б.7

Труби

Діаметр умовного проходу, мм

Діаметр

зовнішній, мм

Товщина стінки, мм

Значення к1

Сталеві водогазопровідні

(ГОСТ 3262)

15

21,3

2,5

0,18

20

26,8

2,5

0,926

25

33,5

2,8

3,65

32

42,3

2,8

16,5

40

48

3,0

34,5

50

60

3,0

135,0

65

75,5

3,2

517,0

80

88,5

3,5

1262,0

90

101

3,5

2725,0

100

114

4,0

5205,0

125

140

4,0

16940,0

150

165

4,0

43000,0

Примітка. Труби, позначені відміткою *, застосовуються в мережах як внутрішнього, так і зовнішнього водопостачання.

Таблиця Б.8

Вузли керування

Тип клапана

Діаметр клапана, мм

Коефіцієнт втрат

напору клапана ξ

Спринклерної установки

водозаповненої згідно з ТУ 22-3867

ВС

100

3,02·10-3

150

8,68·10-4

Те саме повітряної

ВС, ГД

100

9,36·10-3

150

2,27·10-3

Те саме

ВС, КЗС

100

7,17·10-3

150

1,70·10-3

Те саме повітряної і дренчерної

установок згідно з ТУ 25-0958.0002

КЗУ

100

2,13·10-3

150

5,55·10-4

Те саме

КЗМ

100

3,31·10-3

150

6,59·10-4

Спринклерної і дренчерної установок

БКМ

100

2,35·10-3

150

7,70·10-4

200

1,98·10-4

Дренчерної установки згідно з ТУ 22-3863

ГД

65

4,80·10-2

100

6,34·10-3

150

1,40·10-3

Те саме

КЗС

65

23,15·10-3

100

4,15·10-3

150

0,82·10-3

Закінчення таблиці Б.8

Вузли керування

Тип клапана

Діаметр клапана, мм

Коефіцієнт втрат

напору клапана ξ

Те саме згідно з ТУ 25.09.029

КПТА

25

2,47-10-1

32

8,65-10-2

40

5,04-10-2

50

1,83-10-2

65

5,34-10-3

Б.17 Об'єм розчину піноутворювача V1, м3, при об'ємному пожежогасінні визначається за формулою

, (Б.6)

де к2 - коефіцієнт руйнування піни, приймається за таблицею Б.9;

V - об'єм приміщення, яке захищається, м3;

к3 - кратність піни, приймається за технічною документацією зрошувача (генератора).

Таблиця Б.9

Вид горючих матеріалів

Коефіцієнт руйнування піни к 2

Тривалість роботи установки, хв, не більше

Тверді

3

25

Рідкі

4

15

Кількість одночасно працюючих генераторів піни п1 визначається за формулою

, (Б.7)

де Qd - продуктивність одного генератора за розчином піноутворювача, м3 · хв-1;

t - тривалість роботи установки з піною середньої кратності, хв, приймається за таблицею Б.9.

Б.18 Тривалість роботи установки пінного пожежогасіння з піною низької кратності слід приймати:

15 хв - для приміщень з твердими горючими матеріалами, кількість яких складає понад 200 кг · м2, або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів до 28 °С;

10 хв - для приміщень з твердими горючими матеріалами, кількість яких становить до 200 кг · м2, або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів 28 °С і більшу.

Б.19 Тривалість роботи внутрішніх пожежних кранів, обладнаних ручними водяними або пінними пожежними стволами і з'єднаних з живильними трубопроводами спринклерної установки, належить приймати такою, що дорівнює часу роботи спринклерної установки.

Тривалість роботи пожежних кранів з ручними пінними пожежними стволами, що живляться від самостійних вводів, повинна дорівнювати 1 год.

Додаток В

(обов'язковий)

Групи приміщень (виробництв і технологічних процесів)

за ступенем небезпеки розвитку пожежі

в залежності від їх функціонального призначення

і пожежного навантаження горючих матеріалів

Таблиця В.1

Група

приміщень

Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів

1

Приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, зберігання спалимих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, залів розташування електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків управлінь, готелів, лікарень

(пожежне навантаження 200 МДж · м-2).

2

Приміщення фарбувальні, просочувальні, малярні, знежирювальні, консервації і розконсервації, сумішеприготувальні, промивки деталей із застосуванням ЛЗР та ГР; приміщення деревообробного, текстильного, трикотажного, текстильно-галантерейного виробництва; приміщення виготовлення вати, швейної промисловості, взуттєвого, шкіряного і хутрового виробництва, штучних і плівкових матеріалів; приміщення целюлозно-паперового і друкарського виробництва; приміщення виробництв із застосуванням гумотехнічних виробів, підприємств з обслуговування автомобілів (пожежне навантаження від 200 до 2000 МДж · м-2).

3

Приміщення гумотехнічного виробництва.

4

Приміщення виробництва, переробки і обробки горючих природних і синтетичних волокон і пластмаси, кіноплівки на нітрооснові; фарбувальні і сушильні камери, ділянки відкритого фарбування і сушіння; приміщення фарбоготувальних, лакоготувальних, клеєготувальних виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР; машинні зали компресорних станцій, станцій регенерації, гідрування, екстракції і приміщення інших виробництв, що переробляють горючі гази, бензин, спирти, ефіри та інші ЛЗР і ГР (пожежне навантаження понад 2000 МДж · м-2).

5

Склади негорючих матеріалів у спалимій упаковці.

6

Склади твердих горючих матеріалів.

7

Склади лаків, фарб, ЛЗР, ГР, пластмаси, гумотехнічних виробів, каучуку, смол.

Примітка 1. Групи приміщень визначені за їх функціональним призначенням.

У тих випадках, коли неможливо підібрати аналогічні виробництва, групу приміщень належить визначати за величиною пожежного навантаження.

Примітка 2. Пожежне навантаження визначається згідно з СТ СЕВ 446

(без урахування коефіцієнтів а, б, с).

Додаток Г

(обов'язковий)

Вимоги до обладнання складів,

що мають висоту складування від 5,5 до 25 м

Г.1 Стелажі повинні мати горизонтальні екрани з кроком по висоті не більше 4,5 м. Відстань до першого екрана належить приймати від рівня підлоги.

Г.2 Екрани повинні бути виготовлені з негорючого матеріалу.

Г.3 Екран повинен перекривати повністю горизонтальний переріз стелажа, в тому числі і зазори між суміжними стелажами. Екрани, днища ящикової тари повинні мати отвори діаметром не менше 10 мм, розміщені у вузлах умовної координатної сітки з кроком 150 мм. Не допускається розміщення отворів в екрані в радіусі 150 мм від місця встановлення спринклерних зрошувачів.

Екран не повинен заважати вантажно-розвантажувальним роботам.

Г.4 В стелажах через кожні 40 м довжини повинні бути передбачені поперечні проходи; заввишки не менше 2 м і завширшки не менше 1,5 м.

Проходи в межах стелажів необхідно відділяти від конструкцій стелажів протипожежними перегородками 1 -го типу.

Г.5 Витяжні шахти (люки) димовидалення належить розміщати над поздовжніми проходами між стелажами.

Додаток Д

(рекомендований)

Методика розрахунку установок об'ємного газового пожежогасіння

Д.1 Методика розрахунку маси газової вогнегасної речовини*

Послідовність розрахунку

Д 1.1 Не допускається подача вогнегасної речовини до приміщення, що підлягає захисту, по одному трубопроводу з балонів, які мають різні коефіцієнти завантаження і (або) різний тиск газу-пропеленту.

Розрахункова маса газової вогнегасної речовини Мг , кг, яка повинна зберігатись в установці, визначається за формулою

Мг = К1 (Мр + Мтр + Мб · п),(Д.1.1)

де Мр - маса вогнегасної речовини, яка призначена для створення в об'ємі приміщення вогнегасної концентрації, визначається за формулами:

- для вогнегасних речовин - незріджених газів і двоокису вуглецю

Мр = Vp ·ρ1 ·(1+K2) · ln;(Д.1.2)

- для вогнегасних речовин - зріджених газів, за винятком двоокису вуглецю

Мр = Vp · ρ1 · (1+K2) ·,(Д.1.3)

де Vp - розрахунковий об'єм приміщення, м3. До розрахункового об'єму приміщення входить його внутрішній геометричний об'єм, в тому числі об'єм систем вентиляції, кондиціонування, опалення (до герметичних клапанів або засувок). Об'єм обладнання, яке знаходиться у приміщенні, від нього не віднімається, за винятком об'єму суцільних (непроникних) будівельних елементів (колони, балки, фундаменти під обладнання тощо);

К1 - коефіцієнт, що враховує витік вогнегасної речовини з посудин, приймається 1,05;

K2 - коефіцієнт, що враховує втрати вогнегасної речовини через відкриті прорізи приміщення

K2 = П · δ · tпод · , (Д.1.4)

де П - параметр, який враховує розташування прорізів по висоті з приміщення, що захищається, м0,5 · с-1.

Числові значення параметра П вибираються наступним чином:

  • П = 0,65 - при розташуванні прорізів одночасно у нижній (0 - 0,2) та верхній зонах приміщення (0,8 - 1,0)Н або одночасно на стелі та на підлозі приміщення, причому площіпрорізів у нижній та верхній частинах приблизно однакові і складають половину сумарноїплощі прорізів;
  • П = 0,1 - при розташуванні прорізів лише у верхній зоні (0,8 - 1,0)Н приміщення, якезахищається (або на стелі);
  • П = 0,25 - при розташуванні прорізів лише у нижній зоні (0 - 0,2) Н такого приміщення (або напідлозі);
  • П = 0,4 - при приблизно рівномірному розподілі площі прорізів по всій висоті приміщення, щозахищається, та в решті випадків;

* - маса хладону 114В2 розраховується за методикою, викладеною в п. Д.2. - параметр негерметичності приміщення, м-1 ,

де Σ · Fн - сумарна площа прорізів, м2;

Н - висота приміщення, м;

tпод - нормативний час подачі газової вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається, с;

ρ1 - густина газової вогнегасної речовини з врахуванням висоти розташування об'єкта, що захищається, відносно рівня моря при мінімальній температурі експлуатації всередині приміщення Ттіп , кг · м-3, визначається за формулою

ρ1 = ρ0 ··K3 , (Д.1.5)

де ρ0 - густина парів газової вогнегасної речовини при температурі T0 = 273К (20 °С) і атмосферному тиску 101,3 кПа, визначається за таблицею Д.1.1;

Тmin - мінімальна температура повітря у приміщенні, яке захищається, К;

K3 - поправочний коефіцієнт, що враховує висоту розміщення об'єкта відносно рівня моря (таблиця Д.1.2);

Сн - нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, % об. (таблиця Д.1.3).

Таблиця Д. 1.1. - Густина парів вогнегасних речовин і повітря при температурі 20 °С і P=101,3 кПа