Страница 11: ДБН В.2.2-16-2005. Будинки і споруди культурно-видовищні та дозвіллєві заклади (29873)

Проріз сейфа слід захищати протипожежними дверима, люками 2-го типу.

14.20Із залів місткістю 300 місць і більше та з приміщень площею більше 200 м без природного освітлення з наявністю горючих матеріалів, а також з приміщень із світлопрозорим заповненням прорізів (склом або склоблоками) слід передбачати димовидаляння. Площа шахт визначається розрахунком, але повинна бути не менше 0,2 % від площі підлоги приміщення.

У будинках IV і V ступенів вогнестійкості в разі використання електродвигунів у закритому виконанні, а пускових апаратів і щитів у металевих кожухах огороджувальні конструкції вентиляційних камер слід передбачати з межею вогнестійкості RЕІ 45 (для стін, перекриттів), ЕІ 45 (для перегородок) та з межею поширення вогню, що відповідає групі М1.

14.21Каркас надбудов над негорючими несучими конструкціями балконів, амфітеатру і партеру залу для глядачів, які необхідні для створення потрібного уклону або східчастої підлоги,повинен виконуватися з негорючих матеріалів.

Пустоти, що утворюються під надбудовами, повинні бути поділені діафрагмами на відсіки площею не більше 100 м2. Якщо висота пустот перевищує 1,2 м, необхідно передбачати входи для їх огляду.

14.22Несучі елементи планшета сцени (прогони, балки, консолі, стояки) повинні виконуватись з негорючих матеріалів.

Настил по цих елементах, а також колосниковий настил робочих галерей допускається виконувати з деревини, що оброблена засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 39

14.23Каркаси та заповнення каркасів підвісних стель над залами для глядачів у будинках таспорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

У залах для глядачів місткістю до 800 місць заповнення каркасів допускається передбачати з матеріалів груп горючості Г1, Г2.

Отвори в суцільній підвісній стелі для встановлення гучномовців, світильників люмінесцентного освітлення та іншого обладнання повинні бути захищені зверху протипожежними люками 2-го типу.

14.24В разі розміщення над залом для глядачів інших приміщень (репетиційні зали, живописно-декораційна майстерня тощо) огороджувальні конструкції (стіни, перегородки) цих приміщеньповинні мати вогнестійкість не менше ніж RЕІ 45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок). Зазначеніконструкції за межею розповсюдження вогню мають відповідати групі М1.

Приміщення для освітлення сцени, розташовані в межах габариту перекриття залу для глядачів, повинні відокремлюватися перегородками з межею вогнестійкості не менше ЕІ 45.

14.25У залі для глядачів та інших приміщеннях допускається влаштування штучних килимовихпокриттів, які за токсичністю продуктів горіння відповідають групам ТІ, Т2, за димоутворювальною здатністю – групам Д1, Д2 (за ГОСТ 12.1.044), а за поширенням полум'я поверхнею – групамРП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70) за умов надійного їх кріплення до основи з негорючого матеріалу.

Килимові покриття, що застосовуються на шляхах евакуації, повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7.

14.26Огороджувальні конструкції оркестрової ями повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

Деревина, що використовується для опорядження внутрішніх поверхонь та для настилу підлоги, повинна оброблятися засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

14.27В покритті над сценою повинні влаштовуватися димові люки. Площа живого перерізулюків визначається розрахунком чи приймається такою, що дорівнює 2,5 % площі колосниковоїсцени на кожні 10 м висоти від підлоги трюму до покриття сцени.

Клапани люків повинні відкриватися під дією власної ваги в разі вивільнення від пристроїв, що їх утримують, при цьому слід враховувати сили змерзання кромок по периметру клапана, які приймаються 0,3 кН/м.

Лебідка або пристрої для відкривання, які обслуговують клапани люків, повинні мати дистанційне керування з планшета сцени, з приміщення пожежного поста-диспетчерської та приміщення цієї лебідки.

Надбудова над димовими люками повинна виконуватися з негорючих матеріалів, а клапани – з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2.

14.28Приміщення пожежного поста-диспетчерської повинно мати природне освітлення, розташовуватися на рівні планшета сцени (естради) або поверхом нижче, але поблизу безпосередньоговиходу назовні. Площа приміщення пожежного поста-диспетчерської визначається для сцен:

- С-1 ?? С-3; С-5;Е-3 ?? Е-6

за місткості залу для глядачів 500 місць і більше ...........................................15м2;

-С-5 ?? С-622 м2;

- С-7 ?? С-825-27 м2;

-С-932 м2.

14.29 Будинки і споруди культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією, установками пожежогасіння (відповідно до вимог ДБН В.2.5-13 і ДБН В.2.2-9) і централізованою системою оповіщення про пожежу згідно з вимогами ДБН В.1.1-7.

В експозиційних залах та фондосховищах музеїв рекомендується застосовувати вуглекислотне пожежогасіння.

С. 40 ДБН В.2.2-16-2005

14.30Сховища музею повинні бути ізольовані від інших приміщень протипожежними стінами1-го типу. Стіни всередині сховища повинні мати межу вогнестійкості не менше ніж RЕІ 120.Ширина проходів у сховище приймається не менше 0,9 м, а головних проходів – 2,5 м.

14.31Витрати води на зовнішнє пожежогасіння слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.02.Для літніх відкритих кінотеатрів у випадку відсутності зовнішніх мереж для пожежогасіння

допускається передбачати природні, штучні водойми, резервуари з влаштуванням під'їзду до них мотопомп або пожежних машин.

14.32Внутрішній протипожежний водопровід слід передбачати в будинках:

• кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 700 місцьвключно – пожежними кранами; більше 700 місць за наявності колосників – пожежнимикранами та дренчерними установками згідно з вимогами 14.40 цих Норм;
• клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами: 12,5 х 7,5 м; 15 х 7,5 м; 18 х 9 м та 21 х 12 м замісткості залу для глядачів до 700 місць – пожежними кранами та дренчерними установками;
• клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами:18 х 9 м, 21 х 12 м за місткості залу для глядачівбільше 700 місць, зі сценами 18 x 12 м, 21 х 15м незалежно від місткості, а також у театрах –пожежними кранами, дренчерними та спринклерними установками;
• демонстраційних комплексів театрів місткістю 600 місць та більше зі сценами панорамного,тристороннього та центрального типів – установками автоматичного пожежогасіння.

14.33У виробничих приміщеннях та резервних складах, що розміщуються в окремому корпусіна ділянці будинку театру, або при розташуванні підсобно-виробничих приміщень у будинкутеатру слід передбачати внутрішні пожежні крани та спринклерні установки згідно з вимогами14.35 і 14.42 цих Норм.

В разі розміщення виробничих приміщень та резервних складів в окремому корпусі поза ділянкою будинку театру спринклерні установки передбачаються згідно з вимогами 14.42 цих Норм, а витрата води пожежними кранами приймається згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

14.34Витрати води для внутрішнього пожежогасіння з пожежних кранів слід приймати вбудинках:

• кінотеатрів, клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 300 місцьвключно – два струменя не менше 2,5 л/с, більше 300 місць – два струменя з витратою не менше5 л/с кожна;
• клубів, центрів дозвілля зі сценами і театрів незалежно від місткості – два струменя не менше2,5 л/с і два струменя з витратою не менше 5 л/с кожний.

14.35Пожежні крани встановлюють біля входів до залу для глядачів і на сцену чи естраду, білявходів на сходові площадки.

У будинках клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами розмірами 18 х 12 м, 21 х 12 м, 21 х 15 м, а також у будинках театрів додаткові пожежні крани діаметром 65 мм зі сприском 19 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на планшеті сцени.

Пожежні крани діаметром 50 мм зі сприском 16 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на колосниках та робочих галереях; те саме в решті приміщень театрів – з довжиною рукава 20 м.

14.36На планшеті сцени за його площі до 500 м2 встановлюють три, а за більшої площі – чотирипожежних крани.

На кожній робочій галереї та колосниках розміщують не менше двох пожежних кранів, по одному з правого та лівого боку сцени.

Влаштування кранів допускається відкрито, без шаф.

14.37Пожежні крани слід розташовувати таким чином, щоб будь-яка точка приміщення зрошувалася двома струменями.

14.38Внутрішня мережа пожежних кранів повинна бути кільцевою та приєднуватися двомавводами як до зовнішньої мережі, так і до розподільної гребінки спринклерної та дренчерної систем.Розподільні засувки на мережі встановлюють з розрахунку відключення ділянок, що мають небільше двох відгалужень. В основі стояків, що мають більше двох пожежних кранів, влаштовуютьвентилі або засувки.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 41

14.39 Вільний напір у пожежних кранах слід передбачати таким, щоб отримуваний компактнийструмінь зрошував найбільш високу частину розрахункового приміщення. Напір у пожежних кранах на планшеті сцени повинен забезпечувати отримання компактних струменів висотою, що на 2 мперевищує відстань від планшета до колосникового настилу.

14.40 Дренчерні зрошувачі встановлюють під колосниками сцени та ар'єрсцени, під нижнімярусом робочих галерей та нижніми перехідними містками, що їх з'єднують, в сейфі згорнутихдекорацій та в усіх прорізах сцени, включаючи прорізи порталу, карманів та ар'єрсцени і виходів ізних, а також частини трюму, що зайнята конструкціями вбудованого обладнання сцени та підйомно-опускних пристроїв.

Зрошення протипожежної завіси слід передбачати з боку сцени.

1. Спринклерними установками обладнуються: покриття сцени та ар'єрсцени, всі робочігалереї та перехідні містки, крім нижніх, трюм (крім вбудованого обладнання сцени), карманисцени, ар'єрсцена, а також приміщення, що перераховані в 14.19, за винятком приміщень фондосховищ (де слід застосовувати газові, порошкові або аерозольні системи), вентиляційних камер,трансформаторної підстанції, акумуляторних, сейфа згорнутих декорацій, приміщень лебідок протипожежної завіси, димових люків та насосної з пожнасосами.
2. Розміщення дренчерних та спринклерних зрошувачів провадять виходячи з таких умов:

• площа підлоги, що захищається одним зрошувачем, приймається не більше 9 м2 за середньоїінтенсивності зрошування не менше 0,1 л/с на 1 м2 площі підлоги;
• витрата води на зрошування прорізів сцени приймається 0,5 л/с на 1 м прорізу, на зрошенняпорталу сцени – не менше 0,5 л/с на 1 м ширини порталу за його висоти до 7,5 м та 0,7 л/с на 1 мза висоти більше 7,5 м.

Вільний напір у найбільш віддаленому і високорозташованому зрошувачі повинен бути не менше 500 гПа (5 м вод. ст.).

В одному будинку діаметр вихідних отворів в усіх зрошувачах повинен бути однаковим.

14.43Керування дренчерними установками слід передбачати:

• електричне або гідравлічне з двох місць на планшеті сцени та з приміщення пожежногопоста – для секцій захисту сцени, ар'єрсцени та сценічних прорізів;
• дистанційне електричне або гідравлічне зі вказаних вище місць та автоматичне від датчиківна вузлі керування спринклерами сцени – для дренчерної завіси сценічного порталу;
• дистанційне з приміщення пожежного поста та установки розподільчої гребінки – для секціїзахисту сейфа згорнутих декорацій.

14.44Дренчери колосників сцени та ар'єрсцени, нижнього ярусу робочих галерей та перехіднихмістків, що сполучають їх, об'єднують в одну або декілька секцій.

Дренчери над дверними прорізами сцени і прорізом ар'єрсцени об'єднують в одну секцію. Дренчери порталу сцени та сейфа згорнутих декорацій виділяють у дві окремі секції.

1. Спринклери, що встановлюють на сцені, ар'єрсцені, в бічних карманах, трюмі сцени, слідоб'єднувати в одну секцію з окремим керуванням. Допускається приєднання пожежних кранів насценічних робочих галереях до стояків спринклерної системи сцени.
2. Сумарна розрахункова витрата води приймається більшою з двох випадків роботи засобіввнутрішнього пожежогасіння:

-спринклерів сцени (покриття сцени, всі робочі галереї та перехідні містки), одночасної дії двохпожежних кранів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів наверхніх робочих галереях із загальною витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерівпорталу сцени;

-усіх дренчерів під колосниками сцени та ар'єрсцени, нижнім ярусом робочих галерей та перехідними містками, що їх з'єднують, одночасної дії двох пожежних кранів на планшеті сцениз загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на верхніх робочих галереях з витратою5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени.

С. 42 ДБН В.2.2-16-2005

14.47У тих випадках, коли напору в зовнішній мережі недостатньо для забезпечення розрахункової роботи протипожежних пристроїв, слід передбачати встановлення насосів, пуск якихслід проектувати:

• дистанційним від кнопок біля пожежних кранів – за відсутності спринклерних та дренчернихпристроїв;
• автоматичним – за наявності спринклерних та дренчерних пристроїв з дистанційним дублюванням (для пуску та зупинки) із приміщень пожежного поста та насосної.

1. Пожежні насосні агрегати повинні мати стовідсотковий резерв і встановлюватися вокремих опалюваних приміщеннях, що мають виходи безпосередньо назовні або до сходовоїклітки. У будинках кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля, обладнаних тільки пожежнимикранами, допускається встановлення насосів у котельній.
2. Для приєднання рукавів пересувних пожежних насосів від напірної лінії між насосами тарозподільною гребінкою спринклерної та дренчерної установок повинні бути виведені назовні двапатрубки діаметром 80 мм із зворотними клапанами, керованою засувкою, що відкривається зовнібудинку, та стандартними з'єднувальними пожежними головками.
3. У випадку, якщо потужність зовнішніх водопровідних мереж недостатня для подаваннярозрахункової витрати води на пожежогасіння або при приєднанні вводів до тупикових ділянокмережі, необхідно передбачати влаштування підземних резервуарів, ємкість яких повинна забезпечувати: