3.10 При експлуатації водопровідних, каналізаційних, теплових мереж і споруд належить забезпечувати необхідний комплекс робіт для підтримання їх у належному стані та режимі за умови:
- наявності організованої, укомплектованої необхідним персоналом та оснащеної технічними засобами служби експлуатації;
- виконання правил технічної експлуатації мереж і споруд згідно із відомчими інструкціями;
- своєчасного виконання поточних і капітальних ремонтів мереж та споруд за графіками ремонтів або у випадках пошкоджень.
- Захисні гідроізолюючі покриття фундаментів, заглиблених споруд і комунікацій використовуються для протидії прониканню ґрунтових вод у підвалини, тунелі та інші заглиблені об'єкти. Захисні покриття влаштовують, як правило, на зовнішній поверхні споруди із використанням полімерних фарб, пластмас, асфальту, колоїдно-цементного розчину, органо-мінеральних розчинів, поліетиленової плівки тощо.
- Дренажні системи у складі запобіжних заходів проектують за правилами, викладеними у розділі 4.
4 ЗАХИСНІ СПОРУДИ
4.1 Проектування захисних споруд від підтоплення та затоплення виконується з урахуванням генеральних планів міст та селищ, схем та комплексних програм інженерного захисту територій населених пунктів від небезпечних геологічних процесів та шкідливої дії вод, вимог інтегрованого керування поверхневими та підземними водами, земельними ресурсами, програм екологічного оздоровлення територій.
Захист гірничих виробок від підземних та поверхневих вод виконується відповідно до вимог СНиП 2.06.14, захист будинків та споруд на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах -відповідно до ДБН В.1.1-5.
Захист територій та споруд від підтоплення
4.2 Захист від підтоплення ґрунтовими водами територій міст і селищ, а також окремих споруд на них належить виконувати наступними способами:
- улаштування дренажів різних типів;
- виконання зовнішньої або внутрішньої гідроізоляції.
Використання для захисту від підтоплення протифільтраційних екранів (завіс) вважається недоцільним через створення перед ними небезпечних зон підвищення рівнів ґрунтових вод, що сприяє розвиненню баражного ефекту.
4.3 Вибір типів захисних споруд та їх компонування виконуються під час розроблення схем інженерного захисту або на початкових стадіях проектування. Проектні рішення приймаються на підставі порівняльного аналізу розглянутих варіантів з урахуванням:
- природних умов району будівництва (геологічних, геоморфологічних, кліматичних, гідрологічних, гідрогеологічних і екологічних);
- містобудівної характеристики території на час проектування та будівництва захисних споруд, а також на перспективу – враховуючи існуюче і заплановане використання підземного простору;
- змін гідрогеологічних обставин на ділянках містобудівного та іншого призначення, прилеглих до території, яка захищається;
- наслідків впливу захисних споруд на інженерно-геологічні умови території (приклади наслідків: осушення ґрунтів, зниження рівня ґрунтових вод, зміни міцності природних основ та стійкості схилів і укосів), включаючи екологічні наслідки;
- умов рекреаційного використання території;
- умов і методів виконання робіт, ресурсозбереження.
Дренажні системи та дренажі
4.4 У комплексах інженерного захисту від підтоплення ґрунтовими водами територій та споруд належить застосовувати дренажі наступних видів:
- горизонтальний;
- вертикальний;
- комбінований;
- променевий;
- внутрішній;
- спеціальні види дренажів (вакуумні, електродренажі тощо)
4.5 Горизонтальний дренаж досконалого і недосконалого типів застосовують у різних ґрунтових умовах:
- досконалого типу – в усіх водоносних ґрунтах без обмежень;
- недосконалого типу – у добре проникних ґрунтах (в інших ґрунтах – за наявності обґрунтування ефективності застосування).
Зворотне засипання траншей горизонтального дренажу належить виконувати в ґрунтах із коефіцієнтами фільтрації менше 5 м/добу. Засипання виконують пісками з коефіцієнтом фільтрації більше 5 м/добу:
- в однорідних ґрунтах на висоту (0,6-0,7)H, де H – висота від низу дренажної обсипки до максимального існуючого рівня ґрунтових вод;
- у шаруватих ґрунтах частина дренажної траншеї засипається піском на 0,5 м вище максимального існуючого рівня ґрунтових вод.
Вертикальний дренаж застосовується для дренування ґрунтів із значною водопроникністю у двошаровому середовищі. Для багатошарового середовища належить обґрунтувати ефективність цього виду дренажу. Вертикальний дренаж найбільш ефективний у випадках, коли слабкопроникні ґрунти підстеляються проникними ґрунтами з напірними водами.
Комбінований дренаж застосовується у випадках складної будови відкладень, коли верхній слабкопроникний шар ґрунту великої потужності підстеляється шарами водопроникних ґрунтів невеликої потужності із водоносним горизонтом у них (напірним або безнапірним).
Променевий дренаж застосовується для глибокого зниження рівня ґрунтових вод, він є ефективним для дренування територій із складною будовою рельєфу поверхні та ґрунтових шарів, на ділянках із щільною забудовою та густо насиченим комунікаціями підземним простором.
Внутрішній дренаж застосовується для захисту будинків та споруд при неможливості влаштування класичних систем дренажу за умови:
- проведення ремонту або реконструкції підвального приміщення, коли розкриття фундаментних пазух є неможливим за умов розміщення оточуючих об'єктів (будинки, споруди, автошляхи, комунікації, рослинність тощо) або призведе до недоцільних матеріальних витрат на відновлення таких об'єктів;
- при використанні методів будівництва типу "зверху-вниз" або "уверх-униз", які не дозволяють улаштування іншого виду дренажу.
Спеціальні види дренажів застосовуються для посилення ефекту осушення слабкопроникних ґрунтів (прискорення темпів осушення, поліпшення роботи фільтрів). До них належать вакуумний, електроосушувальний, вентиляційний та інші дренажі.
Системи внутрішнього дренажу застосовуються при реконструкції будівель і споруд, коли немає жорстких вимог щодо вологості в приміщенні та за відсутності зосередженого ґрунтового притоку. Якщо є необхідність забезпечення нормативної вологості в приміщенні, встановлюють системи керування вологістю.
При використанні методу будівництва підземних частин будівель типу "зверху-вниз" або "уверх-униз" можливе сукупне використання внутрішнього дренажу сумісно із гідроізоляційним покриттям за умов подальшого влаштування систем керування вологістю приміщень підземної частини будівлі.
4.6 У проектах споруд і комплексів захисту від підтоплення міських територій слід передбачати:
- забезпечення надійності споруд, зручності постійної і тимчасової експлуатації;
- забезпечення можливості спостережень за роботою устаткування та станом захисних споруд із найменшими експлуатаційними витратами;
- оптимальну тривалість будівництва за найвищого ступеня механізації робіт;
- збереження історичних і архітектурних пам'яток;
- забезпечення використання дренажних вод;
- забезпечення вимог з охорони природного середовища.
4.7 Під час проектування захисних споруд від підтоплення розглядаються можливість і техніко-економічна доцільність:
- суміщення споруд, що виконують різні функції (наприклад, дренування території та від ведення поверхневого стоку), або забезпечують захист від декількох небезпечних геологічних процесів (наприклад, зсуви та підтоплення);
- будівництва споруд для захисту від підтоплення по чергах в ув'язці з інвестиційними проектами, планованим освоєнням території або реконструкцією забудови;
- використання дренажних вод для технічного водопостачання промислових підприємств і потреб міського господарства.
4.8 Комплекси захисних споруд від підтоплення повинні облаштовуватися мережами спостережних (режимних) свердловин для забезпечення моніторингу небезпечного підняття рівня ґрунтових вод на території, що захищається, та контролю ефективності роботи споруд. Моніторинг ґрунтових вод виконується за відповідними нормами та методиками.
Захист територій та споруд від затоплення
4.9 Захист територій від затоплення слід здійснювати:
- обвалуванням територій із боку річки, водосховища або іншого водного об'єкта;
- штучним підвищенням рельєфу територій до незатоплюваних планових відміток;
- акумуляцією, регулюванням, відведенням поверхневих стічних і дренажних вод із затоплених, тимчасово затоплюваних, зрошуваних територій і низинних порушених земель.
4.10 До складу споруд інженерного захисту від затоплення можуть входити: дамби обвалування, дренажі, дренажні й водоскидні мережі, нагірні водоскидні канали, швидкотоки й перепади, трубопроводи й насосні станції.
У залежності від природних і гідрогеологічних умов території, що захищається, системи інженерного захисту можуть включати декілька вказаних вище споруд або окремі споруди.
Обвалування територій
- Загальну схему обвалування території (що захищається) вздовж усього зниження відміток її природної поверхні слід вибирати на основі техніко-економічного порівняння варіантів з урахуванням вимог нормативних документів та стандартів.
- Для захисту затоплюваних територій слід застосовувати два види обвалування: загальне та по ділянках.
Загальне обвалування території доцільно застосовувати, якщо на території, що захищається, немає водотоків або коли стік водотоків можна перекинути до водосховища або в річку через відвідний канал, трубопровід або за допомогою насосної станції.
Обвалування по ділянках слід застосовувати для захисту територій, які перетинаються великими ріками, перекачування яких є економічно недоцільним, або для захисту окремих ділянок території із різною щільністю забудови.
4.13 Під час вибору варіантів конструкцій дамб обвалування слід враховувати:
- топографічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, кліматичні умови району будівництва;
- економічні показники конструкцій захисних споруд;
- можливість пропускання води в періоди повені та дощових паводків;
- щільність забудови території та розміри зон відчуження, що потребують винесення будівель із зон затоплення;
- доцільність застосування місцевих будівельних матеріалів, будівельних машин і механізмів;
- строки зведення споруд;
- вимоги щодо охорони довкілля;
- зручність експлуатації;
- доцільність утилізації дренажних вод для поліпшення водопостачання.
- Перевищення гребенів дамб обвалування над розрахунковими рівнями води у водних об'єктах необхідно визначати в залежності від класу наслідків (відповідальності) цих захисних споруд.
- Проекти інженерного захисту з метою запобігання затопленню, обумовленому створенням гідротехнічних споруд (водосховищ, магістральних каналів, систем осушування земельних масивів тощо) необхідно узгоджувати з проектами будівництва всього водогосподарського комплексу.
Штучне підвищення поверхні територій
4.16 Поверхню територій слід підвищувати:
- для освоєння під забудову територій, схильних до підтоплення та затоплення;
- для використання земель під сільськогосподарське виробництво;
- для благоустрою узбережної смуги водосховищ та інших водних об'єктів.
- Варіанти штучного підвищення поверхні територій, що захищаються, у населених пунктах необхідно обирати на основі аналізу наступних умов: кліматичних, ґрунтових, геологічних, функціонально-планувальних, соціальних, екологічних та інших – у відповідності з вимогами, що стосуються забудови поселень (ДБН 360).
- Проекти вертикального планування територій із підсипанням у слід розробляти з урахуванням щільності забудови території, ступеня виконання передбачених раніше планувальних робіт, класів наслідків (відповідальності) захисних споруд, змін гідрологічного режиму рік і водойм з урахуванням прогнозованого підйому рівня ґрунтових вод.
- Під час проектування штучного підвищення поверхні території з метою захисту від затоплення відмітка розрахункового рівня води в річці або водосховищі обирається у відповідності із нормами проектування споруд на берегах водних об'єктів.
- Для захисту території від затоплення підсипанням відмітку брівки берегового укосу території належить приймати не менше, ніж на 0,5 м вищою від розрахункового рівня води у водному об'єкті з урахуванням розрахункових висот хвилі та накату. Відмітки поверхні підсипаної території в разі захисту від підтоплення визначаються з розрахунку забезпечення граничної глибини залягання рівня ґрунтових вод (таблиця 1) – з урахуванням прогнозу рівня ґрунтових вод.
Проектування обрису берегового укосу території, що відсипається, належить виконувати у відповідності з вимогами берегоукріплення.
- Відведення поверхневого стоку на території зі штучним підвищенням поверхні належить здійснювати у водойми, водотоки, яри, в загальноміські каналізаційні або зливові системи з урахуванням природоохоронних вимог.
- При проектуванні штучного підвищення поверхні території необхідно забезпечувати умови природного дренування підземних вод. Уздовж тальвегів ярів і балок, що засипаються або замиваються, слід прокладати дренажі, а постійні водотоки поміщати в колектори із супутніми дренами.
4.23 Необхідність осушення штучних підсипок визначається гідрогеологічними умовами прилеглої території та фільтраційними властивостями ґрунтів основ і підсипки.
Б разі засипання тимчасових водотоків або водойм необхідно передбачати в основі підсипки фільтрувальний шар або пластовий дренаж для забезпечення розвантаження потоку ґрунтових вод.
