Таблиця З
|
Види зсувань і деформацій |
Коефіцієнти n для розрахунку зсувань і деформацій |
||
|
|
позначення |
очікуваних |
імовірних |
|
Осідання ?? |
n?? |
1,2(0,9) |
1,1(0,9) |
|
Горизонтальне зсування ξ |
nξ |
1,2(0,9) |
1,1(0,9) |
|
Нахил і |
nі |
1,4(0.8) |
1,2(0,8) |
|
Відносна горизонтальна деформація розтягу або стиску ε |
nε |
1,4(0,8) |
1,2(0,8) |
|
Кривизна р |
nр |
1,8(0,6) |
1,4(0,6) |
|
Уступ h |
nh |
1,4(0,8) |
1,2(0,8) |
|
Примітка. Коефіцієнти n менші за одиницю слід враховувати при розрахунку будинків і споруд на одночасну дію максимальних деформацій земної поверхні двох та більше видів у тому випадку, якщо зменшення значенння деформацій якогось виду може погіршити умови роботи конструкцій. |
2.6 При розрахунку будинків і споруд на дію деформацій земної поверхні необхідно вводити відповідні коефіцієнти умов роботи т, які приймаються при виконанні гірничих робіт на глибині до 500 м за таблицею 4, а на глибині 500 м і більше - рівними одиниці.
2.7 У випадку застосування гірничих засобів захисту будинків і споруд очікувані деформації земної поверхні слід визначати за методиками, розробленими інститутами, що спеціалізуються у даній галузі.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.6
Таблиця 4
|
Деформація |
Коефіцієнти умов роботи m |
|||
|
|
позначення |
при довжині будинку (споруди) l, м |
||
|
|
|
до 15 |
15-30 |
понад 30 |
|
Відносна гори-зонтальна ε |
mє |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
|
Нахил і |
mі |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
|
Кривизна р |
mp |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
|
Примітки: 1. При розгляді поперечного перерізу будинку (споруди) за l слід приймати його ширину.
|
2.8 Проектування і розрахунки будинків і споруд на територіях, що підроблюються, слід виконувати виходячи із значень їх граничних сумісних деформацій з основою та задоволення несучими конструкціями умов міцності.
Розрахунки виконуються як для будівництва в звичайних умовах і одночасно з урахуванням нерівномірних деформацій (викривлення) основи, що підроблюється, види яких вказані в 2.1 та таблицях 1-4 (2.4 - 2.6).
При цьому проектування повинно виконуватись з урахуванням задоволення розрахункових параметрів умов
S ?? Su ( S'u ),
де S =Sо+Sn - розрахункові величини сумарних сумісних деформацій будівлі з основою (максимальна або середня осадка, крен, різниця осадок суміжних фундаментів) в реальних інженерно-геологічних умовах та гірничо-геологічних умовах в залежності від: So - величина сумісних деформацій для звичайних інженерно-геологічних умов; Sn - те саме додаткових сумісних деформацій з урахуванням параметрів викривлення основи при підробці;
Su та S'u - значення граничних сумісних деформацій в залежності від конструктивної схеми будинку або споруди для випадків, коли конструкції об'єкта не розраховані (Su) або розраховані (S'u) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою (таблиця 2.1 додатка 2).
2.9 В залежності від співвідношення розрахункових та граничних значень сумісних деформацій будинків і споруд з основами при їх підробці умови будівництва на території забудови підрозділяються на групи складності у відповідності з таблицею 5.
ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.7
Таблиця 5
|
Групи складності умов будівництва на території забудови
|
Деформації будинку або споруди сумісно з основою при підробці, So + Sn |
|
А (важкі)
|
So + Sn > S'n |
|
Б (середні)
|
S'u ?? So + Sn > Su
|
|
В (легкі)
|
So + Sn ?? Su
|
|
Примітка. So + Sn містить сумарні відповідно до звичайних інженерно-геологічних умов та при підробці: відносну різницю осадок so та sn суміжних фундаментів, відстань між якими l , що визначається як ??s/l = ??( so + sn) / l; крен будинку і = іо = іn ; середню максимальну осадку .
|
2.10 Території з групою складності умов будівництва А характеризуються сполученням параметрів викривлення основи у зоні підробки, за яких величини деформацій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення.
Будівництво на територіях цієї групи складності допускається за наявності висновку спеціалізованої організації, який містить рекомендації щодо вибору інженерних рішень для забезпечення надійної експлуатації будинків і споруд або відновлення їх експлуатаційної придатності у випадку виникнення недопустимих деформацій.
2.11 Території з групою складності умов будівництва Б характеризуються сполученням параметрів викривлення основи у зоні підробки, за яких величини деформацій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення для об'єктів, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи.
Проектування будинків та споруд повинно здійснюватися з урахуванням можливості прояву та усунення наднормативних кренів, які перевищують граничні значення для конструкцій будинку чи споруди та наявного у ньому інженерного обладнання (ліфтів, підйомників, високоточного технологічного обладнання тощо).
2.12 Території з групою складності В характеризуються величинами викривлення земної поверхні у зоні підробки, за яких величини деформацій будівлі сумісно з основою не перевищують граничних значень для конструкцій цивільних та промислових будинків та споруд, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи.
3 ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ
3.1 Генеральні плани населених пунктів повинні розроблятися на основі гірничо-геологічних обгрунтувань, узгоджених з територіальними геологічними організаціями, підприємствами, зацікавленими у видобутку корисних копалин, та органами державного гірничого нагляду. У гірничо-геологічні обгрунтування необхідно включати схеми гірничо-геологічних обмежень, виконаних у масштабі основних креслень. На схемах мають бути вказані категорії територій забудови за гірничо-геологічними умовами у відповідності з таблицею 3.1 додатка 3.
ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.8
Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, які підлягають забудові.
3.2 Вибір майданчиків під забудову територій залягання корисних копалин (крім загальнопоширених) має вестися у відповідності з генеральними планами і підлягає узгодженню з територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду і охорони навколишнього середовища.
При цьому повинні передбачатись будівельні та інші заходи, що забезпечують можливість видобування з надр корисних копалин.
Під забудову перш за все слід використовувати території, під якими:
- залягають непромислові корисні копалини;
- корисні копалини вироблені і процес деформації земної поверхні закінчився;
- підробка очікується після закінчення терміну експлуатації об'єктів, що проектуються.
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, які не зв'язані з видобутком корисних копалин, допускається в виключних випадках лише за узгодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні вживатись заходи, які забезпечують можливість видобутку із надр корисних копалин.
Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, які не зв'язані з видобутком корисних копалин, допускається за узгодженням з відповідними місцевими радами народних депутатів.
При забудові площ залягання корисних копалин необхідно проводити розрахунки економічної ефективності можливих варіантів розташування будинків і споруд з урахуванням затрат:
- на заходи щодо захисту будинків і споруд від впливу розробки та на розширення будівельної виробничої бази;
- на ремонт будинків і споруд;
- на забезпечення безперебійної роботи технологічного обладнання;
- за необхідності на коригування плану розвитку гірничих робіт і на виконання гірничих засобів захисту.
3.4 Картографічний матеріал, необхідний для розробки проектів планування і забудови міст та інших населених пунктів на підроблюваних територіях, повинен містити:
- викопіювання з топографічного плану району забудови;
- геологічну карту району забудови із зазначенням виходів під наноси пластів корисної копалини, тектонічних порушень та прилеглих до них небезпечних зон;
викопіювання з геологічних розрізів і гіпсометричних планів пластів із зазначенням вийнятих та запланованих до виймання корисних копалин.
На картографічних матеріалах повинні бути вказані:
- ділянки, які захищаються запобіжними ціликами;
- гирла старих вертикальних і похилих гірничих виробок;
- зони утворених та можливих провалів;
- розташування раніше утворених уступів у межах майданчика забудови та прилеглих до нього ділянок;
- механічні захисні та санітарні зони від проектних меж породних відвалів шахт, що не підлягають забудові;
ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.9
- контури територій різних груп за величинами деформацій земної поверхні або план майданчика забудови з ізолініями деформацій;
- контури площ залягання балансових і забалансових запасів корисних копалин.
Картографічні матеріали, як правило, слід представляти в одному масштабі, але не менше 1:25000, а для об'єктів великої протяжності - не менше 1:50000.
В окремих випадках (за наявності старих гірничих виробок на невеликій глибині і тектонічних порушень) необхідно картографічні матеріали представляти у відповідності з діючими у гірничовидобувних областях масштабами (1:1000; 1:2000; 1:5000).
3.5 При плануванні і забудові міст і населених пунктів, до складу яких входять підроблювані території з величинами деформацій, які перевищують значення для груп ІІІ і ІVк, слід передбачати найбільш ефективне використання територій, придатних для забудови.
На майданчиках з різним сполученням груп територій, як правило, слід враховувати розміщення функціональних зон та окремих будинків чи споруд, будівництво яких може бути забезпечене із застосуванням будівельних заходів захисту.
Житлові та громадські будинки змінної поверховості, складної конфігурації в плані слід розташовувати, в основному, на територіях 1 і 2 категорій за умовами будівництва (додаток 3).
При плануванні та забудові територій 1 та 2 категорій допускається зменшувати сумарну площу зелених насаджень, але не більше ніж на 30%, відповідно підвищуючи щільність населення за умови компенсації браку озеленення на прилеглих територіях з великими значеннями деформацій земної поверхні.
Щільність населення на території мікрорайону слід приймати у відповідності з ДБН 360-92*, розглядаючи непідроблювані ділянки територій 1 категорії як зони високої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій 2 категорії, придатні для забудови, - середньої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій З категорії, обмежено придатні для забудови, - низької містобудівної цінності.
При забудові підроблюваних ділянок територій 2 і 3 категорій, придатних чи обмежено придатних для будівництва, розташованих у центральній зоні міста або уздовж основних архітектурно-планувальних осей, ступінь містобудівної цінності території може бути прийнятий високим при відповідному, техніко-економічному обгрунтуванні.
3.6 При проектуванні безкаркасних будинків для будівництва на майданчиках, де на земній поверхні не утворюються уступи, будинки слід орієнтувати, як правило, так, щоб їх поздовжні осі співпадали з напрямком простягання пластів.
На майданчиках, де очікується утворення уступів, будинки доцільно розташовувати між уступами, якщо відоме розташування лінії уступу. При цьому майданчики повинні обмежуватися захисними смугами завширшки не менше 5 м від зазначених ліній.
Якщо неможливе розташування між уступами, будинки з поперечними несучими стінами доцільно розташувати довгою стороною за простяганням, а будинки з поздовжніми несучими стінами - навхрест простяганню пластів.
На ділянках виходів геологічних порушень поздовжні осі будинків слід орієнтувати у напрямку падіння змішувача.
ДБН В. 1.1-5-2000 4.1 С.10
4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД
Загальні вказівки
4.1 Проекти будинків і споруд, що зводяться на підроблюваних територіях, слід розробляти на основі гірничо-геологічного обгрунтування, яке повинно містити:
