ДБН В.1.1-1-94 сторінка 6 з 8
рерізу кожного пазу не менше 110 см кв.
Кутові блоки можуть мати паз тільки по одній торцевій грані.
Форма поперечного пазу може бути прямокутною (рис.9), а також трику-
тною, трапецеїдальною або напівкруглою.
торцевій грані блоку.
3.3. Стінові блоки в залежності від величини межі міцності при
стиску діляться на марки згідно з додатком 3.
3.4. Фізико-механічні показники стінових блоків повинні відпо-
відати вимогам табл.7.
- 22 -
Таблиця 7
| Фізико-механічні показники | Одиниця виміру | При використані блоків і каменів у кладці ---------------------------------- зовнішніх стін | внутрішніх стін | стін підвалів |
|---|---|---|---|---|
| Средня щільність, не більше | кг/м куб. | за вимогами проекту | 2400 | 2500 |
| Кофіцієнт розм'як- шування, не менше | 0,6 | 0,6 | 0,7 | |
| Морозостійкість, не нижче: а)в будинках з нор- мальним вологим ре- жимом приміщень б)в будинках з во- логим режимом приміщень | Мрз Мрз | 15 25 | Не регламенту- ється Не регламенту- ється | 15 15 |
Примітка. При підтверджені довговічності каменя багаторічним
досвідом будівництва допускається з дозволу Держ-
коммістобудування застосування стінових блоків з
морозостійкістю, нижчою зазначеної в таблиці.
3.5. Стінові блоки після вирізування з масиву гірської породи
повинні бути витримані на складській площадці для видалення гірсь-
кої вологи.
Тривалість витримування установлюється технологічними картами
для даного родовища.
3.6. Стінові блоки по зовнішньому контуру повинні мати форму
прямокутного паралелепіпеда з прямими ребрами і правильними граня-
ми. Відхилення від геометричних розмірів і показників зовнішнього
вигляду не повинні перевищувати величин, зазначених у табл.8.
Таблиця 8
| Найменування показників | Для зовнішніх стін | Для внутрішніх стін |
|---|---|---|
| Висота, мм, не більше | +-10 | +-10 |
| Ширина, мм, не більше | +8; -10 | +-10 |
| Товщина, мм, не більше | +-8 | +-10 |
| За різницею діагоналей, мм, не більше | +-20 | +-20 |
| Відбиті кути: Кількість на лицьовій сто- роні, не більше | 2 | Регламентується ТУ виробника |
| Висота піраміди пошкоджено- го кута, мм, не більше | 40 | 50 |
| Відколки на ребрі лицьової грані блока: розмір за довжиною, мм, не більше розмір за глибиною, мм, не більше | 60 30 | 100 40 |
- 23 -
| Найменування показників | Для зовнішніх стін | Для внутрішніх стін |
|---|---|---|
| Відхилення від площини, мм, не більше | 6 | 6 |
| Сліди розпилу на лицьовій стороні блока, завглибшки, мм, не більше | 2 | Регламентується ТУ виробника |
| Підріз граней блока: завглибшки, мм, не більше | 10 | Регламентується ТУ виробника |
| за довжиною від кута, мм, не більше | 100 | Регламентується ТУ виробника |
3.7. Стінові блоки не повинні мати ознак розшарувань, тріщин,
слідів вивітрювання, глинистих і мергелистих прошарків.
3.8. Контактні поверхні блоків, які постачаються замовнику
підприємством-виготовлювачем, повинні бути очищені від технологіч-
ного пилу до чіткого виявлення природної структури каменя.
В літній період дозволяється очищати блоки гідравлічним спосо-
бом, не допускаючи їх надмірного перезволоження.
ВИМОГИ ДО СТІНОВИХ КАМЕНІВ З ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ
3.9. Стінові камені з пиляного вапняку повинні відповідати
вимогам ГОСТ 4001 "Камни стеновые из горных пород".
3.10. Стінові камені повинні мати форму прямокутного парале-
лепіпеда. Недопилювання граней каменя не допускається.
3.11. Стінові камені з пиляних вапняків у залежності від межі
міцності при стиску підрозділяються на марки згідно з додатком 5.
3.12. Фізико-механічні показники стінових каменів повинні
відповідати вимогам табл.7.
3.13. Стінові камені з пиляних вапняків для видалення гірської
вологи повинні бути витримані на складській площадці. Тривалість
витримання встановлюється технологічними картами для даного родо-
вища.
3.14. Відхилення від геометричних розмірів і показників зов-
нішнього вигляду не повинні перевищувати величин указаних в табл.9.
Таблиця 9
| Найменування показників | Лицьові камені | Рядові камені |
|---|---|---|
| За довжиною, мм, не більше | +-6 | +-10 |
| За шириною і висотою, мм, не більше: при відкритому видобутку при підземному видобутку | +-4 +-5 | +4,-8 +6,-8 |
| Відхилення від перпендику- лярностей граней, мм, не більше | 4 | 6 |
| Кількість відбитих кутів на одній грані каменя, не більше | 2 | Не регламентується |
- 24 -
| Найменування показників | Лицьові камені | Рядові камені |
|---|---|---|
| Довжина відколка ребер пош- кодженого кута, мм, не більше | 15 | 40 |
| Відколок одного ребра і природні каверни, мм, не більше: за довжиною за глибиною | 20 20 | 50 50 |
| Тріщини, розшарування, про- шарки глини і мергелю | Не допускаються | |
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ І ПАСПОРТИЗАЦІЇ
3.15. Готові стінові блоки і камені, які постачаються на
об'єкт, повинні попередньо пройти приймальний контроль на підприє-
мстві виготовлювача.
3.16. Виготовлювач повинен супроводжувати кожну партію стіно-
вих матеріалів паспортом в якому указує:
- найменування і адресу підприємства-виготовлювача;
- номер документа (партії стінових матеріалів);
- дату видачі документа;
- найменування і номенклатуру типорозмірів із зазначеням
кількості (шт.) по кожному з типорозмірів;
- кількість відвантаженої продукції, м куб.;
- міцність при стиску, середню щільність, морозостійкість,
коефіцієнт розм'якшення;
- місце видобудку (родовище, кар'єр, штольня);
- позначення технічних умов, ГОСТ (для каменів).
3.17. Номер партії стінових матеріалів, зазначений у паспорті,
повинен відповідати маркуванню на блоках і супровідних документах
на камені.
3.18. Споживач має право провести контрольну вибіркову переві-
рку відповідності стінових матеріалів технічним вимогам. Порядок
відбору зразків і методи іх випробувань наведені в додатку 6.
3.19. Якщо при контрольній перевірці виявиться, що перевірені
стінові матеріали не відповідають по якихось показниках пред'явле-
ним вимогам, тоді вся партія матеріалів повинна прийматися поштуч-
но, з перевіркою дотримання показників, за якими партія не була
прийнята.
3.20. Вимоги до маркування, транспортування і зберігання сті-
нових блоків і каменів наведені в додатку 7.
КЛАДОЧНІ РОЗЧИНИ
3.21. Для кладок із стінових блоків і каменів пиляних вапняків
можуть бути використані цементно-вапнякові, цементно-глиняні і полі-
мерні розчини.
3.22. Марка розчину для кладок призначається за розрахунком з
умови забезпечення міцності стійкості конструкцій, але не менше за-
значеної в п.2.4.
3.23. Як в'яжуче для розчинів слід застосовувати портландце-
мент, який відповідає вимогам ГОСТ "Портландцемент и шлакопортланд-
цемент". Використання розчину на шлакопортландцементі забороняєть-
ся.
3.24. Як заповнювач для кладочного розчину повинен застосову-
ватись кварцевий пісок, що відповідає вимогам ГОСТ "Песок для стро-
ительных работ. Технические условия".
- 25 -
3.25. Склади розчинів підбирають згідно з вимогами "Указаний
по приготовлению и применению строительных растворов" і уточнюються
будівельними лабораторіями на основі відповідних досліджень.
3.26. Розчин для кладки повинен мати високу рухливість і водо-
стримувальну здатність, для чого до його складу вводять пластифіку-
ючі водостримувальні добавки. Робоча консистенція суміші в момент
використання для кладки повинна відповідати зануренню стандартного
конуса БудЦНДІЛ (s1,см):
- для горизонтальних швів 9-10 см;
- для вертикальних швів 11-12 см.
При транспортуванні, щоб уникнути розшарування, консистенція
розчину не повинна перевищувати s1=5-6 см. Безпосередньо перед ви-
користанням для кладки консистенцію розчину слід довести до вказа-
них значень, добавляючи в нього воду і старанно перемішуючи.
3.27. При приготуванні розчинів на централізованих механізова-
них розчинових вузлах доставка його на об'єкти повинна здійснюва-
тися за графіками, які визначають строки і обсяги поставок у спеці-
ально обладнаних транспортних засобах.
Рекомендується приготування розчинів на місці будівництва, ви-
користовуючи сухі розчинові суміші.
3.28. Якість розчину повинна систематично контролюватися на
розчиновому вузлі і будівельному майданчику шляхом перевірки його
однорідності і визначення міцності при стиску в установлені строки.
3.29. Однорідність розчину установлюється зовнішнім оглядом і
визначенням рухливості проб розчину, відібраних на різній глибині
розчинової ємкості. Розчин не повинен мати видимих прошарків в'яжу-
чого, піску, а різниця в показниках конуса БудЦНДІЛ для окремих
проб не повинна перевищувати 1 см.
Межа міцності розчину на стик визначається згідно з ГОСТ "Ра-
створы строительные. Методы испытаний.".
3.30. При від'ємній температурі повітря для зведення кладки
слід використовувати розчини з протиморозними добавками.
АРМАТУРА
3.31. Вибір арматурних сталей при проектуванні залізобетонних
конструкцій будинків слід проводити з урахуванням вимог розділу
СНиП "Бетонные и железобетонные конструкции".
3.32. Для армування кам'яних і комплексних конструкцій слід
застосовувати:
- сталь гарячекатану гладку класу А-I (ГОСТ 5781-82 і ГОСТ
380-71) і періодичного профілю А-II і А-III (ГОСТ 5781-
82);
- дріт арматурний холоднокатаний класу ВР-I (ГОСТ 6727-80).
3.33. Як напружену арматуру в армокам'яних конструкціях реко-
мендується застосовувати:
- гарячекатану арматуру класів А-III, A-IV і А-V (ГОСТ
5781-82);
- термічно зміцнену арматурну сталь класів АТ-IV, AT-V
(ГОСТ 10884-81);
- високоміцну дротяну арматуру класів В-II і Вр-II (ГОСТ
7348-81), К-7 (ГОСТ 13840-68).
3.34. Ненапружену арматуру для кам'яних і комплексних констру-
кцій слід застосовувати у вигляді сварних каркасів і сіток.
- 26 -
4. НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАДОК
4.1. Розрахункові опори стиску кладки із стінових блоків і
каменів пиляних вапняків приймаються згідно з розділом СНиП по про-
ектуванню кам'яних і армокам'яних констукцій.
4.2. Значення розрахункових опорів кладки розтягу, зрізу, го-
ловним розтягувальним напругам (Rt, Rsg, Rtw) по перев'язаних швах
приймаються згідно з СНиП по проектуванню кам'яних і армокам'яних
констукцій, а по неперев'язаних швах визначаються в залежності від
величини нормального зчеплення (Rnt), одержаної в результаті ви-
пробувань, проведених в районі будівництва.
Rt = 0,45 nt
Rsg = 0,7 nt
Rtw = 0,8 nt
Значення Rt, Rsg, Rtw не повинні перевищувати відповідних зна-
чень при зруйнуванні кладки по каменю.
4.3. Розрахункові опори великих блоків пиляних вапняків осьо-
вому розтягу, головним розтягувальним напругам, зрізу в припущенні
зруйнування по каменю слід приймати по табл.10.
Таблиця 10
| Вид напруженого стану | Поз- наче- ння | Марка блока за міцністю на стик ----------------------------------------------- 250 | 200 | 150 | 125 | 100 | 75 | 50 | 35 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Осьовий роз- тяг | Rt | 0,5 --- 5 | 0,45 ---- 4,5 | 0,4 --- 4 | 0,37 ---- 3,7 | 0,35 ---- 3,5 | 0,3 --- 3 | 0,2 --- 2 | 0,15 ---- 1,5 |
| Ростяг при вигині і го- ловні роз- тягувальні напруги | Rtb Rtw | 0,75 ---- 7,5 | 0,65 ---- 6,5 | 0,6 --- 6 | 0,55 ---- 5,5 | 0,5 --- 5 | 0,42 ---- 4,2 | 0,3 --- 3 | 0,22 ---- 2,2 |
| Зріз | Rsg | 1,15 | 1,0 | 0,8 | 0,7 | 0,65 | 0,55 | 0,4 | 0,3 |
| 11,5 | 10 | 8 | 7 | 6,5 | 5,5 | 4,0 | 3 |
Примітка.Над рискою вказані значення в МПа,а під рискою-в кгс/см кв.
4.4. Модуль пружності (початковий модуль деформації) кладки з
Побачили розбіжність з офіційним текстом?